Вирок № 100447772, 20.10.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/1349/21

провадження № 1-кп/415/633/21

ВИРОК

Іменем України

"20" жовтня 2021 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Старікової М.М.

за участі секретаря судового засідання Малахова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 20 січня 2021 року за № 12021130240000070 у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кадіївки Луганської області, громадянки України, не є особою з інвалідністю, з професійно-технічною освітою, не заміжньої, не працюючої, судимої: 1) 01 жовтня 2013 року Стаханівським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 190, ст. 70 КК України до 1 року 7 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік; 2) 20 грудня 2013 року Стаханівським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі; 3) 24 жовтня 2016 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. ч. 2, 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки; 4) 13 жовтня 2017 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 187, ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнена 11 січня 2021 року з ДУ «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» по відбуттю строку покарання, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,-

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,-

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Панасенка В.В.,

захисника Воронка В.В.

обвинуваченої ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

19 січня 2021 року, приблизно о 22 годині, ОСОБА_1 , будучі особою, яка раніше вчинила розбій, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, яке є небезпечним для життя і здоров`я потерпілого, поєднаний з проникненням у житло, знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, прийшла за місцем мешкання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , де постукала у двері вказаної квартири. Після того як ОСОБА_2 відчинив вхідні двері квартири, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, без згоди ОСОБА_2 , незаконно проникла у коридор вказаної квартири та одразу двома руками штовхнула його в область грудної клітини, від чого останній впав на спину на підлогу в коридорі.

Далі ОСОБА_1 стала вимагати у ОСОБА_2 передати їй гроші і банківську картку та, сівши на нього зверху, застосовуючи насильство, яке є небезпечним для життя і здоров`я потерпілого, стала силою здавлювати руками його шию, заподіюючи йому фізичний біль. ОСОБА_2 в обстановці, що склалася, реально сприймаючи погрозу своєму життю та здоров`ю, почав кликати на допомогу. ОСОБА_1 , продовжуючи однією рукою стискати шию ОСОБА_2 , другою рукою закрила йому рота. Після чого ОСОБА_2 став намагатися відштовхнути ОСОБА_1 від себе, тримаючи її за одяг. ОСОБА_1 встала з ОСОБА_2 та, взявши його за одяг, потягнула по підлозі на кухню, де продовжила вимагати передачі їй грошей та банківської картки. Після чого ОСОБА_1 схопила металевий гайковий ключ, який лежав в столі, та, застосовуючи насильство, яке є небезпечним для життя і здоров`я потерпілого, нанесла ним, лежачому на полу ОСОБА_2 , не менше 4 ударів по голові. ОСОБА_2 в обстановці, що склалася, реально сприймаючи погрозу своєму життю та здоров`ю, сказав ОСОБА_1 , що гроші знаходяться в кишені штанів у спальні. ОСОБА_1 припинила наносити удари ОСОБА_2 та вийшла з кухні до спальної кімнати. Через декілька хвилин ОСОБА_1 повернулася до кухні, та, погрожуючи насиллям, яке є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, знову стала вимагати гроші, оскільки вона їх не знайшла. ОСОБА_2 , побоюючись за своє життя та здоров`я, став просити його більше не бити, пішов до спальні, де дістав з-під подушки гаманець та передав ОСОБА_1 , яка заволоділа з гаманця грошовими коштами у сумі 400 гривень, що належать останньому.

Крім того ОСОБА_1 , знаходячись у вищевказаній квартирі, заволоділа мобільним телефоном марки «Nomi» моделі «1220» вартістю 173 гривні 16 копійок, що належить ОСОБА_2 .

Після чого ОСОБА_1 покинула місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 573 гривні 16 копійок.

В результаті вищевказаних протиправних дій ОСОБА_1 , спричинила потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: струсу головного мозку, забитих ран правої вушної раковини та cкулової ділянки, правої половини обличчя, множинних гематом обличчя, параорбітальної гематоми, субкон`юктивальний крововилив, субтотальний травматичний розрив кореня райдужки, синець шиї, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які заподіяли короткочасний розлад здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 187 КК України, а саме: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний з проникненням у житло.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнала повністю, і, відповідаючи на питання, зазначила, що час, місце та спосіб скоєння нею інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує.

Дійсно, в 2017 році вона скоїла розбійний напад на ОСОБА_2 , за що 13.10.2017 була засуджена вироком Лисичанського міського суду Луганської області до 4 років 6 місяців позбавлення волі. 18 січня 2021 року після звільнення з місць позбавлення волі приїхала до міста Лисичанська.

19 січня 2021 року, приблизно о 22 годині, вона, після вживання алкогольних напоїв, вирішила відвідати ОСОБА_2 , хоча той її в гості не запрошував. Прийшовши за місцем мешкання останнього за адресою: АДРЕСА_3 , вона постукала у двері вказаної квартири. Після того як ОСОБА_2 відчинив вхідні двері квартири, вона без його дозволу увійшла до квартири та спросила у нього за гроші, на що останній відповів відмовою, у зв`язку з чим між ними виник конфлікт, в ході якого вона двома руками штовхнула потерпілого, від чого останній впав на спину на підлогу. Після того, як потерпілий почав кликати на допомогу, вона рукою закрила йому рота та стала вимагати у нього гроші та банківську картку. Проте потерпілий намагався захистись від неї, хватаючи її за одяг, тоді вона, схопивши металевий гайковий ключ, який лежав в столі, вдарила декілька разів потерпілого по голові. Після чого, ОСОБА_2 сказав їй, що гроші знаходяться в кишені штанів у кімнаті, однак не знайшовши гроші, вона повернулася до кухні, де перебував потерпілий, та знову стала вимагати гроші. ОСОБА_2 просив його більше не бити, в кімнаті дістав з-під подушки гаманець та передав їй. Крім грошей у сумі 400 гривень вона з квартири ОСОБА_2 також незаконно заволоділа мобільним телефоном марки «Nomi», після чого, залишивши у квартирі останнього свою забруднену у кров куртку, пішла з місця вчинення злочину. У викрадений телефон вона вставила свою сімкартку та здійснила декілька телефонних дзвінків, а через деякий час, через свого знайомого, здала мобільний телефон до ломбарду, а гроші витратила на власні потреби.

У скоєному щиро розкаялася, вину усвідомила, та повністю визнала, про те, що сталося жалкує. В судовому засіданні зазначила, що готова нести відповідальність за вчинене. При призначенні покарання просила суд врахувати, що під час досудового розслідування вона не намагалася уникнути відповідальності, зробивши для себе належні висновки, надавала правдиві свідчення про обставини вчинення нею кримінального правопорушення.

Згідно актового запису про смерть №593 від 08 квітня 2021 року, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду від 21.01.2021 потерпілий ОСОБА_2 був допитаний в порядку ст. 225 КПК України. З пояснень наданих останнім слідчому судді, які були відтворені в судовому засіданні вбачається, що 19.01.2021 він знаходився вдома, приблизно о 21 годині до нього в гості прийшла сусідка, яка перебувала у нього до 22 години. Після того як сусідка пішла додому у двері постукали, він відчинив двері, де побачив ОСОБА_1 , яка у 2017 році скоїла у відношенні нього розбійний напад. Остання, відчинивши силою двері, без його дозволу увійшла до квартири та відразу штовхнула його, від чого він упав на підлогу в коридорі. ОСОБА_1 стала вимагати від нього гроші і банківську пенсійну картку, після чого, сівши зверху, здавила його шию руками, а коли він почав кликати на допомогу, однією рукою закрила йому рота. Потім, схопивши його за одежу, потягнула по підлозі на кухню, де, продовжуючи вимагати гроші та картку, декілька разів вдарила його гайковим ключем по голові, який знайшла на кухні в ящику столу. Він, злякавшись за своє життя та здоров`я сказав, що гроші лежать в кишені його штанів, які знаходяться в кімнаті. Не знайшовши гроші, ОСОБА_1 повернулась до нього з погрозами подальшого побиття. Боячись за своє життя, він попросив не бити його та віддав свій гаманець, з якого обвинувачена дістала 400 гривень та, кинувши гаманець на стіл, пішла. Після того, що сталося він хотів викликати поліцію, однак не знайшов свого мобільного телефону і за допомогою звернувся до сусідки, яка і викликала співробітників поліції.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_1 , її вина у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у даному вироку повністю доведена та підтверджується, крім власне показів обвинуваченої, в яких не заперечується обставини вчиненого кримінального правопорушення, усією сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості, а саме:

