Рішення № 100429614, 18.10.2021, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1980/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2021 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мельник А.В.

за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Теребовлянської міської ради Тернопільської області (ОТГ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Теребовлянська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Теребовлянської міської ради Тернопільської області (ОТГ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Теребовлянська державна нотаріальна контора, у якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених вимог, вказуює на те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 мав статус колгоспного двору, головою якого була ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та станом на 1991 рік в ньому проживали та були зареєстровані: її чоловік ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яку прийняв чоловік померлої ОСОБА_2 , однак помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не встигнувши оформити спадкове майно.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на все належне йому майно, зокрема на житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами.

Після смерті ОСОБА_2 отримати у державного нотаріуса Теребовлянської державної нотаріальної контори свідоцтво про право на спадщину за законом позивач не може через те, що на вказаний житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами відсутні правовстановлюючі документи, будинок зареєстрований за колгоспним двором.

Враховуючи вказані обставини, позивач звернулась до суду для визнання за нею права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 за рішенням суду.

Ухвалою суду від 20.09.2021 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 18.10.2021.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, у позовній заяві вказала про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача Теребовлянської міської ради Тернопільської області (об`єднана територіальна громада) в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Представник Теребовлянської державної нотаріальної контори Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до вимог частини третьої статті 200 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За вказаних обставин, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно копії Свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 10.09.1991, виданого виконавчим комітетом Кобиловолоцької сільської Ради народних депутатів Тернопільської області Української РСР, цілий житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , належить до колгоспного двору, що складається з 1-ого члена, головою якого є ОСОБА_3 . Свідоцтво видано на підставі рішення виконкому Кобиловолоцької сільської Ради народних депутатів № 20 від 23.07.1991 (а.с.7).

Згідно копії довідки Теребовлянського бюро технічної інвентаризації за № 224 від 26.06.2021, житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , є колгоспним двором, що складається з 1-ого члена, головою якого є ОСОБА_3 , на підставі Свідоцтва на право особистої власності, виданого 10.09.1991 Кобиловолоцькою сільською радою на підставі рішення № 20 від 23.07.1991, зареєстровано Тернопільським ОО БТІ 10.09.1991 за реєстровим №437 (а.с. 9).

Відповідно до довідки №09-04/21/376 виданої 23.07.2021, Теребовлянською міською радою Тернопільської області, станом на 15 квітня 1991 рік в будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 та є колгоспним двором, проживали і були зареєстровані: голова колгоспного двору ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та її чоловік ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).

Згідно копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 від 26.06.2021, виданого Теребовлянським бюро технічної інвентаризації, замовником технічної інвентаризації є ОСОБА_1 , вищевказаний житловий будинок має загальну площу 93,6 кв.м., з якої житлова - 59,40 кв.м. (а.с.16-20).

Відповідно до висновку про ринкову вартість майна: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 , станом на 12.07.2021 становить 102819 грн (а.с.15).

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності положення статей 17, 18 Закону Про власність щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15.04.1991). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; г) згідно зі статтею четвертою Постанови Верховної Ради України Про введення в дію Закону України Про власність загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року.

Статус майна колгоспного двору був врегульований статтями 120-126 ЦК УPCP 1963 року в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 120 ЦК УРСР (1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно частини другої статті 120 ЦК УРСР (1963 року) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Таким чином, наявними у справі матеріалами підтверджено, що житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належав до суспільної групи колгоспний двір, головою якого була ОСОБА_3 та членом колгоспного двору ОСОБА_2 .

Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності всіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відтак, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 належало по 1/2 частці житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 04.11.1994, виданого Кобиловолоцькою сільською радою Теребовлянського району Тернопільської області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Кобиловолоки, Теребовлянського району, Тернопільської області (а.с.10).

За життя ОСОБА_3 заповіту не склала. Після її смерті відкрилася спадщина на все належне їй майно.

Згідно довідки від 31.08.2021 за № 09-04/21/478, виданої виконкомом Теребовлянської міської ради Тернопільської області, ОСОБА_3 дійсно проживала та була зареєстрована до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 . На день її смерті з нею проживав чоловік ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 прийняв спадщину, однак не всиг її оформити.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 02.03.2001, виданого повторно відділом реєстрації актів громадянського стану Теребовлянського райуправління юстиції Тернопільської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Кобиловолоки, Теребовлянського району, Тернопільської області (а.с.12).

За життя ОСОБА_2 заповіту не склав. Після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому майно.

Згідно довідки від 31.08.2021 за № 09-04/21/479, виданої виконкомом Теребовлянської міської ради Тернопільської області, ОСОБА_2 дійсно проживав та був зареєстрований до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_2 проживав один (а.с.13).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Кобиловолоки, Теребовлянського району, Тернопільської області та її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.6).

ОСОБА_5 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб і після його реєстрації останній присвоєно прізвище « ОСОБА_1 », що підтверджується копією Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 , виданого 06.06.1970 (а.с.6).

26.07.2021 була заведена спадкова справа за №221, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 за заявою спадкоємця за законом дочки померлого ОСОБА_1 , інші спадкоємці не звертались. Вказане підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої державним нотаріусом Теребовлянської державної нотаріальної контори за № 886/02-14 від 26.07.2021 (а.с. 14).

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої Теребовлянською державною нотаріальною конторою за № 886/02-14 від 26.07.2021 слідує, що при розгляді документів відсутнє та не зареєстровано право власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14)

Згідно прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року (пункти 4, 5), Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української PCP 1963 року.

Оскільки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому до правовідносин щодо спадкування після його смерті застосуванню підлягають норми Цивільного кодексу УРСР (далі ЦК УРСР) в редакції 1963 року.

Згідно статті 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця.

Статтею 524 ЦК УРСР передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

За умовами статті 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Згідно із статей 548-549 ЦК УРСР 1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що право позивача має бути захищено у судовому порядку шляхом визнання права власності на майно.

За умовами частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З приписів частини 1 статті 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.

Пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Враховуючи вищенаведене, визнання позову відповідачем, а також те, що через відсутність державної реєстрації права власності та правовстановлюючих документів на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, позивач не може реалізувати своїх спадкових прав, тому її право підлягає судовому захисту, а позов до задоволення шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись статтями 4, 12, 200, 247, 265, 354 ЦПК України, статтями ст.ст. 524, 525, 529, 548, 549, 553 ЦК УРСР 1963 року, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Теребовлянської міської ради Тернопільської області (ОТГ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Теребовлянська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

Відповідач: Теребовлянська міська рада Тернопільської області (об`єднана територіальна громада), код ЄДРПОУ - 04058456, місцезнаходження: вулиця Князя Василька, 104 а, місто Теребовля, Тернопільська область;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Теребовлянська державна нотаріальна контора Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), місцезнаходження: вулиця Кн.Василька, 108, місто Теребовля, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 02900570.

Повний текст рішення суду складено 18 жовтня 2021 року.

Суддя А.В.Мельник