Рішення № 100443682, 19.10.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/10217/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) (місцезнаходження: вул. Личаківська, 74, м. Львів, 79010; код ЄДРПОУ: 14321653), в якій просить:

- визнати протиправними дії Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по січень 2017 року включно з урахуванням лютого 2015 року як базового місяця;

- зобов`язати Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по січень 2017 року включно з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, виплату здійснити з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 проходив службу у Львівському прикордонному загоні у період з 29.03.2014 до 15.01.2017. Наказами начальника Західного регіонального управління (І категорії) ДПС України (військова частина 1468) від 25.01.2019 № 31-ОС підполковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас та від 11.02.2019 № 65-ОС виключено із списків особового складу та усіх видів забезпечення із 15.02.2019. На день виключення із списків частини відповідач не виплатив йому індексацію грошового забезпечення, а у подальшому на вимогу позивача здійснив її нарахування та виплату, однак не в повному розмірі. На переконання позивача, нарахування та виплата індексації позивачу за період з грудня 2015 року по січень 2017 року включно проведена з порушення Порядку №1078, оскільки у грудні 2015 року внесено зміни у Порядок № 1078 постановою №1013, відповідно до п. 5 якого місяцем підвищення є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів). З огляду на те, що останнє підвищення посадових окладів військовослужбовців відбулося 01.01.2008 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294, позивачу нарахування індексації за спірний період повинно було проводитися з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, а не лютого 2015 року. У зв`язку з наведеним, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 29.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають. Заперечення мотивує тим, що при звільненні з позивачем було проведено повний розрахунок, оскільки на час звільнення спору між позивачем та відповідачем не було, лише після звільнення у позивача виникло питання щодо виплати належних сум під час проходження служби. Вказує на те, що після внесення змін до Порядку №1078, підставою для визначення базового місяця є зміна посадового окладу конкретного працівника у зв`язку із змінами під час виконання обов`язків, а не зміна посадового окладу тільки відповідно до рішень Уряду як про це зазначає позивач. Зазначив, що положення Порядку №1078 не мають зворотної сили в часі, а тому можуть застосовуватися тільки до правовідносин після грудня 2015 року. Відповідач вважає, що визначення базового місяця належить до його дискреційних повноважень. У зв`язку з наведеним, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що відзив на позов не спростовує доводи позивача. Зазначив, що вимоги позивача ґрунтуються на нормах чинного законодавства та підтверджуються правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 10 вересня 2020 року у справі №200/9297/19-а, просить позов задовольнити.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Наказами начальника Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) від 25.01.2019 № 31-ОС підполковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас згідно підпункту «б» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я) та від 11.02.2019 № 65-ОС виключено із списків особового складу та усіх видів забезпечення Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України з 15.02.2019.

Станом на день виключення позивача із списків особового складу відповідач не провів належних розрахунків щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення.

Із долученої до матеріалів справи відповіді Львівського прикордонного загону від 07.07.2020 №11/6928 видно, що за спірний у межах цієї справи період індексація грошового забезпечення була нарахована та виплачена позивачу у травні 2020 року у розмірі 9108, 20 грн.

Як вбачається із наданої Львівським прикордонним загоном довідки № 401 від 04.07.2020 про розмір нарахованої індексації грошового забезпечення, нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з липня 2015 року по січень 2017 року включно проведено з урахуванням базового місяця лютий 2015 року.

Позивач вважає, що нарахування індексації грошового забезпечення йому проведена у неналежному розмірі, оскільки Львівським прикордонним загоном неправильно визначено базовий місяць для її нарахування, що порушує його законні права, відтак він звернувся із цим позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.ч. 2 та 3 ст. 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України від 3 липня 1991 року №1282-ХІІ Про індексацію грошових доходів населення (далі - Закон №1282-ХІІ) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078).

Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Статтею 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

У частині 5 статті 2 Закону №1282-XII вказано, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно зі статтею 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток).

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону №1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації цих положень Закону України №1282-XII Кабінет Міністрів України постановою затвердив Порядок №1078, яким затверджено Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз. 8 пункту 4 Порядку №1078).

Статтею 18 Закону України від 05 жовтня 2000 року №2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Тобто, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних вище нормативно-правових актів, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Кечко проти України від 08.11.2005 зазначено, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у таких виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення).

У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Аналогічна правова позиція висловлена й Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 19 червня 2019 року у справі №825/1987/17.

Таким чином, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян. У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.

З вищенаведених підставу суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань на виплату індексації у спірний період.

Крім того суд зазначає, що звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

Аналогічного змісту викладена позиція у постановах Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №825/874/17 та від 19.06.2019 у справі № 825/1987/17, від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, від 05.02.2020 у справі № 825/565/17.

Суд із наявної у матеріалах справи довідки Львівського прикордонного загону № 401 від 04.07.2020 про розмір нарахованої індексації грошового забезпечення встановив, що ОСОБА_1 нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з липня 2015 року по січень 2017 року включно у загальному розмірі 9246,90 грн.

Розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з грудня 2015 року по січень 2017 року проведено виходячи з лютого 2015 року як базового місяця.

Як вбачається із особистої карткою грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2015 рік, підставою для визначення лютого 2015 року базовим місяцям для нарахування позивачу індексації було збільшення грошового доходу позивача за рахунок премії з 1380, 00 грн до 1955, 00 грн.

Позивач вважає, що з грудня 2015 року по січень 2017 року включно базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення повинний бути січень 2008 року, а не лютий 2015 року як встановлено Львівським прикордонним загоном.

На переконання позивача, неправильне визначення відповідачем базового місяця призвело до нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення у неповному розмірі, що порушує його майнові права.

У даній справі спірним є питання визначення базового місяця для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення у спірний період.

Суд надаючи оцінку вищенаведеним доводам сторін, виходив з наступного.

До змін внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативних актів» за приписами п. 5 Порядку №1078 було визначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

09.12.2015 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативних актів», яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015.

Пунктом 3 цієї постанови внесено зміни у Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 та пункт 5 викладено в такій редакції:

“5. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку».

Також відповідно до внесених змін постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від грудня 2015 року, п. 10-2 Порядку № 1078 викладено в новій редакції, зокрема для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Отже, до прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови №1013 від 09.12.2015, яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), а базовий місяць (місяць підвищення) визначався у разі коли зросла зарплата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати.

З 01.12.2015 замість базового місяця введено поняття «місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів)».

З аналізу вищенаведених норм слідує, що з 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а з моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати з 01.12.2015 - місяць підвищення тарифних ставок (окладів).

Аналогічна правова позиція випливає зі змісту постанов Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі №803/203/17 і від 22 липня 2020 року у справі №400/3017/19.

Роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики (пункт 14 Порядку №1078).

Відповідно до роз`яснення Мінсоцполітики від 08 серпня 2017 року №48/о/66-17 на запит ДФ Міноборони від 18 липня 2017 року № 248/3/9/1/863 зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.

Мінсоцполітики у листі від 28.04.2016 № 201/10/137-16 зазначив, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Враховуючи викладене та наведені у листі дані, для працівника, який працює з лютого 2014 року, обчислення індексу споживчих цін має здійснюватися з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у квітні 2012 року, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з травня 2012 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова №1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294.

В подальшому, зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась з 01.03.2018 у зв`язку з набранням чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Отже, зміна посадових окладів відбулась 01.01.2008 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 та 01.03.2018 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.

У період з січня 2008 року по березень 2018 року тарифні ставки (оклади) військовослужбовців були незмінними.

Зважаючи на те, що з грудня 2015 року визначення місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року саме січень 2008 року є місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) (базовий місяць), з якого здійснюється подальше обчислення індексу споживчих цін для нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період спірний період.

Однак, відповідні обставини Львівським прикордонним загоном не враховано, оскільки нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по січень 2017 року включно проведена з урахування лютого 2015 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) у зв`язку з підвищення грошового забезпечення позивача за рахунок премії.

Разом з тим, з 13.02.2014 з часу набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 № 36 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» пункт 5 Порядку № 1078 доповнено абзацом такого змісту: «Місяць, в якому відбувається підвищення грошових доходів працівників у зв`язку із розширенням зони обслуговування, збільшенням обсягу робіт, суміщенням професій (посад), виконанням обов`язків тимчасово відсутнього працівника, оплатою за роботу за сумісництвом на одному підприємстві, в установі, організації, а також за рахунок збільшення розміру премії, не вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (у разі, коли не відбувається підвищення тарифної ставки (окладу)».

Як вже зазначалося судом, з грудня 2015 року підставою для визначення місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) є підвищення посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про порушення Львівським прикордонним загоном вимог Порядку № 1078 із внесеними змінами, що призвело до нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по січень 2017 року включно з урахування лютого 2015 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця).

Аналогічного змісту позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі №200/9297/19-а, якою залишено без змін ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року у справі № 200/9297/19-а про роз`яснення судового рішення та зазначено, що перевіряючи законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції, ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Зокрема 05 травня 2020 року Перший апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу про роз`яснення постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у справі № 200/9297/19-а, якою відповідну заяву задовольнив частково та роз`яснив, що в частині визначення базового місяця нарахування індексації грошового забезпечення, а саме з серпня 2015 року до грудня 2015 року при розрахунку індексації грошового забезпечення має застосовуватись базовий місяць прийняття на військову службу - серпень 2015 року, а з 01.12.2015 - базовий місяць січень 2008 року відповідно до п. 10-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, з наступними змінами та доповненнями.

Верховний Суд у цій постанові підтвердив законність і обґрунтованість висновків Першого апеляційного адміністративного суду в частині роз`яснення судового рішення щодо визначення базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення з грудня 2015 року.

Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Посилання відповідача на те, що зміни до Порядку №1078, були внесені постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 №1013, яка застосовується лише з 01.12.2015, у зв`язку з чим її норми не мають зворотної дії в часі, суд не приймає до уваги, оскільки, в даному випадку, спірним є питання визначення базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період проходження його служби у період з грудня 2015 року по січень 2017 року включно, тобто саме у період, коли зміни до Порядку №1078, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013, вже діяли.

Щодо доводів відповідача, що визначення базового місяця належить до його дискреційних повноважень, суд зазначає наступне.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації можливу поведінку (дії, бездіяльність) між альтернативами варіантами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». При цьому, суб`єкт владних повноважень не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Суд встановив, що Львівський прикордонний загін під час проходження позивачем військової служби не проводив йому нарахування та виплату індексації, а у подальшому вчинив дії щодо її нарахування, визначив конкретний базовий місяць та здійснив виплату, тобто використав надане йому законом право на прийняття рішення на власний розсуд (дискрецію).

З наведених підстав, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача дискреційних повноважень у питанні нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення у даному випадку, оскільки відповідач зобов`язаний був нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення відповідно до приписів законодавства.

За приписами пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку коли поданих доказів достатньо для того, щоб зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти те чи інше рішення чи зробити ту чи іншу дію, суд вправі обрати такий спосіб захисту порушеного права.

При цьому, суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачеві індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по січень 2017 року включно з урахуванням лютого 2015 року як базового місяця та зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по січень 2017 року включно з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, виплату здійснити із урахуванням виплачених сум.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, 382, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по січень 2017 року включно з урахуванням лютого 2015 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця).

Зобов`язати Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по січень 2017 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), виплату здійснити із урахуванням виплачених сум.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна