Постанова № 100433402, 20.09.2021, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа №: 653/1969/21

Провадження № 3/653/1208/21

П О С Т А Н О В А

іменем України

20 вересня 2021 року м. Генічеськ

Суддя Генічеського районного суду Херсонської області Ковальчук Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Чаплиги О.О.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

встановила:

06 липня 2021 року до суду від Генічеського РВП ГУНП в Херсонській області надійшли матеріали відносно ОСОБА_1 , щодо якої було складено протокол про адміністративне правопорушення від 26 червня 2021 року серії ДПР18 № 155865 за ст. 124 КУпАП.

Судом встановлено, що 26 червня 2021 року о 18 год. 10 хв. у м. Генічеську по пр-ту Миру, на перехресті нерівнозначних доріг ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Audi A8, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі, не надала перевагу автомобілю, який рухався по головній дорозі, у результаті чого сталось зіткнення з автомобілем Nisan Primera, з державним номерним знаком НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнала. Зазначила, що по цій дорозі їхала вперше, не надала перевагу у русі автомобілю під керуванням ОСОБА_2 , оскільки не бачила його, при цьому також вказувала, що дорожнього знаку «Дати дорогу» видно не було. На підтвердження того, що відповідного знаку видно не було надала суду фотознімки з місця ДТП.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що він їхав по головній дорозі. Вказував, що ОСОБА_1 , якщо не знала дороги, повинна була зупинитись та пропустити його, оскільки саме для неї була перешкода праворуч. ОСОБА_2 також надав суду відеозапис з відеореєстратора його автомобіля, на якому зафіксований момент зіткнення.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, дослідивши наявні у справі докази, суддя приходить до таких висновків.

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно з п. 16.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі – Правила), на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП підтверджується наявними у матеріалах справи та дослідженими у судовому засіданні доказами, які узгоджуються між собою, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення від 26 червня 2021 року серії ДПР18 № 155865, в якому зазначено, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом, порушила Правила дорожнього руху, внаслідок чого сталась ДТП, що мала наслідком пошкодження транспортних засобів;

схемою місця ДТП від 26 червня 2021 року, на якій відображені обставини ДТП, вказані її учасники та зазначено перелік пошкоджень, отриманих транспортними засобами. Зокрема, на схемі відображено наявність дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», який розташовано з правого боку дороги, по якій рухалась ОСОБА_1 . Схема місця ДТП підписана обома учасниками без зауважень;

письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 26 червня 2021 року;

відеозаписом з відеореєстратора автомобіля ОСОБА_2 , долученим до матеріалів справи за клопотанням останнього. Зі змісту вказаного відеозапису вбачається, що потерпілий рухався по головній дорозі, а ОСОБА_1 не надала йому перевагу у русі.

Надаючи оцінку поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наданим нею доказам та заявленому клопотанню про виклик свідка, суд зазначає таке.

Щодо клопотання про виклик свідка, у задоволенні якого ОСОБА_1 було відмовлено під час розгляду справи, то суд звертає увагу, що розгляд справи про адміністративне правопорушення було призначено на 20 вересня 2021 року, про що ОСОБА_1 була повідомлена 27 липня 2021 року. Постановою від 06 вересня 2021 року ОСОБА_1 було відмовлено у передачі справи на розгляд до іншого суду, копію вказаної постанови ОСОБА_1 отримала 07 вересня 2021 року.

Викладені у протоколі події мали місце 26 червня 2021 року. За змістом ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Тобто строк притягнення до адміністративної відповідальності за вказаним протоколом спливає 26 вересня 2021 року.

Разом з цим, клопотання про виклик свідка у судове засідання сформовано в системі «Електронний суд», направлено до суду та відповідно отримано судом 20 вересня 2021 року, безпосередньо перед судовим засіданням.

Суд вважає, що в ОСОБА_1 було достатньо часу звернутись до суду з вказаним клопотанням для того, щоб суд міг вжити заходів для виклику свідка у судове засідання, поважних причин чому вона цього не зробила суду не повідомила, тому у таких діях суд вбачає спробу затягування розгляду справи з метою уникнення відповідальності.

У клопотанні про долучення доказів від 20 вересня 2021 року ОСОБА_1 зазначає, що вона не бачила дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», оскільки той не знаходиться у зоні доступній для водія і повністю закритий деревом. Тому, нею не було порушено п. 16.11 Правил дорожнього руху, а, навпаки, застосовано правило надання переваги транспортному засобу, який рухається праворуч. На підтвердження своїх доводів надала суду фотознімки з місця ДТП, зроблені, за її словами, на наступний день після ДТП.

Суд звертає увагу на такі приписи законодавства.

Згідно з п. 1.3 Правил учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 16.12 Правил встановлено, що на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух.

Відповідно до п. 16.11 Правил на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Відповідно до п. 8.1 Правил регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Згідно з п. 2.3б Правил для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Пунктом 1.4 Правил дорожнього руху передбачено, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Аналіз зазначених приписів дає підстави для таких висновків:

якщо ОСОБА_1 бачила відповідний дорожній знак «Дати дорогу» то мала б надати перевагу у русі автомобілю під керуванням потерпілого ОСОБА_2 ;

якщо б обидві дороги були рівнозначними, ОСОБА_1 була зобов`язана надати перевагу автомобілю ОСОБА_2 , оскільки той наближався праворуч.

При цьому жодних підстав вважати, що вона знаходиться на головній дорозі у ОСОБА_1 не було.

Як встановлено у судовому засіданні з матеріалів справи та, зокрема, зі змісту відеозапису, наданого ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не зупинялась перед перехрестям (як це вказано у її письмових поясненнях до протоколу), не надавала перевагу у русі ОСОБА_2 і тим більш не керувалась правилом надання переваги транспортному засобу, який наближався праворуч, оскільки б у такому разі мала пропустити автомобіль ОСОБА_2 .

Крім того, суд звертає увагу, що ані у протоколі про адміністративне правопорушення, ані у письмових поясненнях ОСОБА_1 від 26 червня 2021 року вона не вказувала, що не бачила дорожній знак 2.1 «Дати дорогу». Більш того, відповідний знак відображений на схемі місця ДТП, і така схема ОСОБА_1 підписана. Тобто, органом поліції правильно вказано пункт Правил дорожнього руху, який ОСОБА_1 порушила.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, повністю доведена і тому вона підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

За приписами ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд бере до уваги характер вчиненого нею правопорушення, відсутність обтяжуючих обставин, особу правопорушниці.

Зважаючи на викладені обставини, суд приходить до висновку, що до ОСОБА_1 потрібно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі, визначеному ст. 124 КУпАП, що відповідатиме вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП та буде необхідним для виховання особи та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день розгляду справи становить 454 грн.

Керуючись ст. ст. 36, 40-1, ст. 124 КУпАП,

ухвалила:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок (реквізити рахунку для сплати штрафу: Отримувач коштів: ГУК у Херсон обл/Генічес р-н/ 21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37959517, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA628999980313090106000021112, Класифікація доходів бюджету: 21081100 - Адміністративні штрафи та інші санкції).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок (реквізити рахунку для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації бюджету: 22030106).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на неї штрафу у передбачений законом строк, до неї може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Генічеський районний суд Херсонської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Генічеського районного суду Н. В. Ковальчук

Постанова набрала законної сили ____ ___ 2021 року