Ухвала суду № 100443328, 20.10.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про необґрунтованість заявленого відводу

20 жовтня 2021 року м. Київ №320/11135/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши заяву про відвід в адміністративній справі

за позовом приватного акціонерного товариства «МХП»

до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками

податків

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось приватне акціонерне товариство «МХП» із позовом до Офісу великих платників податків ДПС України про визнання протиправною бездіяльності Офісу великих платників податків ДПС України щодо ненадання до органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про перерахування на розрахунковий рахунок ПрАТ «МХП» надміру сплачених грошових коштів з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 34551313,23 грн.; зобов`язання Офісу великих платників податків ДПС України з дня набрання судовим рішенням законної сили подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про перерахування на розрахунковий рахунок ПрАТ «МХП» надміру сплачених грошових коштів з податку на прибуток в сумі 34551313,23 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.08.2021 замінено відповідача в адміністративній справі №320/11135/20 - Офіс великих платників податків ДПС на його процесуального правонаступника - Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Від представника приватного акціонерного товариства «МХП» до суду надійшла заява від 20.10.2021 (вх. №24/21 від 20.10.2021) про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Колеснікової І.С. в адміністративній справі №320/11135/20, яку мотивовано тим, що суд, витребовуючи інформацію та документи від позивача та відповідача після закриття підготовчого провадження під час розгляду справи по суті, вийшов за межі підготовчого провадження, витребовує у сторін докази із власної ініціативи та такі, що не заявлялись до витребування ні позивачем, ні відповідачем. На переконання представника судом порушено норми адміністративного судочинства та принципи змагальності сторін,у адміністративному судочинстві, що є доказом упередженості та необ`єктивності судді та є підставою для її відводу.

Розглянувши заяву позивача про відвід суд дійшов висновку про необґрунтованість наведених у ній мотивів на підтвердження наявності підстав для відводу судді з огляду на таке.

Так, підстави для відводу судді визначено статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу (частина перша). Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина друга). До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя).

Відповідно до статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід (частина перша). За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи (частина друга). Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу (частина третя). Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу (частина четверта).

Як убачається зі змісту заяви представника приватного акціонерного товариства «МХП» про відвід судді, в обґрунтування наявності підстав для відводу судді Київського окружного адміністративного суду Колеснікової І.С. представником фактично покладено незгоду з процесуальними діями та рішеннями суду щодо витребування судом доказів у справі.

Водночас, за приписами частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

При цьому суд зауважує, що згідно приписів частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, однією з основних засад адміністративного судочинства є принцип офіційного з`ясування обставин у справі, зміст якого розкрито у частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі «Фей проти Австрії» (заява від 24.02.1993 №255), п.42 рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії» (заява №33958/96).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічну правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 у справі №800/592/17, від 01.10.2018 у справі №9901/673/18 та від 04.10.2018 (провадження №11-429сап18).

Відтак, суд вважає зазначені позивачем обставини в обґрунтування заяви про відвід суб`єктивними, не підтвердженими належними та допустимими доказами, такими, що не ґрунтуються на вимогах процесуального законодавства та такими, що не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо упередженості й об`єктивності судді, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого представником приватного акціонерного товариства «МХП» відводу судді Колесніковій І.С. в адміністративній справі №320/11135/20.

Керуючись статтями 36-40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати необґрунтованим заявлений представником приватного акціонерного товариства «МХП» відвід судді Колесніковій І.С. в адміністративній справі №320/11135/20.

Передати адміністративну справу №320/11135/20 до відділу документального забезпечення та контролю Київського окружного адміністративного суду для вирішення питання про відвід судді в порядку, встановленому частиною четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України іншим суддею, визначеним згідно статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження заяви про необґрунтованість заявленого відводу.

Суддя Колеснікова І.С.