Рішення № 10043149, 26.05.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" травня 2010 р.Справа № 20/21-10-1181 За позовом: Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттіка"

про стягнення 18 310,97 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

від позивача: Бондарчук І.І.- за довіреністю № 01-13/11406 від 22.12.2009 року;

від відповідача: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттіка", в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттіка" на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської плату за фактичне користування нежитловим приміщенням 1-го поверху, загальною площею 25,1 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольська, 19, в сумі 18310,97 грн. та судові витрати.

У судовому засіданні 26.05.2010 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу, зазначену у договорі, яка не змінювалася, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у судові засідання не з’явився, про поважність причин відсутності суд не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою про закінчення терміну зберігання, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

04.12.2007 року між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Аттіка” (орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 682/а/6.

Відповідно до п. 1.2 договору строк дії договору оренди був встановлений до 24.08.2008 року.

Згідно до п. 2.2. договору оренди № 682/а/6 від 04.12.2007 року за орендоване приміщення орендар зобов’язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 1 114,03 грн. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Пунктом 2.4. договору визначено, що орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Враховуючи несплату орендарем орендної плати за користування приміщенням, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, відповідно до ст. 782 ЦК України, звернулося на адресу орендаря з пропозицією від 09.06.2008 року № 01-15/675 достроково розірвати договір оренди, здійснити фактичну передачу нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 25,1 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольська, 19, співробітникам Представництва по управлінню комунальною власність Одеської міської ради та підписати акт приймання –передачі, а також просило у строк до 22.06.2008 року оплатити заборгованість з орендної плати в сумі 22 576,01 грн. та пеню в сумі 2 027,08 грн.

Не отримавши відповіді на надіслану пропозицію, 21.07.2008 року Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на адресу відповідача було надіслано повідомлення № 01-15/966 про відсутність наміру Представництва по управлінню комунальною власністю пролонгувати договір оренди № 682/а/6 від 04.12.2007 року на новий термін та необхідність у термін до 10.09.2008 року здійснити фактичну передачу орендованого приміщення за актом приймання-передачі, про надіслання якого свідчить поштовий реєстр від 21.07.2008 року.

У зв’язку з незвільненням відповідачем орендованого приміщення та несплатою заборгованості по орендній платі Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аттіка” про виселення відповідача з нежилого приміщення першого поверху, загальною площею 25,1 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольська, 19, з подальшою передачею зазначеного приміщення Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аттіка” орендної плати в сумі 27025,92 грн. за період з 1.07.2006 року по 24.08.2008 року, пені в сумі 1143,55 грн. за період з 16.03.2008 року по 15.02.2009 року, плати за фактичне використання приміщення в сумі 10361,20 грн. за період з 25.08.2008 року по 28.02.2009 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.05.2009 року у справі № 20/45-09-1347, яке набрало законної сили та сторонами не було оскаржено, позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради було задоволено, виселено Товариство з обмеженою відповідальністю „Аттіка” з нежилого приміщення першого поверху, загальною площею 25,1 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольська, 19, на користь Представництва по управлінню комунальної власності Одеської міської ради та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аттіка” на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради 27025,92 грн. заборгованості з орендної плати за період з 01.07.2006 року по 24.08.2008 року, 1143,55 грн. пені, 10361,20 грн. плати за фактичне використання приміщення за період з 25.08.2008 року по 28.02.2009 року та судові витрати.

При цьому, вказаним рішенням було встановлено, що договір оренди № 682/а/6 від 04.12.2007 року припинив свою дію 24.08.2008 року у зв’язку з закінченням терміну, на який його було укладено, та відсутністю наміру Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради пролонгувати вказаний договір на новий термін.

01.06.2009 року на примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 15.05.2009 року у справі № 20/45-09-1347 було видано відповідні накази.

Згідно акту державного виконавця від 29.12.2009 року при примусовому виконанні наказу по справі № 20/45-09-1347 нежиле приміщення першого поверху, загальною площею 25,1 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольська, 19, було звільнено відповідачем та повернуто Представництву по управлінню комунальної власності Одеської міської ради.

Враховуючи, що з дати набрання рішенням господарського суду Одеської області від 15.05.2009 року у справі № 20/45-09-1347 законної сили відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю „Аттіка” самовільно, без правових підстав, займав нежиле приміщення першого поверху, загальною площею 25,1 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольська, 19, та не повернув вказане орендоване майно Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради після закінчення терміну дії договору в належний строк, позивач звернувся на адресу орендаря з претензією від 22.01.2010 року за № 01-13/346, в якій просив сплатити плату за фактичне використання приміщення за період з 01.03.2009 року по 29.12.2009 року у розмірі 18310,97 грн. Однак вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Зазначені обставини й зумовили звернення Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради до суду з позовом про стягнення заборгованості за фактичне користування приміщенням відповідно до п. 4.10 договору оренди № 682/а/6 від 04.12.2007 року у сумі 18310,97 грн.

Оцінивши надані докази у їх сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У відповідності зі ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 4.10 зазначеного договору оренди № 682/а/6 від 04.12.2007 року у випадку припинення дії цього договору у зв’язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує орендну плату по день підписання акта приймання-передачі приміщення.

Як було встановлено рішенням господарського суду Одеської області від 15.05.2009 року у справі № 20/45-09-1347, договір оренди № 682/а/6 від 04.12.2007 року припинив свою дію 24.08.2008 року у зв’язку із закінченням терміну, на який його було укладено, а інші договори на право користування цим приміщенням не укладались. Також, як вже зазначалося раніше, вказаним судовим рішення, з огляду на припинення дії договору оренди 24.08.2008 року та продовження відповідачем після закінчення дії договору займати спірне приміщення, було стягнуто з відповідача окрім орендної плати та пені також плату за фактичне використання приміщення за період з 25.08.2008 року (з моменту закінчення дії договору) по 28.02.2009 року.

Таким чином, враховуючи, що згідно акту державного виконавця (а.с.19) відповідач звільнив орендоване приміщення лише 29.12.2009 року, тобто починаючи з 01.03.2009 року по 29.12.2009 року продовжував самовільно, без правових підстав, займати нежиле приміщення першого поверху, загальною площею 25,1 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольська, 19, суд, з огляду на п. 4.10 договору оренди, доходить висновку, що позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про стягнення з ТОВ „Аттіка” плати за фактичне користування вказаним приміщенням у розмірі 18310,97 грн. згідно зробленого позивачем розрахунку, який перевірено судом, відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 183,10 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236,00 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аттіка” (65017, м. Одеса, вул. Косовська, 2, р/р 26005310805001 в АБ ”Південний”, МФО 328209, код ЄДРОПОУ 32580678) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської Ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, п/р 37326027001909 в ГУДКУ у Одеській області, МФО 328011, код ЄДРПОУ 26302595) заборгованість за фактичне користування нежитловим приміщення першого поверху, загальною площею 25,1 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольська, 19, в розмірі 18310 /вісімнадцять тисяч триста десять/ грн. 97 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 183 /сто вісімдесят три/ грн. 10 коп. та 236 / двісті тридцять шість/ грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

рішення підписано 31.05.2010р.