Ухвала суду № 100443117, 20.10.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"20" жовтня 2021 р. Справа № 300/4231/21

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини 1241 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Голуб Г.С. в інтересах ОСОБА_1 (надалі, також – позивач, ОСОБА_1 ), 13.08.2021 звернувся в суд з позовною заявою до Військової частини 1241 Національної гвардії України (надалі, також – відповідач, ВЧ 1241), у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації за не отримане речове майно;

- стягнути з ВЧ 1241 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за не отримане речове майно у розмірі 18 624,12 грн.

Підставою звернення до суду слугувала протиправна, на переконання позивача, бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації за не отримане речове майно у розмірі 18 624,12 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.08.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) (а.с.20-21).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, судом виявлено окремі недоліки позовної заяви, які перешкоджають вирішенню справи по суті.

Відповідно до частин 1 та 5 стаття 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Частинами 1 та 2 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Так, вирішуючи питання відкриття провадження у справі, судом не встановлено факту пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду.

Однак дослідивши матеріали позовної заяви, після відкриття провадження у даній справі суд встановив, що позивачем пропущено встановлений КАС України місячний строк звернення до суду, та всупереч вимогам частини 6 статті 161 КАС України, не надано заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску.

У контексті зазначеного, суд зважає на позицію Верховного Суду, викладену у пунктах 27, 28 постановах від 26.05.2021 по справі №380/5093/20 (провадження №К/9901/14085/21) і від 30.11.2020 у справі № 480/3105/19 (провадження №К/9901/5696/20).

Зокрема, Суд в останній із постанов визначив таке:

"33. Речове майно за цільовим призначенням поділяється на майно поточного забезпечення, майно фонду зборів і майно непорушних запасів, а за використанням - на майно особистого користування та інвентарне майно (абзац перший пункту 4 Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 за №232, надалі по тексту також – Інструкція №232).

34. Згідно з пунктом 15 розділу ІІІ Інструкції з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2017 за №475, військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку, отримують грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно (надалі по тексту також - грошова компенсація) в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 за №178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно" (надалі по тексту також Порядок №178).

35. Відповідно до абзацу першого пункту 2 Порядку №178, виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

36. Згідно з пунктом 3 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі:

- звільнення з військової служби;

- загибелі (смерті) військовослужбовця.

37. Пунктом 4 Порядку №178 визначено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (надалі по тексту також – військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

38. За приписами пункту 5 цього ж Порядку довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

39. Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 за №1153/2008 (надалі по тексту також – Положення №1153/2008), після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. <...>

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини."

"47. Зі змісту положень Інструкції №232 висновується, що речове забезпечення не має характеру винагороди за виконану працю, а спрямоване насамперед на задоволення потреб військовослужбовців під час несення ними військової служби.

48. Такі гарантії щодо забезпечення військовослужбовців доречно порівняти із подібними категоріями трудового законодавства, а саме пунктом 3 частини першої статті 29 КЗпП України, відповідно до якого власник або уповноважений ним орган зобов`язаний до початку роботи за укладеним трудовим договором забезпечити працівника необхідними для роботи засобами.

49. Варто також мати на увазі, що речове майно може бути різноманітним: майном особистого користування (предмети військової форми одягу, взуття та спорядження, які видаються у власне користування військовослужбовців) та інвентарним майном, яке є власністю військової частини та використовується особовим складом тимчасово під час проведення спеціальних робіт, несення бойового чергування, варти тощо. Лише перший вид майна, у разі його неотримання, підлягає грошовій компенсації.

50. Отже, речове майно не можна ототожнювати із заробітною платою (грошовим забезпеченням) військовослужбовця.

51. Щодо правової природи компенсації за неотримане речове майно, судова палата вважає, що таку слід розглядати як особливий, окремий вид належних військовослужбовцю сум. "

"53. Чинне законодавство передбачає обов`язок виплатити військовослужбовцю, який звільняється зі служби, грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно на день виключення зі списків особового складу військової частини.

Умовою для виникнення такого обов`язку є подання військовослужбовцем відповідного рапорту під час проходження служби".

Таким чином Верховний Суд у вказаній категорії справ застосував положення визначених частиною 5 статті 122 КАС України, за змістом яких для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

Відповідно до копії витягу з наказу командира Військової частини 1241 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 04.06.2021 №121 (а.с. 9), ОСОБА_1 06.06.2021 виключено зі списків особового складу, а даний позов подано до суду 13.08.2021, тобто з пропуском визначеного частиною 5 статті 122 КАС України місячного строку звернення до суду.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Аналіз зазначених норм КАС України вказує на те, що необхідною умовою для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи після закінчення встановленого законом строку звернення до суду є долучення позивачем до позову заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску.

Представник позивача у позовній заяві не навів об`єктивних і непереборних обставин, які перешкоджали ОСОБА_1 вчасно реалізувати свої процесуальні права.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Водночас, згідно із приписами частини 6 статті 161 та частини 13 статті 171 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З огляду на встановлений судом факт пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду після відкриття провадження у справі, та зважаючи на бездіяльність позивача та його представника щодо подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску, керуючись положеннями частини 3 статі 123 та частини 13 статті 171 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення даної позовної заяви без руху та надання позивачу строку на усунення виявленого недоліку.

На підставі наведеного, керуючись статями 122, 132, 161, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини 1241 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення певних дій - залишити без руху.

2. Надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою.

3. Роз`яснити, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк, позовна заява буде залишена без розгляду.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.