Ухвала суду № 100445718, 18.10.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 жовтня 2021 року Київ № 320/12374/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату недоїмки,

у с т а н о в и в:

до суду звернувся ОСОБА_1 з позовними вимогами до ГУ ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-881-13 від 06.08.2021 про стягнення недоїмки по сплаті ЄСВ на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 20969,37 грн. Вказана заява була передана судді 18.10.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши зміст позовної заяви та приєднаних до неї документів, суд констатує їх невідповідність вимогам ст.160 КАСУ.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом подання позову у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасникам справи із зазначенням: обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги з посиланням на докази, що підтверджують вказані обставини, зокрема, але не виключно: обставин реєстрації позивача у якості суб`єкта - платника ЄСВ та надання документів, якими підтверджено цей факт (копії свідоцтва про реєстрацію), а також взяття на облік у податковому органі як платника ЄСВ та зазначення системи оподаткування на якій перебував заявник з представленням суду довідки про взяття на облік; зазначення періоду за який сформована податкова вимога; викладення обставин порядку подання податкової звітності за спірний період та доказів сплати самостійно узгоджених податкових зобов`язань у придатному для читання вигляді; надання доказів про відсутність заборгованості з ЄСВ у позивача (копію інтегрованої картки платника податків); зазначення підстав для ненарахування та несплати ЄСВ; подання акту звірки даних позивача з даними інтегрованої картки платника податків податкового органу про відсутність заборгованості з ЄСВ; подання заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду із обґрунтуванням поважності причин такого пропуску.

Щодо пропуску позивачем строку на звернення до адміністративного суду слід зазначити таке:

Відповідно до положень ч.1 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як убачається з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суддя зауважує, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен був дізнатись", що містяться у ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення її прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАСУ, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що у разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.

Також ОСОБА_1 в позовній заяві вказує, що ним строк на звернення до суду непропущений, оскільки позивач отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) під розпис у поштовому відділені 25.08.2021, однак доказів, які б свідчили про отримання ОСОБА_1 такої вимоги саме в цю дату суду не надано.

Таким чином, ОСОБА_1 , всупереч вимогам ст. 25 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", звернувся до суду з пропуском десятиденного строку на оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки), оскільки остання датована 06.08.2021, а до суду позивач звернувся 06.09.2021, що підтверджується штампом на конверті в якому була надіслана позовна заява. А отже ОСОБА_1 має подати до суду заяву про поновлення строку на звернення до адміністративного суду із зазначенням обставин поважності такого пропуску та наданням доказів, які підтверджують такі обставини.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам ст. 160-161 КАС України узвязку з чим вона підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату недоїмки, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.