Ухвала суду № 100444616, 20.10.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 жовтня 2021 року Справа № 480/9197/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Гелета С.М.., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику осіб в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чупахівської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Чупахівської селищної ради, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення тридцять другої сесії сьомого скликання Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області від 22.10.2020 “Про поділ земельних ділянок комунальної власності”, прийняте з врахуванням заяви ОСОБА_1 ; зобов`язати Чупахівську селищну раду Охтирського району Сумської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га. із земель сільськогосподарського призначення на території Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області (за межами населених пунктів) за результатами розгляду клопотання позивача від 24.06.2020.

Судом провадження відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

19.10.2021 до суду від відповідача надійшло клопотання в якому просить здійснити розгляд справи за участю представника відповідача. Клоптання обґрунтоване тим, що у відповідача є сумніви, що позивач дійсно зверталася до суду із позовом, оскільки позов підписано представником позивача.

Розглянувши вказане клопотання представника відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За правилами ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.

У своєму клопотанні представник відповідача не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.

Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду.

Суд зазначає, що посилання в клопотанні про наявні у відповідача сумніви, що позивач зверталася до суду, оскільки позов підписано представником, не можуть бути беззаперечною підставою для призначення справи в судове засідання із викликом сторін.

Так, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу, про що зазначено в ч, 1 ст. 55 КАС України.

Ч. 4 ст. 59 КАС України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується, що позов від імені позивача підписано представником позивача – адвокатом Сумцовим Є.С., яким в підтвердження повноважень надано належним чином оформлений ордер на надання правничої допомоги в Сумському окружному адміністративному суді. Таким чином позовом подано уповноваженою особою – представником позивача, підстав для залишення без руху чи без розгляду адміністративний позов у суду відсутні.

Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд на даний час не вбачає необхідності у наданні пояснень сторонами у зазначеній справі та дійшов висновку, що підстави для її розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи відсутні, у зв`язку із чим в задоволенні клопотання суд відмовляє.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 248, 256, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) учасників справи - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання судом та оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Гелета