Рішення № 10045112, 22.04.2010, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

22.04.2010р.                                                                                          Справа № 14/60

за позовом Малого приватного підприємства "ЭСО", вул. Ярмаркова, 5-а, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

          до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

          третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство "Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації", вул. Жовтнева, 27, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

          про визнання права власності на самочинно збудовану будівлю та реєстрацію права власності на неї

                                         Суддя Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача: Голов О.М., дмректор;

Мудрий М.Д., дов. № 77 від 20.04.2010 р.

від відповідача: представник не з'явився

від третьої особи: представник не з'явився

          СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про визнання права власності на самочинно збудовану будівлю - кафе-бар-магазин, розташовану за адресою: вул. Ярмаркова, 5-а, м. Кременчук та зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності на самочинно збудовану будівлю, а також заява позивача від 22.04.2010 р. про уточнення позовних вимог.

          Частинами 1 та 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами; суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

          Враховуючи те, що позовні вимоги мають однорідні та пред'явлені тим самим позивачем до того самого відповідача суд об'єднав в одній позовній заяві кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

          Позивач в судове засідання 22.04.2010 р. подав заяву про уточнення позовних вимог (вхід. № 05620д канцелярії суду), в якій уточнив площу самочинно збудованої будівлі - кафе-бар-магазин, розташованій за адресою: вул. Ярмаркова, 5-а, м. Кременчук та просить судові витрати по розгляду справи покласти на нього. Вказана заява судом прийнята, розглянута та задоволена із залученням її до матеріалів справи.

          За згодою з представниками позивача (клопотання в матеріалах справи) в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 27.04.2010 р.

          Позивач та його представники в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять суд позов задовольнити з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

          Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, поважності причин його неявки не повідомив, вимог ухвали суду від 12.04.2010 р. не виконав, відзив на позовну заяву не надав.

          Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача свого представника в судове засідання не направила, причини його неявки не повідомила, вимог ухвали суду від 12.04.2010 р. не виконала, витребуваних судом матеріалів та доказів не подала.

          Відповідно до ч. 4 п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (із змінами і доповненнями) у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

          Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до положень статті 75 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників позивача, суд встановив, що 16 січня 2007 р. на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 650927, виданого Кременчуцьким міським управлінням земельних ресурсів Малому приватному підприємству "ЭСО", м. Кременчук (надалі Позивач) на виконання рішення міської ради від 16.03.2006 р. і на підставі договору купівлі-продажу від 25.03.2006 р., зареєстрованому за № 914, останньому передано земельну ділянку площею 0,0376 га за адресою: вул. Ярмаркова, 5-а, м. Кременчук.

          На зазначеній земельній ділянці Позивачем була збудована майстерня по ремонту та налагодженню зварювального обладнання, яка прийнята в експлуатацію на підставі Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 14.10.1999 р. і на яку 20.12.1999 р. видано свідоцтво про право власності № 110.

          25.10.2006 р. Позивачем було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт № 167 Р-06, згідно з яким Позивач повинен був виконати будівельні роботи з реконструкції частини будівлі майстерні по ремонту та налагодженню зварювального обладнання під бар з організацією сезонного майданчику по вул. Ярмарковій, 5-а в м. Кременчук.

          Вказані вище роботи повинні були бути проведені відповідно до проектної документації, затвердженої висновком управління містобудування та архітектури № 207 від 29.08.2005 р. та наказом директора Позивача від 30.08.2006 р. В процесі здійснення будівельних робіт з реконструкції Позивач відхилився від проектної документації та самочинно збудував сезонний майданчик як закрите приміщення, при цьому не порушивши будівельних норм та правил, що підтверджується висновком будівельно-технічного дослідження експерта № 2/16-10 від 25.02.2010 р. Згідно з цим же висновком ринкова вартість самочинно збудованої будівлі - кафе-бар-магазин, розташованої за адресою: вул. Ярмаркова, 5-а, м. Кременчук на момент проведення експертного дослідження складає 60780,00 гривень.

          Відповідно до договору оренди землі від 22.01.2010 р. Кременчуцька міська рада, м. Кременчук надала в оренду Позивачу земельну ділянку (кадастровий № 5310436500:10:001:0124) для експлуатації та обслуговування сезонного майданчику по вул. Ярмарковій, 5-а в м. Кременчуці загальною площею 35 м2 строком на три роки починаючи з 01.05.2009 р.

          В технічному паспорті на виробничий будинок - майстерня по ремонту та налагодженню зварювального обладнання, кафе-бар-магазин, розташованого на вул. Ярмаркова, 5-а в м. Кременчуці (інвентаризаційна справа № 3037; реєстровий № М-2/524) зазначено, що станом на 29.01.2010 р. (дата виготовлення паспорта) Позивачем самочинно збудовано: кафе-бар-магазин Аа'а2 пл. 69,7 м2 ; літ. "А" 1-1 кабінет переобладнано під кухню кафе-бара; 1-2 побут. приміщення переобладнане під підсобне; літ. "А" проведена реконструкція 1-ого 2-ого поверху; літ. "А" третій поверх збудований, площа 226,3 м2; загальна площа будівлі літ. "А, а, а1, а2" 622,6 м2.

          Позивач звернувся із позовом до суду про визнання права власності на самочинно збудовану будівлю.

          Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

          Згідно ст. 375 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Частина 1 статті 376 ЦК України наголошує, що нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо воно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

          Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою яка здійснила самочинне будівництво (ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України).

          Відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно із ст. 182 Цивільного кодексу України виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

          Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості, регулюються нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" № 1952-IV від 01.07.2004 р. (із змінами та доповненнями).

          Згідно з п. 5 р. V "Прикінцеві положення" вказаного закону до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами БТІ.

          Повноваження БТІ щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно регламентовані Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5.

          Відповідно до п. 1.3. вказаного Тимчасового положення державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць. Пунктом 1.4. Тимчасового положення передбачено, що державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ. Згідно з п. 1.5. вказаного Тимчасового положення обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном. Відповідно до п. 1.6. Тичасового положення реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.

          Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

          Відповідно до п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

           Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити та визнати за Малим приватним підприємством "ЭСО", м. Кременчук вул. Ярмаркова, 5-а, Полтавська область, 39600 (код ЄДРПОУ 13934483) право власності на самочинно збудовану будівлю –кафе –бар - магазин, розташовану за адресою: вул. Ярмаркова, 5-а, м. Кременчук, площею 60,8 м2.

           Зобов'язати Комунальне підприємство "Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації" провести державну реєстрацію права власності на самочинно збудовану будівлю - кафе-бар-магазин, розташовану за адресою: вул. Ярмаркова, 5-а, м. Кременчук, площею 60,8 м2.

           Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача згідно поданої заяви.

           Згідно з пунктом 30 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" відповідно до частини першої статті 116 ГПК виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Якщо в рішенні господарського суду йдеться виключно про визнання права власності і не зазначається про виконання певних дій (передачу майна, видачу документів, що посвідчують відповідне право, тощо), то наказ на виконання такого рішення не видається.

          Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 27, 28, 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

           1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за Малим приватним підприємством "ЭСО", вул. Ярмаркова, 5-а, м. Кременчук, Полтавська область, 39600 (код ЄДРПОУ 13934483) право власності на самочинно збудовану будівлю - кафе-бар-магазин, розташовану за адресою: вул. Ярмаркова, 5-а, м. Кременчук, площею 60,8 м2.

3. Зобов'язати Комунальне підприємство "Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації", вул. Жовтнева, 27, м. Кременчук, Полтавська область, 39600 провести державну реєстрацію права власності на самочинно збудовану будівлю - кафе-бар-магазин, розташовану за адресою: вул. Ярмаркова, 5-а, м. Кременчук, площею 60,8 м2 згідно чинного законодавства.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          4. Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача згідно поданої заяви.

Суддя Іваницький О.Т.                                         27.04.2010 р.