Рішення № 100441428, 20.10.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2021 р. м. Вінниця Справа № 120/6956/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадженя адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м.Київ про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі — ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, управління пенсійного фонду, відповідач), яким просила:

- визнати протиправним рішення №025350004920 про відмову у призначенні пенсії за інвалідністю і зобов`язати призначити пенсію по інвалідності ;

- зобов`язати зарахувати до загального трудового стажу період з 13.02.1992 р. по 30.12.2003 р., тобто роботу в колгоспі “Жовтнева Перемога “ с.Демовка Чечельницького району, Вінницької області, з 13.02.1992 р. по 08.12.1992 р. , в КСП “Перемога” з 08.12.1992 р. по 29.04.1997 р. , по догляду за інвалідом першої групи з 29.04.1997 р. по 30.12.2003 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що має право на призначення пенсії за інвалідністю, оскільки є інвалідом першої групи та має достатній страховий стаж. Однак, звернувшись із відповідною заявою про призначення пенсії до управління пенсійного фонду отримав відмову.

Не погоджуючись із відмовою та вказуючи, що наявний страховий стаж підтверджено низкою документів, вважає відмову у призначені пенсії незаконною, у зв`язку з чим звернулась з цим позовом до суду.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.07.2021 р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у письмовому провадженні в порядку статті 263 КАС України.

29.07.2021 р. на адресу суду надійшов відзив, який підписаний представником відповідача Ж.Савченко.

Разом з тим, статтею 131-2 Конституції України визначено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно пункту 11 частини 16-1 Перехідних положень Конституції України, представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Водночас, частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Слід зазначити, що окрім довіреності, представником управління не надано жодних документів на право представництва чи самопредставництва, зокрема, ордеру адвоката або положення про юридичну особу, які уповноважуюють представника управління Ж.Савченко діяти/підписувати заяви/відзиви від імені ГУ ПФУ у Вінницькій області.

Відтак, суд доходить висновку, що відзив підписано особою, яка не має права його підписувати, а отже при розгляді справи не беруться до уваги доводи викладені у ньому.

Ухвалою від 08.09.2021 р. замінено неналежного відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на належного - Головне управління Пенсійного фонду України у м.Київ.

20.10.21 р. ухвалою суду відмовлено в залучені в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

04.06.2021 р. позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії по інвалідност.

За наслідком розгляду даної заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України у м.Київ прийнято рішення від 10.06.2021 №№025350004920 , яким відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності та вказано, що стажу не зараховано періоди роботи з 13.02.1992 р. по 30.12.2003 р., оскільки дата заведення трудової книжки не відповідає “Інструкції про порядок ведення трудових книжок “ затвердженої наказом Міністерства праці від 26.07.1995 р. №58.

У підсумку відповідач дійшов висновку, що страховий стаж позивача становить 3 роки 1 місяць 16 днів, що є недостатнім для призначення пенсії.

Не погоджуючись з такою позицією суб`єкта владних повноважень позивач звернулась з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Стаття 3 Конституції України, відповідно, гарантує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Офіційне тлумачення положення статті 1 Конституції України міститься у рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року, згідно якого "Основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім`ї ".

Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно положень статті 30 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Згідно частини першої статті 32 Закону, особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп від 46 років до досягнення особою 48 років включно - 11 років.

Особи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 26 цього Закону.

Отже, як видно пенсія по інвалідності особам які досягли 46 років до досягнення особою 48 років включно призначається за умови наявності страхового стажу 11 років.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом .

Стаття 56 Закону № 1788-XII визначає, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду;

Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, як зазначалось вище, разом із заявою про призначення пенсії подаються документи про підтвердження стажу, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 (далі- Порядок № 637).

Пунктами 1, 3 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки,а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 10 Порядку №637 час догляду за особою з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, встановлюється на підставі: акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для осіб з інвалідністю I групи і дітей з інвалідністю) і вік (осіб похилого віку і дітей з інвалідністю).

Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їх сусідів, інших даних.

Документами, які підтверджують перебування на інвалідності, можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального

захисту населення або Пенсійного фонду та інші документи.

Документами, які підтверджують вік, можуть бути свідоцтво про народження або паспорт чи довідка житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації) та інші

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка та документи, які підтверджують перебування на інвалідності і акт обстеження.

Оцінюючи спірне рішення, суд вказує наступне.

Як встановлено судом, відділом обслуговування громадян №16 Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України складено акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду за інвалідом від 04.06.2021 р. , яким встановлено , що ОСОБА_1 здійснювала з 29.04.1997 р. по 31.12.2003 р. догляд за ОСОБА_2 .

Також довідкою №252573 від 06.05.2021 р. підтверджено, що ОСОБА_2 є інвалідом дитинства 1 групи та потребує стороннього догляду.

Відтак враховуючи, що позивачкою надано необхідні документи в підтвердження здійснення догляду за інвалідом, період з 29.04.1997 р. по 30.12.2003 р. їй безпідставно не зараховано до страхового стажу цей період, відповідно в цій частині позов підлягає задоволенню .

Також підлягає зарахуванню до стажу робота в колгоспі “Жовтнева Перемога “ с.Демовка Чечельницького району, Вінницької області з 13.02.1992 р. по 08.12.1992 р. та в КСП “Перемога” з 09.12.1992 р. по 27.04.1992 р. та з 28.04. 1995 р. по 29.04.1997 р. , оскільки записи про роботу в даних колгоспах містяться в трудовій книжці.

Стосовно доводів управління , що дата заведення трудової книжки не відповідає “Інструкції про порядок ведення трудових книжок “ затвердженої наказом Міністерства праці від 26.07.1995 р. №58 , то суд з такими погоджується, виходячи з того, що пунктом 2.2 визначено, що заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.

Однак, на думку суду не заповнення такої книжки своєчасно не може свідчити про не вірність записів у такій, а отже не є підставою для відмови в зарахуванні страхового стау.

Однак, пенсійним органом дані обставини не враховано, відтак, суд доходить висновку, що спірне рішення, яким відмовлено в призначенні в пенсії з підстав вказаних у ньому, є протиправним та керуючись ст. 245 КАС України вважає за необхідне скасувати таке. Як наслідок, є необхідним зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу періоди роботи в колгоспі “Жовтнева Перемога“ с.Демівка Чечельницького району, Вінницької області з 13.02.1992 р. по 08.12.1992 р. , в КСП “Перемога” з 09.12.1992 р. по 27.04.1992 р. та з 28.04. 1995 р. по 29.04.1997 р. , а також зарахувати до страхового стажу догляд за інвалідом першої групи з 29.04.1997 р. по 30.12.2003 р.

Разом з тим, не підлягає зарахуванню до стажу робота в колгоспі з 28.04.1992 р. по 27.04.1995 р., оскільки даний період зарахований до стажу, як догляд за дитиною, а отже в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Оскільки наявний у позивачки стаж складає 11 років 3 місяці вона має право на призначення пенсії по інвалідності., а отже слід призначити таку з дати звернення за пенсією, а саме з 04.06.2021 р

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 1816 грн. судового збору підлягають відшкодуванню частково у розмірі 1210, 66 грн. (2/3 задоволених вимог).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м.Київ №025350004920 про відмову у призначенні пенсії за інвалідністю ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м.Київ зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи в колгоспі “Жовтнева Перемога “ с.Демівка Чечельницького району, Вінницької області з 13.02.1992 р. по 08.12.1992 р. , в КСП “Перемога” з 09.12.1992 р. по 27.04.1992 р. та з 28.04. 1995 р. по 29.04.1997 р. , догляд за інвалідом першої групи з 29.04.1997 р. по 30.12.2003 р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м.Київ призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 04.06.2021 р.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві судові витрати зі сплати судового збору при звернені до суду у сумі 1210, 66 (однієї тисячі двісті десять гривень 66 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м.Київ (код ЄДРПОУ - 42098368, місцезнаходження: вул. Бульварно- Кудрявська, 16, м. Київ)

Повний текст рішення сформовано : 20.10.21 р.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна