Постанова № 100429269, 13.10.2021, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа № 478/1165/21 Провадження № 3/478/495/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2021 року смт. Казанка

Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Іщенко Х.В., за участю секретаря судових засідань Луговської А.І., прокурора Булаєвої І.П., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Миколаївській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кашмазове Вільшанського району Кіровоградської області, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.172-6 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом № 489 від 21.09.2021 року, складеним посадовою особою Управління стратегічних розслідувань в Миколаївській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, старшим лейтенантом поліції Абгарян А.С. зазначено наступне:

«28.04.2014 року наказом № 19/ОС Управління державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області ОСОБА_1 призначено молодшим інспектором відділу охорони Державної установи «Казанківська виправна колонія «№ 93».

08.01.2020 року наказом № 2/ОС-20 Державної установи «Казанківська виправна колонія «№ 93» від 08.01.2020 року прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 за власним бажанням звільнено з посади молодшого інспектора відділу охорони цієї ж Установи.

Відповідно до переліку найменувань органів, установ виконання покарань, виправних колоній Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого 10.05.2017 року наказом № 1519/5 Міністерства юстиції України, Державна установа «Казанківська виправна колонія «№ 93» є державною установою, яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України.

На підставі вище викладеного та відповідно до ст. 1 та підп. Д п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, а саме особою рядового складу державної кримінально-виконавчої служби України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами декларування є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «А» і «В» пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України « Про запобігання корупції» особи, зазначені в підп. Д п. 1 ч. 1 ст. 3 цього ж Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 року № 3, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 року за № 959/29089 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (із змінами, внесеними згідно з рішенням НАЗК № 1 від 18.08.2016 року, № 20 від 06.09.2016 року, № 132 від 02.12.2016 року, № 273 від 06.07.2017 року, № 609 від 01.03.2019 року та Наказом НАЗК № 168/19 від 12.12.2019 року: особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону, які припиняють діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність зазначену у підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону, не пізніше двадцяти робочих днів з дня припинення такої діяльності подають декларацію, що охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими такими особами. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані відповідно до Закону.

Згідно отриманої копії витягу наказу № 2 О/С-20 від 08.01.2020 встановлено, що ОСОБА_1 звільнився 08.01.2020 року за власним бажанням. 23.10.2018 року ОСОБА_1 був ознайомлений та попереджений з антикорупційною діяльністю про що мається відповідний запис, власний підпис та дата.

На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 зобов`язаний був подати декларацію особи уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування після звільнення не пізніше не пізніше 01.04.2021 року.

При цьому відповідно постанови Великої палати Верховного суду від 24.01.2021 року у справі № 800/30/17 (990/1/1328/18) суд встановив, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити, як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строків.

Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно не переборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За результатами огляду веб-сайту Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено, що ОСОБА_1 30.04.2021 року було подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - після звільнення.

В подальшому зроблено скріншот сторінки веб-сайту Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим підтверджено несвоєчасне подання ОСОБА_1 декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 вже здійснював подачу декларацій, а саме (кандидата на посаду) та (щорічна), можна зробити висновок, що останній достовірно знав про вимоги фінансового контролю відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції».

Встановлено, що ОСОБА_1 отримав електронні цифрові підписи через акредитований центр сертифікації ключів, що підтверджується витягом.

Вище наведе свідчить про те, що ОСОБА_1 , маючи діючий електронний цифровий підпис не вживав жодних заходів для своєчасної подачі декларації «після звільнення».

Відповідно до абз. 9 підп. 1 п. 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.05.2017 року № 223-943/0/4-17 «щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення пов`язані з корупцією» під поважними причинами несвоєчасного подання декларації слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебування особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребування відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебування (тримання) під вартою.

На підставі викладеної Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 22.05.2017 року за № 223-943/0/4-17 позиції слід зазначити, що невжиття заходів суб`єкта декларування щодо своєчасності отримання електронного ключа, відомостей про склад сім`ї, їх доходи та інших необхідних даних для заповнення декларації, не може визнаватися реабілітуючою обставиною та поважною причиною для не своєчасного подання декларації, так як законодавцем надано достатній термін для збору даних та подання декларацій. Тобто ОСОБА_1 мав достатньо часу для отримання всієї необхідної інформації для заповнення та подачі декларації.

Поважними можуть визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 1 Закону спеціально уповноваженні суб`єкти у сфері проти дії корупції - є органи прокуратури, Національної поліції, НАБУ та Національне агентство з питань запобігання корупції.

Слід зазначити, що відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 1 Закону спеціально уповноваженні суб`єкти у сфері проти дії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, НАБУ та Національне агентство з питань запобігання корупції.

Згідно з пунктом 3 частини1 статті 23 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

В свою чергу частиною 2 статті 251 КУпАП встановлено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на виконання, складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього кодексу.

Згідно статті 255 КУпАП визначено, що працівники Національної поліції уповноважені на складання протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, за статтями 172-4 - 172-9 КУпАП.

Відповідно роз`яснення НАЗК «Щодо виявлення працівниками поліції фактів адміністративних правопорушень» від 06.02.2019 року № 44-01/8418/19, то Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції у разі виявлення ознак іншого корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення.

Таким чином, Закон України «Про запобігання корупції» не передбачає затвердження Національним агентством обґрунтованого висновку або повідомлення із встановленим фактом порушення вимог фінансового контролю у разі виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією за частинами першою, другою статті 172-6 КУпАП, уповноваженими особами Національної поліції України.

Таким чином, 30.04.2021 року ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення: не своєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноважений на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення.

Дата виявлення правопорушення є дата складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією.

Враховуючи, що лише після завершення збирання всіх доказів, у тому числі одержання пояснення самого правопорушника, встановлено наявність всіх обов`язкових чотирьох ознак адміністративного правопорушення (об`єкт, суб`єкт, об`єктивна та суб`єктивна сторони), як особою уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, посадовою особою органу внутрішніх справ (Національної поліції) відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 255 КУпАП, як спеціально уповноваженим суб`єктом у сфері проти дії корупції згідно ч. 1 ст. 1 Закону України « Про запобігання корупції», встановлені фактичні дані та докази визначені ст. 251 КУпАП для висновку про наявність в діях гр. ОСОБА_1 вини у вчиненні правопорушення та встановлено склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

З огляду на викладене, моментом виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, слід вважати момент, коли особа, уповноважена на складання протоколу, здобула можливість за участі правопорушника здійснити дії визначені ч. ч. 2 - 4 ст. 256 КУпАП, тобто дата закінчення збору доказів, що підтверджена рапортом та момент безпосереднього складання протоколу у присутності правопорушника.

Місцем вчинення адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про Адміністративні правопорушення, є місце набуття ОСОБА_1 статусу суб`єкта декларування, а саме «Казанківська виправна колонія (№ 93)», що розташована за адресою: Миколаївська область, Казанківський район, с. Новоданилівка.

Відповідно до ст. 1 Закону, правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містять ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження вчинене особою, зазначеною у часті 1статті 3 цього закону, за яке законом встановлене кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та або - правову відповідальність.

Відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог ст. 22 КУпАП.

Об`єктивна сторона складів правопорушень, передбачених у ст.172-6 КУпАП, характеризується наявністю діяння та часу вчинення правопорушення (формальні склади правопорушень).

Оскільки склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-6 КУпАП, є формальним, то для наявності об`єктивної сторони такого правопорушення закон вимагає встановлення лише діяння (дії або бездіяльності).

Умисел при виконанні формальних складів полягає в усвідомленні протиправності дій і у навмисності протиправного поводження.

Оскільки у формальних складах обсяг об`єктивної сторони вичерпується переліком ознак діяння й обставин його здійснення, то і від особи, яка притягується до від відповідальності, вимагається усвідомлення, розуміння лише тих обставин, що названі у складі але аж ніяк не можна вимагати усвідомлення ним не передбачення шкідливих наслідків і тим більше, бажання їх настання.

Таким чином, умисел суб`єктів, на яких поширюється дія Закон України «Про запобігання корупції», полягає в тому, що будучи ознайомленими із вимогами цього закону про обов`язки, обмеження та заборони, функціонери не виконуючи ці вимоги, навмисно протиправно поводяться, їх порушуючи.

За висновком Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (лист від 11.09.2018 № 04-18/10-1584) визначений статтею 254 КУпАП строк для складання протоколу починає свій відлік лише після того, як в посадової особи буде достатньо фактичних даних для висновку про наявність в діях чи бездіяльності особи вини у вчиненні правопорушення, наявності всіх достатніх даних для заповнення та складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто після виконання всіх необхідних процесуальних дій.

З огляду на викладене, моментом виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, слід вважати момент, коли особа, уповноважена на складання протоколу, здобула можливість за участі особи, яка вчинила адміністративне правопорушення (притягується до відповідальності) здійснити дії, у визначені частинами 2 - 4 статті 256 КУпАП.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявлятися у підриві авторитету державних органів, а тому таке правопорушення не може бути визначене як малозначиме.

Згідно ст. 255 КУпАП (особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення: у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, визначеними в статтях 218, 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 1) уповноважені на те посадові особи: органів внутрішніх справ (Національної поліції) статті 172-4 - 172-9 (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище).

Відповідно Положення Про Управління стратегічних розслідувань в Миколаївській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України» далі УСР в Миколаївській області ДСР ППУ затвердженого наказом Департаменту стратегічних розслідувань ППУ №17 від 06.11.2019 року завданням УСР в Миколаївській області ДСР ППУ є реалізація повноважень Національної поліції України та департаменту в частині боротьби з організованою злочинністю, злочинністю в органах державної влади та місцевого самоврядування протидії корупції, захисту прав і свобод людини і громадянина та об`єктів права власності від протиправних посягань.

Пунктом 3 Розділу ІІ Положення визначено завдання УСР в Миколаївській області ДСР ППУ протидія корупції серед посадових осіб на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», вжиття заходів з метою виявлення корупційних правопорушень і правопорушень пов`язаних з корупцією та їх припинення відповідно до законодавства України. Пунктами 22-24 розділу ІІІ Положення визначено, що УСР в Миколаївській області ДСР ППУ відповідно до покладених на нього завдань здійснює моніторинг та аналіз стану дотримання антикорупційного законодавства особами на яких поширюється дія статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», здійснює збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень та правопорушень пов`язаних з корупцією, здійснює складання в межах компетенції протоколів про правопорушення пов`язані з корупцією та направлення їх до суду в установленому законодавством порядку».

ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, - визнав частково та пояснив, що представниками ВК № 93 йому не було належним чином роз`яснено строки подачі декларації після звільнення та види декларації, зокрема після звільнення та скорочені строки її подачі. Він звільнився 08.01.2020 року і йому повідомили, що декларацію він має подати до 01.04.2021 року. 30.04.2021 року він подав декларацію - за 2020 рік, після звільнення, прочитавши відповідну інструкцію на сайті.

Прокурор Булаєва І.П. вказала, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується як частковим визнанням вини самим ОСОБА_1 , так і наданими до протоколу матеріалами та просила застосувати стовно ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вказала, що незнання законів не звільняє від відповідальності.

Судом було досліджено матеріали, долучені до протоколу та встановлено, що із двох рапортів оперуповноваженого УСР в Миколаївській області Абгарян А. (один без дати, один від 17.09.2021 року) вбачається, що ним здійснювався збір доказів у даному провадженні по факту несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1

13.09.2021 р. вказаний оперуповноважений зробив скріншот з Єдиного державного реєстру декларацій з якого видно, що декларація «після звільнення» ОСОБА_1 була подана 30.04.21 о 09:05.

Підтверджено факт наявності у ОСОБА_1 сертифікованих ключів на момент подання декларації інформацією про їх отримання.

На запит УСР начальник ДУ «Казанківська ВК (№ 93») надіслав копію витягу із Закону України від 14.10.2014 року №1700-VII «Про запобігання корупції», з яким був ознайомлений ОСОБА_1 , що він і не заперечував в судовому засіданні.

З наданих витягів з Наказів від 28.04.2014 р. № 19 О/С та наказу від 08.01.2020 р. № 2 О/С-20 вбачається, що ОСОБА_1 обіймав посаду молодшого інспектора відділу охорони ДУ «Казанківська ВК (№ 93)» з 28.04.2012 року по 08.01.2020 року включно.

Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, суд враховує, що ч. 1 ст. 172-6 КУпАП передбачає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У даній справі встановлено, що ОСОБА_1 є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Об`єктивна сторона вчиненого нею діяння полягала у несвоєчасному поданні декларації перед звільненням із порушенням визначено законом строку. Поважних причин пропуску такого строку ОСОБА_1 судом встановлено не було, оскільки матеріали справи містять докази, що він була ознайомлений із чинним антикорупційним законодавством та мав можливість подати таку декларацію за наявності відповідного цифрового підпису.

Частина 4 ст. 38 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

У протоколі № 487 від 21.09.2021 року зазначено, що поліція вважає, що моментом виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, слід вважати момент, коли особа, уповноважена на складання протоколу, здобула можливість за участі особи, яка вчинила адміністративне правопорушення (притягується до відповідальності) здійснити дії, у визначені частинами 2-4 статті 256 КУпАП та момент складання протоколу.

Проте це не відповідає чинному КУпАП, оскільки в ньому не визначено що дата складання протоколу є датою виявлення правопорушення. Тим більше матеріали справи вказують на те, що ще 17.09.2021 року УСР надіслало запит до начальника УСР в Миколаївській області, а отже вже виявили правопорушення.

У справі«ВАТ «Нефтяна компанія Юкос» проти Росії» (OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia, рішення від 20.09.2011 р., заява №14902/04) зазначено, що кримінальний закон не повинен тлумачитися розширено на шкоду обвинуваченому, наприклад, за аналогією. Крім того, термін «закон» передбачає якісні вимоги, включаючи доступність і передбачуваність. Суд раніше визначав термін давності як передбачене законом право порушника не бути підданим переслідуванню або притягнутим до суду після закінчення певного строку після вчинення правопорушення. Строки давності, які характерні для національних правових систем держав-учасниць, відповідають кільком цілям, в числі яких забезпечення правової визначеності та остаточності, та запобігання обмеженням прав обвинувачених, які можуть бути порушені, якщо суди повинні будуть прийняти рішення на підставі доказів, що можуть стати неповними з плином часу (§ 567, 568).

Разом із тим на момент винесення постанови у цій справі, суд вважає, що строки, визначені ч. 4 ст. 38 КУпАП, - не закінчилися, навіть якщо їх обраховувати з моменту подання відповідної декларації ОСОБА_1 , а саме з 30.04.2021 року.

При призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності раніше не притягувалася, за місцем проживання характеризується позитивно, тому суд вважає за необхідне застосувати до нього стягнення у вигляді штрафу у межах мінімальної санкції, яка визначена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір.

Керуючись ст. ст. 40-1, 172-6 ч. 1, 283, 284 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та застосувати до нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. в дохід держави, рахунок: UA458999980313040106000014412, Отримувач: Миколаїв. ГУК/тгм. смт. Казанка/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ): 379930, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100, найменування: адміністративні штрафи та інші санкції, який підлягає сплаті не пізніше, як через 15 /п`ятнадцять/ днів з дня вручення копії постанови.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у зазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцем знаходженням майна, яким стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп., які сплатити на рахунок: Отримувач коштів: Микол.ГУК/тг смт. Казанка/22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37992030, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Розрахунковий рахунок: UA 568999980313131206000014412, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), призначення платежу: «00».

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд Миколаївської області.

Суддя: Іщенко Х.В.