Рішення № 100443069, 20.10.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2021 р. справа № 300/3727/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії від 29.03.2021 за №626 та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Іванович А.М., звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії від 29.03.2021 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зобов`язання зарахувати до стажу роботи період з 01.07.1996 до 27.08.1998 у ПП "Луквиця", з 01.12.1998 до 31.01.1999, з 01.04.1999 до 29.03.2000 у ТзОВ "Транспортно-виробюнича фірма Автопослуги ЛТД", що дає право на призначення пенсії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що на час звернення із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" позивач досяг віку 60 років та мав загальний страховий стаж більше 28 років. Однак, відповідачем безпідставно не враховано до його страхового стажу період роботи з 01.07.1996 до 27.08.1998 у ПП "Луквиця", а також з 01.12.1998 до 31.01.1999, з 01.04.1999 до 29.03.2000 у ТзОВ "Транспортно-виробюнича фірма Автопослуги ЛТД". Зазначив, що несплата ПП "Луквиця", як роботодавцем, страхових внесків не може бути підставою для неврахування органом пенсійного фонду періоду роботи позивача у такому підприємстві до його страхового стажу. Вказав також, що обов`язок по внесенню записів до трудової книжки покладено на власника або уповноважений ним орган, у даному випадку на ТзОВ "Транспортно-виробюнича фірма Автопослуги ЛТД", а тому працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на пенсію, внаслідок порушення роботодавцем встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок.

28.07.2021 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

23.08.2021 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погодився, із посиланням на відповідні норми права та твердження (а.с.32-36).

08.09.2021 представник позивача подав суду відповідь на відзив (а.с.41-42).

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне

23.03.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся у сервісний центр із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування".

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області рішенням від 29.03.2021 за №626 відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування".

Підставою слугувало те, що згідно з наданими документами страховий стаж ОСОБА_1 становить 27 років 7 місяців, при необхідних 28 роках, що є недостатнім для призначення йому пенсії у віці 60 років (а.с.9).

Спірним згідно оскаржуваного рішення від 29.03.2021 є незарахування органом пенсійного фонду до страхового стажу позивача період роботи з 01.07.1996 до 27.08.1998 у ПП "Луквиця", оскільки дане підприємство не нараховувало внески/збір на загальнообов?язкове державне пенсійне страхування, а також періодів роботи з 01.12.1998 до 31.01.1999, з 01.04.1999 до 29.03.2000 у ТзОВ "Транспортно-виробнича фірма Автопослуги ЛТД", оскільки є невідповідність дати наказу (01.12.1999) та запису про прийом на роботу, чим порушено пункт 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України за №58 від 29.07.1993.

Наведене і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 даного Закону право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

З наведеного слідує, що право на призначення пенсії відповідно до статті 26 цього Закону мають особи, які досягли віку 60 років та наявність страхового стажу 28 років.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 4 статті 24 вказаного Закону).

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 56 цього Закону до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637 (далі Порядок №637), пунктом 1 якого встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Порядок ведення трудових книжок працівників визначає Інструкція про порядок ведення трудових книжок №110, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення №58 від 29.07.1993, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110 (далі - Інструкція).

Пунктом 1.1 розділу 1 даної Інструкції встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до пункту 2.2 розділу І Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема,: відомості про працівника: прізвище, ім?я та по-батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Згідно пункту 2.4 Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Судом згідно наявної у матеріалах справи належним чином засвідченої трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 встановлено, що у трудовій книжці позивача міститься запис №11: 01.12.1998 прийнятий на посаду комерційного директора ТзОВ "Транспортно-виробнича фірма Автопослуги ЛТД" по контракту. Підстава: наказ № 31 від 01.12.1999.

01.12.1999 продовжено контракт терміном на один рік до 01.12.2000. Підстава: наказ №26 від 02.12.1999 (запис №12).

29.03.2000 звільнений з займаної посади по статті 26 п.1 КЗпП України (по погодженню сторін). Підстава: наказ №07 від 05.04.2000 (запис №13) (а.с.15).

Таким чином, судом встановлено розбіжність у даті запису про прийняття позивача на посаду комерційного директора ТзОВ "Транспортно-виробнича фірма Автопослуги ЛТД", яка значиться - 01.12.1998, та датою самого наказу № 31 від 01.12.1999, що свідчить про порушення вимог пункту 2.4 згаданої Інструкції про порядок ведення трудових книжок.

Пунктом 2.6 розділу ІІ Інструкції про порядок ведення трудових книжок №110 встановлено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.

Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму (пункт 2.8 розділу ІІ Інструкції).

Відповідно до пункту 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Суд зазначає, що згідно наявних відомостей з офіційного веб-сайту Міністерства юстиції України Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТзОВ "Транспортно-виробнича фірма Автопослуги ЛТД" (код ЄДРПОУ - 05474464, місцезнаходження: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Джора Дудаєва, будинок 8) станом на 18.10.2021 не припинено.

Однак, позивачем не подано суду доказів його звернення до ТзОВ "Транспортно-виробнича фірма Автопослуги ЛТД" з метою внесення останнім виправлень до трудової книжки ОСОБА_1 та усунення невідповідності дати наказу про прийом на роботу (01.12.1999) та запису про прийом на роботу (01.12.1998).

У позовній заяві представник позивача посилається на те, що відповіді на адвокатський запит за №61 від 23.06.2021, направлений на адресу ТОВ "Транспортно-виробнича фірма Автопослуги ЛТД" з проханням надати належним чином завірені копії наказів про прийом, продовження контракту та звільнення з роботи ОСОБА_1 , товариством надано не було.

Статтею 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №5076-VI від 05.07.2012, встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом (частина 2).

Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом (частина 3).

Водночас, представник позивача належним чином засвідчену копію адвокатського запиту №61 від 23.06.2021 до матеріалів справи не долучив, як і не подав суду доказів вжиття заходів про зобов`язання ТзОВ "Транспортно-виробнича фірма Автопослуги ЛТД" надати інформацію на адвокатський запит №61 від 23.06.2021.

Як наслідок, обставин набуття ОСОБА_1 страхового стажу у ТзОВ "Транспортно-виробнича фірма Автопослуги ЛТД", якими позивач обгрунтовує підстави позову у цій частині, не доведено жодним засобом доказування.

Щодо не зарахування відповідачем до страхового стажу позивача періоду роботи з 01.07.1996 по 27.08.1998 у ПП "Луквиця" з тих підстав, що згідно довідки органу пенсійного фонду підприємство не нараховувало внески/збір на загальнообов?язкове державне пенсійне страхування, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 статті 14 цього Законну страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 4-1, 10, 14 статті 11 цього Закону.

Згідно з частинами першою-третьою статті 20 Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування" страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Частинами 10, 12 Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Судом встановлено, що у період з 08.05.1993 по 27.08.1998 позивач працював у ПП "Луквиця", що підтверджується відповідними записами в його трудовій книжці (а.с.14-15).

Відтак, фактично внаслідок невиконання роботодавцем - ПП "Луквиця" обов`язку по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Водночас, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, не нарахування ПП "Луквиця" страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 27 березня 2018 року (справа № 208/6680/16-а(2а/208/245/16)) та від 24 травня 2018 року (справа № 490/12392/16-а).

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідач ні в оскаржуваному рішенні від 29.03.2021, ні у відзиві на позовну заяву не заперечує факт роботи позивача у вказаний період у ПП "Луквиця".

Враховуючи наведене, суд зазначає, що не нарахування ПП "Луквиця" страхових внесків не є підставою для не включення відповідного періоду роботи позивача на такому підприємстві до стажу, що дає право на трудову пенсію, оскільки відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка працівника.

Як наслідок, відповідач безпідставно не врахував до стажу роботи ОСОБА_1 періоду роботи з 01.07.1996 по 27.08.1998 у ПП "Луквиця", а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №626 від 29.03.2021 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування" є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції за прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

За таких обставин, з метою ефективного захисту та відновлення порушених прав позивача суд вважає необхідним зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.03.2021 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування" та прийняти рішення по суті заяви із урахуванням висновків суду про безпідставність неврахування до стажу роботи ОСОБА_1 періоду роботи з 01.07.1996 по 27.08.1998 у ПП "Луквиця".

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення частково.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково, а позивач згідно квитанції №10183 від 22.07.2021 підтвердив сплату судового збору у сумі 908,00 грн., суд робить висновок про відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 454,00 грн. судового збору.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №626 від 29.03.2021 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) від 23.03.2021 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та прийняти рішення по суті заяви із урахуванням висновків суду про безпідставність неврахування до стажу роботи ОСОБА_1 періоду роботи з 01.07.1996 по 27.08.1998 у ПП "Луквиця".

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018.

Суддя Главач І.А.