Рішення № 100449359, 12.10.2021, Високопільський районний суд Херсонської області

Справа № 652/819/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року року Високопільський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Дамчук О.О.,

при секретарі Миценко О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Високопілля Херсонської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: Інспектор СРПП ДРУП № 9 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенант поліції Топчій Іван Сергійович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

В С Т А Н О В И В:

До Високопільського районного суду Херсонської області звернувся ОСОБА_1 із адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії БАБ № 028618 від 06.08.2021 про накладення адміністративного стягнення, посилаючись на те, що постановою по справі про адміністративне правопорушення, винесеною посадовою особою відповідача, відносно нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень за правопорушення передбачене ч.5 та ч. 6 ст.121 КУпАП, а саме: 06.08.2021 близько 10:55 год. на 440 км. автодороги Н08 (Запоріжжя - Дніпро) керуючи автомобілем Хонда Аккорд, державний номерний знак НОМЕР_1 , перевозив пасажира з не пристебнутим паском безпеки, на якому встановлене газобалонне обладнання не зареєстроване у встановленому порядку, чим порушив п. 2.3 (в) та п. 30.1 ПДР України, чим скоїв адміністративні правопорушення передбачені ч. 5 та ч. 6 ст. 121 КпАП України, та накладено стягнення з урахуванням ст. 36 КУпАП в розмірі 850 грн. Вважає дану постанову не законною з наступних підстав, а саме: посадовою особою не вірно з`ясовано та кваліфіковано дії позивача, оскільки він дійсно керував вказаним транспортним засобом під час зупинки працівником поліції, однак не являється власником даного транспортного засобу. Також заперечує факт того, що пасажир не був пристебнутий паском безпеки, зазначаючи про те, що відповідачем за даним фактом не додано жодного доказу. Окрім цього, працівник поліції, порушив права позивача, та не надав на його прохання копію постанови на руки відразу після складення, а повідомив що надішле копію поштою. Оскільки позивач перебував за власними справами поза межами Херсонської області (про що повідомляв представника відповідача, під час прохання отримати копію постанови відразу після складання) дану постанову він отримав 25.08.2021 року, тому просить визнати факт пропуску строку подання позову поважним та поновити строк на оскарження. Також просить суд, визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАБ № 06.08.2021 від 10.07.2021 року, як винесену з порушенням закону та стягнути з відповідача на його користь судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надавши заяву в якій позовні вимоги підтримує з підстав викладених у позовній заяві, просить суд їх задовольнити та розглянути справу у його відсутності (а.с.46).

Відповідач Департамент патрульної поліції та третя особа, інспектор СРПП ДРУП № 9 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенант поліції Топчій Іван Сергійович, в судове засідання представника не направили, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надали, відзиви на позовну заяву від останніх не надходили, доказів на заперечення проти адміністративного позову не надали, причину неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.1 ст. 205 КАС України, неявка в судове засідання будь-якого учасник справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене суд розглядає справу у відсутності сторін, на підставі долучених до справи доказів, наданих учасниками судового розгляду та у відповідності до ч.4 ст. 229 КАС України, без фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом.

На підставі п.3 ст.288 КУпАП постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими цим кодексом.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Згідно частини 1 ст. 121 КАСУ суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Постановою серії БАБ № 028618 від 06.08.2021, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 та ч.6 ст. 121 КУпАП, відповідно до якої останній, 06.08.2021 близько 10:55 год. на 440 км. автодороги Н08 (Запоріжжя - Дніпро) керуючи автомобілем Хонда Аккорд, державний номерний знак НОМЕР_1 , перевозив пасажира з не пристебнутим паском безпеки, на якому встановлене газобалонне обладнання не зареєстроване у встановленому порядку, чим порушив п. 2.3 (в) та п. 30.1 ПДР України та накладено адміністративне стягнення з урахуванням ст. 36 КУпАП в розмірі 850 грн (а.с.5). В пункті 9 вказаної постанови зазначено, що копію постанови отримано поштою.

Згідно частин першої-третьої статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 30.1 ПДР власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх у повноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.

Із копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу HONDA ACCORD державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.8) встановлено, що власником даного транспортного засобу є ОСОБА_2 .

За ч. 6 ст. 121 КУпАП адміністративна відповідальність наступає у разі керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку. Де об`єктивною стороною правопорушення є не реєстрація автомобіля (у випадку заміни власника), або не перереєстрація (у випадку постановки на облік іноземного транспортного засобу) на території України в установленому порядку.

В свою чергу, як вбачається із аналізу ч.1 статті 121 КУпАП, адміністративна відповідальність за даною частиною наступає за керування транспортними засобами переобладнаними з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, що в даному випадку складає об`єктивну сторону зазначеного в оскаржуваній постанові правопорушення.

Згідно з ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, Правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо (статті 245, 280 Кодексу). Згідно з Кодексом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 статті 247); справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (частина перша статті 249); оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності (стаття 252) тощо.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Однак в оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення не було зазначено доказів порушення п. 2.3 (в) правил дорожнього руху та вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП.

Окрім цього, норми КАС України покладають на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов`язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає у суду обґрунтованого сумніву.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4, 6 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем у свою чергу не було надано суду доказів того, що позивачем було порушено п. 2.3 (в) Правил дорожнього руху, оскільки відзиву а ні від відповідача, а ні від третьої особи до суду не надійшло, як і не надійшло СD-диску із записом події правопорушення, або інших будь-яких доказів вчинення особою, на яку накладено адміністративне стягнення адміністративного правопорушення. Постанову про накладення адміністративного стягнення відповідно до виявленого порушення п. 30.1 ПДР України, складено на водія, який не є суб`єктом відповідальності за даним правилом, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Також уповноваженою особою патрульної поліції не вірно кваліфіковано виявлене правопорушення, де зазначено про вчинення правопорушення за ч.6 статті 121, замість частини 1 статті 121 КпАП України, як встановлено в судовому засіданні, що свідчить про відсутність складу та події адміністративного правопорушення передбаченого ч.6 статті 121 КУпАП.

Як встановлено з матеріалів справи та письмових пояснень позивача, 06.08.2021 ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом HONDA ACCORD державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 , їхав по автодорозі Н08 в напрямку до м. Дніпро. Близько 40 км. до Дніпра був зупинений поліцейським ПП на стаціонарному пості. Повідомивши, що пасажир не був пристебнутий паском безпеки попрохав відкрити капот для звірки номерів агрегатів. Після відкриття капоту інспектор поліції зробив висновок про встановлення газобалонного обладнання на автомобілі та склав на позивача постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, не враховуючи пояснення позивача. Також на місці складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності саму постанову на руки позивачу не надав, зазначивши про надіслання копії поштою, знехтувавши поясненнями ОСОБА_1 про перебування за межами місця проживання тривалий час у зв`язку з перебуванням разом з дитиною у м. Дніпро для проходження спеціального логопедичного навчання з 06.08.2021 по 21.08.2021.

Відповідно до ст.62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. При цьому, відповідно до практики Європейського суду, а саме в рішенні ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» (Allenet de Ribemont v. France) від 10.02.1995 року, зазначено, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Як убачається із п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд вважає такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться у постанові про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сама по собі постанова, за відсутності доказів, підтверджуючих винуватість, не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про визнання поважною причиною пропуску строку на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, причину перебування за межами місця проживання, оскільки постанова надійшла простою поштою (не рекомендованим листом), яку позивач вийняв із поштової скриньки лише 25.08.2021 (доказів на спростування показів позивача відповідачем до суду не надано) та відсутність доказів того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.5 та ч.6 ст. 121 КУпАП.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» учасник дорожнього руху може оскаржити дію працівника відповідних підрозділів Національної поліції, військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у разі порушення з його боку чинного законодавства.

Відповідно до ч.3 п.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відсутні належні докази щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч.5 та ч.6 ст.121 КУпАП, суд вважає, що вина позивача не доведена, отже постанову у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 необхідно скасувати.

Доказів зворотного, представник відповідача не зазначив та, в порушення вимог ч. 2 ст.77 КАС України, до суду не надав. Не має таких доказів і в матеріалах справи.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно квитанції № 0.0.2251260708.1 від 01.09.2021 року позивачем за звернення до суду із позовом сплачено судовий збір у розмірі 454,00 грн (а.с.3).

З огляду на положення ст. ст. 132, 139 КАС України, з урахуванням сплати позивачем судового збору за подання даного позову до суду та задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , на користь останнього підлягають відшкодуванню понесені ним витрати по сплаті судового збору, а саме 454,00 грн.

Керуючись ст.ст. 121, 222, 251, 258, 276, 285 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 9, 14, 20, 72-77, 139, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Поновити ОСОБА_1 строк оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАБ №028618 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: Інспектор СРПП ДРУП № 9 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенант поліції Топчій Іван Сергійович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову серії БАБ за № 028618 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 06.08.2021, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 та ч.6 ст. 121 КУпАП у вигляді накладення адміністративного стягнення (штрафу) у розмірі 850,00 гривень та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (РНОКПП 40108646, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір в розмірі 454,00 (Чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України.

Відповідно до п.3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідно до Перехідних положень КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Високопільський районний суд Херсонської області.

Згідно ч. 4 ст. 250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного у письмовому провадженні, суд підписує рішення без його проголошення.

Суддя О.О. Дамчук