Рішення № 10043528, 27.05.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" травня 2010 р.Справа № 21/44-10-2087

За позовом: Акціонерного товариства закритого типу (надалі –АТЗТ) „Ізмаїл –Наваско”, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Стара Некрасівка;

до відповідача: Сільськогосподарського кооперативу „Суворово”, Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове;

про визнання договору суборенди дійсним.

Господарський суд Одеської області у складі:

судді                                         ЗЕЛЕНОВА Г.М.,

секретаря судового засідання Суслова М.В.;

за участю представників сторін:

від позивача: Видобора С.В. –директор АТЗТ „Ізмаїл –Наваско”, виписка з протоколу загальних зборів АТЗТ „Ізмаїл –Наваско” від 16.04.2006 р., особа посвідчена паспортом;

від відповідача: не з’явився, незважаючи на те, що був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ: 06.05.2010 р. Позивач, АТЗТ „Ізмаїл –Наваско”, звернувся до господарського суду з позовною заявою до Відповідача, Сільськогосподарського кооперативу „Суворово”, про визнання дійсним договору суборенди землі, укладеного 20.08.2009 р. між АТЗТ „Ізмаїл –Наваско” та Сільськогосподарським кооперативом „Суворово”.

Представник Позивача позов підтримує, на задоволені позовних вимог наполягає.

Представник Відповідача у судове засідання не з’явився, але надав господарському суду письмовий відзив, згідно якого позовні вимоги АТЗТ „Ізмаїл – Наваско” щодо визнання договору суборенди землі від 20.08.2009 р. визнає повністю. Обов’язок, передбачений п. 9.2. договору суборенди землі від 20.08.2009 р. щодо державній реєстрації цього договору Відповідач не виконав у зв’язку з фінансовою неплатоспроможністю. Проте, земельна ділянка, площею 836,78 га була передана Позивачеві на місцевості 20.08.2009 р. по акту приймання –передачі, після чого останній приступив к цільовому її використанню. Крім того, Відповідач просить господарський суд розглянути справу за відсутністю представника Сільськогосподарського кооперативу „Суворово”.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні наявні матеріали у справі, вислухавши пояснення представника сторін, господарський суд встановив, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав:

20.08.2009 р. між Сільськогосподарським кооперативом „Суворово” (Орендар) та АТЗТ „Ізмаїл –Наваско” (Суборендар) укладено договір суборенди землі, за умовами якого Орендар надає, а Суборендар приймає в строкове платне суборендне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 836,78 гектарів ріллі, які знаходяться на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області. Договір укладено строком на один сільськогосподарський рік з 20.08.2009 р. по закінчення терміну збирання урожаю –30.07.2010 р. (п. 1.1., 2.1., 3.1. договору суборенди землі від 20.08.2009 р.).

Відповідно до п. 2.2. договору суборенди землі від 20.08.2009 р. земельні ділянки, що передаються Орендарем Суборендарю в суборенду за чинним договором, знаходяться в оренді у Орендаря у відповідності до договорів оренди землі, укладених із власниками земельних ділянок згідно Списку –реєстру укладених договорів, який є невід’ємною частиною цього договору.

Статтями 1,13,14, 18,20 Закону України „Про оренду землі” передбачено, що оренда землі –це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі –це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

18.12.2007 р. між Сільськогосподарським кооперативом „Суворово” (Орендар) та громадянами України (орендодавці)укладені договори оренди земельної ділянки у відповідності до Типової форми договору оренди землі, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220.

Згідно з договорами земельної ділянки від 18.12.2007 р. Орендодавці надали, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення, які належать Орендодавцям на підставі державного акту, і знаходяться на території Суворовської сільської ради.

Відомості щодо громадян, власників земельних ділянок, та документи на підставі яких були укладені договори оренди земельних ділянок від 18.12.2007 р. з Сільськогосподарським кооперативом „Суворово” містяться в Списку –реєстрі укладених договорів Орендарем з власниками земельних ділянок (прізвище, ім’я та по батькові власника земельної ділянки; серія та номер документа, що посвідчує особу; ідентифікаційний номер; кадастровий номер земельної ділянки; площа земельної ділянки; дані державного акту на право власності на земельну ділянку; строк, на який укладено договір; вартість договору оренди), який є невід’ємною частиною договору суборенди землі від 20.08.2009 р. та міститься в матеріалах справи –1 том, 45-61 арк.

Договори оренди земельної ділянки від 18.12.2007 р. відповідно до пункту 3.1. укладені строком на п’ять років, починаючи з 01.01.2008 р.

У пункті 10.1. договорів оренди земельної ділянки від 18.12.2007 р. закріплено право Орендаря передавати орендовану земельну ділянку або її частину у суборенду без зміни її цільового призначення. Умови і строки договору суборенди повинні обмежуватися умовами і строками договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Договори оренди земельної ділянки від 18.12.2007 р. зареєстровані в Ізмаїльському районному відділі Одеської регіональної філії ДП ЦДЗК при Держкомземі України, про що у Книзі записів державній реєстрації договорів оренди землі вчинено запис.

Статтею 8 Закону України „Про оренду землі” передбачено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

20.08.2009 р. Орендар передав згідно договору суборенди землі від 20.08.2009 р. земельні ділянки, які розташована на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, загальною площею 836, 78 га, в тому числі рілля –836, 78 га терміном на один рік, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а АТЗТ „Ізмаїл –Наваско” прийняв ці земельні ділянки в строкове платне суборендне користування, про що між сторонами складено акт приймання –передачі (на місцевості) земельної ділянки, переданої в суборенду АТЗТ „Ізмаїл –Наваско”.

Проаналізувавши умови договору суборенди землі від 20.08.2009 р., господарський суд дійшов до висновку, що вони не суперечать умовам договорів оренди земельної ділянки від 18.12.2007 р. та обмежуються їх положеннями.

З наданого до господарського суду договору суборенди землі від 20.08.2009 р., укладеного у простій письмовій формі, вбачається, що сторони домовилися проте, що Сільськогосподарський кооператив „Суворово” передає, а АТЗТ „Ізмаїл –Наваско” приймає на умовах суборенди строком на один рік земельні ділянки, загальною площею 836, 78 гектарів ріллі, зі сплатою суборендної плати у розмірі 300 грн. 00 коп., у рахуванням ПДВ, за 1 га за весь строк суборенди.

Договір суборенди землі від 20.08.2009 р. підписаний уповноваженими представниками сторін та завірений печатками. Зі сторони Орендаря - директором Сільськогосподарського кооперативу „Суворово” –Гвоздовським О.П., зі сторони Суборендаря –директором АТЗТ „Ізмаїл –Наваско” - Видоборою С.В.

Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Наданий до господарського суду Позивачем договір суборенди землі від 20.08.2009 р. містить усі істотні умови, які необхідні для договору суборенді землі, і які не суперечать положенням договорів оренди земельної ділянки від 18.12.2007 р.

Обидві сторони договору суборенди землі вчинили дії, що свідчать про прийняття його умов та подальше їх виконання.

Так, Орендар фактично передав Орендодавцю земельні ділянки, які розташовані на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, загальною площею 836,78 га, Суборендар прийняв їх та фактично приступив до використання цих земельних ділянок.

Відповідно до пункту 9.2. договору суборенди землі від 20.08.2009 р. на Орендаря був покладений обов’язок провести державну реєстрацію цього договору.

АТЗТ „Ізмаїл –Наваско” звернулося до Сільськогосподарського кооперативу „Суворово” з письмовим проханням негайного проведення державної реєстрації договору суборенди землі від 20.08.2009 р. (листи від 12.10.2009 р. № 93 та від 19.02.2010 р. № 14).

Проте, Сільськогосподарський кооператив „Суворово” свій обов’язок щодо реєстрації договору суборенди землі від 20.08.2009 р. не виконав.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Одним з основних видів господарських зобов’язань є майново-господарські зобов’язання.

Згідно ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Статтями 179, 180 Господарського кодексу України майново –господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання і негосподарюючими суб’єктами –юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько –договірними зобов’язаннями. Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи домовленість між сторонами щодо усіх істотних умов договору суборенди землі, фактичне передання Орендарем земельних ділянок та прийняття їх Орендодавцем, господарський суд вважає за необхідне визнати договір суборенди землі, укладений між сторонами 20.08.2009 р. –дійсними та зазначити, що визнання його дійсності не позбавляє Суборендаря обов’язку, передбаченого пунктом 9.2. цього договору щодо проведення державної реєстрації цього договору.

Судові витрати покласти на Відповідача згідно статей 44-49 Господарського –процесуального кодексу України.

          Керуючись ст.ст. 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Акціонерного товариства закритого типу „Ізмаїл –Наваско” - задовольнити.

2. Визнати договір суборенди землі, укладений 20 серпня 2009 року між Сільськогосподарським кооперативом „Суворово” (68640, Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Пушкіна, 54. Ідентифікаційний код 03769385) та Акціонерним товариством закритого типу „Ізмаїл –Наваско” (68672, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Стара Некрасівка, вул. Жовтнева, 52. Ідентифікаційний код 24769509) –дійсним.

3. Стягнути з Сільськогосподарського кооперативу „Суворово” (68640, Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Пушкіна, 54. Ідентифікаційний код 03769385) на користь Акціонерного товариства закритого типу „Ізмаїл –Наваско” 68672, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Стара Некрасівка, вул. Жовтнева, 52. Ідентифікаційний код 24769509) державне мито у сумі 85 /Вісімдесят п’ять/ грн. 00 коп. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 /Двісті тридцять шість/ грн. 00 коп.

4. Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя