Рішення № 100431628, 11.10.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/4957/20

Провадження № 2/428/536/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Посохова І.С.,

за участю секретаря судового засідання Колядінцевої П.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою адвоката Шурхна Кирила Анатолійовича в інтересах ОСОБА_2 до Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку набувальної давності,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Шурхно Кирило Анатолійович в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку набувальної давності. В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що позивач ОСОБА_2 разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 17.11.1999 успадкували майно, що належало батьку позивача – ОСОБА_4 , яке складалось із 5/6 часток житлового будинку з надвірними побудовами за адресою: АДРЕСА_1 . Інша частка домоволодіння, а саме 1/6 частка належала на підставі свідоцтва про право на спадщину від 18.09.1952 ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Майно, що їй належало ніким успадковано не було, тому спадщина є відумерлою та належить територіальній громаді. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача. Отже, єдиним законним користувачем вказаного домоволодіння є позивач, яка мешкає у будинку з 1959 року по теперішній час. У зв`язку з цим представник позивача просив суд визнати за ОСОБА_2 право власності за набувальною давністю на 1/6 частку житлового будинку з надвірними побудовами за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_5 .

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про причину неявки в судове засідання суд не повідомив, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про право на спадщину серії АВЕ № 811016 від 18.09.1952, посвідченого нотаріусом Лисичанської нотаріальної контори Єгоровою В.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 4401, єдиними спадкоємцями після померлого ОСОБА_6 є ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на 1/2 домоволодіння в рівних частках, а 1/2 належить пережившому із подружжя, що мешкають в АДРЕСА_2 .

19 жовтня 1999 року завідуючою Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Перепелицею Ю.М. виданий дублікат свідоцтва про право на спадщину в спільному майні, замість загубленого. Свідоцтво про право на спадщину видане названою нотаріальною конторою 18 вересня 1952 року за реєстром № 9869/7. Дублікат виданий ОСОБА_5 .

Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за законом серії АВЕ № 754857 від 17.11.1999, посвідченого завідуючою Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Перепелицею Ю.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 4677, спадкова справа № 395, спадкоємицею майна ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 є його дружина – ОСОБА_3 , та дочка ОСОБА_2 (в рівних частках кожна). Спадкове майно складається з 5/6 часток жилого будинку з надвірними побудовами, розташованого в АДРЕСА_1 .

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 26.10.2001 Відділом реєстрації актів громадянського стану Сєвєродонецького міського управління юстиції, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 1255.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 23.04.2011 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що зроблено відповідний актовий запис за № 514.

Актом від 04.03.2020, складеним головою ОСН Несвицьким О. встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дійсно проживала з 1959 року по теперішній час.

Актом від 23.06.2020, складеним головою ОСОБА_8 встановлено, що раніше житловий будинок по АДРЕСА_2 , на теперішній час має номер 90.

Отже, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права власності, а саме набуття права власності на нерухоме майно за набувальною давністю. Вказані правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У частині першій статті 344 ЦК України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Аналіз указаної норми дає підстави для висновку, що за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно.

При цьому необхідно виходити з того, що володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.01.2019 у справі 755/16913/16-ц.

У даній справі позивач ОСОБА_2 є одним із співвласників нерухомого майна, 1/6 частка якого належить померлій ОСОБА_5 , яка, на думку позивача, через не успадкування, є відумерлою та має належати територіальній громаді – відповідачу.

Тобто власник нерухомого майна відомий та від права власності на належне йому нерухоме майно він не відмовлявся.

Крім того, при заволодінні цим майном позивачка знала про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Отже, сам факт відкритого, безперервного володіння позивачкою чужим нерухомим майном протягом десяти років ще не свідчить про наявність у неї підстав для набуття права власності на зазначене нерухоме майно за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України.

За таких обставин суд вважає, що у задоволенні позовних вимог адвоката Шурхна Кирила Анатолійовича в інтересах ОСОБА_2 до Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку набувальної давності слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що у задоволенні позову відмовлено і відповідачем не заявлено клопотань про відшкодування будь-яких судових витрат, а отже у цій справі відсутні судові витрати, які підлягають розподілу.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову адвоката Шурхна Кирила Анатолійовича в інтересах ОСОБА_2 до Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку набувальної давності відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

- позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_3 ;

- відповідач: Сєвєродонецька міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бульв. Дружби Народів, буд. 32, код ЄДРПОУ 44083662.

Повне рішення складено 18.10.2021 року.

Суддя І. С. Посохов