Рішення № 10043746, 21.05.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" травня 2010 р.Справа № 11/174-09-4875 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОТОРГ-ЛІЗИНГ";

До відповідача: Підприємство, засноване на власності об'єднання громадян "САНВІТ";

про стягнення 45746,68грн.

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: Єрмакова І.В., Іноземцев Є.С., Заворотній А.В. (за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 28.09.2009 р. за вх. № 7415 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОТОРГ-ЛІЗИНГ" (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Підприємства, заснованого на власності об'єднання громадян "САНВІТ" (далі –Відповідач) заборгованості по договору фінансового лізингу №052/02 від 21.03.2007 р. в сумі 38852,73 грн., пеню в розмірі 2449,02 грн., 3 відсотки річних в сумі 876,51 грн. та інфляційні збитки – 3568,42 грн., а разом 45746,68 грн.

Ухвалою від 02.10.2009 р. було порушено провадження у справі, справі присвоєно № 11/174-09-4875.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Ухвалами від 26.10.2009 р. та 11.11.2009 р. розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою Відповідача та неподанням останнім, витребуваних судом доказів.

23.11.2009 р. Підприємство, засноване на власності об'єднання громадян "САНВІТ" звернулося до суду із зустрічною позовною заявою яка ухвалою від 23.11.2009 р. була повернута Відповідачу без розгляду.

Зазначену ухвалу Відповідачем було оскаржено в апеляційному порядку.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.01.2010 р. у справі № 11/174-09-4875, ухвалу господарського суду Одеської області від 23.11.2009 р. залишено без змін.

У зв'язку із поверненням справи № 11/174-09-4875 до господарського суду, її розгляд було призначено на 12.02.2010 р. о 10 год. 30 хв.

Постанова Одеського апеляційного господарського суду від 12.01.2010 р. та ухвала господарського суду Одеської області від 23.11.2009 р. була оскаржена Відповідачем у касаційному порядку.

Постановою Вищого господарського суду Одеської області від 20.04.2010 р., Постанова Одеського апеляційного господарського суду від 12.01.2010 р. та ухвала господарського суду Одеської області від 23.11.2009 р. залишені без змін.

Приймаючи до уваги повернення справи до господарського суду Одеської області, її розгляд було призначено на 21.05.2010 р. о 09 год. 15 хв.

Відповідач в судове засідання від 21.05.2010 р. також не з'явився, відзиву на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне:

21.03.2007 р. між сторонами було укладено договір фінансового лізингу №052\2, відповідно до умов якого Позивач повинен був набути у власність та передати, за умови сплати авансового платежу у користування Відповідачу трактор Беларус-1025, заводський номер 10301474, Оприскувач ОГП-2000, заводський номер 21 та прес-підбирач Z-511 Famarol заводський номер 3736, загальною вартістю 219800,00 грн., а Відповідач повинен був прийняти предмет Договору та сплатити авансовий платіж та наступні за ним лізингові платежі, зазначені в підписаному сторонами Додатку №1 до Договору.

Позивач вважає, що він добросовісно виконав всі свої зобов'язання за Договором, про що на його думку свідчить акти прийому-передачі майна № 052\02-1, №052\02-2, №052\02-3 від 30.03.2007 р.

Позивач стверджує, що з 26.08.2008 р. Відповідач не сплачував в повному розмірі щомісячні лізингові платежі чим на його думку порушив п.2.1, п.2.2., п.2.3 Договору.

19.03.2009 р. сторонами, у зв'язку із істотним порушенням умов договору Відповідачем, було укладено Додаткову угоду №1, відповідно до якої сторони дійшли згоди розірвати договір фінансового лізингу №052/02 від 21.03.2007 р. та повернути Лізингодавцю (Позивачу) предмет договору.

Позивач зазначив, що Відповідачем, на виконання додаткової угоди №1 від 19.03.2009 р., згідно актів прийому-передачі №052/02В1, №052/02В2, №052/02В3 було повернуто Лізингодавцю трактор Беларус-1025, оприскувач ОГП-2000 та прес підбирач Famarol Z-511.

Враховуючи повернення предмету договору та сплачення частини лізингових платежів за розрахунком Позивача заборгованість Відповідача за період з 26.08.2008 р. по 19.03.2009 р. складає 38 852,73 грн.

За неналежне виконання Відповідачем умов Договору, Позивачем було нараховано останньому пеню за період з 26.08.2008 р. по 19.03.2009 р. в сумі 2449,02 грн., 3% річних за період з 26.08.2008 р по 20.09.2009 р. в сумі 876,51 грн. та інфляційні витрати за період з 26.08.2008 р. по червень 2009 р., які склали - 3568,42 грн.

