Рішення № 10044573, 28.01.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2010 р.                                                                      Справа № 19/251

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київвторресурси", 03115, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 136, кв. 34

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Селянська спілка ім. Шевченка", Чорнухинський район, Полтавська область, с. Богодарівка, 37111

про стягнення 216311,2 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача – не з’явився.

від відповідача – не з’явився.

Розглядається позовна заява про стягнення 216311,20 грн., у тому числі 206661,50 грн. основного боргу за роботи, виконані на підставі договору підряду № 8 від 11.07.2009р. на обмолот ріпаку та пшениці, 7018,57 грн. пені, 1653,29 грн. інфляційних, 977,84 грн. –3% річних.

Позивач надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій прохає стягнути з відповідача 1180,85грн. - 3% річних, 3513,24грн. - знецінення грошової маси внаслідок інфляції, 8413,61 грн. пені, а також клопотання про відшкодування з відповідача витрат на адвоката в сумі 10000грн.

Заява про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом ухвалою від 14.01.2010р.

Позивач надав заяву від 31.12. 2009р. про відмову від позову в частині стягнення 206661,50 грн. основного боргу, в зв’язку зі сплатою його відповідачем в повному обсязі.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує посилаючись на те, що сплатив суму основного боргу до порушення провадження у справі, що підтверджується платіжним дорученням №129 від 06.11.2009р.

В судовому засіданні 28.01.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між ТОВ "Київвторресурси" (позивачем) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Селянська спілка ім. Шевченка" (відповідачем) укладено договір підряду № 8 від 11 липня 2009 року на обмолот ріпаку та пшениці (далі - Договір).

Згідно з укладеним договором позивач (виконавець) зобов'язується на свій ризик виконати роботи по обмолоту ріпаку і пшениці за завданням замовника (відповідача), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Перелік робіт, дата початку, дата завершення виконання робіт, вартість робіт та перелік техніки, за допомогою якої будуть виконуватись роботи, зазначається в Додатках до даного Договору, які є невід’ємною частиною даного Договору.

В п. 1.2 Договору визначено, що виконавець виконує роботу власним екіпажем та власною технікою за адресою: с. Богодарівка Чорнухинськогого району Полтавської області.

Додатком № 1 від 11.07.2009р. до Договору сторони узгодили, що вартість робіт за збирання урожаю на 1 га ріпаку становить 355,00грн. в тому числі ПДВ., а за 1 га обмолоту пшениці становить 335,00грн. в тому числі ПДВ.

За п.2.1 та п. 2.2 Договору замовник та виконавець зобов’язалися по закінченню виконання робіт оформити та підписати двосторонній акт здачі-приймання етапів виконаних робіт.

Позивач виконав свої договірні зобов'язання, надавши відповідачу визначені в Договорі послуги на загальну суму 257178,00грн. Зазначене підтверджується двостороннє підписаними актами приймання виконаних підрядних робіт № 51 від 06.08.2009 р. на суму 83011,50грн., № 56 від 09.08.2009р. на суму 56615,00грн., № 57 від 12.08.2009р. на суму 68641,50 грн., № 68 від 17.08.2009р. на суму 48910,00грн.

На оплату вказаних послуг позивачем були виписані рахунки (в матеріалах справи).

Згідно п.3.1 Договору відповідач зобов’язався провести оплату за роботу, виконану позивачем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача суми, зазначеної в акті виконаних робіт, протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт сторонами.

Відповідач за виконані роботи розрахувався частково у сумі 50516,50грн.

Вартість виконаних робіт на суму 206 661,50 грн. у встановлені в договорі строки відповідачем не була сплачена.

Статтею 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

          За ст.526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

          За платіжним дорученням № 129 від 06.11.2009р. відповідачем сплачено вказану суму боргу в повному обсязі –206 661,50грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 25.11.2009р.

Позивач надав заяву від 31.12.2009р. про відмову від позову в частині стягнення 206661,50 грн. основного боргу, в зв’язку зі сплатою його відповідачем в повному обсязі.

          Зазначена заява не суперечить діючому законодавству, підписана уповноваженою особою та приймається судом.

Отже, провадження у справі в частині стягнення 20661,5грн. основного боргу слід припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 456 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання (ч.1 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 4.6 Договору сторони передбачили, що в разі прострочення платежів замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми заборгованості, за кожен день допущеного прострочення.

На підставі вказаних положень позивачем заявлено до стягнення 8413,61 грн. пені за період з 21.08.2009р. по 05.11.2009р. (згідно заяви про збільшення позовних вимог). Після проведення перевірки розрахунку за допомогою калькулятора підрахунку пені системи «Законодавство»судом встановлено, що сума пені, яка підлягає стягненню за цей період, повинна становити 8290,28 грн. (розрахунок залучено до справи). Вимоги в цій частині підлягають задоволенню. В частині стягнення 123,33 грн. пені позов не підлягає задоволенню в зв’язку з помилкою нарахування даної суми.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної норми за період вересень - жовтень 2009р. позивачем правомірно нараховано 3513,24 грн. інфляційних (розрахунок суду –в матеріалах справи). Також, позивачем правомірно нараховано 1180,85 грн. - 3% річних за період з 21.08.2009р. по 05.11.2009р. (перевірка розрахунку –в матеріалах справи).

Вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          За ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

          В п.5 листа Вищого господарського суду України N 01-8/453 від 26.06.95 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»викладено правову позицію, що якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 АПК України

          В даному випадку позивач звернувся до суду з позовом 06.11.2009р., що підтверджується поштовим штемпелем на конверті, в якому надійшла позовна заява до суду.

          Відповідач сплатив борг 06.11.2009р. за платіжним дорученням № 129.

Враховуючи, що до звернення відповідача з позовом до суду борг не був сплачений, а також, що даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, то державне мито покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених та припинених вимог, в сумі 2196,46 грн. (1% з розрахунку 206661,50 грн. + 12984,37 грн. санкцій = 219645,87)

          Позивач також наполягає на відшкодування за рахунок відповідача 10 000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

          Понесення позивачем витрат в сумі 10000грн. на послуги адвоката підтверджується договором про надання правової допомоги від 01.10.2009р., додатковою угодою від 01.11.2009р. про внесення змін до договору про надання правової допомоги від 01.10.2009р., свідоцтвом на право заняття адвокатською діяльністю № 311 від 26.01.2007р., випискою банку від 23.12.2009р.

          Частина п'ята статті 49 ГПК відносить до числа судових витрат суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката. У пункті 12 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (з наступними доповненнями і змінами) зазначено: "Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи".

В абзаці третьому пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 N 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права", за яким у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Позивач обґрунтованого розрахунку розумності витрат на адвоката не надав.

Як свідчать матеріали справи 1) в судове засідання 03.12.2009р. представник позивача не з’явився; ухвалами суду від 03.12.2009р. та від 14.01.2010р. явка представників сторін обов’язковою не визнавалася; відповідач сплатив суму боргу 06.11.2009р. –в день подачі позову, про що позивач повідомив суду лише в друге засідання (заявою від 11.01.2010р.); дані дії позивача призвели до необхідності додатково відкладення розгляду справи; 2) витрати на сплату державного мита та ІТЗ не включаються до витрат адвоката та відшкодовуються за рахунок відповідача окремо на підставі рішення чи ухвали суду; 3) позовна заява не доставлялася адвокатом особисто до канцелярії суду, а була відіслана поштою, що підтверджується конвертом від 06.11.2009р.

Враховуючи вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; незначний обсяг документів по справі; нетривалий розгляд та нескладність даної справи, а також на розумну необхідність судових витрат для даної справи, суд обмежує заявлений до стягнення розмір відшкодування витрат на адвоката до 500грн.

В разі добровільного виконання рішення суду відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Заявою від 30.12.2009р. позивач збільшив позовні вимоги в частині нарахування санкцій, збільшивши позовні вимоги на 3458,00 грн. При цьому суд враховує, що позивач сам зазначає, що це заява саме про збільшення позовних вимог. Заява була прийнята судом.

Заяви про зменшення позовних вимог в частині основного боргу від позивача не надходило.

Потім позивач подав заяву про відмову від позову в частині стягнення основного боргу, в якій прохав відшкодувати позивачу державне мито за вимогами про стягнення основного боргу, які були погашені відповідачем в день подачі позову.

Відповідно до ст.46 ГПК України          в разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову.

          Позивач при поданні заяви про збільшення суми позовних вимог державне мито в сумі 34,58 грн. не доплатив.

Враховуючи, надмірну сплату позивачем при подачі позову державного мита на суму 1,89 грн., стягненню з позивача в доход державного бюджету України підлягає 32,69 грн. держмита за збільшені позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 49, 80 (п.4), 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Селянська спілка ім. Шевченка" (Чорнухинський район, Полтавська область, с. Богодарівка, 37111, п/р 26008000802001 в філії Полтавської дирекції АТ "Індекс-банк", МФО 331661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київвторресурси" (03115, м. Київ, пр-т Перемоги, буд.136, кв.34, ідентифікаційний код 26265747; п/р 26002182054 в КРД ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 380805) 8290грн. 28коп. пені, 3513грн. 24коп. інфляційних, 1213грн. 21коп. –3% річних, 2165грн. - витрат з оплати державного мита, 233грн. 64 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 500грн. витрат на оплату послуг адвоката.

          Видати наказ.

          3. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Київвторресурси" від позову в частині стягнення 206661,50 грн. основного боргу.

          4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 206661,50 грн. основного боргу.

          5. В частині стягнення 123,33 грн. пені - у позові відмовити.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київвторресурси" (03115, м. Київ, пр-т Перемоги, буд.136, кв.34, ідентифікаційний код 26265747; п/р 26002182054 в КРД ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 380805) в доход Державного бюджету України (на рахунок УДК у м. Полтаві, р/р 31118095700002 ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019, ЄДРПОУ 34698804, код платежу 22090200) 32грн. 69 коп. державного мита за подачу заяви про збільшення позовних вимог.

Видати наказ

          Суддя                                                                      Безрук Т.М.

Рішення підписано: