Вирок № 100452123, 21.10.2021, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/1120/20

Провадження № 1-кп/175/65/20

Вирок

Іменем України

21 жовтня 2021 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Реброва С.О.,

при секретареві Нагорічній Р.М.,

за участю сторін: прокурора Нероди Д.Д.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - Філіповського В.В.

потерпілого - ОСОБА_2 , і його представника - Чебикіна С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження №12019040440001652 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Чумаки Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.125 КК України -

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_1 03.12.2019 року близько о 02.25 годині знаходився поблизу будинку №73, по вул. Севастопольська у с.Маївка Дніпровського району Дніпропетровської області спільно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Перебуваючи у вказаному місці, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який знаходився неподалік від вищевказаною адреси, виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, 03.12.2019 року близько о 02.30 годині, ОСОБА_1 наблизившись до потерпілого ОСОБА_7 , діючи умисно на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, знаходячись на відстані витягнутої руки один від одного, наніс правою рукою зжатою у кулак не менше двох ударів в обличчя потерпілого ОСОБА_6 .

Внаслідок умисних дій ОСОБА_1 , потерпілому ОСОБА_7 , згідно висновку судово-медичної експертизи №3839е від 23.12.2019 року спричинено тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому кісток носу зі зміщенням; одного садна в проекції носо-губної складки праворуч.

Ушкодження у вигляді садна в проекції носогубної складки праворуч - відноситься до легких тілесних ушкоджень, що має незначні скороминущі наслідки. На підставі п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.11.1995 року №6.

За своїм характером виявлене тілесне ушкодження у вигляді: закритого перелому кісток носу зі зміщенням відноситься до легких тілесних ушкоджень, як такі, що спричиняють короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 діб, але не більше як три тижні (21 день). На підставі п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.11.1995 року №6. Термін зрощення кісткової тканини до 21-ї доби.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину визнав частково і пояснив, що закінчив 9 класів, вивчився на механіка і займається ремонтом автомобілів, тракторів. Одружений має трьох дітей. 03 грудня 2019 року він був у гаражі і ремонтував автомобіль, та до нього прийшли знайомі та випивали. Він був тверезий тому як з 2007 року не вживає алкоголь. Він з дружиною вирішили заїхати до куми у гості. Коли 03 грудня 2019 року він, його дружина ОСОБА_8 і знайомий ОСОБА_9 приїхали то побачили автомобіль «Шкода» синього кольору потерпілого ОСОБА_2 біля домоволодіння куми ОСОБА_10 . В салоні був ОСОБА_11 і кума ОСОБА_12 . Потерпілий ОСОБА_2 вийшов із автомобіля і почав нецензурною лайкою виражатись на його дружину. схватив биту і став погрожувати, але ударів битою завдати не встиг. В ході конфлікту він завдав потерпілому ОСОБА_2 два удари долонею руки по голові. Він з дружиною забрали куму ОСОБА_10 і поїхали, а повернувшись через годину автомобіль потерпілого ще стояв і конфлікт продовжився. Пояснив суду, що потерпілий ОСОБА_2 сам спровокував конфлікт, тому він завдав йому ударів. Він неодноразово чув, що у його куми були відносити з потерпілим. Цивільний позов потерпілого щодо відшкодування матеріальних витрат пов`язаних з пошкодженням автомобіля визнав частково, позов про стягнення моральної шкоди не визнав, тому як не зрозумів в чому саме полягають моральні страждання потерпілого.

Провина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого діяння крім часткового визнання провини підтверджується наступними доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 , у суді пояснив, що з обвинуваченим ніяких стосунків не мав до конфлікт, який стався 03 грудня 2019 року близько 03 годині у ночі.

Він приїхав до ОСОБА_13 брата своєї дружини, а автомобіль поставив навпроти будинку ОСОБА_12 тому як завжди ставить там своє авто, незабаром під`їхав автомобіль обвинуваченого і на його адресу дружина обвинуваченого почала виражатись нецензурною лайкою чому він тут поставив автомобіль. Обвинувачений забрав ОСОБА_12 поїхав, але через 15 хвилин повернувся, і коли він був в салоні свого автомобіля «Шкода» то обвинувачений вийшов зі свого автомобіля Опель і постукав у вікно його автомобіля. Коли він його відчинив то обвинувачений завдав йому удар кулаком у ніс. Він від`їхав, але обвинувачений поїхав за ним, а коли він зупинився і вийшов з автомобіля, отримав ще один удар від обвинуваченого в обличчя. Коли він зайшов у двір до ОСОБА_12 то дружина обвинуваченого почала пошкоджувати його автомобіль. Свідками цього конфлікту став ОСОБА_14 і ОСОБА_12 . Після конфлікту він звернувся до лікарні, де у нього діагностували закритий перелом кісток носу. Наполягав на тому, що в його автомобілі він був сам. Категорично заперечував щодо перебуванні в салоні його автомобіля ОСОБА_12 і наявності у нього бити.

На його думку обвинувачений у той час був в стані алкогольного сп`яніння, і він систематично вживав алкоголь. Цивільний позов підтримує у повному обсязі та просить суд стягнути матеріальну шкоду у розмірі 5 192,50 грн. за пошкодження авто.

Просить суд стягнути моральну шкоду у розмірі 20 000, 00 грн. за дії обвинуваченого які виразились у побитті та приниженні його, змусили страждати тривалий час, а щодо міри покарання поклався на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_5 , у суді пояснила, що з обвинуваченим знайома і має дружні стосунки, із потерпілим також дружні стосунки. 03 грудня 2019 року увечері їй зателефонував ОСОБА_15 і запропонував вийти випити, але вона відмовилась, коли він зателефонував третій раз вона вийшла на подвір`я і побачила, що стояв ОСОБА_16 , дружина обвинуваченого ОСОБА_8 і сам обвинувачений, вона сіла до автомобіля свого кума ОСОБА_17 в автомобілі було ще двоє незнайомих їй чоловіків у стані алкогольного сп`яніння як і сам ОСОБА_18 . Вони поїхали та вживали алкоголь. Коли повернулись вона вийшла з автомобіля і пішла в сторону свого дому тому як вже була пізня година, кума ОСОБА_8 знову запропонувала їй сісти до автомобіля, та почала розповідати про конфлікт з ОСОБА_19 . Пішовши додому вона лягла спати і її розбудила мати, яка повідомила, що ОСОБА_18 разом зі своєю дружиною на вулиці вчинили конфлікт. Побачила у вікно як ОСОБА_20 розбила вікно у автомобілі ОСОБА_19 ..

Вона вийшла на вулицю та намагалась їх розборонити. У ОСОБА_21 була розірвана куртка. Чому її кум обвинувачений ОСОБА_15 разом із дружиною побив потерпілого вона не знає, обвинувачений звинуватив її у відносинах із потерпілим. Додатково повідомила суду, що будь-якої бити у потерпілого не бачила, агресивно себе поводили лише обвинувачений разом з дружиною , та в автомобілі ОСОБА_16 вона не перебувала, і в той вечір обвинувачений вживав алкоголь.

Свідок ОСОБА_22 , у суді пояснив, що з обвинуваченим немає ніяких стосунків, з потерпілим має дружні стосунки він є братом його дружини. 03 грудня 2019 року біля 3 години йому зателефонував ОСОБА_16 і покликав вийти на вулицю. Він , вийшов та побачив автомобіль потерпілого, який під`їжджає і за ним інший автомобіль «Опель». Згодом він дізнався що це був обвинувачений ОСОБА_18 і завдав потерпілому ОСОБА_11 один удар кулаком в обличчя, дружина обвинуваченого розірвала на ОСОБА_16 куртку і розбила вікна в його автомобілі. Зайшовши з потерпілим до себе на подвір`я він відразу викликав поліцію. Він в автомобілі обвинуваченого бачив лише його дружину, ОСОБА_16 не мав при собі інших сторонніх предметів. У ту ніч обвинувачений перебував у нетверезому стані.

Свідок ОСОБА_4 , у суді пояснив, що з обвинуваченим знайомий, це його сусід. 03 грудня 2019 року його відвозили додому ОСОБА_18 разом із дружиною, та по дорозі вони заїхали до куми обвинуваченого і забрали її попити кави. Коли вони повертались назад до домоволодіння куми, дружина обвинуваченого вийшла провести куму до подвір`я, де у неї виник конфлікт з потерпілим автомобіль «Шкода» якого перебував навпроти. Він у той час був з переломом ноги і на милицях, та не виходив з авто. Вирішивши конфлікт вони поїхали назад. ОСОБА_18 у той вечір був за кермом і алкоголь не вживав. Чи завдавав обвинувачений тілесних ушкоджень потерпілому він не бачив.

Свідок ОСОБА_3 , у суді пояснила, що обвинувачений є її чоловіком, увечері 02 грудня 2019 року її чоловік перебував зі своїм знайомим ОСОБА_23 у гаражі, чоловік її алкоголь у той вечір не вживав, і коли вони поїхали відвезти знайомого ОСОБА_24 додому то заїхали до куми ОСОБА_12 близько о 3й годині ночі 03 грудня 2019 року. Вони побачили, що вона була в автомобілі потерпілого ОСОБА_16 , коли вона запитала у ОСОБА_10 чому поки її чоловік у відрядженні вона перебуває у автомобілі з інших чоловіком, ОСОБА_25 поїхала з ними на каву. Через годину вони її відвезли додому, а там все ще стояв автомобіль потерпілого ОСОБА_26 . Вона підійшла до нього та ОСОБА_11 почав її ображати нецензурною лайкою і у них виник конфлікт. У цей час з автомобіля вийшов її чоловік і почав за неї заступатись і наніс потерпілому удари, а вона побачивши в руках у ОСОБА_21 биту сіла до автомобілю. Потім вони поїхали додому та за автомобілем потерпілого вони не їхали, інших осіб у цей час на вулиці не було.

Свідок ОСОБА_27 , у суді пояснив, що з обвинуваченим він у дружніх стосунках, та вночі 03 грудня 2019 року він разом із обвинуваченим, знайомим ОСОБА_28 та його дружиною поїхали до куми останніх і забрали її та поїхали пити вино. Коли тільки приїхали до куми ОСОБА_12 то вона перебувала в салоні автомобіля з ким саме йому не відомо. Потім кума ОСОБА_10 попросили відвезти її назад додому. В той вечір обвинувачений не вживав алкоголь тому як був за кермом. Обставини заподіяння обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілому він не знає і свідком цих подій не був.

Крім переконливих пояснень потерпілого, свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_22 , провина обвинуваченого підтверджується письмовими матеріалами кримінального провадження №12019040440001652, а саме:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06 грудня 2019 року із якого убачається, що : 03 грудня 2019 року приблизно о 02.30 годині громадянин ОСОБА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, знаходячись за адресою АДРЕСА_2 , відповідно до висновку СМЕ №3839е від 23 грудня 2019 року спричинив тілесні ушкодження заявнику ОСОБА_2 , які призвели до короткочасного розладу здоров`я. (а.с.к.п.1);

- рапортом ДОП Дніпровського РВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області Конебас І.В. від 06 грудня 2019 року, із якого убачається, що за фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 причетний ОСОБА_1 (а.с.к.п.5);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 09 грудня 2019 року, з якого убачається, що потерпілий ОСОБА_2 повідомив про спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_1 (а.с.к.п.7);

- рапортом ст. інспектора чергового Дніпровського РВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області Калюжного М. від 06 грудня 2019 року, із якого убачається, що 03 грудня 2019 року о 03:20 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 03 грудня 2019 року о 03:20 за адресою: Дніпровський район с. Маївка, вул. Севастопольська буд.88 , 15 хв. тому жінка знайомого заявника ОСОБА_29 (який проживає в с. Чумаки) в стані сп`яніння розбила скло з лівої сторони ззаду та лобове скло авто заявника Шкода Супер В, державний номер НОМЕР_1 . Зараз ці особи в стані сп`яніння поїхала сторону с. Чумаки на авто Опель синього кольору, в автомобілі їх знаходиться троє, заявник: ОСОБА_2 (а.с.к.п.10);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 03 грудня 2019 року, з якого убачається, що потерпілий ОСОБА_2 повідомив про спричинення ОСОБА_30 механічних пошкоджень його автомобілю Шкода державний номер НОМЕР_1 (а.с.к.п.11);

- протоколом огляду місця події від 03 грудня 2019 року з фото-таблицею до нього, із якого убачається, що у період часу з 05.07 години до 05.20 години проведено автомобіля марки Шкода державний номер НОМЕР_1 синього кольору, на якому зафіксовано механічні пошкодження. (а.с.к.п 13-21);

