Вирок № 100434575, 20.10.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17033/21

Провадження № 1-кп/161/1119/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 20 жовтня 2021 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді - Ясельського І.В.,

з участю секретаря - Скиби Н.В.,

прокурора - Горбунова І.О.,

захисника - Кінах Я.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018030010003894 від 21.10.2018, який надійшов до суду 23.09.2021 від Луцької окружної прокуратури, про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Привілля, Каланчацького району, Херсонської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з неповною середньою - спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого, востаннє 10.05.2017 вироком Каланчакського районного суду Херсонської області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді арешту строком на 4 місяці, -

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , 18 жовтня 2018 року, приблизно о 18 год. 15 хв., діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, перебуваючи у приміщенні магазину «Сім-23», що в м.Луцьку по вул.Ковельська, 2, шляхом вільного доступу, із торгових прилавків таємно викрав дев`ять одиниць шоколадок марки «Kinder Chocolate» вагою 100 грам, вартістю 271 гривні 62 копійки, чим спричинив ТОВ «Клевер Сторс» майнових збитків на вищевказану суму.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю. Суду дав показання про те, що дійсно, він, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, викрав належні ТОВ «Клевер Сторс» дев`ять шоколадок, вартість та найменування яких не заперечив. У вчиненому щиро розкаявся та просив суд суворо його не карати.

Письмовою заявою представника потерпілого Голядинця Т.В. стверджується факт відсутності претензій до обвинуваченого, при призначенні покарання покладається на розсуд суду.

Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження змісту обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та дані про особу винного.

До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання, суд по справі не вбачає.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий за умисні корисливі злочини, відбував реальну міру покарання, після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний корисливий злочин, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких, однак вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, має постійне місце проживання, стан здоров`я - незадовільний, не працює, а тому врахувавши наведені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого є неможливе без ізоляції від суспільства, а відтак йому слід призначити покарання в межах санкції статті кримінального закону за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у виді арешту.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 слід залишити попередній - у виді особистого зобов`язання, з метою запобігти ризику, передбаченому ст.177 КПК України, а саме переховування обвинуваченого від суду.

На підставі ст.ст.100 ч.9 КПК України суд вирішує долю речових доказів.

Керуючись ст.ст. 100, 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді арешту на строк 5 (п`ять) місяців.

Строк відбуття покарання рахувати з дня затримання обвинуваченого в порядку виконання вироку.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній - особисте зобов`язання.

Речові докази: оптичний диск для лазерних систем зчитування марки «TDK» DVD-R PSP322RL04135120 - залишити при метеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий