Рішення № 10044530, 28.01.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2010 Справа № 15/1

м. Полтава

за позовом Приватного підприємства "Явір-2000", юридична адреса: вул. Короленка, 17/53, м. Полтава, 36000; поштова адреса: вул. Покровська, 67-б, м. Полтава, 36029

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Техномаш", вул. Київська, 91-А, кв. 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 3290,46 грн.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

від позивача:                    Кирпичова О.Г., довіреність від 05.10.2009 року;

від відповідача:          не з’явився.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості на підставі договору про надання послуг з охорони № П/129/Кр від 27.01.2005 року в розмірі 3290,46 грн., з яких: 2900,00 грн. –основний борг, 361,19 грн. –пеня, 29,27 грн. –інфляційні витрати.

Відповідач в судове засідання не з’явився, причин неявки суд не повідомив, повідомлення про вручення ухвали знаходиться в матеріалах справи.

Оскільки необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, відповідач належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання і його неявка не перешкоджає розгляду спору по суті, суд визнав за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 28.01.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між сторонами по справі 27.01.2005 року укладено договір на охорону об’єкта за допомогою ПЦО № П/129/Кр (далі Договір), згідно якого замовник (відповідач) доручив, а виконавець (позивач) зобов’язався здійснювати за допомогою ПЦО охорону майна замовника на об’єктах, перерахованих в дислокації (додаток № 1 до Договору) та позначених на плані об’єктів (додаток № 4 до Договору), а також здійснювати обслуговування сигналізації на зазначених об’єктах, а замовник взяв на себе обов’язок оплатити охороні кошти, згідно встановлених рахунків (платіжних вимог-доручень охорони).

Позивачем заявлено до стягнення 2900,00 грн. основного боргу з відповідача за здійснення охоронних заходів на протязі січня-жовтня 2009 року.

Факт здійснення охоронних заходів позивачем підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаними сторонами, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 31-40).

П. 3.3. Договору сторони обумовили, що оплата за охорону здійснюється щомісячно до 1-го числа місяця, в якому здійснюються заходи охорони об’єкта, шляхом перерахування замовником коштів на рахунок виконавця.

Відповідачем умови Договору про оплату належним чином не виконані, виставлені позивачем рахунки про оплату послуг (а.с. 21-30) вчасно сплачені в повному розмірі не були.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків підписаного сторонами, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 41), оригінал оглянутий в судовому засіданні, станом на 01.11.2009 року за відповідачем числиться заборгованість в розмірі 2900,00 грн.

Виходячи з п. 1 ст. 903 Цивільного Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 526 Цивільного Кодексу зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позовні вимоги про стягнення основного боргу по наданню охоронних послуг в розмірі 2900,00 грн. за січень-жовтень 2009 року, згідно Договору № П/129/Кр від 27.01.2005 року, є правомірними та обґрунтованими матеріалами справи, відповідачем не заперечуються, так як при наявності заперечення проти розміру позовних вимог –суд зобов’язував відповідача надати відзив на позов та контррозрахунок суми боргу, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настаються правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 625 ЦК України визначає обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора сплатити грошову суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивачем заявлено до стягнення 29 грн. 27 коп. інфляційних витрат за період з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року (розрахунок в мат. справи), які підлягають задоволенню.

Відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.

Пунктом. 3.4 Договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати за цим Договором нараховується пеня за весь час прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено до стягнення 361 грн. 19 коп. пені за період з 01.01.2009 року по 03.12.2009 року (розрахунок в матеріалах справи).

Відповідно до вимог п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідачем перевищено межі цього строку.

Таким чином, до стягнення підлягає 297,87 грн. пені (розрахунок в матеріалах справи), в межах шестимісячного строку згідно вимог п. 6 ст. 232 ГК України та в розмірі, що відповідає Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" в межах подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення. В іншій частині вимог про стягнення пені у позові відмовляється.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України підлягають стягненню зі сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Техномаш", вул. Київська, 91-А, кв. 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 23815101 на користь Приватного підприємства "Явір-2000", юридична адреса: вул. Короленка, 17/53, м. Полтава, 36000; поштова адреса: вул. Покровська, 67-Б, м. Полтава, 36011, код ЄДРПОУ 31175036, р/р 26002323660001 в ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401 –2900 грн. 00 коп. основної заборгованості; 297 грн. 87 коп. пені; 29 грн. 27 коп. інфляційних витрат; 100 грн. 04 коп. відшкодування витрат по оплаті держмита; 231 грн. 46 коп. –відшкодування витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 63 грн. 32 коп. пені у позові відмовити.

4.          Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                          Пушко І.І.

повний текст рішення підписано 02.02.2010 року