Ухвала суду № 100432825, 20.10.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/10005/13-ц

Провадження № 6/522/785/21

УХВАЛА

20 жовтня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Шенцевої О.П.,

при секретарі – Кісліної В.І.,

розглянувши у письмовому порядку заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа та видачу дублікату виконавчого листа по справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум пенсії у розмірі 6620,32 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 30.04.2004 року звернулася до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси з заявою про призначення пенсії. На момент звернення за пенсією Відповідач не працювала, надати документи, які б підтверджували стаж роботи не мала можливості, тому права на призначення пенсії за віком чи по інвалідності в неї не було. Відповідно до витягу з акту огляду МСЕК серії МСЕ № 072622 від 16.03.2004 року пенсіонеру була встановлена IІІ група інвалідності. З 30.04.2004 року Відповідачу було призначено соціальну пенсію в розмірі 50% мінімального розміру пенсії за віком.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17.10.2013 року позов задоволено.

До суду звернувся представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа та видачу дублікату виконавчого листа по вказаній справі.

Сторони до судового засідання не з`явились.

Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що заяву можливо задовольнити.

Суд встановив, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17.10.2013 року позов Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум пенсії, був задоволений.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 16 червня 2021 року замінено стягувача (сторону у виконавчому провадженні) з управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) у виконавчому провадженні по справі № 522/10005/13-ц, за позовом Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум пенсії.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У п. 9 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст.ст.6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В ч. 1 ст.18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч. 1 ст. 431 Цивільного процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

У відповідності до п. 17.4 ч.І Перехідних Положень (розділ XIII) ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

ЦПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувана наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дублікату виконавчого документа не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат виконавчого листа має повністю відтворювати втрачений виконавчий лист, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність виконавчого документа у стягувана унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верхового Суду від 16.08.2018р. у справі №6/275-08.

Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, по. 15729/07, від 05.07.2012).

Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в ній).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "Іванов проти України", заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).

Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Тобто судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Враховуючи те, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, реальне виконання рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковою складовою реалізації особою права на справедливий суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, що підтверджується і висловленою Європейським судом з прав людини правовою позицією у «пілотному» рішенні «Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine) від 15.10.2009 (заява № 40450/04) і в багатьох інших справах як щодо України, так і щодо інших країн.

Відповідно до ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд постановляє ухвалу.

Згідно ст. 123 вказаного вище Кодексу, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За ст. 124 ЦПК України, строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

За таких підстав, суд вважає за необхідне задовольнити заяву, поновити строк на пред`явлення виконавчого листа та видати дублікат виконавчого листа, оскільки рішення не виконано і не втратило своєї законної сили.

Виходячи з викладеного та керуючисьст.ст.12,13,258-260, 368, 433, п.17.4 розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа та видачу дублікату виконавчого листа по справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум пенсії - задовольнити.

Видати дублікати виконавчого листа, виданого Приморським районним судом м.Одеси на виконання заочного рішення Приморського районного суду м.Одеси від 17.10.2013 року по справі № 522/10005/13-ц за позовом Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум пенсії.

Поновити строк пред`явлення до виконання виконавчих документів – виконавчого листа виданого Приморським районним судом м. Одеси на виконання заочного рішення Приморського районного суду м.Одеси від 17.10.2013 року по справі № 522/10005/13-ц за позовом Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум пенсії.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя

20.10.2021