- висновком спеціаліста судово-медичного експерта №3628 від 04 грудня 2019 року, згідно якого у ОСОБА_2 , виявлені тілесні ушкодження у вигляді: у вигляді закритого перелому кісток носу зі зміщення садна в проекції носогубної складки праворуч, що спричинені від дії тупе твердого предмету (предметів), частина яких можливо з обмежено контактуючою поверхнею, можливо в термін, на який вказує обстежений. За своїм характером виявлене тілесне ушкодження у вигляді: закрите перелому кісток носу зі зміщенням відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі ще спричиняють короткочасний розлад здоров`я , тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день). На підставі п.2.3.3. „Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6. Термін зрощення кісткової тканини до 21-ї доби. (а.с.к.п.24-25);

- висновком експерта №3839е від 23 грудня 2019 року, згідно якого виявлені у ОСОБА_2 , виявлені тілесні ушкодження не відображають на собі характерологічні особливості травмуючого предмету, можливо лише вказати, що вони могли утворитися від дії тупого твердого предмету (предметів), частина яких можливо з обмеженою контактуючою поверхнею. Враховуючи характер, локалізацію та ступінь ознак загоєння виявлених у нього тілесних ушкоджень, дані медичної документації, можливо вказати, що ушкодження утворилися незадовго до звернення за медичною допомогою у MKJI №8, тобто можливо і в термін на який вказує обстежений. (а.с.к.п.29-32);

- висновком експерта №3840е від 23 грудня 2019 року, згідно якого враховуючи характер, локалізацію та кількість виявлених у нього тілесних ушкоджень, можливо вказати, що йому було спричинено не менш як 2-х механічних дій тупого твердого предмету (предметів), частина яких можливо з обмеженою контактуючою поверхнею. (а.с.к.п.36-37);

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_2 від 16 грудня 2019 року, із яких убачається, що потерпілий за участю захисника і статиста та в присутності спеціаліста розповів про обставини та продемонструвала механізм спричинення йому тілесних ушкоджень. (а.с.к.п.38-40);

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_22 від 16 березня 2020 року, із яких убачається, що свідок розповів про обставини подій 03 грудня 2019 року (а.с.к.п.107-111);

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_5 , від 16 березня 2020 року, із яких убачається, що свідок розповіла про обставини подій 03 грудня 2019 року (а.с.к.п.113-116);

Наведені докази, які є належними, допустимими і достовірними, повністю узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого.

Дослідивши вищезазначені експертизи, суд приходить до висновку, що вони відповідають вимогам кримінального-процесуального законодавства, яке регламентує проведення цих експертиз, є належно вмотивованою, даною на підставі повного вивчення матеріалів справи. Висновки експертизи суд кладе в основу вироку.

Суд критично ставиться до плутаних пояснень обвинуваченого ОСОБА_1 , щодо механізму заподіяння тілесного ушкодження, та обставин сварки надані у судовому засіданні, які змінював з метою уникнення суворого покарання за скоєння злочину. Окрім того, в судовому засіданні під час його допиту вину визнав частково і пояснив суду, що завдавав потерпілому ОСОБА_2 два удари, а тому доводи його захисника, суд розцінює як спосіб захисту від обвинувачення з метою уникнення покарання і вважає безпідставними та такими, що не знайшли підтвердження, оскільки ці доводи спростовуються дослідженими доказами, зокрема висновками судово-медичних експертиз.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_1 про намір лише заступитись за дружину, тому як потерпілий виражався у її бік нецензурною лайкою і те, що він не мав наміру завдавати тілесних ушкоджень, а у потерпілого в руках була бита не знайшли свого підтвердження.

Таким чином, незважаючи на виниклу між потерпілими і обвинуваченим сварку, яка переросла в бійку, дії обвинуваченого не носили за своїми об`єктивними ознаками суцільно захисний характер, про які він зазначив під час допиту в судовому засіданні, напроти його цілеспрямовані дії, свідчать про направленість умислу обвинуваченого саме на спричинення тілесних ушкоджень та категорично не можуть свідчити про вчинення дій в межах необхідної оборони, відсутність умислу та нездатність керувати своїми діями.

Окрім того, суд вважає, що допитані свідки добросовісно плутаються в сприйнятті і відтворенні деяких незначних обставин подій які сталися, враховуючи сплив часу та їх перебування під час подій у стані сп`яніння.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Таким чином, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на розгляд суду сторонами, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, безпосередньо дослідивши надані докази стороною обвинувачення, давши їм оцінку згідно з вимогами ст.94 КПК України, суд дійшов висновку про повну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, та його умисні дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.125 КК України як умисне спричинення легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Про це свідчать встановлені конкретні обставини, логіка розвитку подій, характер встановлених стосунків між обвинуваченим та потерпілим, висновки проведених експертиз та протоколи слідчих дій.

Так, у відповідності до припису ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Докази, покладені в основу вироку, були зібрані з дотриманням процесуального законодавства, а тому розцінюються судом як допустимі.

При ухваленні вироку суд не посилається на інші матеріали кримінального провадження, які були дослідженні в судовому засіданні за письмовим клопотанням прокурора від 10 грудня 2020 року, оскільки вони не мають доказового значення.

Аналіз усіх доказів по справі дає суду підстави для висновку про повну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні умисного злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України за обставин, встановлених органом досудового розслідування і викладених у обвинувальному акті, та про необхідність призначення покарання, передбаченого законом.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше не судимий і не притягався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обставини, що обтяжують його покарання, суд не вбачає.

Під час розгляду справи не було доведено, що обвинувачений ОСОБА_1 під час вчинення кримінального правопорушення перебував у стані алкогольного сп`яніння. Даний факт не може бути підтверджений показаннями свідків, так як перебування особи у стані алкогольного сп`яніння може бути підтверджено тільки медичним оглядом у лікарні, а тому суд виключив цю обставину із формулювання обвинувачення.

Згідно з ч.1 і ч.2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи із загальних принципів призначення покарання, передбачених ст.ст.50, 65 КК України, з урахуванням обставин справи і даних про особу ОСОБА_1 , позицію органу обвинувачення і потерпілого.

Виходячи із вищезазначеного, з урахуванням обставин справи, наслідків вчинення злочину для потерпілого, а також даних про особу ОСОБА_1 , який скоїв умисний злочин, суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції інкримінованої статті кримінального закону, вважаючи, що таке покарання буде справедливим і достатнім, відповідати особі ОСОБА_1 і обставинам вчиненого ним злочину.

У підготовчому судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 заявив цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 завданої злочином матеріальної та моральної шкоди, та ОСОБА_2 просив стягнути матеріальну шкоду у розмірі 5 192,50 грн, моральну шкоду у розмірі 20 000, 00 грн.

Так, відповідно до ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1177 ЦК України майнова шкода, завдана злочином, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Дослідивши надані потерпілим докази на обґрунтування позовів у частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд вважає їх такими, що підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України.

Відповідно до вимог ст.10, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що майнова шкода заподіяна ОСОБА_2 діями обвинуваченого, яка полягає у понесених витратах на проведення судово-медичної експертизи, лікування та ремонту транспортного засобу, що підтверджується наданими копіями чеків та документів.

Майнова шкода заподіяна внаслідок протиправних дій обвинуваченого відносно потерпілого ОСОБА_2 становить 5 192,50 грн.

Отже, враховуючи вище викладене суд, вважає, що цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди необхідно задовольнити.

Що стосується позовних вимог про стягнення з обвинуваченого на користь цивільного позивача ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 20 000, 00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Так, згідно з ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Позов в частині стягнення моральної шкоди у повній мірі обґрунтований відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України, оскільки факт спричинення моральної шкоди знайшов своє підтвердження відповідно до наданих суду доказів.

Відповідно до п.п. 3, 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, суд має з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань, за яких обставин і якими діями вони завдані, ступінь вини заподіювача, яких моральних чи фізичних страждань зазнав потерпілий, в якій грошовій сумі він оцінює пов`язані з ними втрати, та з чого при цьому виходить, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного спору. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_1 , був порушений звичайний уклад життя потерпілого у зв`язку із заподіянням йому тілесних ушкоджень, що призвело зокрема до психологічного, фізичного болю тобто до моральних страждань.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе повністю задовольнити цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди з обвинуваченого, стягнувши з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 20 000,00 грн., в якості відшкодування моральної шкоди.

Під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Судові витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369, 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді громадських робіт на строк 240 (двісті сорок) годин.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 5 192,50 грн., у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, та 20 000, 00 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Судові витрати - відсутні.

Речові докази по кримінальному провадженню №12019040440001652, а саме: диски DVD-R із записом слідчих експериментів, за участю потерпілого ОСОБА_2 і свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_5 - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження (а.с.к.п. 40, 112, 117).

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченому - у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя С.О.Ребров