Рішення № 10043596, 31.05.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" травня 2010 р.Справа № 33/73-10-2106 За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Крос-О”, м. Одеса

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Винконцерн”, м. Одеса

про стягнення 584029,81 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Пєнєва Т.В., довіреність в матеріалах справи,

від відповідача: Унтілов І.П., довіреність в матеріалах справи,

Суддя Мазур Д. Т.

СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі заявлені вимоги про стягнення з відповідача основного боргу, інфляційних, трьох відсотків річних за неналежне виконання зобов’язання по договору комісії № 178/1 від 5 вересня 2005 року.

Відповідач проти позову не заперечує, позовну заяву ТОВ „Крос-О” про стягнення 584029,81 грн. визнає повністю

Розглядом матеріалів справи встановлено:

05 вересня 2005 року товариством з обмеженою відповідальністю „Винконцерн” (комітент) та товариством з обмеженою відповідальністю „Крос-О” (комісіонер) укладено договір комісії №178/1, за умовами якого (пункт 1.1.) позивач зобов’язується від свого імені за дорученням за рахунок комітента здійснювати в інтересах останнього реалізацію товару (коньяк та вино) в асортименті, а відповідач зобов’язується передати товар партіями на комісію, забезпечити доставку та якість товару до складу позивача.

Відповідно до пунктів 6.1; 6.2; 6.3 - означений договір вступає в силу з моменту його укладення і діє до повного його виконання сторонами. Про дострокове розірвання означеного договору, сторона-ініціатор повинна повідомити другу сторону про своє бажання за 30 календарних днів, до моменту відповідного розірвання .

Згідно пункту 5.1 договору комісії від 5 вересня 2005 року №178/1, за належне виконання доручення, комітент сплачує комісійну винагороду комісіонеру в розмірі, що обговорюється сторонами додатково - на підставі затвердженого звіту і підписаного акту наданих послуг, що вказується у додатковій угоді.

Умовами пункту 5.2 означеного договору передбачено, що комітент виплачує комісійну винагороду комісіонеру в безготівковій формі на розрахунковий рахунок за платіжним дорученням на протязі одного дня з моменту підписання відповідної додаткової угоди.

Оскільки, сторонами затверджено звіт повіреного, акт здавання-приймання виконаних робіт, отримано податкову накладну від ТОВ „Винконцерн” на суму реалізованого товару та надано податкову накладну на суму наданих послуг комісіонера, суд вважає обґрунтованими твердження позивача, що заборгованість відповідача за комісійну винагороду перед позивачем станом на 31 серпня 2007 року складає - 140 895,03 грн.; станом на 30 вересня 2007 року, заборгованість відповідача за комісійну винагороду позивачеві визначена шляхом складення суми боргу не отриманої позивачем комісійної винагороди за попередній місяць у розмірі 140895,03 грн., комісійної винагороди за вересень 2007 року 131544,76 грн. та з урахуванням заліку зустрічної однорідної вимоги 14834,63 грн. дорівнює 257603,74 грн.; станом на 31 жовтня 2007 року заборгованість відповідача за комісійну винагороду позивачеві складає –398143,93 грн.; станом на 30 грудня 2007 року заборгованість відповідача за комісійну винагороду позивачеві складає 493083,35 грн; станом на 31 січня 2008 року заборгованість відповідача за комісійну винагороду позивачеві складає 564186,68 грн.; станом на 29 лютого 2008 року заборгованість відповідача за комісійну винагороду позивачеві складає 495448,86 грн.; станом на 31 березня 2008 року заборгованість відповідача за комісійну винагороду позивачеві складає 525794,51 грн.

Як вбачається із матеріалів справи та підтверджено випискою ООД „Райффайзен банк Аваль” по рахунку №2600692075 з 12 грудня 2008 року по 12 грудня 2008 року, ТОВ „Крос-О” отримало від ТОВ „Винконцерн”, у якості оплати за комісійну винагороду до договору комісії від 05 вересня 2005 року 14791,67 грн., оплата за комплектуючі для розливу до договору №177 від 15 серпня 2005 року 105000,00 грн. Відповідно до листа ТОВ „Винконцерн” за вих. №1374 від 12 грудня 2008 року оплата за комплектуючі для розливу до договору №177 від 15 серпня 2005 року 105000,00 грн. перераховані платіжним дорученням №583 мають наступне призначення: комісійна винагорода до договору комісії № б/н від 05 вересня 2005 року на суму 19540 грн. і оплата за комплектуючі для розливу за договором №177 від 15 серпня 2005 року 85460 грн.

Комісійна винагорода отримана позивачем від відповідача грошовими коштами на розрахунковий рахунок ТОВ „Крос-О” складає 34331,67 грн., відповідно до довідки ТОВ „Крос-О” від 31 березня 2008 року сальдо між сумою повернених та отриманих грошових коштів від реалізації товару в асортименті відповідно до означеного договору складає 66165,22 грн.

Таким чином, станом на 31 березня 2008 року заборгованість відповідача за комісійну винагороду позивачеві складає 425297,62 грн., яка являється підтвердженням невиконання відповідачем своїх зобов’язань, відповідно до умов пункту 5.1 означеного договору.

Відповідно до положень ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Положеннями ст. 530 ЦК України визначено, що строк виконання зобов’язань встановлюється або визначається шляхом зазначення точної календарної дати або часу (від/до) протягом якого необхідно провести виконання, або шляхом вказівки на настання у майбутньому події, яка неминуче має настати.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Із урахуванням положень ст. 625 ЦК України, розміру основного боргу відповідача та помісячних індексів інфляції, за період прострочки виконання договірних зобов’язань відповідачем у справі, позивачем заявлені вимоги про стягнення розрахованих на суму боргу: інфляційних витрат за період з 01 квітня 2008 року по 01 квітня 2010 року 131842,26 грн., 3% річних –26889,93 грн., які підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги у справі задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Винконцерн” (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Кишинівська, буд. 144-Б, код ЄДРПОУ 24541545) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Крос-О” (65028, м.Одеса, вул. Мечнікова, 132 каб. 610, код ЄДРПОУ 33267956) 584029 (п’ятсот вісімдесят чотири тисячі двадцять дев’ять) грн. 81 коп., з яких: 425297 (чотириста двадцять п’ять тисяч двісті дев’яносто сім) грн.. 62 коп. –основний борг; 131842 (сто тридцять одна тисяча вісімсот сорок два) грн.. 26 коп. –інфляційні втрати; 26889 (двадцять шість тисяч вісімсот вісімдесят дев’ять) грн.. 93 коп. –три проценти річних; 5845 (п’ять тисяч вісімсот сорок п’ять) грн. 00 коп. –державного мита.; 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Рішення господарського суду області підписане 03 червня 2010 року.

Суддя