Постанова № 100441043, 20.10.2021, Славутицький міський суд Київської області

П О С Т А Н О В А

іменем України

Справа №377/632/21

Провадження №3/377/148/21

20 жовтня 2021 року суддя Славутицького міського суду Київської області Бабич Н.С., за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Славутичі справу, що надійшла з Головного управління ДПС у Київській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого директором ТОВ «ВКФ «ПОЛІТАРА», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -

У С Т А Н О В И Л А:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 4379/10-36-07-03 від 01.10.2021 року ОСОБА_1 , директор ТОВ «ВКФ «Політара», вчинив правопорушення: ведення податкового обліку з порушенням, а саме порушено п.п. «г» п. 198.5 ст. 198; п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено суму від`ємного значення за червень 2021 року на суму 335200,00 гривень; ст. 242, ст. 246 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено екологічний податок на загальну суму 10546,05 гривень; п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), несвоєчасно подано податкову декларацію з екологічного податку за 3 квартал 2019 року, ч.1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

У призначене судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. 19.10. 2021 року на електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому він просив проводити судовий розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи, що присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою для розгляду даної справи за правилами ст. 268 КУпАП, то справа розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Перевіривши матеріали справи, вважаю, що провадження у справі необхідно закрити з таких підстав.

Відповідно до ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.

Згідно із статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, надано:

- протокол про адміністративне правопорушення № 4379/10-36-07-03 від 01.20.2021 року;

- витяг з акту документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Політара» (податковий номер 31561738) від 01.10.2021 року № 16400/10-36-07-03-07/31561738.

Посадовою особою ГУ ДПС у Київській області дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, диспозицією якої передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Однак, при дослідженні матеріалів справи встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 , не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, зокрема, у ньому не в повному обсязі викладено суть адміністративного правопорушення, яка б відповідала диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, яка виписана так, що не зрозуміло, в чому конкретно полягає з боку ОСОБА_1 порушення встановленого порядку ведення податкового обліку, а посилання на норми Податкового кодексу України не розкриває суті конкретного порушення, яке ставиться у вину ОСОБА_1 , чим порушується право останнього на захист.

Крім того, відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Тобто, при зазначенні в протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення необхідно не лише вказувати факт порушення порядку ведення податкового обліку і його наслідки, але й зазначати, чи є відповідне порушення наслідком невиконання саме зазначеною особою своїх службових обов`язків, встановивши, коли і ким такі службові обов`язки для неї були визначені.

Однак, ні з протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ні з наявних матеріалів справи не вбачається та не встановлено при розгляді справи в суді, які ж саме дії/бездіяльність вчинені останнім, та в чому полягає його вина у вчиненні правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, обмежилась лише загальними фразами, не зазначивши обставини вчинення саме ОСОБА_1 правопорушення, суть самого правопорушення (дії або бездіяльність та в чому полягають).

Як вбачається з вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, підставою для його складення став акт документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Політара» (податковий номер 31561738) від 01.10.2021 року №16400/10-36-07-03-07/31561738.

Податковий кодекс України розглядає податковий облік як систему обов`язкових форм і методів відображення платниками податків результатів господарської діяльності або інших об`єктів, які пов`язані з визначенням податкових зобов`язань з відповідних податків та зборів (обов`язкових платежів).

Пунктом 54.5. ст. 54 Податкового кодексу України визначено, якщо сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

З наведених норм права вбачається, що єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки, так як в силу норм Податкового Кодексу України, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки та факти виявлених можливих порушень законодавства, не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, а отже, не являється юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків.

З урахуванням наведеного, витяг з акту документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Політара» (податковий номер 31561738) від 01.10.2021 року № 16400/10-36-07-03-07/31561738 не може бути визнаний належним доказом вини, в той же час, інші докази, які б доводили вчинення цього правопорушення ОСОБА_1 у справі відсутні.

Спираючись на положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява N 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява N 926/08, рішення від 20.09.2016), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч. 1ст. 163-1 КУпАП, виходжу з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.

Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 N 1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства»).

Таким чином, усі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні правил ведення податкового обліку не доведена, а, отже, зважаючи на вищевикладене, в його діях не вбачається складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, провадження у справі слід закрити за обставин відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 247, 280, 283-284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н. С. Бабич