Рішення № 100445038, 20.10.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/6138/21

РІШЕННЯ

іменем України

20 жовтня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лісовогринівецької сільської ради про визнання відмову протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

1. Визнати протиправною відмову відповідача - Лісовогринівецької сільської ради від "07" травня 2021 року №68 у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1000 га, з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, розташованої за адресою: західна околиця села Шпичинці, Лісовогринівецька сільська об`єднана територіальна громада, Хмельницький район, Хмельницька область.

2. Зобов`язати відповідача - Лісовогринівецьку сільську раду надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1000 га, з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, розташованої за адресою: західна околиця села Шпичинці, Лісовогринівецька сільська об`єднана територіальна громада, Хмельницький район, Хмельницька область (враховуючи особливості процедури щодо поділу та об`єднання земельних ділянок з метою поділу земельної ділянки комунальної власності загальною площею 4,9539 га з кадастровим номером 6825089800:02:021:0005 з цільовим призначенням землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) (код 16.00) для подальшого формування земельної ділянки площею 0,1000 га для індивідуального дачного будівництва за вказаною адресою).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Лісовогринівецької сільської ради від 07 травня 2021 року №68 позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок з метою поділу земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 4,9529 га з кадастровим номером 6825089800:02:021:0005 з цільовим призначенням землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) (код 16.00) для подальшого формування земельної ділянки площею 0,10 га для індивідуального дачного будівництва. Вважає таке рішення протиправним, оскільки ним порушено право позивача як учасника бойових дій на першочергове безоплатне отримання земельної ділянки у власність, передбачене Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Ухвалою суду від 01.06.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що згідно офіційної інформації з Державного земельного кадастру, земельна ділянка, яку бажає отримати позивач, відноситься до земель сільськогосподарського призначення. Відповідач вважає відмову у наданні дозволу на виготовлення технічної документації законною. Підставою для відмови є невідповідність схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, що підтверджується наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-6550-СГ від 26.09.2018 про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність, згідно якого Лісовогринівецькій сільській раді у комунальну власність передані землі сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1407,1726 га, які розташовані (за межами населених пунктів) на території Лісогринівецької сільської об`єднаної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області.

Позивач подав до суду відповідь на відзив та додаткові пояснення, у яких зазначає, що перелік підстав, за наявності яких особі може бут відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, є вичерпними. Таким чином, підстава, якою керувався відповідач, приймаючи до уваги наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-6550-СГ від 26.09.2018 про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність, не може визнаватись законною підставою для відмови у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 04.04.2015.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 11.03.2021, у якій просив надати дозвіл на поділ земельної ділянки комунальної форми власності із земель запасу (16.00, земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) площею 4,9539 га кадастровий номер номером 6825089800:02:021:0005, розташованої на західній околиці с. Шпичинці, Лісовогринівецької сільської об`єднаної територіальної громади, Хмельницького району, Хмельницької області, з подальшим виділенням земельної ділянки площею 0,1000 га та відведенням у власність (безоплатно, встановленим порядком), для індивідуального дачного будівництва.

Рішенням восьмої чергової сесії восьмого скликання Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 07.05.2021 №68 позивачу відмовлено у клопотанні про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок з метою поділу земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 4,9539 га з кадастровим номером 6825089800:02:021:0005 з цільовим призначенням землі запису (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) (код 16.00) для подальшого формування земельної ділянки площею 0,10 га для індивідуального дачного будівництва за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Лісовогринівецька сільська рада (за межами населеного пункту село Шпичинці. В якості підстави для відмови зазначено: бажане місце розташування земельної ділянки зазначене заявником у графічних матеріалах не відповідає призначенню та принципам землеустрою, визначеними статтями 2,6 Закону України "Про землеустрій" в частині забезпечення принципів пріоритету сільськогосподарського землеволодіння і землекористування та пріоритету вимог екологічної безпеки, охорони земельних ресурсів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Відповідно до абз. 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Зазначений перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є вичерпним.

При цьому, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 лютого 2020 року по справі №723/1964/14-а.

Чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Як встановлено судом, рішенням восьмої чергової сесії восьмого скликання Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 07.05.2021 №68 позивачу відмовлено у клопотанні про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою. Підставою для відмови відповідач зазначив: бажане місце розташування земельної ділянки зазначене заявником у графічних матеріалах не відповідає призначенню та принципам землеустрою, визначеними статтями 2,6 Закону України "Про землеустрій" в частині забезпечення принципів пріоритету сільськогосподарського землеволодіння і землекористування та пріоритету вимог екологічної безпеки, охорони земельних ресурсів.

Суд зазначає, що відповідачем в оскаржуваному рішенні сільської ради не наведено жодної з підстав, передбачених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а містяться лише загальні посилання на нормативні акти.

Однак лише посилання на положення нормативного акту, без обґрунтування застосування такого, є безпідставним та не є мотивованою відмовою.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що підстави, якими керувався відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не можуть вважатися законними підставами для відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Таким чином, суд вважає, що оскаржуване рішення №68 від 07.05.2021 про відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності загальною площею 4,9539 га з кадастровим номером 6825089800:02:021:0005 з цільовим призначенням землі запасу (код 16.00) для подальшого формування земельної ділянки площею 0,1000 га для індивідуального дачного будівництва, розташованої за адресою: західна околиця села Шпичинці, Хмельницький район, Хмельницька область, суд зазначає наступне.

У постанові від 28.05.2020 у справі №819/654/17 Верховний Суд зазначив, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

За загальним правилом, застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов`язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким протиправно відмовив в його задоволенні. З іншого боку, відсутні підстави для зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою (прийняти рішення такого змісту), якщо уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом і немає обґрунтованих сумнівів вважати, що він не надасть дозвіл, розглянувши заяву повторно.

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Водночас, суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності свого рішення.

Так, у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, з кадастровим номером 6825089800:02:021:0005 віднесена до категорії земель сільськогосподарського призначення, цільове призначення: 16.00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), а тому відмова у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою є правомірною.

Доводи відповідача про те, що спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, підтверджується лише наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-6550-СГ від 26.09.2018 про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність, згідно якого Лісовогринівецькій сільській раді у комунальну власність передані землі сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1407,1726 га, та актом приймання-передачі земельної ділянки від 28.09.2018 року (які є підставою для державної реєстрації права на земельні ділянки комунальної власності).

При цьому цільове призначення спірної земельної ділянки згідно додатку до цього наказу - 16:00 землі запасу.

Частиною 2 статті 19 ЗК України визначено, що земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Однак жодних належних доказів того, що ділянка, за рахунок якої позивач бажає отримати у власність земельну ділянку, відноситься до земель "сільськогосподарського призначення", відповідачем не надано.

Так, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка від 18.10.2021) відсутня інформація про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 6825089800:02:021:0005 відноситься саме до категорії земель сільськогосподарського призначення. Інформація містить лише відомості про комунальну форму власності земельної ділянки.

Виходячи із обставин цієї справи суд встановив, що оскаржуване рішення не містить повного аналізу обставин, з`ясування яких є необхідним і важливим при розгляді питання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою. Такі недоліки у діяльності відповідача, окрім того, що вказують на протиправність рішення, перешкоджають суду надати оцінку дотриманню усіх умов, передбачених нормами статті 118 ЗК України, для прийняття рішення про надання позивачу відповідного дозволу.

Оцінка правомірності рішення стосувалася лише тих мотивів, які наведено в оскаржуваному рішенні відповідача.

Суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх визначених ст.118 ЗК України підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки. А прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.

За таких обставин суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови не перевірки, не надання оцінки та не встановлення певних обставин суб`єктом владних повноважень з цього питання, в тому числі на відповідність вимогам ст. 118 Земельного кодексу України, а тому позовні вимоги про зобов`язання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою за наявності встановлених вище обставин є передчасними та не підлягають задоволенню.

Вказані висновки узгоджуються з позицією, висловленою у постанові Верховного Суду у постанові від 10.10.2019 у справі №814/1959/17.

Отже, відповідач повинен здійснити перевірку відповідності місця розташування бажаної земельної ділянки з урахуванням дотримання замовником вимог законів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, після чого прийняти рішення.

З урахуванням викладеного, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є саме зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та за результатами розгляду прийняти рішення відповідно до норм Земельного кодексу України.

Враховуючи викладене, позов слід задовольнити частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Лісовогринівецької сільської ради від 07 травня 2021 року №68 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності загальною площею 4,9539 га з кадастровим номером 6825089800:02:021:0005 з цільовим призначенням землі запасу (код 16.00) для подальшого формування земельної ділянки площею 0,1000 га для індивідуального дачного будівництва, розташованої за адресою: Хмельницький район, Хмельницька область, с. Шпичинці (за межами населеного пункту).

Зобов`язати Лісовогринівецьку сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.03.2021 та за результатами розгляду прийняти рішення відповідно до норм Земельного кодексу України.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 20 жовтня 2021 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Лісовогринівецька сільська рада (вул. Центральна, 4,Лісові Гринівці,Хмельницький район, Хмельницька область,31340 , код ЄДРПОУ - 04403717)

Головуючий суддя Д.А. Божук