Рішення № 100443607, 05.10.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 року справа №380/11364/21

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

секретаря судового засідання Наум`як Х.О.,

за участю:

представник позивача Мельничук Ю.І.,

представника відповідача (позивача за зустрічним позовом): Михайленка Є.О.,

представника третьої особи Фалько М.М.,

розглянувши у режимі відеоконференції адміністративну справу за первісним позовом Керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Львівської міської ради, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, Державної інспекції архітектури та містобудування України до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованого об`єкта нерухомого майна, -

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області (81000, м.Пустомити, вул. Шевченка 3) в інтересах держави в особі Львівської міської ради (79006, м.Львів, пл. Ринок 1), Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ( 79057, м.Львів, вул. Генерала Чупринки 71), Державної інспекції архітектури та містобудування України (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки 26) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) в якій позивач просить суд:

- знести самочинно збудований 4 поверховий багатоквартирний житловий будинок в АДРЕСА_2 на земельній ділянці з кадастровим номером 4623683800:07:000:0918 з компенсацією витрат, пов`язаних з знесенням цього об`єкта за рахунок ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 );

- з відповідача стягнути на користь Львівської обласної прокуратури (отримувач: Львівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910031, банк платника Державна казначейська служба України, м. Київ, розрахунковий рахунок №UA138201720343140001000000774) 2 270 грн. судового збору сплаченого за подання до Львівського окружного адміністративного суду позовної заяви.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 службовими особами відділу архітектури та містобудування Пустомитівської РДА Львівської області видано накази про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 (на кожну адресу окремо). Зазначає, що під час досудового розслідування встановлено, що у наведені вище документи внесено завідомо неправдиві відомості щодо реального стану об`єкта будівництва, його кошторисної вартості, техно-економічних показників, що свідчить про невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво та вимогам будівельних норм, державних стандартів та правил. Зокрема на вищевказаних ділянках здійснено будівництво багатоквартирних житлових будинків на 4 поверхи, в той час як в повідомленнях Департаменту ДАБІ у Львівській області вказується будівництво індивідуальних житлових будинків на 2,5 поверхи. Вказана проектна документація суперечить містобудівним умовам та обмеженням, затвердженим наказом відділу містобудування та архітектури Пустомитівської РДА №093 муо-12/06 від 10.12.2019, а тому позивач просить знести самочинно збудований 4 поверховий багатоквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалою від 19 липня 2021 року суд відкрив загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначив підготовче засідання, також залучив у якості, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державну інспекцію архітектури та містобудування України (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки 26).

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Крім того, слід звернути увагу на те, що Департамент ДАБІ у Львівській області (інформація №934-21 від 15.06.2021 року) прокурора було повідомлено про те, що з 18.03.2020 року у ДАБІ взагалі відсутні повноваження щодо здійснення контролю за будівництвом.

Отже, прокурор, звертаючись до суду з позовом в інтересах Департамент ДАБІ у Львівській області, по суті, перевищив власні повноваження, передбачені частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки підстав для представництва даного суб`єкта владних повноважень не є обґрунтованою, оскільки прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва суб`єкта владних повноважень, а оскільки вони у суб`єкта відсутні, то, відповідно відсутні відповідні повноваження і у прокурора.

Від представника відповідача 03.08.2021 року за вих.№ 56233 (позивача за зустрічним позовом) надійшов зустрічний позов. В обгрунтуванні позову зазначає, що наказом відділу містобудування та архітектури Пустомитівської районної державної адміністрації № 093 муо-12/06 від 10.12.2019 року затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_2 .». Цільове та функціональне призначення земельної ділянки відповідає містобудівній документації, а саме генеральному плану села Лисиничі, затвердженого рішенням Лисиничівської сільської ради від 27.12.2012 року № 15-461 та детальному плану території, затвердженого рішенням Лисиничівської сільської ради від 20.06.2019 року № 39-1063. Зазначає, що, збудований індивідуально житловий будинок по АДРЕСА_2 не перевищує гранично допустиму висоту (12 метрів) передбачену МУО за № 093 муо-12/06 від 10.12.2019 року. Також вказує, що жодних приписів чи попереджень під час проведення будівельних робіт за адресою АДРЕСА_2 , згідно наявних у замовника дозвільних документів, не було отримано від ДАБІ чи будь якого іншого контролюючого органу виконавчої влади що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Окрім цього зазначає, що знесення незаконної забудови допускається лише як крайній захід коли неможливо усунути порушення чи здійснити перебудову об`єкта (КЦС/ВС у справі № 320/1889/17-ц від 31.05.2021). Враховуючи вищевикладене, просить зустрічний позов задовольнити та визнати дії Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області, яка представляє інтереси Держави в особі: Львівської міської ради, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області та Державної інспекції архітектури і містобудування Україна, щодо знесення об`єкту нерухомого майна житлового будинку АДРЕСА_2 , який розташований на земельній ділянці кадастровий номер 4623683800:07:000:0918, незаконними та протиправними.

Від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача надійшли пояснення до ухвали про відкриття провадження у справі. Представник третьої особи в поясненнях зазначає, що в ухвалі, якою їх залучено до участі у справі не вказано, які конкретно права чи обов`язки ДІАМ порушено та яким чином може вплину на них рішення суду у даній справі.

Від позивача (за первісним позовом) відповідача (за зустрічним позовом) надійшов відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що підставою для зустрічного позову є те, що прокуратурою не доведено, те, що позивачем за зустрічним позовом збудовано багатоквартирний житловий будинок, а не індивідуально житловий, а також те, що прокуратурою неправомірно вказано у первинному позові вимогу про знесення самочинного будівництва. Відділом №6 ЛРУП ГУ НП у Львівській області здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 1202114520000094 від 04.03.2021, в ході якого встановлено, що 10.12.2019 відділом архітектури та містобудування Пустомитівської РДА Львівської області видано ОСОБА_1 накази про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (на кожну адресу окремо). За вказаними адресами знаходяться земельні ділянки з кадастровими номерами: 4623683800:07:000:0917, 4623683800:07:000:0918,4623683800:07:000:0919,4623683800:07:000:0920,4623683800:07:000:0921 з цільовим призначенням 02.07 - для іншої житлової забудови, які належать на праві власності фізичній особі - ОСОБА_1 . У містобудівних умовах та обмеженням передбачено гранично допустиму висотність будинків у 12,00 м. (ДБН Б 2.2-12:2019 «Планування і забудова територій») без врахування шатрової покрівлі та максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки - 27%.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 14.05.2021, проведеного старшим дізнавачем СД ВП №6 ЛРУ УНП у Львівській області Антонюк З.О. в присутності головного інспектора будівельного нагляду Департаменту ДАБІ України у Львівській області Мончак Олександри Богданівни та інш. вбачається, що на земельній ділянці з кадастровим номер 4623683800:07:000:0918, знаходиться цегляна 4 поверхова будівля. Також, зазначено, що на інших земельних ділянках з кадастровими номерами 4623683800:07:000:0920, 4623683800:07:000:0917, 4623683800:07:000:0919, 4623683800:07:000:0921 також - цегляні 4 поверхові будівлі. Окрім того, вказано, що на вищевказаних земельних ділянках по АДРЕСА_2 знаходиться зблокована 4 поверхова будівля (суцільна, будівля) на 5 під`їздів. У протоколі огляду сайту забудовника «ЖК Бузковий», проведеного 26.04.2021 старшим дізнавачем СД ВП №6 ЛРУП ГУ НП у Львівській області Антонюк З.О. у розділі « 1 секція», вказано, що введено в експлуатацію в 4 кварталі 2020» багатоквартирний житловий будинок. Здійснюється продаж квартир - 1 кімнатні - 29- 48 м.кв. та двокімнатні - 57-72 м.кв. З долучених фотографій вбачається, що будинок 4 поверховий (суцільна забудова на 5 під`здів).

Від представника Державної інспекції архітектури та містобудування України ( далі - ДІАМ) надійшов відзив на зустрічну позовну заяву в якій просить відмовити повністю у зустрічній позовній заяві. Зазначає, що пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2021 № 303 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо удосконалення діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» встановлено, що ДАБІ продовжує здійснювати повноваження та функції до завершення здійснення заходів з утворення ДІАМ. Крім того, відповідно до ст. 178, 160 КАС України в зустрічній позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Проте у зустрічній позовній заяві про визнання дій прокуратури та органів місцевого самоврядування незаконними та протиправними в порушення вказаних норм законодавства не зазначено обґрунтування позовних вимог до ДІАМ. Також зазначає, що позивач за зустрічним позовом просить суд визнати дії щодо знесення об`єкту нерухомого майна незаконними та протиправними, тоді як дії щодо знесення самочинно збудованого об`єкта нерухомого майна позивачем не вчинялися, а є позовними вимогами за первинним позовом і можуть бути вчиненні лише на підставі законного і обґрунтованого рішення суду, що набрало законної сили.

Від представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшли додаткові пояснення. Зазначає, що що ОСОБА_1 проводив будівельні роботи по будівництву індивідуально житлового будинку на підставі повідомлення про початок будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), а після здачі об`єкту в екплуатацію здійснив його поділ на окремі об`єкти на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна № 42-2021 від 17.07.2021 року. Прокуратурою при зверненні до суду з позовом про знесення самочинного будівництва було порушено процедуру встановлену чинним законодавством України у сфері містобудування. Перед зверненням до суду з позовом про знесенням самочинного будівництва має передувати винесення припису органом виконавчої влади що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудування. У випадку не виконання припису, може мати місце знесення будинку на підставі рішення суду у спосіб визначений Законом. Звертає увагу суду, що жодних приписів чи попереджень під час проведення будівельних робіт за адресою АДРЕСА_2 , згідно наявних у замовника дозвільних документів, не було отримано від ДАБІ чи будь якого іншого контролюючого органу виконавчої влади що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Протокольною ухвалою від 23.09.2021 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача (відповідача за зустріним позовом) просив первісний позов задовільнити в повному обсязі. У задоволенні зустрічного позову відмовити з мотивів наведених у відзиві на зустрічний позов.

Представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) просив відмовити з задоволенні первісного позову, зустрічний позов задовольнити в повному обсязі з мотивів наведених у зустрічному позові та відзиві на первинний позов, додаткових поясненнях.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за первісним позовом просила первісний позов задовольнити, у задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі.

Дослідивши подані прокурором та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відділом №6 ЛРУП ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 1202114520000094 від 04.03.2021 з правовою кваліфікацією ч.1 ст.358 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 10.12.2019 службовими ссобами відділу архітектури та містобудування Пустомитівської РДА Львівської області видано фізичній особі - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_2 ) накази про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_7 . 7. 9 (на кожну адресу окремо). За вказаними адресами знаходяться земельні ділянки з кадастровими номерами: 4623683800:07:000:0917, 4623683800:07:000:0918, 4623683800:07:000:0919, 4623683800:07:000:0920, 4623683800:07:000:0921 з цільовим призначенням 02.07 - для іншої житлової забудови, які належать на праві власності фізичній особі - ОСОБА_1

20.01.2020 на підставі повідомлень Департаменту ДАБІ у Львівській області про початок виконання будівельних робіт, відповідно до проектної документації, розробленої ФОП ОСОБА_2 та експертизи проекту будівництва, проведеної ЛОВ «Глобал Промпостач»- ОСОБА_1 розпочато будівництво за вищевказаними адресами.

Під час досудового розслідування встановлено, що у наведені вище документи внесено завідомо неправдиві відомості щодо реального стану об`єкта будівництва, його кошторисної вартості, техніко-економічних показників, що свідчить про невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво та вимогам будівельних норм, державних стандартів та правил. Зокрема, на вищевказаних земельних ділянках здійснено будівництво багатоквартирних житлових будинків на 4 поверхи, в той час як в повідомленнях Департаменту ДАБІ у Львівській області вказується будівництво індивідуальних житлових д линків на 2,5 поверхи.

З отриманої під час досудового розслідування документації вбачається, що рішенням Лисиничівської сільської ради №39-1063 від 20.06.2019 затверджено внесення змін у детальний план території в урочищі «Біля госпіталю» в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області.

Загальна площа території щодо якої здійснено детальне планування становить 5,99 га, на якій передбачено будівництво індивідуальних житлових будинків в кількості - 49 шт. та інш.

Наказом відділу містобудування та архітектури Пустомитівської районної державної адміністрації №093 муо-12/06 від 10.12.2019 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_3 ».

Вказаними містобудівними умовами та обмеженнями передбачено будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_3 . Замовник будівництва - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 (ІПН НОМЕР_1 )). Цільове призначення земельної ділянки - для іншої житлової забудови (02.07), кадастровий номер 4623683800:07:000:0918. Цільове та функціональне призначення земельної ділянки відповідає містобудівній документації, а саме генеральному плану села Лисиничі, затвердженого рішенням Лисиничівської сільської ради від 27.12.2012 № 15-461 та детальному плану території, затвердженого рішенням Лисиничівської сільської ради від 20.06.2019 №39-1063.

У містобудівних умовах та обмеженням передбачено гранично допустиму висотність будинків у 12,00 м. (ДБН Б 2.2-12:2019 «Планування і забудова територій») без врахування шатрової покрівлі та максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки - 27%.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 4623683800:07:000:0918 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Вказані містобудівні умови та обмеження затверджено з врахуванням вимог містобудівної документації на місцевому рівні (генерального плану села Лисиничі, детального плану території).

З експертного звіту щодо розгляду проектної документації за робочим проектом: «Будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_3 » генеральний проектувальник - ФОП ОСОБА_2 ), затвердженого 20.12.2019 директором ТзОВ « Глобал Промпостач» №1076/19-ЕЗ вбачається, а саме в частині техніко-економічних показників, що планувалося нове будівництво на 2,5 поверхи, при цьому умовною висотою будинку у 18 м., загальна площа будинку - 554,90 м.кв.

Проектна документація суперечить містобудівним умовам та обмеженням, затвердженим наказом відділу містобудування та архітектури Пустомитівської РДА №093 муо-12/06 від 10.12.2019, відповідно до яких гранично допустима висотність будинків - 12 м. (без врахування шатрової покрівлі).

ОСОБА_1 до Департаменту ДАБІ у Львівській області скеровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), а саме будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_3 , що зареєстроване 20.01.2020 за № ЛВ 061200200727. І Подо основних показників зазначено, що будується об`єкт загальною площею 554,9 м.кв., житлова площа - 309,27 м.кв., поверховість - 2,5.

У вказаному повідомленні зазначено, що проектна документація розроблена ФОП ОСОБА_2 та затверджена замовником 21.12.2019. Експертиза проекту будівництва проведена ТОВ «Глобал Промпостач», експертний звіт №1076/19-ЕЗ від 20.12.2019. Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані Пустомитівською РДА, наказ відділу містобудування та архітектури №093 муо-12/06 від 10.12.2019.

Адресу об`єкта будівництва присвоєно рішенням №41-1091 від 09.08.2019.

З протоколу огляду місця події від 14.05.2021, проведеного старшим дізнавачем СД ВП №6 ЛРУ УНП у Львівській області Антонюк З.О. в присутності головного інспектора будівельного нагляду Департаменту ДАБІ України у Львівській області Мончак Олександри Богданівни та інш. вбачається, що на земельній ділянці з кадастровим номер 4623683800:07:000:0918, знаходиться цегляна 4 поверхова будівля. Також, зазначено, що на інших земельних ділянках з кадастровими номерами: 4623683800:07:000:0920,4623683800:07:000:0917,4623683800:07:000:0919,4623683800:07:000:0921 також - цегляні 4 поверхові будівлі. Окрім того, вказано, що на вищевказаних земельних ділянках по АДРЕСА_2 знаходиться зблокована 4 поверхова будівля (суцільна будівля) на 5 під`їздів .

У протоколі огляду сайту забудовника «ЖК Бузковий», проведеного 26.04.2021 старшим дізнавачем СД ВП №6 ЛРУП ГУ НП у Львівській області Антонюк З.О. у розділі « 1 секція», вказано, що введено в експлуатацію в 4 кварталі 2020» багатоквартирний житловий будинок. Здійснюється продаж квартир - 1 кімнатні - 29-48 м.кв. та двокімнатні - 57-72 м.кв.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав, право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок; незавершене будівництво) по АДРЕСА_2 , що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 4623683800:07:000:0918, не зареєстровано.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 4623683800:07:000:0918, цільове призначення 02.07 - для іншої житлової забудови належить на праві приватної власності - ОСОБА_1 .

Рішенням Лисиничівської сільської ради № 39-1063 від 20.06.2019 року затверджено внесення змін у детальний план території в урочищі «Біля Госпіталю» в селі Лисиничі, Пустомитівського району Львівської області.

Рішенням Сорок шостої чергової сесії Лисиничівської сільської ради сьомого демократичного скликання за № 46-1291 від 07 лютого 2020 року було затверджено зміни до детального плану території в урочищі «Біля госпіталю» в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області (в скороченому об`ємі).

Наказом відділу містобудування та архітектури Пустомитівської районної державної адміністрації № 093 муо-12/06 від 10.12.2019 року затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_2 .

Цільове та функціональне призначення земельної ділянки відповідає містобудівній документації, а саме генеральному плану села Лисиничі, затвердженого рішенням Лисиничівської сільської ради від 27.12.2012 року № 15-461 та детальному плану території, затвердженого рішенням Лисиничівської сільської ради від 20.06.2019 року № 39-1063.

20.01.2020 року Відповідачем за первісним позовом - ОСОБА_1 скеровано до Департаменту ДАБІ у Львівській області повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) за № ЛВ 061200200727, про будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_3 . Щодо основних показників зазначено, що будується об`єкт загальною площею 554,9 кв.м, поверховістю 2,5.

10.05.2021 року відповідачем за первісним позовом - ОСОБА_1 повторно скеровано до Департаменту ДАБІ у Львівській області повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) за № ЛВ 051210603510, про будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_3 .

15.06.2021 року за № ЛВ 101210625525 органом виконавчої влади що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду у Львівській області (ДАБІ у Л/О), зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками СС1.

Даною декларацією введено в експлуатацію індивідуально житловий будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 1150,9 кв.м. поверховістю 4.

14.07.2021 року Державним реєстратором Глинянської міської ради Львівського району Львівської області - Кіріченко Віталієм Васильовичем проведено державну реєстрацію речового права на житловий будинок АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2410497946236).

На підставі висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна № 42-2021 від 17.07.2021 року виданого ОСОБА_3 , кваліфікаційний сертифікат АЕ № 003469 від 01.12.2014 року, житловий будинок, загальною площею 1150,9 м. кв., житловою 303,5 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , технічно можливо розділити на окремі (самостійні) об`єкти нерухомого майна (квартири та нежитлові приміщення) без необхідності проведення будівельних робіт, без втручання в інженерні системи та без порушення їх функціональної здатності.

31.07.2021 року ОСОБА_4 Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу було посвідчено справжність підписів на заяві учасників договору простого Товариства про те, що вони надають свою згоду на розподіл належного їх на праві спільної часткової власності, нерухомого майна, а саме, житлового будинку АДРЕСА_3 реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2410497946236 на окремі (самостійні) об`єкти нерухомого майна, житлові квартири та групи нежитлових приміщень.

На підставі даної заяви та ряду інших документів Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Орач Х.І. було проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та видано відповіднів витяги на квартири та нежитлові приміщення.

ОСОБА_1 проводив будівельні роботи по будівництву індивідуально житлового будинку на підставі повідомлення про початок будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), а після здачі об`єкту в екплуатацію здійснив його поділ на окремі об`єкти на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна № 42-2021 від 17.07.2021 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону, замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 7,8 ст. 36 Закону, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 до Департаменту ДАБІ у Львівській області скеровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), а саме будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_3 , що зареєстроване 20.01.2020 за № ЛВ 061200200727. І Подо основних показників зазначено, що будується об`єкт загальною площею 554,9 м.кв., житлова площа - 309,27 м.кв., поверховість - 2,5.

Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт;

2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Як вже було встановлено судом що 15.06.2021 року за № ЛВ 101210625525 органом виконавчої влади що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду у Львівській області (ДАБІ у Л/О), зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками СС1.

Даною декларацією введено в експлуатацію індивідуально житловий будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 1150,9 кв.м. поверховістю 4.

Відомості про скасування права на виконання будівельних робіт вносяться до реєстру.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4-6, 10 ст. 39 Закону, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

У разі якщо після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт відбулася зміна найменування замовника та/або генерального підрядника, та/або генерального проектувальника, та/або підрядника у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство, у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка подається для реєстрації, вказується нове (змінене) найменування зазначених осіб (якщо згідно з формою декларації їх необхідно вказувати) із зазначенням того, що зміна найменування відбулася у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство. За наявності такого зазначення в декларації про готовність об`єкта до експлуатації орган державного архітектурно-будівельного контролю не має права повертати таку декларацію з підстави різного найменування зазначених осіб у декларації про початок виконання будівельних робіт і в декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об`єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об`єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Відповідно до частини 9 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації є підставою, серед іншого, для оформлення права власності на нього.

Відповідно до ст. 41 Закону, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (далі Порядок №533), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

При цьому суд звертає увагу, що ні Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», ні Порядком №533, такої форми контролю, як комісійне обстеження - не передбачено.

Згідно з вимогами ст 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Як встановлено судом, на даний час підготовчі та будівельні роботи завершені, 14.07.2021 року Державним реєстратором Глинянської міської ради Львівського району Львівської області - Кіріченко Віталієм Васильовичем проведено державну реєстрацію речового права на житловий будинок АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2410497946236).

Крім того судом встановлено, що на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна № 42-2021 від 17.07.2021 року виданого ОСОБА_3 , кваліфікаційний сертифікат АЕ № 003469 від 01.12.2014 року, житловий будинок, загальною площею 1150,9 м. кв., житловою 303,5 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , технічно можливо розділити на окремі (самостійні) об`єкти нерухомого майна (квартири та нежитлові приміщення) без необхідності проведення будівельних робіт, без втручання в інженерні системи та без порушення їх функціональної здатності.

Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Орач Х.І. було проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та видано відповіднів витяги на квартири та нежитлові приміщення.

Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 804/1510/16 та від 02 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16а.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі"). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("Онер`їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість ("Москаль проти Польщі"). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, іntеraliа, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки")

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії").

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються ("Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії").

В зв`язку з цим, враховуючи, що право власності на житловий будинок було набуте в результаті проведення державними органами законодавчо встановлених процедур, то відповідальність за вказані процедури не може покладатися на відповідача, який розраховував на їх належність та легітимність.

Вищевикладені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду в постанові від 12 червня 2019 року по справі № 916/1986/18.

Щодо неправомірності вимог прокуратури про знесення самочинного будівництва суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що прокуратурою при зверненні до суду з позовом про знесення самочинного будівництва було порушено процедуру встановлену чинним законодавством України у сфері містобудування. Перед зверненням до суду з позовом про знесенням самочинного будівництва має передувати винесення припису органом виконавчої влади що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудування. У випадку не виконання припису, може мати місце знесення будинку на підставі рішення суду у спосіб визначений Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Аналогічної позиції притримується і ВАСУ у своїй постанові від 02.04.2015р. По справі № 2а-1970/1851/11, провадження № К/800/47313/14.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі №522/5487/17, вбачається наступне: «Проаналізувавши зміст ч.1 ст.38 та п.3 ч.4 ст.41 Закону № 3038-VI Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, уповноважений видати припис про усунення порушень, у тому числі шляхом знесення самочинного збудованого об`єкта. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу на звернення до суду на підставі ч. 1 ст.38 вказаного Закону у зв`язку з його невиконанням…»

Знесення незаконної забудови допускається лише як крайній захід коли неможливо усунути порушення чи здійснити перебудову об`єкта (КЦС/ВС у справі № 320/1889/17-ц від 31.05.2021).

Верховний Суд у цій справі погодився з позицією апеляційного суду та зазначив наступне.

За змістом ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Судами дійсно було встановлено порушення будівельних норм при здійсненні будівництва, проте знесення самочинного об`єкта нерухомості відповідно до ст. 376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.

Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 у справі "Чуйкіна проти України" (заява N 28924/04) констатував: "що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), п. п. 28- 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції.

Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.

Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.96 N 254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для задоволення первинної позовної заяви Керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні первинного позову слід відмовити, зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертизи.

Таким чином, сплачений позивачем за зустрічним позовом судовий збір у розмірі 908 грн., підлягає стягненню Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні первісного позову Керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Львівської міської ради, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, Державної інспекції архітектури та містобудування України до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованого об`єкта нерухомого майна - відмовити повністю.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області, Департаменту Державної Архітектурно-Будівельної Інспекції у Львівській області, Державної Інспекції Архітектури та містобудування України - задовольнити повністю.

Визнати дії Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області, яка представляє інтереси Держави в особі: Львівської міської ради, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області та Державної інспекції архітектури і містобудування України, щодо знесення об`єкту нерухомого майна житлового будинку АДРЕСА_2 , який розташований на земельній ділянці кадастровий номер 4623683800:07:000:0918 , незаконними та протиправними

Стягнути з Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ( 81000, м.ПУстомити, вул. Шевченка 3, ЄДРПОУ 02910031) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Восьмого апеляційного окружного суду. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 18.10.2021.

Суддя В.М. Сакалош