Ухвала суду № 100432922, 18.10.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/15446/21

Провадження №2/523/4932/21

УХВАЛА

про забезпечення позову у справі

18.10.2021 року м. Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси

у складі: головуючої – судді Кремер І.О.,

з участю секретаря судового засідання Скоріної М.Р.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань № 24 в м. Одеса заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі № 523/15446/21 за позовом представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округа Косюк Олени Петрівни про скасування рішення приватного нотаріуса, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Лукін О.О. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Кей-Колект», Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округа Косюк О.П. про скасування рішення приватного нотаріуса.

Суд констатує, що одночасно з позовом представником позивача було подано заяву про забезпечення позову, а саме просить в порядку забезпечення позову:

?Накласти арештна нерухоме майно, а саме житлову квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

?Заборонити ТОВ «Кей – Колект» та третім особам вчиняти будь – які дії з володіння, користування та розпорядження квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі знімати з реєстрації мешканців квартири, вселяти інших осіб до вказаної квартири, проникати та входити до вказаної квартири, укладати договори щодо оренди квартири, щодо надання/припинення комунальних послуг та інших дій;

?Заборонити ТОВ «Кей – Колект» та третім особам вчиняти будь – які дії щодо обмеження прав ОСОБА_1 у володінні та користуванні квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

?Заборонити суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти будь – які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

Обгрунтовуючи вимоги заяви про вжиття заходів забезпечення позову, позивач вказує на те, що

Метою забезпечення позову даного позову є вжиття судом відповідних заходів щодо охорони матеріально – правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача щодо відчуження житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача ОСОБА_2 на розгляд заяви не з`явився. Однак, надав суду клопотання, в якому заяву про забезпечення позову просив задовольнити в повному обсязі та провести розгляд заяви за його відсутності.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, будучи повідомленими про час та місце слухання справи.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали заяви та справи, суд доходить на ступного висновку.

З наявної в матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 267397602 від 26.07.2021 року вбачається, що гр. ТОВ «Кей 0 Колект» належать на праві приватної власності житлова квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно приписів п. 1, 2 ч. 2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь – якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник.

Відповідно до роз`яснень Постанови № 9 Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

З урахуванням викладених представником позивача обставин та вищезазначених доказів, які надані на підтвердження його вимог, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно існує спір щодо рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , і невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може значно утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. В даному випадку, суд вважає, що забезпечення позову є ефективним захистом прав сторони по справі.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків накладення арешту.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Згідно приписів ч.1, ч.2 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

З наявних матеріалів справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 на день звернення до суду з позовом є зареєстрованою та проживає у спірній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 не зважаючи на те, що фактичним власником житлової квартири є відповідач ТОВ «Кей – Колект». Даний факт підтверджується відомостями зазначеними позивачем в позовній заяві.

З огляду на те, що виконавець в межах виконання рішення суду про накладення арешту на майно може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, однак в той же час встановлено, що фактичним користувачем спірної квартири є позивач ОСОБА_1 , суд приходить до переконання, що в задоволенні даного клопотання в частині накладення арешту на майно слід відмовити.

Однак, судом враховано, що спосіб забезпечення позову, про застосування якого просить представник позивача в частині заборони вчинення будь – яких реєстраційних дій щодо оспорюваного об`єкту нерухомого майна, є співмірним, оскільки забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти будь – які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав та об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , жодним чином не позбавляє власника права володіння нею.

Крім того, згідно п. 10 постанови Пленуму ВСУ N 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Або згідно положень ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Вжиття заходів забезпечення позову буде мати наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті та ніяким чином не зумовить фактичного вирішення спору по суті. А у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ст. 158 ЦПК України).

Отже, суд враховує розумність та співрозмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, враховує наслідки вказаного заходу забезпечення позову, наявність обґрунтованої підозри в порушеннях та діях, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а тому суд приходить до переконання, що подана представником позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження

Керуючись ст.ст. 149 - 153 ЦПК України, суд,–

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі № 523/15446/21 за позовом представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округа Косюк Олени Петрівни про скасування рішення приватного нотаріуса – задовольнити частково.

Заборонити суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти будь – які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1962373551101.

В задоволенні решти вимог клопотання – відмовити.

Копію ухвали для виконання направити сторонам, Управлінню державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженю відповідальністю «Кей – Колект», РНОКПП НОМЕР_2 , місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. № 4/6, корпус В, поверх 4, кабінет № 402..

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд міста Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Суворовського

районного суду м. Одеси: І.О. Кремер