Ухвала суду № 100440295, 19.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

19 жовтня 2021 року м. Київ № 640/28180/21

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши заву позивача щодо розгляду в порядку загального позовного провадження справи

за позовом:ОСОБА_1 до: відповідача 1 - Департаменту культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідача 2 - Конкурсної комісії департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)третя особа:ОСОБА_2 про:визнати протиправними дій, визнання недійсними та скасування результатів конкурсу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом Департаменту культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДР: 02231933), Конкурсної комісії департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить суд:

1) визнати неправомірними дії Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по організації та проведенню конкурсу на заміщення посади директора-художнього керівника комунального закладу «Театрально-видовищний закладу культури «Київський камерний театр «Дивний замок», результати якого оформлені протоколом від 27.09.2021 № 2;

2) визнати недійсними та скасувати результати конкурсу на заміщення посади директора-художнього керівника комунального закладу «Театрально-видовищний закладу культури «Київський камерний театр «Дивний замок», організованого Департаментом культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та проведеного конкурсною комісією Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), які оформлені протоколом від 27.09.2021 № 2 про визначення переможцем конкурсу ОСОБА_2 .

Ухвалою від 06/10/2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. До участі у справі залучено третю особу. Беручи до уваги положення п. 10 ч. 6 ст. 12, п. 20 ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 257, ч. 5 ст. 262 КАС України вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та без проведення судового засідання.

13.10.2021 зареєстровано клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального провадження.

Вказана заява жодним чином не мотивована.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Між тим, дана категорія спорів не належить до категорій, які визначені у ч. 4 ст. 257 КАС України та які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Також дані спори не визначені у ч. 4 ст. 12 КАСУ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження.

Крім того, відповідно до ч. 2. ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України.

У той же час, частиною 3 ст. 12 КАС України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

З урахуванням п. 4 ч. 9 ст. 171, ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 260 КАС України встановлено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

У даному випадку, як зазначалося, позивачка не навела жодних вагомих аргументів, які б свідчили про надзвичайну складність даної справи, що могло б зумовлювати її розгляд за правилами загального провадження.

У той же час, дослідивши клопотання відповідача та в контексті ч. 3 ст. 257 КАС України - ознайомившись з матеріалами справи, враховуючи предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження та приходить до висновку про залишення заяви відповідача без задоволення.

Водночас, суд звертає увагу, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не обмежує позивача у виконанні обов`язку, визначеного ч 1. ст. 77 ККС України.

Форма розгляду справи жодним чином не обмежує встановленню обставин у справі. Так, відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

При цьому, суд вважає за доречне звернути увагу на певні висновки ЄСПЛ в аспекті доводів заявника. Так, у п. 44 Рішенні ЄСПЛ від 13.03.2018 у справі «Mirovni Inљtitut v. Slovenia» зазначено, що внутрішнє законодавство не завжди вимагає провести слухання в Адміністративному суді. Винятковий характер обставин, що можуть бути підставами для відмови в усному розгляді великою мірою залежить від характеру проблеми, що вирішується компетентним національним судом, а не від частоти виникнення таких ситуацій (Miller v. Sweden (Міллер проти Швеції), § 29; Martinie v. France (Мартіньє проти Франції), § 41). Суд також постановив, що відмова у розгляді може бути обґрунтованою у справах, що стосуються лише правових питань обмеженого характеру (Allan Jacobsson v. Sweden (No. 2) (Аллан Якобсон проти Швеції), §§ 48-49; Valovб and Others v. Slovakia (Валова та інші проти Словакії), §§ 65-68) або які не несуть певної складності (Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії) (dйc.); Speil v. Austria (Шпайль проти Австрії) (dйc.)).

Враховуючи вищевикладене, клопотання позивачки задоволенню не підлягає як необґрунтоване та безпідставне.

Керуючись вимогами ч. 6 ст. 12, п. 20 ч. 1 ст.4, ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 257, ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 260, ч. 4 ст. 260, 241, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального провадження.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Кармазін