Рішення № 10043576, 31.05.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" травня 2010 р.Справа № 11/213-09-5954 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДТРАНС";

До відповідача: Закритого акціонерного товариства "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД";

про стягнення 58209,66 грн.

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: Підлубна О.В. (за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 04.12.2009 р. за вх. № 9282 ТОВ "Продтранс" (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення із ЗАТ "Ізмаїльський винзавод" (далі –Відповідач) заборгованості в сумі 57400,00 грн. та 809,66 грн. пені.

Відповідач в судові засідання від 25.12.2009 р., 08.02.2010 р., 07.05.2010 р., 17.05.2010 та 31.05.2010 р. не з'явився, представників не направив, відзиву на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне:

18.05.2009 р. між сторонами було укладено Договір перевезення вантажу № 02-1805/09 від 18.03.2009 р., відповідно до умов якого Позивач взяв на себе зобов'язання доставити ввірений йому вантаж з місця відправлення до пункту призначення, а Відповідач своєчасно оплатити за перевезення вантажу встановлену суму.

Посилаючись на п. 5.4 Договору, Позивач вказує, що умови оплати були наступні: 50% вартості - передоплатою згідно підписаної заявки, решта суми - протягом 14 календарних днів від дати розвантаження автомобіля.

Позивач стверджує, що на виконання умов договору ним було своєчасно і належним чином виконано перевезення різного роду вантажу на загальну суму 421 371, 44 грн., що на його думку підтверджується актами виконаних робіт, але Відповідач в порушення умов Договору розрахувався лише частково, сплативши 363 971, 44 грн.

Відповідно до п. 6.7 Договору за прострочення у оплаті своєчасно наданих послуг неустойка становить подвійну облікову ставку НБУ за кожен день прострочення платежу. На підставі зазначеного пункту Договору, Позивачем було нараховано Відповідачу пеню станом на 05.10.2009 р. в сумі 809,66 грн.

Посилаючись на порушення Відповідачем умов укладеного сторонами Договору, Позивач просить суд стягнути з останнього 58209,66 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.1.1. Договору № 02-1805/09 на перевезення вантажу укладеному 18.05.2009 р. між ЗАТ "Ізмаїльський винзавод" та ТОВ "Продтранс", Перевізник (Позивач) зобов'язується доставити ввірений йому для перевезення вантаж з місця відправлення до пункту призначення, і видати його уповноваженій на його отримання особі, а Замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

У відповідності до п. 5.2. Договору вартість перевезення зазначається в Заявці, яка є невід'ємною частиною Договору, згідно цін, попередньо обумовлених сторонами.

Пунктом 5.4. Договору встановлено, що Замовник здійснює оплату за перевезення наступним чином: 50% вартості –передоплата згідно підписаної заявки, решта суми на протязі 14 календарних днів від дати розвантаження автомобіля.

Згідно до п.5.3. Договору підставою для оплаті вартості перевезення вантажу є рахунок-фактура, акт виконаних робіт та товарно супровідні документи з печаткою вантажоодержувача.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем на виконання умов укладеного між сторонами Договору було виконано перевезення вантажу на загальну суму 421 371,44 грн., що вбачається з наявних в матеріалах справи актів здачі-приймання робіт (а.с.37-61).

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193).

          Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідач за надані Позивачем послуги розрахувався частково, сплативши 363 971,44 грн., що вбачається з виписки з рахунку Позивача (а.с.62-87). Станом на 04.12.2009 р. (дата звернення із позовом) наявна заборгованість Відповідача складає 57400,00 грн.

Відповідно до п.6.7. Договору, у випадку прострочення Замовником в оплаті фактично виконаного перевезення, замовник на вимогу Перевізника сплачує суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості.

На підставі п.6.7. Договору Позивачем було нараховано Відповідачу пеню станом на 09.11.2009 р. та надав її розрахунок (а.с.16). Зазначений розрахунок суд вважає обґрунтованим та здійсненим згідно вимог чинного законодавства.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце судових засідань, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення, без поважних причин у судові засідання не з’явився, відзиву на позов не надав, представників не направив ,своїм правом на захист не скористався.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, як обґрунтовані та підтвердженими належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД" (68400, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 44, код 00412033, п/р 26006010026529 у ВАТ "ВТБ Банк", м. Київ, МФО 321767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продтранс" (58007, м. Чернівці, вул. Заводська, 37-А, код 33336867, п/р 26009031645100 у АКІБ УкрСиббанк м. Харків, МФО 351005) –57400,00 грн. основної заборгованості, 809,66 грн. пені, 582,10 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 02.06.2010 р.

Суддя