Рішення № 10043808, 02.06.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" червня 2010 р.Справа № 9/78-10-1706 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАВРІЯ-В”;

До відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1;

про стягнення 30797,83 грн.;

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Чорний С.В. (за довіреністю);

Від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПОРУ: 12.04.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „ТАВРІЯ-В” (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі Відповідач) 30797,83 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

03.06.2010 р. позивач подав до суду уточнення до позову в частині розрахунку пені та просить стягнути з відповідача 28416,54 грн.

Відповідач у судове засідання не зявився, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення відділення звязку про вручення поштового відправлення №663830 з відміткою про вручення особисто відповідачу 17.04.2010р., №177591 (відмітка про вручення 15.05.2010р.). Відповідач відзив на позов не надав, у звязку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до вимог ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

22.01.2009 р. між Позивачем (орендодавець) та Відповідачем (орендар) укладено договір оренди частини нежилого приміщення №ОБД-18, за умовами п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування (оренду) частину нежилого приміщення, що розташоване у Торгівельному центрі за адресою: ОАДРЕСА_2, загальною площею 23 кв.м. (далі обєкт оренди); здавання приймання обєкта оренди відбувається за актом приймання передачі (п.1.3. договору).

На виконання договору 22.01.2009 р. вищевказаний обєкт було передано Позивачем в оренду Відповідачу, про що сторонами складено та підписано акт прийому-передачі.

Відповідно до п.3.1. договору за оренду обєкта орендар зобовязується щомісячно, не пізніше кожного 10 числа місяця, за який здійснюється платіж, виплачувати орендодавцю орендну плату у розмірі, визначеному цим договором. У звязку із тим, що орендар здійснює ремонт та підготовку обєкта за свій власний рахунок відповідно до його цільового призначення, орендна плата, до 15.02.2009 р., починаючи зі вступу даного договору в силу, виплачується у розмірі 7 грн. за один квадратний метр площі орендованого обєкту. Після закінчення зазначеного терміну, орендар виплачує місячну орендну плату в розмірі, встановленому в п.3.2. даного договору у повному обсязі.

Згідно з п.3.2. договору сторони дійшли згоди, що розмір орендної плати за даним договором з 15.02.2009 р. до 01.07.2009 р. встановлюється в розмірі 105 грн. на місяць за 1 кв.м. площі обєкту. Розмір орендної плати за договором починаючи з 01.07.2009 р. до кінця строку дії договору встановлюється в розмірі 140 грн. на місяць за один квадратний метр площі обєкту.

Додатковою угодою від 01.03.2009 р. сторони погодили, що орендна плата у період з 01.03.2009 р. по 01.04.2009 р. складатиме 7 грн. за 1 кв.м. площі орендованого обєкту (п.1 додаткової угоди), з 1.04.2009р. до кінця строку дії договору 70 грн. за 1 кв.м. площі обєкта..

Пункт 3.3. договору передбачає, що орендар протягом 5 банківських днів по закінченню 6 календарних місяців строку оренди, перераховує на поточний рахунок орендодавця аванс суми орендної плати за один місяць, у розмірі, визначеному абз.2 п.3.2. даного договору (гарантійний платіж).

Відповідно до п.3.5. договору розмір орендної плати, визначений у даному договорі в гривні, є базовим та підлягає щомісячній індексації шляхом множення на коефіцієнт, що визначається за встановленою формулою.

У звязку з невиконанням Відповідачем зобовязань за договором в частині орендної плати за період з 11.07.2009 р. по 01.04.2010 р. у нього утворилась заборгованість в сумі 13347,42 грн.

З метою досудового врегулювання спірних відносин Позивач надіслав Відповідачу претензію №598 від 09.11.2009 р. з вимогою погасити наявну заборгованість. Доказів належного реагування на претензію Відповідач не надав. Заборгованість по орендній платі Відповідач не сплатив.

Згідно п.5.2. договору у випадку несвоєчасної сплати орендної плати або сплати її не в повному обсязі Відповідач сплачує позивачу пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі 0,5 % від суми заборгованості.

За розрахунком Позивача сума пені складає 13218,10 грн.

У відповідності до чинного законодавства Позивач розрахував витрати від інфляційних процесів, які складають 1041,67 грн., 3% річних в сумі 265,37 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори, укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до положень ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно до ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Положеннями ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до приписів ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_3; фактична адреса: АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАВРІЯ В” (65091, м. Одеса, вул. М`ясоїдівська, 14, п/р 26004216181 у ВАТ „МТБ” м. Іллічівськ, МФО 328168, код ЄДРПОУ 19202597) заборгованість в сумі 13347,42 грн., пеню в сумі 13218,10 грн., витрати від інфляційних процесів в сумі 1041,67 грн., 3% річних в сумі 265,37 грн., 278,72 грн. витрат по державному миту та 213, 58 грн. витрат на послуги з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя