Рішення № 100442212, 20.10.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2021 року м. Житомир справа № 240/10615/21

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Фермерського господарства "Бізнес Агро Холдинг" про стягнення податкової заборгованості,

встановив:

Головне управління ДПС у Житомирській області звернулося до суду з позовом до Фермерського господарства "Бізнес Агро Холдинг", в якому просить:

- застосувати до Фермерського господарства "Бізнес Агро Холдинг" адміністративний арешт у вигляді арешту коштів на рахунках та інших цінностей, що знаходяться у банку;

- стягнути з Фермерського господарства "Бізнес Агро Холдинг" податкову заборгованість в сумі 1745700,99 гривень. Стягнення здійснити з рахунків у банку, що обслуговують такого платника податків.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за Фермерським господарством "Бізнес Агро Холдинг" рахується податковий борг в розмірі 1745700,99 гривень, в тому числі: 1744170,99 гривень з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (1309637,16 гривень - основний платіж, 432215,06 гривень - штрафна санкція, 2318,77 гривень - пеня); 1020,00 гривень штрафна санкція з податку на прибуток приватних підприємств; 510,00 гривень - штрафна санкція з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати. У зв`язку з тим, що вказаний борг підприємством в добровільному порядку не сплачений, позивач просить стягнути його у судовому порядку. Крім того, у зв`язку з відсутністю у Фермерського господарства "Бізнес Агро Холдинг" майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, позивач на підставі пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України просить накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банках.

Ухвалою від 07 червня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №240/10615/21 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Крім того, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Станом на дату розгляду справи відповідач своїм правом на заперечення щодо заявлених позовних вимог не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надіслав.

Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою від 20 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд адміністративної справи №240/10615/21 по суті в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПК України).

Згідно з пунктом 15.1. статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).

Згідно з п.п. 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1. статті 41 ПК України, контролюючими органами щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи).

Підпунктами 19-1.1.22 та 19-1.1.45 пункту 19-1.1. статті 19-1 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють функції з погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів, а також звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Головне управління ДПС у Житомирській області є відокремленим підрозділом Державної податкової служби України та забезпечує реалізацію повноважень Державної податкової служби України на території Житомирської області. Відтак, відповідно до покладених на нього завдань, Головне управління ДПС у Житомирській області здійснює в тому числі й функції з погашення податкового боргу.

Судом встановлено, що Фермерське господарство "Бізнес Агро Холдинг" (код ЄДРПОУ 38857959) є платником податків, в тому числі й податку на додану вартість, та перебуває на обліку в Житомирській державній податковій інспекції Головного управління ДПС у Житомирській області, що підтверджується наявними у матеріалах справи даними з АІС "Податковий блок" (а.с.5).

З наявного у матеріалах справи зведеного розрахунку сум податкового боргу, які не були задоволені боржником протягом строку, встановленого для їх погашення (а.с.6-7), вбачається, що за Фермерським господарством "Бізнес Агро Холдинг" обліковується податковий борг в розмірі 1745700,99 гривень, в тому числі: 1744170,99 гривень з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (1309637,16 гривень - основний платіж, 432215,06 гривень - штрафна санкція, 2318,77 гривень - пеня); 1020,00 гривень штрафна санкція з податку на прибуток приватних підприємств; 510,00 гривень - штрафна санкція з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, стягнення якого і є предметом спору у даній справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини з приводу нарахування та сплати податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) врегульовані розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що 04 березня 2019 року Фермерське господарство "Бізнес Агро Холдинг" подало до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому відповідач визначив, що грошове зобов`язання підприємства із вказаного податку за жовтень 2018 року становить 7417,00 гривень (а.с.8).

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

З огляду на положення п. 54.1. ст. 54 ПК України, визначена Фермерським господарством "Бізнес Агро Холдинг" у вищезазначеному уточнюючому розрахунку сума грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 7417,00 гривень вважається узгодженою.

Однак, з наявного у матеріалах справи зведеного розрахунку (а.с.6-7) судом встановлено, що частина вказаного самостійно визначеного Фермерським господарством "Бізнес Агро Холдинг" грошового зобов`язання з податку на додану вартість в 1055,16 гривень відповідачем не сплачена.

Відповідно до пп. 54.3.3. п. 54.3. ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Під час розгляду справи судом встановлено, що контролюючим органом відповідно до акту перевірки №1439/06-30-51-12/38857959 від 06.02.2019, яким встановлено порушення відповідачем граничних строків реєстрації податкових накладних, та на підставі ст. 120-1.1 ПК України було винесено податкове повідомлення-рішення від 18.03.2019 №0031905112 та застосовано до Фермерського господарства "Бізнес Агро Холдинг" штрафні санкції в розмірі 302128,07 гривень (а.с.9).

