Рішення № 100443622, 19.10.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року справа №380/12777/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судового засідання Новак Л.М. розглянувши у письмовому провадженні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144), в якому, з урахуванням заяви про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог від 07.09.2021 року та ухвали про залишення позовної заяви без розгляду від 19.10.2021 року, просить:

визнати протиправними дії щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з січня 2018 року по лютий 2018 року включно з урахуванням квітня 2017 року як базового місяця;

зобов`язати перерахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з січня 2018 року по лютий 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, виплату здійснити з урахуванням виплачених сум;

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що зі змісту наданої відповідачем довідки вбачається, що з січня 2018 року по лютий 2018 року їй нараховано індексацію грошового забезпечення з урахуванням квітня 2017 року як базового місяця, що призвело до порушення її майнових прав, оскільки виплата індексації проведена у розмірі меншому ніж законодавчо визначено. Стверджує, що оскільки зміна посадових окладів на законодавчому рівні відбулась лише 01.01.2008 року, то з січня 2018 року по лютий 2018 року включно позивач має право на проведення індексації її грошових доходів виходячи з базового місяця січня 2008 року. Вказує, що відповідач при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 04.03.2020 року проігнорував внесені зміни у Порядок №1078. Відповідач при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення застосував лише окремі положення згаданого Порядку, оскільки позивачу нараховувалась лише поточна індексація. При цьому, оминув норми абзаців третього, четвертого, шостого пункту п`ятого Порядку.

У своїх запереченнях відповідач зазначає, що позивач звільнена з військової служби 04.03.2020 року. Проте, звернулася до суду лише в кінці липня 2021 року, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом місячного строку. Вказує, що Порядок №1078 неодноразово зазнавав змін, які безпосередньо впливали на порядок нарахування індексації грошового забезпечення позивача. До набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 року та після нього, стає зрозумілим, що до зазначеного набрання чинності в січні 2016 року діяли положення, які визначали, що для встановлення базового місяця для обрахунку індексації враховувались будь-які зміни в бік підвищення грошового забезпечення за рахунок постійних його складових, а не тільки збільшення посадового окладу. В той же час, в зазначених вимогах законодавства робиться посилання на зміну посадового окладу конкретного працівника у зв`язку з змінами під час виконання обов`язків, а не із змінами посадового окладу тільки відповідно до рішень Уряду. Вказує, що розрахунок індексації грошового забезпечення позивача здійснено вірно. Окрім того, визначення базового місяця при розрахунку індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача.

У відповіді на відзив позивач вказує, що звернення до суду із вимогами, які стосуються виплати грошового забезпечення, у тому числі індексації грошового забезпечення, не обмежується будь-яким строком. При визначенні базового місяця позивач не взяв до уваги, що 09.12.2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1013, а саме п.5 згаданої постанови. Відтак, з грудня 2015 року позивач має право на проведення індексації, виходячи з базового місяця 2008 року.

Ухвалою суду від 09.08.2021 року відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 30.09.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.

Відповідно до витягу з наказу начальника 7 прикордонного загону (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України м.Львів №34-ос від 03.02.2020 року з позивачем припинено (розірвано) контракт та звільнено її з військової служби.

Відповідно до витягу з наказу начальника 7 прикордонного загону (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України м.Львів №35-ос від 04.02.2020 року позивача виключено зі списків особового складу загону та усіх видів забезпечення.

Як вбачається із листа Львівського прикордонного загону Державної прикордонної служби України №11/2873 від 02.03.2021 року базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період проходження служби у військовій частині 1492 є квітень 2017 року.

Відповідно до довідки Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про розмір невиплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , яка проходить військову службу у військовій частині 2144 за період з 01.01.2018 року по 04.03.2020 року №408 від 15.07.2020 року, яка міститься в матеріалах справи (далі – довідка №408), у січні та лютому 2018 року розмір нарахованої індексації складає 821 грн. 10 коп. (по 410 грн. 55 коп. за кожний місяць); вказану індексацію грошового забезпечення позивача не виплачено; сума індексації належної до виплати - 821 грн. 10 коп. (по 410 грн. 55 коп. за кожний місяць).

Не погодившись із сумою виплаченої відповідачем індексації грошового забезпечення позивач звернувся із даним позовом до суду.

Змістом спірних правовідносин є виплата індексації грошового забезпечення за період з січня 2018 року по лютий 2018 року з урахуванням квітня 2017 року як базового місяця.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2011-XII).

Відповідно до абзацу першого ч.1 ст.9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Абзацом другим ч.1 ст.9 Закону №2011-XII передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно із абзацом першим ч.2 ст.9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (абзац другий ч.2 ст.9 Закону №2011-XII).

Відповідно до абзацу третього ч.2 ст.9 Закону №2011-XII грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Як передбачено в ст.18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року №2017-III, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2017-III), законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Частиною другою ст.19 Закону №2017-III визначено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року №1282-XII, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №1282-XII).

Згідно із абзацом 2 ст.1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Частиною шостою ст.2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно із ст.3 Закону №1282-XII індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

При цьому, як передбачено абзацом третім ст.1 Закону №1282-XII індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Згідно із ч.1 ст.4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону (ч.2 ст.4 Закону №1282-XII).

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону №1282-XII для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Частиною четвертою ст.4 Закону №1282-XII встановлено, що підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Частиною п`ятою цієї ж норми передбачено, що у разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.2 ст.5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 6 лютого 2003 р. № 491-IV. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до абзацу 5 п.2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з абзацом першим п.4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Абзацом другим п.4 Порядку № 1078 передбачено, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає (абзац четвертий п.4 Порядку № 1078).

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац п`ятий п.4 Порядку № 1078).

Відповідно до абзацу першого п.5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Абзац другий п.5 Порядку № 1078 встановлює, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій п.5 Порядку № 1078).

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий п.5 Порядку № 1078).

Абзацом п`ятим п.5 Порядку № 1078 встановлено, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац шостий п.5 Порядку № 1078).

Суд звертає увагу, що Верховним Судом у постановах від 01.06.2019 року у справі № 825/1987/17, від 20.11.2019 року у справі № 620/1892/19, від 05.02.2020 року у справі № 825/565/17 зазначено, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Як вбачається із листа Львівського прикордонного загону Державної прикордонної служби України №11/2873 від 02.03.2021 року базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період служби у військовій частині 1492 є квітень 2017 року.

При цьому, у довідці №408 місяці розрахунку індексації грошового забезпечення зазначені як березень 2016 року та березень 2018 року.

Позивач вважає, що базовим місяцем для нарахування індексації його грошового забезпечення за період з січня 2018 року по лютий 2018 року повинен бути січень 2008 року.

Аналіз п.5 Порядку №1078 дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Судом встановлено, що до 04.02.2020 року позивач проходила службу у прикордонному загоні (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка набрала чинності 01.01.2008 року та втратила чинність 01.03.2018 року (далі - Постанова №1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294.

В подальшому, після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (набрала законної сили 01.03.2018 року), якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації грошового забезпечення став березень 2018 року.

Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року, що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації, не відбувалося.

Отже, у спірних відносинах (період з січня 2018 року по лютий 2018 року) саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача за період з січня 2018 року по лютий 2018 року відповідачем неправильно встановлено базовий місяць, що призвело до нарахування індексації грошового забезпечення у занижених розмірах.

Щодо посилань відповідача на те, що визначення базового місяця при розрахунку індексації грошового забезпечення є його компетенцією.

Суд звертає увагу, що до компетенції відповідача належить здійснювати нарахування та виплату індексації з урахуванням базового місяця, а до повноважень суду - перевірка правомірності вчиненої дії чи бездіяльності.

У спірних правовідносинах відповідач вже нарахував індексацію грошового забезпечення позивачу та визначив базовий місяць – квітень 2017 року.

А тому суд вправі надавати оцінку правомірності діям відповідача, оскільки вони вже вчинені (в тому числі і щодо визначення базового місяця), та давати вказівку на вчинення її у певний спосіб (визначати базовий місяць – січень 2008 року).

Відтак, такі посилання до уваги судом не беруться.

Щодо звернення позивача до суду з пропущенням місячного строку.

Згідно з ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 5 цієї ж статті визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

В той же час, положеннями ч.2 ст.233 КЗпП України передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

При цьому, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 15.10.2013 року №8-рп/2013 у справі щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 233 КЗпП України, ст.ст.1, 12 Закону України «Про оплату праці» (справа № 1-13/2013), аналізуючи положення трудового законодавства в контексті конституційного звернення, Конституційний Суд України виходив з того, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків.

В пункті 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 року №9-рп/2013 зазначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

З огляду на викладене, суд вважає безпідставними згадані посилання відповідача, оскільки суми індексації грошового забезпечення, які просить нарахувати та виплатити позивач є складовою грошового забезпечення, а тому на такі поширюються норми законодавства про оплату праці та відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України не обмежуються будь-яким строком звернення до суду.

Наведе дозволяє прийти суду до висновку, що дії відповідача з приводу нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з січня 2018 року по лютий 2018 року з урахуванням квітня 2017 року як базового місяця не відповідають визначеним у пунктах 1 та 2 ч.2 ст.2 КАС України критеріям правомірної поведінки у спірних правовідносинах та порушують гарантоване державою право позивача на отримання індексації грошового забезпечення у повному розмірі, тому такі дії слід визнати протиправними, задовольнивши першу позовну вимогу.

Враховуючи те, що позовна вимога з приводу зобов`язання перерахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з січня 2018 року по лютий 2018 року з урахуванням січня 2008 року як базового місяця є похідною від першої позовної вимоги, така також підлягає задоволенню.

Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі не підлягають стягненню із сторін.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з січня 2018 року по лютий 2018 року включно з урахуванням квітня 2017 року як базового місяця.

Зобов`язати Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) (адреса: м.Львів, вул.Личаківська, 74; код ЄДРПОУ 14321653) перерахувати та виплатити ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з січня 2018 року по лютий 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, виплату здійснити з урахуванням виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Я.Мартинюк