Рішення № 100445515, 18.10.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2021 року Чернігів Справа № 620/8275/21

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови позивачу в зарахуванні в повному обсязі в страховий стаж період його роботи в ВАТ «Будівельник-95» (з 29.08.1998 - ТОВ «Будівельник-95»), з 18.10.1995 по 10.08.1999;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати в повному обсязі в страховий стаж період роботи позивача в ВАТ «Будівельник-95» (з 29.08.1998 - ТОВ «Будівельник-95»), з 18.10.1995 по 10.08.1999 та у зв`язку з цим здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, з 22.01.2021, з урахуванням вже виплачених сум.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що період його роботи з 18.10.1995 по 10.08.1999 в ТОВ «Будівельник-95», підтверджено записами в трудовій книжці, тому відсутність номера розпорядження про прийняття його на роботу є малозначною підставою для відмови у зарахуванні страхового стажу в повному обсязі.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що запис в трудовій книжці № 32, не містить номера розпорядження, відповідно до якого позивач був прийнятий на роботу у ВАТ «Будівельник-95» з 18.10.1995, тому в стаж зараховані періоди роботи за архівною довідкою про заробітну плату за 1995-1998 роки від 03.09.2020 № 07-03/172, яка видана трудовим архівом Семенівської міської ради. Тому вважає, що зарахувати до загального страхового стажу позивача період його роботи в ВАТ «Будівельник-95» (з 29.08.1998 - ТОВ «Будівельник-95») з 18.10.1995 по 10.08.1999 та здійснити перерахунок і виплату пенсії у зв`язку зі збільшенням страхового стажу немає правових підстав.

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 18.08.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в частині позовних вимог щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 10.10.2020 по 21.01.2021 повернуто позивачу.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні таз 10.10.2020 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У червні 2021 року позивач звернувся до Головного управління із заявою про зарахування до загального страхового стажу періоду його роботи у ВАТ «Будівельник-95» (з 29.08.1998 - ТОВ «Будівельник-95»), з 18.10.1995 по 10.08.1999.

Відповідач листом від 12.07.2021 № 9098-9682/М-02/8-2500/21 відмовив позивачу у зарахуванні зазначеного періоду роботи, посилаючись на те, що відповідно до записів у трудовій книжці позивач, зокрема, працював у ВАТ «Будівельник-95» (з 29.08.1998 - ТОВ «Будівельник-95») з 18.10.1995 по 10.08.1999. Проте, запис трудової книжки, зокрема № 32, не містить номера розпорядження, відповідно до якого позивач був прийнятий на роботу у ВАТ «Будівельник-95» з 18.10.1995, тому в стаж зараховані періоди роботи за архівною довідкою про заробітну плату за 1995-1998 роки від 03.09.2020 № 07-03/172, яка видана трудовим архівом Семенівської міської ради, зокрема, з 15.10.1995 по 15.12.1995, з 01.05.1996 по 15.05.1996, 15.07.1996 по 15.12.1996, 15.02.1997 по 15.07.1997, 15.06.1998 по 15.07.1998 та з 01.12.1998 по 15.12.1998 (враховані періоди де є нарахування заробітної плати) та за даними персоніфікованого обліку з 01.01.1999 по 31.01.1999 та з 01.03.1999 по 17.08.1999. Також зазначено, що в архівній довідці вказано, що накази з кадрових питань (особового складу) за 1995-1998 роки на зберігання не надходили (а.с. 4-5).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески (стаття 1 Закону № 1058-1V, який набрав чинності з 01.01.2004).

Таке ж визначення містить і частина перша статті 24 Закону № 1058-1V, яка передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно частини першої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга стаття 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Положеннями статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

В силу вимог абзацу першого пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Із аналізу наведених положень слідує, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, натомість необхідність підтвердження трудового стажу іншими документами виникає лише у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Як вбачається з копії трудової книжки позивача від 17.08.1978 ОСОБА_1 був прийняти на роботу у ВАТ «Будівельник-95» відповідно до розпорядження від 18.10.1995 та працював по 10.08.1999 у ВАТ «Будівельник-95» (з 29.08.1998 ТОВ «Будівельник-95») (а.с. 6-7).

Вказані записи трудової книжки містять інформацію про періоди роботи та займану посаду, реквізити наказів, на підставі яких вони внесені, підпис уповноваженої особи та печатку підприємства.

Суд не знаходить поважними посилання відповідача на те, що стаж позивача було зараховано відповідно до архівної довідки від 03.09.2020 № 07-03/172, яка видана трудовим архівом Семенівської міської ради про заробітну плату за 1995-1998 роки, оскільки факт роботи позивача у спірний період у ВАТ «Будівельник-95» підтверджується основним документом, а саме трудовою книжною позивача.

Крім того, згідно архівного витягу від 03.09.2020 № 07-03/173, виданого трудовим архівом Семенівської міської ради, на підставі ухвали Чернігівського господарського суду від 30.09.2003 ТОВ «Будівельник-95» було ліквідовано як банкрут.

Що стосується посилання відповідача на те, що запис № 32 про прийняття позивача на роботу у ВАТ «Будівельник-95» не містить номера розпорядження, а лише дату, то суд зазначає таке.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 по справі № 687/975/17 зазначив, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суд також звертає увагу, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, шляхом: визнання протиправними дій відповідача щодо не зарахування до страхового стажу позивача період його роботи в ВАТ «Будівельник-95» (з 29.08.1998 - ТОВ «Будівельник-95»), з 18.10.1995 по 10.08.1999; зобов`язання відповідача зарахувати позивачу період його роботи у ВАТ «Будівельник-95» (з 29.08.1998 - ТОВ «Будівельник-95») з 18.10.1995 по 10.08.1999, та здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 22.01.2021, з урахуванням вже виплачених сум.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Керуючись статтями 9, 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, буд. 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи у ВАТ «Будівельник-95» (з 29.08.1998 - ТОВ «Будівельник-95»), з 18.10.1995 по 10.08.1999.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 період його роботи у ВАТ «Будівельник-95» (з 29.08.1998 - ТОВ «Будівельник-95»), з 18.10.1995 по 10.08.1999 та здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з 22.01.2021, з урахуванням вже виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.10.2021.

Суддя В.О. Непочатих