25 квітня 2019 року Головним управлінням ДФС у Житомирській області відповідно до акту перевірки №2949/06-30-51-12/38857959 від 19.03.2019, яким встановлено порушення Фермерським господарством "Бізнес Агро Холдинг" пп. "а" п.200.4 ст. 200 ПК України та пп. 4 п. 5 розділу V наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, було винесено податкове повідомлення-рішення №0058415112, яким нараховано відповідачу грошове зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1294487,00 гривень (а.с.11).

19 червня 2019 року Головним управлінням ДФС у Житомирській області відповідно до акту перевірки №5034/06-30-51-12/38857959 від 19.04.2019 та на підставі ст. 126 ПК України було винесено податкове повідомлення-рішення №0084335112 про застосування до Фермерського господарства "Бізнес Агро Холдинг" штрафу у розмірі 125542,99 гривень за затримку ним сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість (а.с.12).

Крім того, 19 червня 2019 року Головним управлінням ДФС у Житомирській області відповідно до акту перевірки №5020/06-30-51-12/38857959 від 19.04.2019, яким встановлено порушення відповідачем п.200.1 та п.200.2 ст. 200 ПК України, було винесено податкове повідомлення-рішення №0084355112 та нараховано Фермерському господарству "Бізнес Агро Холдинг" грошове зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 14095,00 гривень та штрафні санкції в розмірі 3524,00 гривень (а.с.13).

Також, контролюючим органом відповідно до акту перевірки №7138/06-30-51-12/38857959 від 19.06.2019, яким встановлено порушення відповідачем пп.49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п.203.1 ст.203 ПК України, та на підставі п.120.1 ст. 120. ПК України було винесено податкове повідомлення-рішення від 13.03.2019 №0107315112 та застосовано до Фермерського господарства "Бізнес Агро Холдинг" штрафні санкції в розмірі 1020,00 гривень (а.с.14).

Відповідно до пункту 58.2 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 42.2. статті 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

З матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення від 18.03.2019 №0031905112, від 25.04.2019 №0058415112, від 19.06.2019 №0084335112, від 19.06.2019 №0084355112 та від 13.03.2019 №0107315112 були рекомендованими листами надіслані на адресу Фермерського господарства "Бізнес Агро Холдинг", зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, рекомендовані листи, якими вказані податкові повідомлення-рішення були надіслані відповідачу, повернулись на адресу контролюючого органу із зазначенням в довідках Укрпошти причини повернення: "за закінченням встановленого строку зберігання (а.с.10, 11 зворотній бік, 12 зворотній бік, 13 зворотній бік, 14 зворотній бік).

Відповідно до абз. 6 п. 42.4. ст. 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Згідно з абз. 3 п. 58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З огляду на положення абз. 6 п. 42.4. ст. 42 та абз. 3 п. 58.3. ст. 58 ПК України податкові повідомлення-рішення від 18.03.2019 №0031905112, від 25.04.2019 №0058415112, від 19.06.2019 №0084335112, від 19.06.2019 №0084355112 та від 13.03.2019 №0107315112 вважаються врученими Фермерського господарства "Бізнес Агро Холдинг".

У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Доказів того, що податкові повідомлення-рішення від 18.03.2019 №0031905112, від 25.04.2019 №0058415112, від 19.06.2019 №0084335112, від 19.06.2019 №0084355112 та від 13.03.2019 №0107315112 оскаржувались відповідачем в адміністративному та/чи судовому порядку матеріали справи не містять, а отже визначене у них грошове зобов`язання за платежем з податку на додану вартість в загальному розмірі 1740797,06 гривень, в тому числі: 1308582,00 гривень - основний платіж та 432215,06 гривень - штрафна санкція, є узгодженим.

Підпунктом 129.1.1. пункту 129.1. ст. 129 ПК України передбачено, що при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) здійснюється нарахування пені.

З наявного у матеріалах справи розрахунку вбачається, що контролюючим органом відповідно до пп. 129.1.1. п. 129.1. ст. 129 ПК України була нарахована Фермерському господарству "Бізнес Агро Холдинг" пеня в розмірі 2318,77 гривень (а.с.15).

Водночас, із зведеного розрахунку сум податкового боргу судом встановлено, що визначене в податкових повідомленнях-рішеннях від 18.03.2019 №0031905112, від 25.04.2019 №0058415112, від 19.06.2019 №0084335112, від 19.06.2019 №0084355112 та від 13.03.2019 №0107315112 узгоджене грошове зобов`язання за платежем з податку на додану вартість в загальному розмірі 1743115,83 гривень, в тому числі: 1308582,00 гривень - основний платіж, 432215,06 гривень - штрафна санкція, 2318,77 гривень - пеня, відповідачем у строки встановлені ПК України сплачені не були (а.с.6-7).

Відповідно до п.176.1 ст.176 ПК України одним із обов`язків платника податків є обов`язок своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання протягом установленого строку.

У визначені законом строки узгоджене податкове зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1744170,99 гривень, з яких: 1309637,16 гривень - основний платіж, 432215,06 гривень - штрафна санкція, 2318,77 гривень - пеня, відповідачем не сплачено, а тому у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України воно вважається сумою податкового боргу.

Відносини з приводу нарахування та сплати податку на прибуток підприємств врегульовані розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Згідно з п.п.133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПК України платниками податку на прибуток підприємств - резидентами є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств визначений статтею 137 ПК України.

Так, відповідно до п. 137.1. ст.137 ПК України податок податку на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Згідно з пп. 54.3.1 , 54.1.2, 54.1.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Під час розгляду справи судом встановлено, що контролюючим органом на підставі висновків акту перевірки від 24.05.2019 №6334/06-30-51-15, яким встановлено порушення Фермерським господарством "Бізнес Агро Холдинг" пп. 49.18.6 п.49.18, ст. 49, п.137.5 ст.137 ПК України, було винесено податкове повідомлення-рішення від 18.06.2019 №0083495115, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 1020,00 гривень за платежем з податку на прибуток приватних підприємств (а.с.16).

З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення від 18.06.2019 №0083495115 рекомендованим листом було надіслане на адресу Фермерського господарства "Бізнес Агро Холдинг", зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.16 зворотній бік).

Разом з тим, вказаний рекомендований лист повернулись на адресу контролюючого органу із зазначенням в довідці Укрпошти причини повернення: "за закінченням встановленого строку зберігання (а.с.16 зворотній бік).

Однак, враховуючи положення абз. 6 п. 42.4. ст. 42 та абз. 3 п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення від 18.06.2019 №0083495115 вважається врученими відповідачу.

Доказів того, що вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось відповідачем в адміністративному та/чи судовому порядку матеріали справи не містять, а отже визначене у ньому грошове зобов`язання зі штрафних санкцій за платежем з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 1020,00 гривень є узгодженим.

При цьому, у визначені законом строки узгоджене грошове зобов`язання зі штрафних санкцій за платежем з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 1020,00 гривень Фермерським господарством "Бізнес Агро Холдинг" сплачено не було, що підтверджується зведеним розрахунком сум податкового боргу (а.с.6-7), а тому у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України воно вважається сумою податкового боргу.

Вирішуючи спірні правовідносини в частині наявності у Фермерського господарства "Бізнес Агро Холдинг" податкової заборгованості зі штрафних санкцій за платежем з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, суд зазначає наступне.

За визначенням наведеним у пп.14.1.180 п.14.1 ст. 140 ПК України, податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до пункту 51.1. ПК України платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов`язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу.

Згідно з підпунктом "б" пункту 176.2. ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку.

В ході розгляду справи судом встановлено, що на підставі висновків акту перевірки від 18.03.2019 №2918/06-30-51/38857959, яким встановлено порушення Фермерським господарством "Бізнес Агро Холдинг" п.51.1 ст. 51, пп."б" п.176.2 ст. 176 ПК України, Головне управління ДФС у Житомирській області винесено податкове повідомлення-рішення від 13.05.2019 №0064965113, яким застосувало до відповідача штрафні санкції в розмірі 510,00 гривень (а.с.17).

Матеріалами справи підтверджується, що податкове повідомлення-рішення від 13.05.2019 №0064965113 рекомендованим листом було надіслане на адресу Фермерського господарства "Бізнес Агро Холдинг", зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.17 зворотній бік).

Разом з тим, вказаний рекомендований лист повернулись на адресу контролюючого органу із зазначенням в довідці Укрпошти причини повернення: "за закінченням встановленого строку зберігання (а.с.17 зворотній бік).

З огляду на положення абз. 6 п. 42.4. ст. 42 та абз. 3 п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення від 13.05.2019 №0064965113 вважається врученими відповідачу.

Доказів того, що вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось відповідачем в адміністративному та/чи судовому порядку матеріали справи не містять, а отже визначене у ньому грошове зобов`язання зі штрафних санкцій за платежем з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 510,00 гривень є узгодженим.

При цьому, у визначені законом строки узгоджене грошове зобов`язання зі штрафних санкцій за платежем з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 510,00 гривень Фермерським господарством "Бізнес Агро Холдинг" сплачено не було, що підтверджується зведеним розрахунком сум податкового боргу (а.с.6-7), а тому у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України воно вважається сумою податкового боргу.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до п. 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що позивачем направлялась на адресу Фермерського господарства "Бізнес Агро Холдинг" податкова вимога форми "Ю" від 06.03.2019 №6499-51 на суму боргу 1296818,39 гривень (а.с.19).

Разом з тим, рекомендований лист з податковою вимогою від 06.03.2019 №6499-51 повернувся на адресу контролюючого органу із зазначенням в довідці Укрпошти причини повернення: "за закінченням встановленого строку зберігання (а.с.19 зворотній бік).

З огляду на положення абз. 6 п. 42.4. ст. 42 та абз. 3 п. 58.3. ст. 58 ПК України податкова вимога від 06.03.2019 №6499-51 вважається врученою Фермерському господарству "Бізнес Агро Холдинг".

Доказів оскарження вимоги відповідачем матеріали справи не містять.

Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, судом встановлено, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов`язання.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 87.1. ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. 95.1, 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На момент розгляду справи в суді податковий борг в загальному розмірі 1745700,99 гривень відповідачем не сплачений, доказів протилежного відповідач суду не надав.

З огляду на встановлене, враховуючи норми п. 87.1 ст. 87, п. 95.1, п. 95.4 ст. 95 ПК України, суд визнає позовні вимоги про стягнення з Фермерського господарства "Бізнес Агро Холдинг" з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, податкового боргу в розмірі 1745700,99 гривень такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Вирішуючи спірні правовідносини в частині позовних вимог щодо застосування арешту коштів Фермерського господарства "Бізнес Агро Холдинг" на рахунках та інших цінностей, що знаходяться у банку, суд зазначає наступне.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 Податкового кодексу України.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Приписи статті 94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Відтак, арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України .

Згідно із пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Водночас Податковим кодексом України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу.

Так, відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В свою чергу, відсутність умов для застосування арешту коштів платника податків, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, за наявності умов, встановлених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, не може бути підставою для відмови у застосуванні арешту коштів на рахунках платника податків, оскільки норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов`язковою до виконання.

Норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Таким чином, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням; арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.

При цьому, необхідно враховувати, що сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 14.02.2019 р. у справі №813/4345/16, від 24.01.2019 р. у справі №809/161/13-а, від 19.09.2019 р. у справі №804/17275/14, від 17.09.2019 р. у справі №804/4273/13-а, і відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що у Фермерського господарства "Бізнес Агро Холдинг" на момент розгляду справи по суті наявний податковий борг в розмірі 1745700,99 гривень.

При цьому, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (номер інформаційної довідки 250289644) будь-яке нерухоме майно у Фермерського господарства "Бізнес Агро Холдинг" відсутнє (а.с.20).

Згідно інформації, зазначеної в акті опису майна від 23.07.2019 №143/06-30-51-17, складеному податковим керуючим ОСОБА_1 , у Фермерського господарства "Бізнес Агро Холдинг" на день складання даного акту було відсутнє майно, що може бути описане в податкову заставу (а.с.23).

При цьому, суд зауважує, що податковим органом було вжито всі можливі заходи для з`ясування наявності у відповідача майна, вартість якого є достатньою для погашення існуючого податкового боргу. Дана обставина підтверджується матеріалами справи.

З огляду на вищенаведене та враховуючи встановлений факт наявності у Фермерського господарства "Бізнес Агро Холдинг" податкового боргу поряд із відсутністю майна для його погашення, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимоги в частині накладення арешту на кошти та інші цінності боржника на рахунках в банку, та відповідно наявність підстав для їх задоволення.

Аналогічного правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.04.2020 року у справі № №802/2067/15-а.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи положення до ч. 2 ст. 139 КАС України та відсутність судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10000; код ЄДРПОУ ВП 44096781) до Фермерського господарства "Бізнес Агро Холдинг" (просп.Незалежності, 188, м. Житомир, 10001; код ЄДРПОУ 38857959) про стягнення податкової заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства "Бізнес Агро Холдинг" (просп.Незалежності, 188, м. Житомир, 10001; код ЄДРПОУ 38857959) податкову заборгованість в розмірі 1745700,99 гривень (один мільйон сімсот сорок п`ять тисяч сімсот гривень дев`яносто дев`ять копійок) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Фермерського господарства "Бізнес Агро Холдинг" (просп.Незалежності, 188, м. Житомир, 10001; код ЄДРПОУ 38857959) на рахунках, відкритих у банківських установах, що обслуговують такого платника податків, в межах суми стягнення в розмірі 1745700,99 гривень (один мільйон сімсот сорок п`ять тисяч сімсот гривень дев`яносто дев`ять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович