Ухвала суду № 100440950, 22.09.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/13142/21

Провадження №2/369/5648/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2021 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєва І.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №369/13142/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», про визнання протиправною бездіяльність АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

21 вересня 2021 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №369/13142/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», про визнання протиправною бездіяльність АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.

В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить суд заборонити АТ «Київоблгаз» не вчиняти певні дії, а саме припинення газопостачання (розподілу природного газу) шляхом механічного від`єднання газових мереж споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 від газорозподільної системи.

Суд, розглянувши заяву в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), приходить таких висновків.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.3 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений, зокрема, шляхом встановлення обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

В постанові №9 від22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» Пленум Верховного Суду України звернув увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року по справі № 20/3560/18, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 грудня 2018 року у справі №727/3856/18.

Так, проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази в сукупності із положеннями діючого законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки заявлені позивачем заходи забезпечення позову за змістом є тотожними із позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльність АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, що суперечить ч.10 ст.150 ЦПК України, відповідно ініційований позивачем вид забезпечення позову фактично є вирішенням позовних вимог поза межами судового засідання без встановлення обставин та ухвалення рішення по справі, а також суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування.

Враховуючи викладене, необґрунтованість вимог заяви про забезпечення позову, суддя приходить до висновку про необхідність відмови в її задоволенні.

Фіксування судового процесу, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-153, 157 ЦПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №369/13142/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», про визнання протиправною бездіяльність АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Фінагеєва І.О.