Рішення № 100443580, 19.10.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/11271/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2021 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

I. Стислий виклад позицій учасників справи

1. До Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43143039, місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35 (далі - відповідач), в якому позивач просить зобов`язати відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податків позивача за кодом класифікації доходів бюджету 71040000, шляхом виключення операції щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами і підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування на суму 9828,71грн, що здійснено згідно із Звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік від 11.02.2019 №9310263580.

2. Позов обґрунтований тим, що позивач є пенсіонером за віком, договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового соціального страхування не укладав, а тому є звільненим від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування. При цьому зауважує, що помилкове подання особою «звіту про суму нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» не свідчить про добровільну участь особи у системі загальнообов`язкового соціального страхування. За наведених обставин вважає, що відмова відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податків шляхом виключення операції щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами і підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування на суму 9828,72грн., що здійснено відповідно до звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік від 11.02.2019 №9310263580.

3. Окрім цього посилається на те, що відсутність норми закону, яка врегульовує внесення виправлень до звіту про суми нарахованого єдиного внеску або його відкликання платником, не може спричиняти звуження прав людини і громадянина, або спричиняти понесення ним невиправданих матеріальних втрат.

4. 14.09.2021 до суду від представника відповідача надійшов відзив, у якому останній проти позову заперечив. Відзив обґрунтований тим, що позивач з 30.11.2016 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Львівській області (Залізничний район м.Львова) як фізична особа-підприємець. Крім цього, позивач 30.11.2016 взятий на облік як платник єдиного внеску. 02.07.2020 до ЄДР внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Згідно з інформаційними даними контролюючого органу, позивач перебуває в стані 11 - припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті).

5. У 2019 році позивачем подано до контролюючого органу Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік від 11.02.2019 №9310263580 на суму 9 828,72 грн.

6. Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом МФУ від 12.01.2021 №5.

7. Відповідно до пункту 1 Розділу II згаданого Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються інтегровані картки платника податків (далі - ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

8. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

9. Враховуючи зазначене, в ITC «Податковий блок» підсистеми «Облік платежів» в інтегрованій картці єдиного внеску позивача обгрунтовано обліковується заборгованість з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 9 828,72 грн., як така, що виникла згідно з самостійно поданим позивачем Звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік від 11.02.2019 №9310263580.

II. Рух справи

1. Ухвалою від 19.07.2021 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

2. Ухвалою від 10.09.2021 суд відмовив у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Львівській області про перехід з розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

3. Заходи забезпечення позову або доказів, у тому числі й шляхом їх витребування не вживались.

III. Фактичні обставини справи

1. Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

2. Позивач до листопада 2016 року перебував на податковому обліку відповідача та сплачував єдиний внесок.

3. З вересня 2017 року позивачу призначено пенсію за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення від 19.09.2017, яке міститься в матеріалах справи.

4. 11.02.2019 позивачем подано звіт про суми нарахованого та сплаченого єдиного внеску за 2018 рік №9310263580 (далі - Звіт).

5. Позивача знято з обліку платників податку 03.07.2020, проте у Розділі «Дані про реєстрацію платником ЄСВ» відсутня відмітка про дату зняття позивача з обліку.

6. 22.02.2021 представник позивача подав заяву до ГУ ДПС у Львівській області з проханням надати інформацію щодо того, чи знято позивача із реєстрації платником - ЄСВ та підстав, з огляду на які таке зняття не відбулося.

7. 09.03.2021 у відповідь на запит, позивача отримав лист ГУ ДПС у Львівській області від 04.03.2021 №6041/6/13-01-24-04-11, у якому зазначено, що «платником податків ОСОБА_1 02.07.2020 року прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем та внесено запис до Єдиного державного реєстру обліку платників податків. Стан платника 11 припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті)».

8. Зважаючи на неповноту наданої відповідачем відповіді, представник позивача повторно 23.03.2021 звернувся до відповідача, скерувавши адвокатський запит до ГУ ДПС у Львівській області, у якому поставив наступні питання: «З яких підстав ОСОБА_1 не знято з обліку? Внаслідок чого (внаслідок яких операцій тощо) у ОСОБА_1 картка особового рахунку (КОР) не пуста? Які дії необхідно вчинити ОСОБА_1 для зняття його з обліку?».

9. У відповідь на вказаний запит листом від 31.03.2021 №9071/6/13-01-07-15 ГУ ДПС у Львівській області повідомила, що відповідно до даних ITC «Податковий блок» підсистеми «Облік платежів» в інтегрованій картці платника єдиного внеску обліковується заборгованість з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування по коду платежу /71040000/ в сумі 9828,72 грн., яка виникла згідно з поданим Звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 від 11.02.2019 №9310263580».

10. 23.06.2021 представник позивача отримав лист ГУ ДПС у Львівській області від 11.06.2021 №16704/6/13-01-24-07 яким, у задоволенні вказаної вимоги відмовлено. При цьому, податковим органом зазначено, що Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не передбачено подання коригуючого (уточнюючого) звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску.

11. Вважаючи відмову податкового органу внести зміни до інтегрованої картки платника податків протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

IV. Позиція суду

1. Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

2. Частиною 2 статті 19 Конституції України від 28.06.1991 №254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

3. «На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

4. «У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

5. «У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

6. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

7. Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (надалі - ПК України).

8. У відповідності до підпунктів 21.1.1 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності із зазначеним Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

9. Суд звертає увагу на те, що перевірка рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративним судом здійснюється ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення (вчинення дії, допущення бездіяльності). При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду з цього питання, викладену у постановах від 01 квітня 2020 року у справі №818/494/18, від 11 червня 2020 року у справі №820/2817/17 та від 12 лютого 2020 року у справі №809/1612/17.

10. Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881 затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) (надалі - Порядок №422), який діяв на момент виникнення спірних правовідносин.

11. Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку №422 інтегрована картка платника (надалі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами, а оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП.

12. Перекручення (викривлення) показників - неповне та/або несвоєчасне відображення у відповідних регістрах інформаційної системи, допущене як у результаті умисних дій працівників органів ДФС, так і внаслідок виникнення арифметичних та технічних помилок.

13. Пунктом 3 Порядку №422 встановлено, що оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

14. Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи (пункт 4 Порядку № 422).

15. При цьому, пунктом 5 Порядку № 422 встановлено таке.

16. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

17. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.

18. Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.

19. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

20. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

21. У разі встановлення, що перекручення (викривлення) показників допущене у результаті умисних дій працівників органів ДФС, такі працівники притягуються до відповідальності у встановленому законодавством порядку.

22. Відповідно до пункту 1 розділу 2 Порядку № 422, з метою забезпечення контролю за коректністю відображення інформації в інформаційній системі органів ДФС при відкритті/закритті ІКП підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводиться щоденний контроль шляхом формування реєстрів перевірки записів за напрямами: відповідність форм відкритих ІКП затвердженому переліку форм ІКП; відповідність відкритої ІКП за видами бюджетів та платежів як для юридичних, так і для фізичних осіб відповідно до затвердженого переліку форм ІКП; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску та переплати за платежами, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органу ДФС (крім платежів, які контролюються органами ДФС в частині актів перевірок); наявність відкритої ІКП за платником, який знятий з обліку в органі ДФС; наявність у платника, якого виключено з реєстру платників певного податку, відкритої ІКП без ознаки «платник відсутній в реєстрі»; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску в ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування»; одночасна наявність показника переплати та невиділеного (незафіксованого) податкового боргу з грошового зобов`язання (заборгованості (без пені)) в ІКП; від`ємне значення переплати та/або боргу (заборгованості) в ІКП.

23. Розбіжності, в контексті приписів пункту 2 розділу 2 Порядку № 422, не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, шляхом усунення помилок: у разі виявлення невідповідностей між відкритими в інформаційній системі органів ДФС ІКП та затвердженим Переліком форм ІКП здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП; у разі сплати новоствореним платником, який не включений до реєстру платників певного податку, кошти розносяться до ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування». Відпрацювання ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування» здійснюється згідно з пунктом 3 глави 2 розділу ІІІ цього Порядку.

24. Аналіз наведеного вказує на те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25.03.2020 (справа №826/9288/18). Подібна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №825/999/17 та від 26.02.2019 у справі №805/4374/15-а.

25. Окрім цього, суд акцентує увагу на тому, що правова регламентація спірних правовідносин, серед іншого, забезпечується нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

26. Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

27. Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

28. За положеннями статті 1 Закону №1058 пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

29. Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №2464 у редакції спірних правовідносин особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

30. Аналіз даної норми свідчить про те, що звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування від сплати єдиного внеску можливе при наявності двох умов, по-перше, така особа повинна мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

31. Згідно з пунктом 22 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №3-1 (далі - порядок №3-1) документом, який підтверджує призначення особі пенсії, є пенсійне посвідчення.

32. Екстраполюючи викладене та фактичні обставини справи, що розглядається, суд висновує, що позивач, починаючи звільнений від сплати ЄСВ, починаючи з листопада 2016 року. Суд додатково зазначає, що відповідачем не подано жодних доказів на спростування статусу позивача як пенсіонера, як і не спростовано отримання позивачем пенсії за вислугу років.

33. Разом з тим, суд зазначає, що питання добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування унормовано статтею 12 Закону №1058. Частиною 1 названої норми передбачено, що особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до статті 11 зазначеного Закону, у тому числі особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, а також в аспірантурі та докторантурі, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, мають право на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Зазначені особи можуть брати добровільну участь у солідарній системі або в накопичувальній системі пенсійного страхування, або одночасно в обох системах відповідно до укладеного договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) згідно із Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

34. Аналіз зазначених нормативних приписів дозволяє стверджувати, що законодавство імперативно визначає форму участі особи у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування шляхом укладення договору.

35. При цьому, суд погоджується із доводами представника позивача про те, що помилкова сплата ЄСВ не може ототожнюватися із укладенням договору та свідчити про добровільну участь позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

36. Водночас суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

37. Суд бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

38. В контексті викладеного, на переконання суду, аргументи представника відповідача не спростовують помилковий характер Звіту позивача, який останнім подано за 2018 рік.

39. З цього приводу суд вважає слушними аргументи представника позивача про те, що відсутність норми закону, яка врегульовує внесення виправлень до звіту про суми нарахованого єдиного внеску або його відкликання платником, не може спричиняти звуження прав людини і громадянина, або спричиняти понесення ним невиправданих матеріальних втрат.

40. Одночасно суд зазначає про те, що представником позивача згідно зі змістом позову не заявлено вимоги про визнання дій відповідача щодо відмови внести виправлення до ІКП протиправними. Утім, частиною 2 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

41. Вихід за межі позову можливий у виняткових випадках, зокрема, коли повний та ефективний захист прав, свобод та інтересів неможливий у заявлений позивачем спосіб. Такий вихід за межі позовних вимог має бути пов`язаний із захистом саме тих прав, свобод та інтересів, щодо яких подана позовна заява (постанова Верховного Суду від 24 вересня 2019 року у справі № 819/1420/15).

42. Установлюючи правило, що суд розглядає адміністративну справу в межах позовних вимог, ця норма встановлює виняток у вигляді можливості у суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного та повного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин (сторін чи третіх осіб), про захист яких вони просять, від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (постанови Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі №826/6965/14, від 27 листопада 2018 року у справі №807/997/16, від 15 липня 2019 року у справі № 804/14556/15, від 20 листопада 2019 року у справі № 826/9457/18, від 22 листопада 2019 року у справі № 815/4392/15, від 23 грудня 2019 року у справі №815/3145/15, від 7 лютого 2020 року у справі №826/11086/18, від 5 травня 2020 року у справі № 1340/4044/18, від 23 червня 2020 року у справі № 820/1545/16, від 6 серпня 2020 року у справі № 805/3147/16-а).

43. Такі повноваження суду щодо визначення меж розгляду адміністративної справи є субсидіарними, не можуть змінювати предмет спору, а лише стосуються обсягу захисту порушеного права (постанова Верховного Суду від 7 лютого 2020 року у справі № 826/11086/18).

44. За наведених обставин суд дійшов висновку про доцільність виходу за межі позовних вимог з метою ефективного та повного захисту порушеного права позивача. Відтак, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії щодо відмови відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податків позивача за кодом класифікації доходів бюджету 71040000, шляхом виключення операції щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами і підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування на суму 9828,71 грн., що здійснено згідно зі Звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік від 11.02.2019 №9310263580 та зобов`язати відповідача внести такі зміни до інтегрованої картки платника податків позивача.

45. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

46. Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

47. Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

48. Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

49. Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань стягується судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Львівській області щодо відмови внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 за кодом класифікації доходів бюджету 71040000, шляхом виключення операції щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами і підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування на суму 9828,71 грн.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 за кодом класифікації доходів бюджету 71040000, шляхом виключення операції щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами і підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування на суму 9828,71грн., що здійснено згідно із Звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб.

4. Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43143039, місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 19 жовтня 2021 року.

Суддя А.Г. Гулик