Рішення № 100428599, 19.10.2021, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 145/1058/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шевчук Л.П.,

при секретарі судового засідання Ружицькій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоміської сільської ради Тиврівського району Вінницької області, Запорізької міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем, визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новоміської сільської ради Тиврівського району Вінницької області, Запорізької міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем, визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

У позовній заяві позивачем викладено наступну позицію.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 . Заповіту на випадок своєї смерті вона не залишила. Спадкоємцями першої черги за законом є він – позивач як син та ОСОБА_2 як дочка. Після смерті матері відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 3,8783га, сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 0524584400:01:002:0053. За життя мати не встигла отримати жодних правовстановлюючих документів на належну їй земельну ділянку, оскільки Розпорядження Тиврівської РДА від 30.09.2004 №390 «Про затвердження розрахунку вартості і розміру земельної частки (паю) по ТОВ «Мир» с. Красне, згідно якого встановлено в тому числі видати сертифікати про право на земельну частку (пай) ОСОБА_3 були прийняті вже після смерті матері. У встановлений законом строк з дня смерті спадкодавця до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини він не звертався. Також до нотаріуса не зверталася і ОСОБА_2 – дочка померлої. Однак він постійно проживав із матір`ю ОСОБА_3 з 1996 року по день її смерті та вів спільне господарство разом із нею. В 2019 році він звернувся до П”ятої запорізької державіної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину піля смерті матері, але постановою №2012/02-31 від 16.07.2019 й ому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з підстав того, що ним пропущено строк для прийняття спадщини та відсутності реєстрації місця проживання разом зі спадкодавцем на час смерті; відсутність оригіналу документу про право власності на спадкове майно. Його мати на час смерті мала право на вказану земельну ділянку відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям». Відповідно Державног акта на право постійного користування землею серії ІІ-ВН №001234 від 26.12.1996 КСП «!Мир» с. Красне було передано у колективну власність 1570га землі в межах згідно плану. Згідно Додатку №1 до даного Державного акту під №183 є померла ОСОБА_3 . Його мати ОСОБА_3 на час землі у колективну власність КСП «Мир», була членом ТОВ «Колишнього КСП) «Мир» та мала право на отримання сертифікату на земельну частку (пай). Згідно довідки Новоміської сільської ради №318 від 29.07.2019 за ОСОБА_3 рахується земельна ділянка площею 3,8783га, пій 243, землі запасу, вид угідь: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 0524584400:01:002:0053, з якої вбачається, що земельна частка (пай) була виділена в натурі (на місцевості). Таким чином спадкодавець мала право на вказану земельну ділянку за час свого життя, та він як спадкоємець, має право на оформлення права власності на вказану земельну ділянку в порядку спадкування за законом. Однак, враховуючи те, що у нього відсутній правовстановлюючий документ він вимушений звернутися до суду із даним позовом. На підставі вищевикладеного просить встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на день її смерті, за адресою – АДРЕСА_1 ; визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 3,8783 га, пій 243, землі запасу, вид угідь: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 0524584400:01:002:0053, що знаходиться на території Новоміської сільської ради Тиврівського району Вінницької області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідачем – Запорізькою міською радою подано відзив на позовну заяву (а.с. 79-77) в якому висловлено наступну позицію. відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа має право звернутися до суду за правилами позовного провадження. Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Згідно ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України). таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину) але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку. Що стосується спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , зазначає, що у відповідності до ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Земельна ділянка, зазначена позивачем знаходиться у Вінницькій області, тому на права розпорядження Запорізької міської ради не впливає. З огляду на викладене просить вказаний відзив врахувати та вирішити спір на розсуд суду.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 29.07.2020 (суддя Кіосак Н.О.) позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с. 40).

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 04.11.2020 (суддя Кіосак Н.О.) вирішено провести судове засідання у даній справі в режимі відеоконференції за участю позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_4 із Шевченківським районним судом м. Запоріжжя (а.с. 98).

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 08.12.2020 (суддя Мазурчак А.Г.) прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та призначено підготовче судове засідання (а.с. 102).

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 15.03.2021 (суддя Ратушняк І.О.) прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та призначено підготовче судове засідання (а.с. 128).

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 01.07.2021 (суддя Ратушняк І.О.) задоволено заявлений відвід судді Ратушняку І.О., справу вирішено передати до відділу прийому Тиврівського районного суду Вінницької області для визначення судді в порядку, встановленому ЦПК України (а.с. 154).

Протоколом щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями Тиврівського районного суду Вінницької області від 02.07.2021 (а.с. 155) призначення судді не відбулося у зв`язку із тим, що не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Розпорядженням голови Тиврівського районного суду Вінницької області І.О. Ратушняка №5 від 05.07.2021 (а.с. 157) цивільну справу №145/1058/20 за позовом ОСОБА_1 передано на розгляд до Вінницького районного суду Вінницької області.

Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області Шевчук Л.П. від 23.07.2021 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 прийнято до свого провадження та призначено у справі підготовче судове засідання на 01.09.2021 (а.с. 162).

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 04.08.2021 задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції із Шевченківським районним судом м. Запоріжжя (а.с. 165).

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 01.09.2021 (а.с. 174) закрито підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання для розгляду справи по суті не з`явився, надіслав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує повністю та просить справу розглянути у його відсутність.

Представник відповідача Запорізької міської ради в судове засідання не з`явився, проте судом враховано наданий відзив на позовну заяву.

Представник відповідача Новоміської сільської ради Тиврівського району Вінницької області, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Сільський голова надав письмову заяву, у якій позовні вимоги позивача визнав в повному обсязі, не заперечив щодо задоволення позову, просив справу розглядати у відсутність представника сільської ради.

Третя особа ОСОБА_2 також в судове засідання не з`явилася, надіслала заяву в якій просила справу розглядати у її відсутність, факти викладені у позовнеій заяві підтверджує.

Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 223 ЦПК України не вбачається, нез`явлення позивача не перешкоджає вирішенню спору, а відтак судом ухвалено проводити судове засідання у відсутність сторін.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу проводиться судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

На підставі досліджених безпосередньо у судовому засіданні доказів судом встановлено, що відповідно до копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в АДРЕСА_2 (а.с. 24-27).

Згідно копії свідоцтво про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10) його матір`ю вказана ОСОБА_3 .

З копії свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Запоріжжі (а.с 9).

Відповідно до копії довідки №103 від 29.06.1996 КСП «Мир» Тиврівського району Вінницької області (а.с. 11) ОСОБА_3 працювала в КСП «Мир» з 1950 року по 1996 рік.

Відповідно до копії довідки Номіської сільської ради Тиврівського району Вінницької області №318 від 29.07.2019 ОСОБА_3 народилася та проживала в с. Красне Тиврівського району Вінницької області і працювала в КСП «Мир» с. Красне Тиврівського району Вінницької області. За ОСОБА_3 рахується земельна ділянка площею 3,8783 га, пай 243, землі запасу, вид угідь: сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 0524584400:01:002:0053 (а.с. 12).

З копії Державного акту серії ІІ-ВН №001234 на право постійного користування землею (а.с. 16) та Додатку №1 до Державного акта (а.с. 17-19) вбачається, що КСП «Мир» с. Красне Новоміської сільської ради Тиврівського району Вінницької області передано у колективну власність 1570 га землі у межах згідно з планом для сільськогосподарського призначення; ОСОБА_3 значиться у списку громадян – членів КСП під номером 183.

Згідно копії Розпорядження №390 від 30.09.2004, виданого Тиврівською районною державною адміністрацією (а.с. 13) «Про затвердження розрахунку вартості і розміру земельної частки (паю) по ТОВ «Мир» с. Красне», передано із земель резервного фонду 143,4 в умовних кадастрових гектарах у суспільну власність членам ТОВ «Мир» с. Красне, які були помилково пропущені при паюванні земель ТОВ «Мир» для забезпечення земельними частками (паями). Вирішено видати сертифікати на право на земельну частку (пай) помилково пропущеним та нововступившим членам ТОВ «Мир» с. Красне, які мають право на земельну частку (пай)у кількості 58 шт., згідно додатку 2 у розмірі і вартості земельної частки (паю) визначених додатком 1 даного розпорядження.

З копії Додатку №2 до Розпорядження Тиврівської РДА №390 від 30.09.2004 (а.с. 14) «Список помилково пропущених та нововступивших членів ТОВ «Мир» с. Красне, яким видаються сертифікати на право на земельну частку (пай)» вбачається, що під номером 8 вказана ОСОБА_3 .

Вказане також підтверджується копією Архівного витягу з Додатку №1 до Розпорядження Тиврівської РДА №390 від 30.09.2004, що виданий Архівним сектором Тиврівської РДА 13.01.2017 №10-01/14-1 (а.с. 15).

З копії довідки районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району №Б-0165 від 27.02.2019 (а.с. 20) вбачається, що ОСОБА_1 проживав та вів спільне господарство з померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 з 1996 року по день її смерті. Обставини сумісного проживання ОСОБА_1 та його матері ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджені сусідами в акті фактичного проживання від 22.02.2019, завіреним керівником органу самоорганізації населення – головою квартального комітету №120 ОСОБА_5 .

Відповідно до копії Акта підтвердження фактичного проживання від 22.02.2019 (а.с. 21), який затверджено головою квартального комітету №120, та встановлено, що ОСОБА_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , в період з 1996 року по 09.11.2003 фактично проживав разом із матір`ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії спадкової справи №148-2016 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , заведеної П`ятою запорізькою державною нотаріальною конторою 02.04.2019 (а.с. 54-70), ОСОБА_1 02.04.2019 звернувся до нотаріальної контори із заявою, в якій просив видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 . З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №55699746 від 02.04.2019 вбачається, що після смерті ОСОБА_3 заповіти/спадкові договори не залишилися. Листом №1046/02-14/148-2016 від 02.04.2019 державний нотаріус повідомив іншого спадкоємця ОСОБА_2 про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 та запропонував у строк до 02.05.2019 надати докази звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в іншому випадку свідоцтво про право на спадщину буде видано спадкоємцям які прийняли спадщину в у становлений законом строк та спосіб. За інформацією Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, на запит нотаріуса, ОСОБА_3 в період з 10.10.1996 по 08.01.2004 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) була зареєстрована в АДРЕСА_1 ; разом із нею на день смерті зареєстровані особи відсутні. Також на запит нотаріуса із Відділу у Тиврівському районі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області було надано копії записів з Державного акта на право колективної власності на землю колишнього КСП «Мир» с. Красне. Окрім того, зазначається, що в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) с. Красне на ОСОБА_3 відомості відсутні. Згідно довідки Новоміської сільської ради Тиврівського району Вінницької області №249 від 07.06.2019 за ОСОБА_3 рахується земельна ділянка площею 3,8783га, пай 243, землі запасу, вид угідь: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 0524584400:01:002:0154.

Постановою державного нотаріуса П`ятої запорізької державної нотаріальної контори Кисельової В.В. №2212/02-31 від 16.07.2019 позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 на спадкове майно, що складається з земельної ділянки площею 3,8783 га, пай 243, оскільки позивачем пропущено строк для прийняття спадщини, а також те, що спадкоємцем не надано оригінал документу про право власності на спадкове майно, з проставленням підпису та печатки органу, що провів реєстрацію права власності (а.с. 22-23, 68-69)

Таким чином, судом встановлено, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Запоріжжя. Позивач прийняв спадщину відповідно до положень п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України в ред. 2004 року та ч. 3 ст. 1268 ЦК України, як такий, що постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Інший спадкоємець за законом ОСОБА_2 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та до суду із позовом про визначення додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, не зверталася.

До складу спадкового майна входить право власності на земельну ділянку площею 3,8783 га, пай 243, землі запасу, вид угідь: сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 0524584400:01:002:0053, що знаходиться на території Новоміської сільської ради Тиврівського району Вінницької області. Однак через відсутність документу, який посвідчує право власності спадкодавця ОСОБА_3 на земельну ділянку, позивач не може у нотаріальній конторі оформити свої спадкові права після смерті матері, про що нотаріусом видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Тобто, вирішити дане питання, окрім як в судовому порядку, позивач позбавлений можливості, його право на спадщину порушене та підлягає захисту. Право на земельну ділянку виникло у спадкодавця у порядку встановленому законом та на підставі відповідного правовстановлюючого документу, а тому є об`єктом спадкування.

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає прийняті судом до уваги докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Із встановлених обставин випливає, що між сторонами виникли правовідносини спадкування за законом, що регулюються Цивільним Кодексом України, які застосував суд при вирішенні справи та на які посилався позивач.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України – право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України – право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.ч.1, 5, 6 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України – право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч.1, 2, 3, 5 ст. 25 ЗК України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій. Землі у приватну власність особам, зазначеним у частині першій цієї статті, передаються безоплатно. Особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

Згідно ч. 2 ст. 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належить зокрема рілля. Згідно ч.3 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам – для ведення, зокрема особистого селянського господарства, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ст. 116 ЗК України, що діяла на час виникнення права власності на спадкову земельну ділянку у спадкодавця ОСОБА_3 , громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 125, 126 ЗК України, що діяла на час виникнення права власності на спадкову земельну ділянку у спадкодавця ОСОБА_3 право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити, так як він обґрунтований, доведений позивачем, відповідає матеріальному закону, визнаний відповідачами, не заперечується третьою особою, яка також є спадкоємцем, і це визнання не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, викладені у ньому обставини знайшли своє підтвердження. Судом не встановлено порушення права інших осіб при визнанні права власності на земельну ділянку за позивачем, що належить померлій ОСОБА_3 та підтверджено факт постійного проживання позивача як спадкоємця зі спадкодавцем ОСОБА_3 ..

Відповідно до ст.ст. 25, 1216, 1217, 1218, 1221, 1222, 1223 ч.3, 1225, 1261, 1268, 1273 ч.ч. 1, 5, 6 ЦК України, ст.ст. 22, 25, 116, 125, 126 ЗК України, керуючись, ст.ст. 1, 10, 76-80, 89, 258, 259, 263-265, 273, 293-294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Новоміської сільської ради Тиврівського району Вінницької області, Запорізької міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем, визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом- задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день її смерті, тобто на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку, площею 3,8783га, пай 243, землі запасу, вид угідь: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 0524584400:01:002:0053, що знаходиться на території Новоміської сільської ради Тиврівського району Вінницької області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.П. Шевчук