З урахуванням вищевикладеного Позивач просить суд стягнути з Відповідача заборгованість по договору фінансового лізингу №052/02 від 21.03.2007 р. в сумі 38852,73 грн., пеню в розмірі 2449,02 грн., 3 відсотки річних в сумі 876,51 грн. та інфляційні збитки –3568,42 грн., а разом 45746,68 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 806 ЦК України встановлено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

          Відповідно до п.п.1.1.,1.2. Договору фінансового лізингу № 052\02, укладеного 21.03.2007 р. між ТОВ "Техноторг-Лізинг" та Підприємством, заснованим на власності об'єднання громадян "САНВІТ", Лізингодавець зобов'язався набути у власність та передати у користування Лізингоодержувачу на визначений у цьому Договорі строк, за умови сплати Лізингоодержувачем авансового лізингового платежу, наступне майно: трактор Беларус-1025, Оприскувач ОГП-200-18М, прес-підбирач Z-511 Famarol, загальною вартістю 219800,00 грн.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що передача Лізингодавцем та прийняття Лізингоодержувачем Предмета Лізингу в лізинг здійснюється згідно з Графіком Поставки та здійснення розрахунків (Додаток №1), та засвідчується відповідним актом прийому-передачі Предмета Лізингу. Сторони домовились, що підписанням Акту прийому-передачі Предмета Лізингу Лізингоодержувач підтверджує якість, комплектність, справність Предмета Лізингу і відповідність техніко-економічним показникам та Замовленню на Предмет Лізингу № б\н 13.03.2007 р.

30.03.2007 р. між сторонами було підписано акти прийому-передачі майна № 052\02-1, №052\02-2, №052\02-3, якими Позивач передав Відповідачу наступне майно: трактор Беларус-1025, заводський номер 10301474, оприскувач ОГП-2000, заводський номер 21 та прес-підбирач Z-511 Famarol заводський номер 3736.

Отже Позивачем умови Договору були виконані належним чином.

Відповідно до п. 2.3. Договору Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати передбачені цим Договором лізингові платежі. У випадку прострочення Лізингоодержувачем сплати Лізингодавцю лізингових платежів, Лізингоодержувач несе відповідальність згідно із умовами цього Договору.

Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної сплати лізингових платежів належним чином не виконував у зв’язку з чим згідно до п. 9.1.1. Договору Лізингодавець вправі вилучати предмет лізингу у разі наявності заборгованості зі сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів більше 30-ти днів з дня настання відповідних строків платежів, встановлених цим Договором.

19.03.2009 р. керуючись п. 1 ст. 651 ЦК України сторони виявили згоду щодо розірвання договору № 052/02 від 21.03.2007 р. та повернення лізингодавцю предмету лізингу, що підтверджується підписаними уповноваженими представниками та скріпленими печатками підприємств додатковою угодою про розірвання договору № 1В від 19.03.2009 р. та актами прийому-передачі предмета лізингу № 052/02В1, № 052/02В2, № 052/02В3 від 19.03.2009 року (а.с.76-78).

З матеріалів справи вбачається, що за період з 26.08.2008 р. по 19.03.2009 р. у Відповідача утворилась заборгованість по сплаті лізингових платежів у розмірі 38852,73 грн.

Згідно до 10.5 Договору, за порушення Лізингоодержувачем зобов'язань зі своєчасної сплати лізингових та інших платежів, останній сплачує Лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період прострочення, від суми простроченої заборгованості за лізинговими та іншими платежами за кожен календарний день прострочення.

Частиною 2 ст.625 ЦК України встановлено що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до п.10.5. Договору та ч.2 ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу пеню в сумі 2449,02 грн., 3 % річних в сумі 876,51 грн. та інфляційні витрати з урахуванням встановленого індексу інфляції –3568,42 грн. та надав їх розрахунок (а.с.8-11). Надані Позивачем розрахунки суд вважає обґрунтованими та здійсненими згідно вимог чинного законодавства.

Також слід зазначити, що Відповідач, оскаржуючи ухвалу від 23.11.2009 р., якою зустрічну позовну заяву Підприємства, заснованого на власності об'єднання громадян "САНВІТ" було повернуто без розгляду, в апеляційній та касаційній скаргах (а.с.116, 139) зазначав своє місцезнаходження –68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. 1 Травня, 3, кімната 106.

До повноважень господарських судів не віднесено з’ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі вважаються належним чином повідомленими про час, місце та дату її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (Інформаційні листи ВГСУ від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" та інш.).

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце судових засідань, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення надіслані за його адресою, в судові засідання не з'явився, представників не направив, своїм правом на захист не скористався.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Підприємства, заснованого на власності об'єднання громадян "Санвіт" (код 32927412) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Лізинг" (м. Миколаїв, пр.Героїв Сталінграду 113/1, код 34234628) заборгованість у розмірі 38852,73 грн., пеню в сумі 2449,02 грн., 3 % річних в сумі 876,51 грн., інфляційні збитки в сумі 3568,42 грн., а разом 457,46 грн. держмита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 03.06.2010 р.

Суддя                                                             Власова С.Г.