Рішення № 100443584, 06.10.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2021 року

справа №380/13453/21

провадження№П/380/13633/21

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Максимович А.Я.,

за участю:

представника позивача Пруса В.В.

представника відповідача Полуліх Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) (далі – відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області) в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 25.05.2021 №12/03.30-09;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до вимог пункту "б" частини 1 статті 13 закону України «Про пенсійне забезпечення» та врахувати до пільгового стажу періоди роботи за Списком №2 у Львівському телевізійному заводі Головний завод ВО «Електрон» (НБО «Електрон») з 17.07.1985 по 30.06.1987 та з 03.12.1990 по 21.08.1992 шліфувальником сухої шліфовки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що рішення відповідача № 12/03.30-09 від 25.05.2021, яким йому відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та підлягає скасуванню. Позивач вказує, що відповідач безпідставно не зарахував йому до пільгового стажу період роботи з 17.07.1985 по 30.06.1987 та з 03.12.1990 - по 21.08.1992 в Львівському телевізійному заводі Головний завод ВО «Електрон». Зазначає, що в період з 17.07.1985 по 30.06.1987 та з 03.12.1990 - по 21.08.1992 позивач працював «шліфувальником сухої шліфовки». Наголошує, що до періодів роботи з 17.07.1985 по 30.06.1987 та з 03.12.1990 по 21.08.1992 мають застосовуватися Списки №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173. Так, п.п. а, п. 10, Розділу XV «Металообробка» Списку №2, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 до професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах віднесені робітники на обдирці, точінні та шліфуванні металевих виробів і інструментів абразивними кругами сухим способом. Також відповідно до розділу VIІІ Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР 26.01.1991 №10 до професій і посад, які дають таке право віднесені шліфувальники, зайняті на шліфуванні абразивними кругами сухим способом.

Відповідно до записів у трудовій книжці позивач працював у Львівському телевізійному заводі Головний завод ВО «Електрон» (у зв`язку з реорганізацією НБО «Електрон» з 01.03.1995 переміщений в складі підрозділу в Інструментальний завод AT «Концерн-Електрон»). А саме: з 17.01.1983 учнем шліфувальника, з 11.07.1983 шліфувальником гарячої сітки, з 17.07.1985 шліфувальником сухої шліфовки гарячої сітки і з цієї посади звільнений 29.01.1996. Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 31.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач 23.09.21 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що для підтвердження пільгового стажу роботи позивача за період роботи з 17.07.1985 по 30.06.1987 та з 03.12.1990 - по 21.08.1992 в Львівському телевізійному заводі Головний завод ВО «Електрон» шліфувальником сухої шліфовки недостатньо самих лише записів у його трудовій книжці. Тому, з метою підтвердження саме пільгового стажу роботи, а не загального за указаний вище період, позивач відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) повинен був подати до пенсійного органу уточнюючу довідку від підприємства. Проте, такої довідки позивач при зверненні за призначенням пенсії не подав. Крім того, відповідач зауважує, що механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємств, установ, організацій без визначення правонаступника, передбачений Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1. Проте, з відповідною заявою до Комісії, яка приймає рішення про зарахування/не зарахування до пільгового стажу спірного періоду роботи, позивач не звертався. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Позивач 05.10.2021 подав до суду відповідь на відзив.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просила суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 12.11.2020 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області від 25.05.2021 №12/03.30-09 позивачу відмовлено у підтвердженні стажу роботи за Списком №2 в період роботи у Львівському телевізійному заводі Головний завод ВО «Електрон» (НБО «Електрон») з 17.07.1985 по 30.06.1987 та з 03.12.1990 по 21.08.1992 шліфувальником сухої шліфовки, оскільки позивачем не підтверджено умови роботи, передбачені Списком №2.

З записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 суд встановив, що в межах спірного періоду позивач працював у Львівському телевізійному заводі Головний завод ВО «Електрон» (у зв`язку з реорганізацією НВО «Електрон» з 01.03.1995 переміщений в складі підрозділу в Інструментальний завод AT «Концерн -Електрон»). Зокрема, з 17.07.1985 позивач працював шліфувальником сухої шліфовки по третьому розряду гарячої сітки в інструментальному цеху, з 03.12.1990 переведений шліфувальником сухої шліфовки по четвертому розряду в інструментальний цех та звільнений з цієї посади з 29.01.1996.

Для підтвердження стажу на пільгових умовах, про який зазначено у трудовій книжці, до заяви про призначення пенсії позивачем долучено копії таких документів: Наказ №61 (без зазначення дати наказу) про прийняття на роботу учнем шліфувальника в цех №26, Наказ №919 (без дати) про переведення з 11.07.1983 шліфувальником 2 розряду цеху №26; Наказ №147-вк від 27.06.1985 про переведення шліфувальником 3-го розряду в цеху 26; Наказ №1004 від 17.07.1985 про переведення шліфувальником сухої шліфовки 3 розряду цеху №26 (зазначено про шкідливі умови праці); Наказ №126 - вк від 06.07.1987 про переведення шліфувальником 3-го розряду в цеху 26; Наказ №1308 від 03.12.1990 про переведення шліфувальником сухої шліфовки 4-го розряду в цеху 26. (вказано шкідливі умови праці).

В особовій картці позивача Т-2 № П73/998 зазначені періоди роботи, протягом яких позивач займав професії: учень шліфувальника (з 17.01.1983), шліфувальник (з 01.07.1983), шліфувальник сухої шліфовки (з 17.07.1985), шліфувальник (з 01.07.1987), шліфувальник сухої шліфовки (03.12.1990).

В наказі №1 від 15.01.1997 по AT «Концерн-Електрон» Інструментальний завод» зазначено, що професія робітника на обдирці, точінні, шліфовці металевих виробів і інструменту абразивними кругами сухим методом визнано як професію, робота на якій має право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №2.

Згідно з наказом №6 від 20.02.1998 по AT «Концерн-Електрон» про результати атестації робочих місць за умовами праці, право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №2 мають робітки, зайняті на обдирці, точінні, різці, шліфовці металевих виробів і інструменту абразивними кругами сухим методом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Згідно із частиною першою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Абзацом першим пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до абзаців чотирнадцятого, двадцятого пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків.

Згідно із абзацами 24, 25 пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Аналіз вищенаведених норм законодавства вказує, що для зарахування певної роботи із шкідливими і важкими умовами праці до пільгового стажу передусім потрібно підтвердити, що виконання цієї роботи дає право на пільгову пенсію, тобто, що виконані всі умови, зазначені в статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме:

- зайнятість у шкідливих умовах праці протягом повного робочого дня (час простою, відпустки без збереження заробітної плати, тощо до пільгового стажу не зараховуються);

- виконувана робота відповідає Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України;

- підтвердження пільгової роботи результатами атестації робочих місць.

Як слідує з матеріалів справи рішенням ГУ ПФУ у Львівській області від 25.05.2021 №12/03.30-09 позивачу відмовлено у підтвердженні стажу роботи. Підставою для відмови було те, що позивачем не підтверджено зайнятість в металообробці на роботах по обдирці, точінні, шліфовці металевих виробів і інструменту абразивними кругами сухим методом та не представлено документи щодо роботи в цеху № 26.

Оцінюючи наведені підстави для відмови у зарахуванні стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суд враховує таке.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до абзацу першого пункту 20 цього ж Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383) передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

З цього приводу суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 березня 2021 року у справі № 423/3787/16-а.

У вказаній постанові Верховний Суд зазначив таке: «Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що посилання відповідача на неможливість включення до пільгового стажу спірного періоду праці позивача в зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки є безпідставними, оскільки наявний трудовий стаж позивача повний робочий день під землею, підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом».

Як встановлено судом в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 наявні записи про роботу позивача в межах спірного періоду шліфувальником сухої шліфовки гарячої сітки.

Тобто, у трудовій книжці позивача наявні відповідні записи, які підтверджують факт його роботи у спірному періоді на посаді, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, як такій, що зазначена у Списках № 2, чинних у відповідні періоди часу.

Крім того, суд також враховує, що у наявній у матеріалах справи архівній довідці від 20.10.2020 № К-2196/07-12 зазначено, що позивач працював в Науково-виробничому об`єднанні (НВО) «Електрон» з 17.01.1983 учнем шліфувальника в цеху 26; з 11.07.1983 шліфувальником 2-го розряду в цеху 26; з 27.06.1985 шліфувальником 3-го розряду в цеху 26; з 17.07.1985 шліфувальником сухої шліфовки 3-го розряду в цеху 26; з 01.07.1987 шліфувальником 3-го розряду в цеху 26; з 03.12.1990 шліфувальником сухої шліфовки 3-го розряду в цеху 26.

Таким чином, згідно з записами трудової книжки, наказом №61 (без зазначення дати наказу) про прийняття на роботу учнем шліфувальника в цех №26, наказом №919 (без дати) про переведення з 11.07.1983 шліфувальником 2-го розряду цеху №26; наказом №147-вк від 27.06.1985 про переведення шліфувальником 3-го розряду в цеху 26, наказом №1004 від 17.07.1985 про переведення шліфувальником сухої шліфовки 3 розряду цеху №26 (зазначено про шкідливі умови праці), наказом №126 - вк від 06.07.1987 про переведення шліфувальником 3-го розряду в цеху 26, наказом №1308 від 03.12.1990 про переведення шліфувальником сухої шліфовки 4-го розряду в цеху 26 (вказано шкідливі умови праці), архівною довідкою від 20.10.2020 № К-2196/07-12 позивач пропрацював в Науково-виробничому об`єднанні (НВО) «Електрон» (Львівському телевізійному заводі – головному заводі ВО «Електрон») на посадах з шкідливими умовами праці.

Отже, наявна у матеріалах справи копія трудової книжки позивача з оформленими належним чином записами про займану посаду та спірний період виконуваної роботи, підтверджує спеціальний трудовий стаж позивача за цей період, а тому подання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації за таких обставин не є необхідним.

За таких обставин, суд відзначає, що у розрізі цієї справи та за умови належного підтвердження трудового стажу, позивач як громадянин України, наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відмова відповідача у зарахуванні позивачу до пільгового стажу періоду роботи з 17.07.1985 по 30.06.1987 та з 03.12.1990 по 21.08.1992 шліфувальником сухої шліфовки на Львівському телевізійному заводі Головний завод ВО «Електрон» у зв`язку з ненаданням документів, які підтверджують зайнятість позивача в металообробці та робота на обдирці, точінні, шліфовці металевих виробів і інструменту абразивними кругами сухим методом не знаходить належного правового обґрунтування, а тому є безпідставною.

Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення відповідача про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 25.05.2021 №12/03.30-09 на Львівському телевізійному заводі Головний завод ВО «Електрон» є протиправним, а тому з цих підстав його належить скасувати.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати позивачу стаж роботи з 17.07.1985 по 30.06.1987 та з 03.12.1990 по 21.08.1992 на Львівському телевізійному заводі Головний завод ВО «Електрон» шліфувальником сухої шліфовки до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах суд зазначає таке.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 06 грудня 1992 року «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» - до затвердження Кабінетом Міністрів України списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, діють наявні списки. Зокрема, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення», а до часу введення в дію зазначених списків діяли списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 «Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи».

Список № 2 затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».

Відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах, зокрема, особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Включенню до пільгового стажу роботи підлягає весь період роботи на виробництві роботах із шкідливими і важкими умовами праці, незалежно до якого з списків відноситься посада особи. При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992.

Відповідно до п. 1,3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. З Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Судом встановлено, що на час роботи ОСОБА_1 професія «шліфувальник сухої шліфовки» передбачалася розділом VIII п.19 Обробка і переробка кольорових і дорогоцінних металів, поз. 2092303а-19630, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162. Атестація робочого місця відбувалася згідно з наказами № 1 від 15.01.1997, № 6 від 20.02.1998.

За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , що надає право на отримання пенсії за віком па пільгових умовах за списком № 2 у Львівському телевізійному заводі Головний завод ВО «Електрон» (НБО «Електрон») період роботи з 17.07.1985 по 30.06.1987 та з 03.12.1990 по 21.08.1992 шліфувальником сухої шліфовки.

Тому позовну вимогу у цій частині належить задовольнити.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до вимог пункту "б" частини 1 статті 13 закону України «Про пенсійне забезпечення», суд зазначає таке.

Згідно з частиною 5 статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який, зокрема, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.

На виконання вказаних норм Закону № 1058-IV постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до підпунктів 1-3 пункту 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Згідно з пунктом 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до абзацу першого пункту 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду у встановленому порядку.

Суд звертає увагу на те, що уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів, в тому числі і поданих вперше.

При цьому, суд не може перебирати на себе компетенцію суб`єктів владних повноважень (у цьому конкретному випадку пенсійного органу) та досліджувати документи, яким не надавалась оцінка, а також встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на призначення пенсії.

Суд зазначає, що за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідач не прийняв рішення про призначення чи про відмову у призначенні такої. Спірним рішенням відповідач лише відмовив позивачу у підтвердженні стажу роботи за Списком №2 період його роботи шліфувальником сухої шліфовки.

Верховний Суд у постанові від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17 зазначив, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов`язання відповідача призначити таку пенсію.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 12.11.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у відповідності до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення суду.

У зв`язку з наведеним цю позовну вимогу належить задовольнити частково.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить висновку про наявність підстав про задоволення позову частково.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 908 грн. сплачений згідно з квитанцією №5 від 04.08.2021.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 25.05.2021 №12/03.30-09.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016,м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 код ЄДРПОУ - 13814885) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), що надає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 у Львівському телевізійному заводі Головний завод ВО «Електрон» (НБО «Електрон») період роботи з 17.07.1985 по 30.06.1987 та з 03.12.1990 по 21.08.1992 шліфувальником сухої шліфовки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016,м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 код ЄДРПОУ - 13814885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 12.11.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у відповідності до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 18.10.2021

Суддя Кузан Р.І.