Рішення № 100433884, 06.10.2021, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 741/198/21

Провадження № 2/740/789/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2021 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Шевченко І. М.,

за участю секретаря судового засідання Зінич А. С.,

за участю представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Димань Марії Андріївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

установив:

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Носівського районного суду Чернігівської області з указаним позовом до Носівської міської ради Чернігівської області Чернігівської області, в якому просила визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її рідною тіткою.

На обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що вона перебувала в родинних відносинах з ОСОБА_3 , яка доводилася їй рідною тіткою.

Свідоцтва про народження матері позивачки - ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 ) та її рідної сестри від спільних батьків - померлої ОСОБА_3 не збереглося, про що свідчить відповідь на запит до Державного архіву Чернігівської області Чернігівської обласної державної адміністрації за підписом директора вих. № Б-2106 від 28.10.2020 року.

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Носівської районної Державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Постановою державного нотаріуса Носівської районної державної нотаріальної контори Чернігівської області Перев`язко Л. М. за вих. № 863/02-31 від 15 жовтня 2020 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок у зв`язку з відсутністю у позивачки необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів.

Спадкодавець ОСОБА_3 , 1928 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя розпорядилася своїм майном шляхом складення заповіту.

У заповіті, посвідченому Верескун Г. О. - секретарем Григоро-Іванівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області 29 травня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 166, спадкоємцем вказаного в заповіті майна - земельної ділянки, наданої для ведення особистого селянського господарства, яке розташоване на території Григоро-Іванівської сільської ради, є ОСОБА_2 .

Однак заповіт спадкодавця ОСОБА_3 розповсюджується не на все майно, а лише на земельну ділянку. Спадкоємець ОСОБА_2 вже отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом 28 травня 2019 року, на житловий будинок не претендує, із заявою про право на спадкування житлового будинку не звертався.

19 лютого 2021 року ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09 березня 2021 року.

09 березня 2021 року ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області зазначену справу передано на розгляд до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області, оскільки указаний позов має виключну підсудність за предметом спору, а отже, підсудний Ніжинському міськрайонному суду Чернігівської області.

26 березня 2021 року цивільна справа надійшла до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана судді Шевченко І. М.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29 березня 2021 року справу прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 09-00 год. 22 квітня 2021 року, яке в подальшому відкладено на 09-00 год. 18 травня 2021 року.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 травня 2021 року строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів; задоволено клопотання представника позивачки про надання часу для підготовки і подання до суду уточненої позовної заяви в новій редакції із зазначенням належних відповідачів, а також копій доданих до позовної заяви матеріалів відповідно до кількості нових учасників справи; підготовче засідання відкладено на 08-40 год. 08 червня 2021 року.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 червня 2021 року уточнену позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до провадження; замінено відповідача - Носівську міську раду Чернігівської області Чернігівської області на Ніжинську районну раду Чернігівської області; залучено до участі у справі ОСОБА_2 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; підготовче засідання відкладене на 09-00 год. 24 червня 2021 року, яке в подальшому відкладалося на 11-30 год. 03 серпня 2021 року.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 липня 2021 року прийнято до провадження уточнену позовну заяву ОСОБА_1 ; замінено відповідача - Ніжинську районну раду Чернігівської області на Талалаївську сільську раду Ніжинського району Чернігівської області.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03 серпня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 08 вересня 2021 року, 15-00 год., який відкладено на 06 жовтня 2021 року, 14-00 год.

У судовому засіданні представник позивачки - ОСОБА_7 підтримала позов з викладених у ньому обставин та просила задовольнити. Додатково пояснила, що за життя тітки ОСОБА_3 позивачка - її племінниця часто приїздила до неї, кожні вихідні, допомагала, доглядала її, а останній рік перед її смертю - забрала до себе у м. Носівку, де і поховала. За життя ОСОБА_3 бажала щоб будинок дістався саме ОСОБА_1 , і крім неї на цей будинок ніхто не претендує. Крім цього, стан будинку не найкращий. ОСОБА_9 - рідний брат позивачки ОСОБА_1 , який відмовився від спадщини на її користь, вже помер, а ОСОБА_2 на цей будинок не претендує.

Від представника відповідача - сільського голови Андрусенко Л. М. надійшло до суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника відповідача та ухвалення рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Третя особа - ОСОБА_2 подав до суду відзив, в якому позов визнав, зазначив, що претензій з приводу зазначених позовних вимог не має, оскільки вступив у спадщину за заповітом та оформив право власності на земельну ділянку.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) показала, що давно знає позивачку ОСОБА_1 , десь із 7-го класу, а її померла тітка ОСОБА_3 проживала з нею по-сусідству в с. Кропивне, проживала одна до старості. Позивачка сама з Носівки і часто приїздила у с. Кропивне до тітки допомагати, ОСОБА_3 хвалила ОСОБА_1 , більше любила її за інших племінників. За життя ОСОБА_3 говорила, що будинок дістанеться тому, хто буде доглядати за нею, а за нею більше доглядала ОСОБА_1 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) показав, що давно знає позивачку ОСОБА_1 і знає, що вона племінниця померлій ОСОБА_3, яка проживала сама в с. Кропивне. Галина часто приїздила до ОСОБА_3, доглядала за нею.

Заслухавши пояснення представника позивачки, покази свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази кожного окремо та в сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що житловий будинок по АДРЕСА_1 зареєстрований на праві особистої власності в цілому як колгоспний двір за ОСОБА_3 - головою двору, на підставі свідоцтва від 24.04.1989 року (а. с. 23).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до копії спадкової справи після померлої ОСОБА_3 , за життя ОСОБА_3 склала заповіт на ім`я ОСОБА_16 .

У заяві від 08 жовтня 2013 року ОСОБА_16 відмовився від спадщини на користь ОСОБА_1 (а. с. 40).

На ім`я ОСОБА_2 видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 у вигляді земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Григоро-Іванівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, загальною площею 2,2318 га та 0,4320 га (а. с. 42, 42-зворот).

Постановою державного нотаріуса Носівської районної державної нотаріальної контори Чернігівської області Перев`язко Л. М. за вих. № 863/02-31 від 15 жовтня 2020 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок у зв`язку з відсутністю у позивачки необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів.

У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 роз`яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

На підставі матеріалів справи та показів свідків суд вважає, що позовні вимоги про встановлення факту родинних відносин є обґрунтованими, оскільки надані заявником докази достовірно свідчать про родинні відносини між нею та ОСОБА_3 як між племінницею і тіткою, тому вони підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1216 - 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1245 ЦК України частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Частиною 1 ст. 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1258 ЦК України).

Статтею 2 ЦПК України встановлено, що з авданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).

За правилами ст. 89 ЦПК України с уд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши зібрані у справі докази, кожного окремо та в сукупності, суд дійшов висновку також про задоволення позовних вимог про визнання за позивачкою права власності на будинок у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

При цьому зі справи не вбачається, що набуття позивачкою права власності на зазначений будинок порушує права та законні інтереси інших осіб.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76 - 81, 89, 263 - 265, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Установити факт родинних відносин між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Носівці Чернігівської області, як між племінницею і тіткою.

Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Носівці Чернігівської області.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене і підписане 20 жовтня 2021 року.

Суддя І. М. Шевченко