Рішення № 100430979, 19.10.2021, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 177/619/21

2/215/2285/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді – Камбул М.О.,

при секретарі судового засідання – Лазюк Ю.О.,

за участю: представника позивача – Пономара В.О.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

18.05.2021 ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 180423-150452 від 23.04.2018 в розмірі 32746,14 грн. та понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2270 грн., оскільки остання не виконує умови договору.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 23.04.2018 між ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» (далі по тексту – Товариство) та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансових послуг № 180423-150452 на суму 3000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 60,00 грн. за кожен день такого користування строком на 16 календарних днів, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача. Кредитний договір було укладено в Інформаційно-телекомунікаційній системі позивача в електронній формі, яка відповідно до норм чинного законодавства прирівнюється до письмової форми.

Товариство свої зобов`язання з приводу надання грошових коштів виконало повністю, кошти за Кредитним договором в сумі 2 000 грн. було перераховано на банківську картку позичальника платіжною системою Товариства з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» (WayForPay), яка є учасником внутрішньодержавної платіжної системи «FLASHPAY».

08.05.2018 термін платежу за договором настав, однак відповідач не виконала свої зобов`язання, а саме не повернула отримані на підставі укладеного договору кошти, та не сплатила проценти. Станом на 13.04.2021 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 32746,14 грн., яка складається з: сума кредиту – 1415,04 грн., проценти за користування кредитом – 29516,90 грн., індекс інфляції за весь період прострочення – 422,85 грн., 3% річних від простроченої суми – 1391,35 грн. За таких умов позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 32746,14 грн., а також сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2270,00 грн.

Стислий виклад заперечень відповідача.

18.08.2021 відповідач ОСОБА_3 надала відзив на позовну заяву. Вказує, що позовні вимоги визнає частково, а саме в частині стягнення з неї заборгованості за кредитним договором від 23.04.2018 № 180423-150452 в сукупному розмірі – 1071,73 грн, яка складається з: 778,44 грн – заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 224,96 грн – індекс інфляції за весь період прострочення, та 3% річних від простроченої суми в розмірі – 68,33 грн.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач ОСОБА_3 зазначила, що позивачем не правильно здійснено розрахунки, оскільки всі суми нараховані позивачем за період з 08.05.2018 по 13.04.2021 року, який виходить за межі строку кредитування.

Також у відзиві відповідач посилається на те, що позивачем пропущено строк позовної давності, який скінчився 08.05.2021, а з позовною заявою позивач звернувся до Криворізького районного суду лише 18.05.2021, на підставі чого просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заяви, клопотання учасників справи.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_4 не з`явився, надав суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить суд розглядати справу за його відсутністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність, проти задоволення позовних вимог заперечують в повному обсязі.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області Суботіної С.А. від 20.05.2021 справу за позовною заявою ТОВ «Просто займи» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості передано за підсудністю до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 15.06.2021 цивільну справу №2177/619/21 було розподілено для розгляду судді Камбул М.О.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи по суті на 09-00 год. 09.08.2021, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

09.08.2021 постановлено ухвалу суду про відкладення розгляду справи на 12:00 год. 31.08.2021, у зв`язку з неявкою відповідача, яка надала суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із сімейними обставинами.

31.08.2021 справу знято з розгляду до 10:00 год. 19.10.2021, у зв`язку із зайнятістю судді в іншому провадженні.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, 23.04.2018 між ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансових послуг № 180423-150452 (а.с. 14).

Відповідно до умов Договору, ОСОБА_1 отримала кредит на особисті потреби в розмірі 3000 грн. строком на 16 днів до 08.05.2018, та зобов`язалась повернути кредит у розмірі 3000 грн. та сплатити проценти у розмірі 960 грн. (2% за кожен день користування кредитом, 730% річних).

Згідно умов договору при виникненні заборгованості ОСОБА_1 зобов`язалася сплатити неустойку у вигляді штрафу у розмірі 3% за кожен день користування у межах встановленого строку та пеню у розмірі 3,64% від суми заборгованості починаючи з першого дня заборгованості, на 15й день - 5,02%, на 30й день - 7,67% .