- витягом з кримінального провадження № 12021130240000070 від 20.01.2021, згідно якого 20.01.2021 до чергової частини Лисичанського ВП надійшла заява від ОСОБА_2 , на підставі якої були внесені відомості до ЄРДР про вчинене кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 3 ст. 187 КК України та фабулою про те, що 19.01.2021 приблизно о 22 годині ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проникла до квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 та здійснила напад з метою заволодіння майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров`я потерпілого заволоділа мобільним телефоном марки Nomi1220 та грошовими коштами у сумі 400 гривень, які належать ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (том 1 а.с.1);

- протоколом огляду місця події від 20.01.2021 та фототаблицею до даного протоколу, проведеного в присутності понятих, за участю потерпілого ОСОБА_2 за адресою його місця проживання, а саме: АДРЕСА_3 , в результаті якого було оглянуто місце вчинення кримінального правопорушення та в ході огляду вилучено: металевий гайковий ключ зі слідами РБК, який упаковано в паперовий конверт з відповідними написами та підписами; 10 ЛС зі слідами папілярних ліній - упаковано до сейф пакету; змиви слідів РБК (у двох місцях), що упаковані у п`ять паперових конвертів з відповідними написами та підписами; жіночу куртку білого кольору, що упакована у картонну коробку з написами та підписами; жіночі штани світло синього кольору, що упаковані у картонну коробку з відповідними написами та підписами (том 1 а.с.8-14);

- висновком судової товарознавчої експертизи № 19/113-21/774-ТВ від 25.01.2021, згідно якої, ринкова вартість мобільного телефону марки «Nomi» моделі «1220» на момент скоєння кримінального правопорушення, тобто станом на 19 січня 2021 року, могла становити: 173 гривні 16 копійок (том 1 а.с.54 - 58);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.01.2021 та фототаблицею до нього, з якого вбачається, що у присутності понятих потерпілий ОСОБА_2 серед інших пред`явлених для впізнання фотокарток, впізнав особу під №4, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за формою та рисами обличчя, волоссям, віком, як особу, яка 19.01.2021 приблизно о 22 годині скоїла на нього напад, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи (том 1 а.с. 59-61);

- протоколом пред`явлення речей для впізнання від 20.01.2021 та фототаблицею до нього, з якого вбачається, що у присутності понятих свідок ОСОБА_3 впізнала за зовнішнім виглядом куртку жіночу болоньєву, коротку (по пояс) з капюшоном на блискавці, білого кольору, з двома боковими кишенями з манжетами на поясі, рукаві та шиї, в якій 19.01.2021 до неї в гості приходила ОСОБА_1 та пішла від неї 19.01.2021 в період з 20 по 21 годину (том 1 а.с.78-81);

- відповіддю ПТ «Ломбард 24» № 45/02/з від 22.02.2021 наданому на запит Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області, з якої вбачається що 21.01.2021 до Товариства надходив в якості застави мобільний телефон марки «Nomi» моделі «І220» imei НОМЕР_1 від громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (том 1 а.с.97);

- протоколом огляду предмета від 08 лютого 2021 року: а саме оптичного носія інформації - диска CD-R, який було вилучено в ході тимчасового доступу до речей і документів в ПрАТ «ВФ Україна» від 02.02.2021 (на підставі ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 22.01.2021) з якого встановлено, що в період з 10.01.2021 по 19.01.2021 22:42 годину, в зоні дії базових станцій ПрАТ «ВФ Україна» діяв абонентський номер НОМЕР_2 , який належав ОСОБА_2 у викраденому мобільному телефоні. Востаннє 19.01.2021 о 22:42 телефонний дзвінок був здійснений на абонентський номер, який належить свідку ОСОБА_5 (з яким раніше сумісно проживала ОСОБА_1 ). В період з 19.01.2021 23:00 години до 20.01.2021 0:00 години абонентський номер ОСОБА_1 діяв в мобільному терміналі, який належав потерпілому ОСОБА_2 (том 1 а.с. 109-111).

- протоколом отримання біологічних зразків для експертизи від 02 лютого 2021 року, з якого вбачається, що в період часу з 12 години 25 хвилин до 13 години 20 хвилин, старшим слідчим СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області Ладиченко Ю.О, на підставі постанови прокурора від 02.02.2021 (том 2 а.с. 47), за участю понятих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та захисника Воронко В.В., у ОСОБА_1 були відібрані біологічні зразки - зразки крові для проведення експертизи (том 2 а.с.48);

- висновком дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/113-21/1559-Д від 15.02.2021, проведеної на підставі постанови старшого слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області Ладиченко Ю.О від 04 лютого 2021 року (том 2 а.с.69), згідно до якої слід долоні руки розміром 19х25 мм, виявлений та вилучений 20.01.2021 за фактом розбійного нападу на гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_3 , залишений долонею лівої руки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 2 а.с.72-81);

- висновком судово-медичної експертизи №10 від 19.02.2021, проведеної на підставі постанови старшого слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області Ладиченко Ю.О від 03 лютого 2021 року, згідно якого на підставі проведеної судово-медичної експертизи ОСОБА_2 встановлений діагноз: струс головного мозку, забиті рани правої вушної раковини та скулової ділянки правої половини обличчя, множинні гематоми обличчя. Параорбітальна гематома субкон`юктивальний крововилив, субтотальний травматичний розрив кореня райдужки, синець шиї. За ступенем тяжкості тілесні ушкодження, виявлені у гр. ОСОБА_2 , відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які заподіяли короткочасний розлад здоров`я (том 2 а.с.85-87);

- протоколом отримання біологічних зразків для експертизи від 04 лютого 2021 року, з якого вбачається, що в період часу з 09 години 40 хвилин до 10 години 05 хвилин, старшим слідчим СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області Ладиченко Ю.О, на підставі постанови прокурора від 21.01.2021 (том 2 а.с.88), за участю понятих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у потерпілого ОСОБА_2 були відібрані біологічні зразки - зразки крові для проведення експертизи (том 2 а.с.89);

- висновком судово-медичної експертизи речового доказу №19 від 16.02.2021, проведеної на підставі постанови старшого слідчого СВ ЛисичанськогоВП ГУНП в Луганській області Ладиченко Ю.О від 04 лютого 2021 року, згідно якого кров потерпілого ОСОБА_2 відноситься до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Кров ОСОБА_1 відноситься до групи В(ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0. При судово-медичній експертизі металевого ключа (об`єкт 1-3) виявлено кров людини, а в об`єкті № 2 з домішкою поту. При серологічному дослідженні слідів в об`єктах 1,3 визначається антиген А за ізосерологічною системою АВ0. При серологічному дослідженні слідів в об`єкті №2 визначаються антигени А та В за ізосерологічною системою АВ0. Враховуючи отримані результати та групу крові осіб, що проходять по справі, можна прийти до висновку, що сліди крові на металевому ключі (об`єкти 1,3) могли утворитися за рахунок особи/осіб, в крові якої/яких виявлений антиген А системи АВ0, що не виключає походження слідів від потерпілого ОСОБА_2 . Виявлені сліди крові та поту в об`єкті №2 могли утворитися за рахунок особи/осіб, в крові якої/яких виявлений антигени А та В системи АВ0, що не виключає походження слідів від потерпілого ОСОБА_2 та підозрюваної ОСОБА_1 лише у якості домішку (том 2 а.с.93-96);

- висновком цитологічної експертизи речового доказу №20 від 15.02.2021, проведеної на підставі постанови старшого слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області Ладиченко Ю.О. від 04 лютого 2021 року, згідно якого кров потерпілого ОСОБА_2 відноситься до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Кров ОСОБА_1 відноситься до групи В(ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0. При судово-медичній експертизі слідів крові на жіночій куртці, в об`єктах 1-6 знайдена кров людини без домішок поту чоловічої статі на антиген А. В об`єкті № 6 виявився також ізогемаглютинін анти-В ізосерологічної системи АВ0. Отже, сліди крові на жіночій куртці можуть походити від чоловіка (чоловіків) групи А з ізогемаглютиніном анти-В, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_2 . Походження слідів крові в об`єктах 1-6 від ОСОБА_1 виключається за груповими та статевими ознаками. При дослідженні манжетів рукавів (об`єкт № 7) знайдений піт та антиген В. Отже, піт на манжетах рукавів куртки може походити від особи (осіб) в крові якої виявляється вищезазначений антиген, в тому числі і від ОСОБА_1 . Присутність слідів поту від ОСОБА_2 в об`єкті № 7 виключається за груповими ознаками. В слідах на виворітній поверхні коміра, в об`єкті № 8, знайдена слина, статева належність якої не встановлена через деструктивна зміни в ядрах клітин. При серологічному дослідженні слідів слини виявлений антиген В, ізосерологічної системи АВ0. Отже, слина може походити від особи (осіб) в крові якої виявляється даний антиген, в тому числі і від ОСОБА_1 . Присутність слідів слини від ОСОБА_2 в об`єкті № 8 виключається за груповими ознаками (том 2 а.с.99-102).

Всі перераховані вище докази у своїй сукупності повністю підтверджують винуватість обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення за обставин, викладених у даному вироку, так як є послідовними, узгоджуються один з одним, відповідають фактичним обставинам справи, будь-які протиріччя в них відсутні, що свідчить про їх об`єктивність та правдивість.

Вищевказані висновки експертів, проведені компетентними спеціалістами, узгоджуються з іншими об`єктивними доказами по справі. Протоколи слідчих дій, складені і оформлені у порядку, передбаченому КПК України, є джерелом доказів, оскільки у них підтверджуються обставини і факти, що мають значення для вирішення справи. Всі слідчі дії фіксувалися у відповідних протоколах, з якими учасники кримінального провадження знайомилися і підписували, у жодному протоколі відсутні посилання про порушення закону щодо обвинуваченої особисто, чи опосередковано.

Будь яких істотних порушень КПК України під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченої та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Тож, у судовому засіданні прокурором було заявлене клопотання про відмову від допиту свідків зі сторони обвинувачення ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , яке за ухвалою суду, постановленою у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 371 КПК України, за згодою сторін кримінального провадження, з урахуванням положень ст. ст. 22, 26 КПК України, було задоволено.

Будь яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні, у їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний з проникненням у житло, знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні, а її дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 187 КК України.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України, стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з п. З вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суди повинні виходити з класифікації кримінальних правопорушень (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного кримінального правопорушення й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів протиправної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо кримінальне правопорушення вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів;

- особу винної, яка не заміжня, не є особою з інвалідністю, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на консультативному та диспансерному обліку у лікаря нарколога не перебуває (том 1 а.с.128), амбулаторну психіатричну допомогу у лікаря - психіатра м. Лисичанська не одержує (том 1 а.с.130), раніше судима (том 1 а.с.132);

- обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , згідно до ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття, визнання вини.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

У судовому засіданні обвинувачена у повному обсязі визнала свою провину, у вчиненому щиро розкаялася та неодноразово, в ході судового розгляду вибачалася за вчинене та висловлювала жаль з приводу вчиненого, критично оцінила свої дії, зауважила на тому, що готова нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з її вини.

В якості обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , згідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння відносно особи похилого віку та рецидив кримінальних правопорушень, оскільки обвинувачена маючи судимості за вчинення умисних кримінальних правопорушень, знову вчинила нове умисне кримінальне правопорушення.

На підставі вищевикладеного, враховуючи:

- вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень;

- обставини вчиненого кримінального правопорушення та його суспільну небезпеку;

- беручи до уваги дані про особу обвинуваченої та її репутацію, яка на час вчинення кримінального правопорушення не працювала, єдиного джерела доходів не мала, неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення умисних, в тому числі корисливих кримінальних правопорушень, відбувала покарання в місцях позбавлення волі, але це не призвело до позитивних змін у її особистості, належних висновків для себе не зробила, на шлях виправлення не стала та знову, через короткий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння вчинила умисне корисливе кримінальне правопорушення відносно особи похилого віку, яке відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких кримінальних правопорушень, додатковим об`єктом якого є життя та здоров`я особи, що згідно ст. 3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю, що свідчить про антисоціальну спрямованість особи обвинуваченої, неготовності до самокерованої правослухняної поведінки в суспільстві, її схильність до вчинення кримінальних правопорушень, а тому суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 можливе лише із застосуванням покарання, пов`язаного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 3 ст. 187 КК України.

Крім того, при призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 основного покарання за ч. 3 ст. 187 КК України, - у виді позбавлення волі, суд вважає за необхідне, відповідно до вимог ст.59 КК України, застосувати і додаткове покарання - у виді конфіскації майна, передбаченого у санкції зазначеної статті, що обумовлено тяжкістю кримінального правопорушення і корисливим мотивом дій, інкримінованих в провину обвинуваченої.

При цьому, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер та загальні засади призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, беручи до уваги повне визнання вини та щире каяття винної, поведінку обвинуваченої після вчинення кримінального правопорушення, яка усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, в судовому засіданні неодноразово вибачалася за вчинене, як під час досудового розслідування так і в судовому провадженні надавала правдиві свідчення про обставини вчиненого нею кримінального правопорушення, не намагаючись уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, дала критичну оцінку своїм кримінальним протиправним діянням, виказала готовність нести кримінальну відповідальність, підстав для призначення обвинуваченій ОСОБА_1 максимальної міри покарання у виді позбавлення волі, передбаченої санкцією ч. 3 ст. 187 КК України, суд не вбачає.

На переконання суду, таке покарання буде необхідним для виправлення обвинуваченої, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченої та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та являлись передумовою для застосування вимог ст. 69 КК України судом не встановлено.

Суд також не вбачає підстав для застосування приписів, передбачених ст. 69-1 КК України, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

Підстави для звільнення обвинуваченої ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, згідно ст. 75 КК України - відсутні.

Запобіжний захід, обраний відповідно до ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 02.02.2021, який було продовжено ухвалами Лисичанського міського суду - у виді тримання під вартою у відношенні обвинуваченої ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

Початок строку відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_1 слід обчислювати з дня набрання даним вироком законної сили, оскільки згідно до ч. 1 ст. 17 КПК України особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Також суд вважає за необхідне, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати в строк призначеного обвинуваченій ОСОБА_1 за даним вироком покарання строк попереднього ув`язнення обвинуваченої у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з моменту затримання - з 01.02.2021 (том 2 а.с.32-33) по день набрання вироком законної сили.

Арешт майна, тимчасово вилученого в ході огляду місця події, проведеного у квартирі АДРЕСА_4 , накладений ухвалою слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 22.01.2021, а саме:

- куртку білого кольору зі слідами РБК, штани світло-синього кольору зі слідами РБК та металевий гайковий ключ, після набрання даним вироком законної сили - підлягає скасуванню.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим не пред`явлений.

Відповідно до ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_1

- дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/113-21/785-ТР від 28.01.2021, що згідно довідки НДЕКЦ складає 980 (дев`ятсот вісімдесят) грн. 70 коп. та дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/113-21/1559-Д від 15.02.2021, що згідно довідки НДЕКЦ складає 980 (дев`ятсот вісімдесят) грн. 70 коп., а всього на загальну суму 1961 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят одна) грн. 40 коп.

- судової товарознавчої експертизи СЕ-19/113-21/774-ТВ від 25.01.2021, що згідно довідки НДЕКЦ складає 817 (вісімсот сімнадцять) грн. 25 коп. - підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_1 на користь держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:

- жіноча куртка білого кольору зі слідами РБК, штани світло-синього кольору зі слідами РБК та металевий гайковий ключ, які згідно до постанови слідчого від 20.01.2021 знаходяться на зберіганні в камері речових доказів ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області - підлягають знищенню, як такі, що не представляють цінності;

- 2 змиви з плям речовини бурого кольору, схожої на кров; 2 контрольних змиви та контроль матеріалу, на які було зроблено змиви та контроль змивів, які згідно до постанови слідчого від 20.01.2021 знаходяться на зберіганні в камері речових доказів ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області - підлягають знищенню;

- 10 липких стрічок зі слідами папілярних ліній, які згідно постанови слідчого від 20.01.2021, зберігаються в матеріалах кримінального провадження - слід залишити в матеріалах кримінального провадження;

- оптичний носій CD-R з інформацією ПрАТ «ВФ Україна», який відповідно до постанови слідчого від 08.02.2021, зберігається в матеріалах кримінального провадження - слід залишити в матеріалах кримінального провадження;

- зразок крові ОСОБА_1 на фрагменті марлі та зразок марлі, на який відбиралася кров, поміщені до паперового конверту з пояснювальним написом та підписом експерта, а також об`єкт, схожий на волосся чорного кольору, поміщений до паперового конверту з пояснювальним написом та підписом експерта, що передані на зберігання до камери речових доказів ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області - підлягають знищенню.

Керуючись ст.ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією всього належного їй майна.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, залишити без змін, - тримання під вартою. Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня набрання даним вироком законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, в строк призначеного обвинуваченій ОСОБА_1 за даним вироком покарання необхідно зарахувати строк попереднього ув`язнення обвинуваченої у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, з моменту затримання - з 01 лютого 2021 року до дня набрання цим вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013) процесуальні витрати на залучення експертів за проведення:

- дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/113-21/785-ТР від 28.01.2021 у сумі 980 (дев`ятсот вісімдесят) грн. 70 коп., дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/113-21/1559-Д від 15.02.2021 у сумі 980 (дев`ятсот вісімдесят) грн. 70 коп., а всього на загальну суму 1961 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят одна) грн. 40 коп.;

- судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/113-21/774-ТВ від 25.01.2021 у сумі 817 (вісімсот сімнадцять) грн. 25 коп.

Арешт майна, тимчасово вилученого в ході огляду місця події, проведеного у квартирі АДРЕСА_4 , накладений ухвалою слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 22.01.2021, а саме:

-куртку білого кольору зі слідами РБК, штани світло-синього кольору зі слідами РБК та металевий гайковий ключ, після набрання даним вироком законної сили - скасувати.

Речові докази:

- жіночу куртку білого кольору зі слідами РБК, штани світло-синього кольору зі слідами РБК та металевий гайковий ключ, які згідно до постанови слідчого від 20.01.2021 знаходяться на зберіганні в камері речових доказів ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області - знищити як такі, що не представляють цінності;

- 2 змиви з плям речовини бурого кольору, схожої на кров; 2 контрольних змиви та контроль матеріалу, на які було зроблено змиви та контроль змивів, які згідно до постанови слідчого від 20.01.2021 знаходяться на зберіганні в камері речових доказів ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області - знищити;

- 10 липких стрічок зі слідами папілярних ліній, які згідно постанови слідчого від 20.01.2021, зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- оптичний носій CD-R з інформацією ПрАТ «ВФ Україна», який відповідно до постанови слідчого від 08.02.2021, зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- зразок крові ОСОБА_1 на фрагменті марлі та зразок марлі, на який відбиралася кров, поміщені до паперового конверту з пояснювальним написом та підписом експерта, а також об`єкт, схожий на волосся чорного кольору, поміщений до паперового конверту з пояснювальним написом та підписом експерта, що передані на зберігання до камери речових доказів ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області - знищити.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області, а обвинуваченою, яка перебуває під вартою, з дня отримання нею копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, захиснику та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова