Ухвала суду № 100443664, 19.10.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/13876/21

У Х В А Л А

з питань залишення без розгляду

19 жовтня 2021 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого cудді Сакалоша В.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-

у с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, з вимогами:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4393-51 від 09.02.2021 року.

Ухвалою судді від 26.08.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивач пропустив десятиденний строк звернення до суду з даним позовом.

Строки звернення до адміністративного суду встановлені ст. 122 КАС України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Відповідно до преамбули Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Дія Закону № 2464-VI поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (ч. 1 ст. 2 Закону № 2464-VI).

Частиною 2 статті 2 Закону № 2464-VI передбачено, що, виключно цим Законом визначаються, зокрема: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Завдання та функції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, яким за положеннями статті 1 Закону № 2464-VI є орган доходів і зборів та його територіальні органи (в частині адміністрування єдиного внеску), права та обов`язки органів доходів і зборів, визначені ст. ст. 12, 13,14 Закону № 2464-VI.

Таким чином, облік платників єдиного внеску, їх права та обов`язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає виключно Закон № 2464-VI.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску має право: оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Згідно абз. 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI, у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Таким чином, вказаними положеннями визначений порядок дій платника у разі незгоди з рішенням контролюючого органу, прийнятим відповідно до Закону № 2464-VI, зокрема, передбачено: адміністративний та судовий спосіб його оскарження.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 31 січня 2019 року в справі № 802/983/18-а, від 12 лютого 2020 року в справі № 480/1192/19.

Судом встановлено, що позивач дізнався та отримав податкову вимогу 29.07.2021 року. Позивач зазначає, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості про нього, як фізичну особу- підприємця, а тому вважає, що немає правових підстав для винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки), оскільки позивач не є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як ФОП.

Таким чином, звернувшись до суду 20.08.2021 (згідно з відбитком календарного штемпеля на поштовому конверті) з позовом про скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.02.2021 за № Ф-4393-51, позивач не пропустив 10-денний строк звернення, оскільки позивачем вживались заходи адміністративного оскарження, тому строк на звернення до суду слід обчислювати з моменту отримання позивачем рішення ДПС України від 29.07.2021.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 121, 248, 250,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя В.М.Сакалош