Кредитний договір було укладено в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» в електронній формі, так, відповідач заповнила свої дані на сайті позивача, ознайомилася з Правилами та умовами позики (оферта), переглянувши їх за посиланням www.bistrozaim.ua, і підтвердилп свою згоду, поставивши відповідну галочку в пункті «З Правилами й умовами надання позики ознайомлений, і підтверджую направлення оферти у відповідності до запропонованої редакції, а також згоду на обробку персональних даних, в тому числі на передачу даних в бюро кредитних історій», після подачі заявки, відповідач отримала унікальний код підтвердження оформлення позики через СМС на свій мобільний номер, зазначений нею при реєстрації на сайті Товариства, СМС відправляється через зовнішній сервіс СМС-розсилок TurboSMS (http://turbosms.ua), після отримання СМС, відповідач ввела отриманий код на сайті, і таким чином підтвердила подачу заявки та підписала договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором у вигляді алфавітно-цифрової послідовності (а.с. 15, 17-31).

Відповідно до довідки №151 від 16.04.2021, наданої ТОВ «Фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» на підтвердження виконання переказу 23.04.2018 15:08:37 відповідачу були перераховані грошові кошти у розмірі 3000 грн. (а.с. 16).

Відповідач ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків за його користування не виконала в повному обсязі, у зв`язку з чим станом на 13.04.2021 має заборгованість за Кредитним договором №180423-150452 від 23.04.2018 становить 32746,14 грн., з яких: сума кредиту – 1415,04 грн., проценти за користування кредитом – 29516,90 грн., індекс інфляції за весь період прострочення – 422,85 грн., 3% річних від простроченої суми – 1391,35 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості наданим позивачем (а.с. 33-60).

Згідно виписки з транзакцій ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», відповідач здійснила оплату на рахунок ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» в рахунок оплати за Кредитним договором, а саме: 05.06.2018 було перераховано на рахунок позивача суму в розмірі – 3181,56 грн. (а.с. 32).

Судом не було відхилено жодного доказу наданого позивачем.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, та на підставі наданих сторонами доказів, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Зокрема судом встановлено, що 23.04.2018 між ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі Договір про надання фінансових послуг № 180423-150452, відповідно до умов Договору, ОСОБА_1 отримала кредит на особисті потреби в розмірі 3000 грн. строком на 16 днів до 08.05.2018, та зобов`язалась повернути кредит у розмірі 3000 грн. та сплатити проценти у розмірі 960 грн. (2% за кожен день користування кредитом, 730% річних) (а.с. 14).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення правочину) правочин (договір) вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був вчинений в електронній формі.

А тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно п.п. 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч.ч. 1-4, 6-8, 11-13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором – це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор – це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Учасниками справи не заперечувався той факт, що ОСОБА_1 ідентифікувала себе в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ», оформила заявку на отримання кредиту на запропонованих кредитором умовах та проставила отриманий від останнього одноразовий ідентифікатор на правочині, тобто в належній формі прийняла пропозицію укласти договір (акцепт), що вказує на укладення між сторонами кредитного договору.

Відповідно до договору ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» надало ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 3000 грн. зі строком користування протягом 16 днів - до 08 травня 2018 року, а відповідачка зобов`язалася вчасно повернути кредит, а також сплатити проценти за користування ним в розмірі 2 % за кожен день користування коштами, що становить 60 грн. на день, тобто 960 грн. за весь період користування кредитом.

Наслідками порушення договору в частині своєчасного виконання зобов`язань позичальником є обов`язок останньої сплачувати кредитору неустойку: штраф у розмірі 3 % за кожен день прострочення платежу; пеню у розмірі 3,64 % від розміру заборгованості за кожен день прострочення платежу, починаючи з першого дня (з п`ятнадцятого дня – 5,02 %, з тридцятого – 7,67 %).

Факт отримання позичальником кредитних коштів у розмірі 3000 грн. не заперечувався стороною відповідачки та підтвердився письмовими доказами (а.с. 16).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Положення ст.ст. 546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобов`язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов`язання забезпечується неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в законі або договорі.

Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

З матеріалів справи, зокрема розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачка взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, сплативши лише проценти, нараховані в межах строку кредитування (960 грн.) та частково тіло кредиту в розмірі 2221,56 грн., тому станом на дату закінчення строку кредитування існувала заборгованість за кредитним договором, а саме заборгованість за кредитом – 778,44 грн.

Що стосується процентів та неустойки, нарахованих після закінчення строку кредитування, суд виходить з наступного.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Подібних висновків стосовно не лише процентів, а й неустойки висловив Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2019 року у справі №175/4753/15-ц.

Таким чином, після припинення строку кредитування (08 травня 2018 року) ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» не мало права нараховувати позичальнику передбачені договором проценти та неустойку. З цього часу права та інтереси кредитодавця забезпечувалися виключно ч. 2 ст. 625 ЦК України, а тому вимоги в цій частині є безпідставними.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» має право вимагати від ОСОБА_1 , окрім заборгованості за кредитом, сплату:

- 3 % річних від простроченої суми за період прострочення платежу (з 09 травня 2018 року до 13 квітня 2021 року) — 68,33 грн. (778,44 грн. (сума заборгованості за кредитом) х 3 % (річних) / 365 (кількість днів у році) х 1068 днів (прострочення платежу));

- відшкодування інфляційних втрат позивача за період прострочення платежу (з 09 травня 2018 року до 13 квітня 2021 року). При цьому, інфляційні втрати розраховуються шляхом множення заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. Разом з тим, сума боргу, яка виникла з 1 по 15 день відповідного місяця, індексуються з урахуванням цього місяця, а якщо сума боргу виникла з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням цього місяця. Тому інфляційні втрати за вказаний період становлять 224,96 грн. (778,44 грн. (сума заборгованості за кредитом) х 119,567 % (сукупний індекс інфляції за період з травня 2018 року по березень 2021 року (включно)).

Що стосується заяви відповідачки про застосування позовної давності, то суд виходить з наступного.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг вказаного строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Зокрема, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання, перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч.ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України).

Згідно ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка порушила взяті на себе зобов`язання 09 травня 2018 року, не повернувши отриманий кредит в день закінчення строку кредитування, як це було передбачено умовами договору.

Остання проплата по кредиту позичальником здійснена 05 червня 2018 року (3061,56 грн.), позов подано до суду (здано до відділу поштового зв`язку) 13 травня 2021 року.

Таким чином, передбачений законом трирічний строк позовної давності перервався вчиненням позичальником дій, що свідчать про визнання свого боргу, з 05 червня 2018 року почався заново та до дати подачі позову (13 травня 2021 року) не сплив.

За встановлених обставин, заява відповідачки про застосування позовної давності є безпідставною.

Враховуючи аналіз викладених норм права та досліджені судом докази, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» 778,44 грн. заборгованості за кредитом, 3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту за період прострочення платежу – 68,33 грн., інфляційні втрати у зв`язку з невчасним поверненням кредиту за період прострочення платежу – 224,96 грн. В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача (згідно розміру задоволених вимог) також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати відповідно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 74,23 грн. судового збору (2 270 грн. (сума сплаченого судового збору) х 3,27 % (процент задоволених позовних вимог)).

На підставі ст.ст. 207, 526, 530, 626, 628, 633, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» заборгованість за Кредитним договором № 180423-150452 від 23.04.2018 всього у розмірі 1071,73 грн., з яких: сума кредиту – 778,44 грн., індекс інфляції за весь період прострочення – 224,96 грн., 3% річних від простроченої суми – 68,33 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» судовий збір в розмірі 74,23 грн.

В іншій частині позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцевих положень» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повний текст рішення складено та підписано 19 жовтня 2021 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ», місцезнаходження: 69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежності України,39а оф.25, код ЄДРПОУ 40858239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: