Ухвала суду № 100427882, 05.10.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/17071/21

Провадження № 2/643/5670/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2021

05 жовтня 2021 року місто Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Сугачова О.О., вивчивши матеріали позовної заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Гаврилової Світлани Анатоліївни про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до Московського районного суду м. Харкова з позовом до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Гаврилової Світлани Анатоліївни про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання вчинити дії, в якому просить скасувати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесену приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою Світланою Анатоліївною; зобов`язати приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Гаврилову Світлану Анатоліївну видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 .

Дослідивши отримані матеріали, судом встановлені недоліки позовної заяви, які унеможливлюють відкриття провадження у справі та обумовлюють необхідність залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суд повинен перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту прав, а також дотримання правил підсудності та виконання вимог встановлених для форми, змісту позовної заяви.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Всупереч вказаної вимоги законодавства, позивачем не зазначено її адресу мешкання та реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Всупереч вказаної вимоги законодавства, позивачем та її представником не додано до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, для відповідача.

Крім того, частиною 5 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно до ч. 1 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно до ч. 4 ст. Цивільного процесуального кодексу України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Положеннями ч. 5 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Позивачем та її представником до позовної заяви додані копії письмових доказів (документів), перелік яких наведений в позовній заяві.

Проте, копії письмових доказів, які додані до позовної заяви, позивачем взагалі не засвідчені.

Далі, позивачем та її представником не конкретизовано пункти 3 та 4 прохальної частини позову.

В пункті 3 прохальної частини позову позивач просить: «скасувати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесену приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою Світланою Анатоліївною».

Однак, позивачем не зазначено яку саме постанову вона просить скасувати (серія, номер, дата) та про вчинення якої саме нотаріальної дії.

В пункті 4 прохальної частини позову позивач просить: «зобов`язати приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Гаврилову Світлану Анатоліївну видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 ».

Однак, позивачем не зазначено кому саме вона просить видати таке свідоцтво.

Неконкретизованість позовних вимог може викликати в подальшому ускладнення виконання судового рішення. Так, відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як вбачається з позовної заяви, прохальна її частина має одночасно дві вимоги немайнового характеру.

Згідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 908,00 грн.

Як вбачається з квитанції, яка додана до матеріалів позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн, тобто лише за одну вимогу немайнового характеру, а за другу вимогу немайнового характеру судовий збір не сплачено, докази не надані.

Тому, позивач має доплатити судовий збір за другу вимогу немайнового характеру в сумі 908,00 грн та надати суду оригінал квитанції.

Реквізити для сплати судового збору - отримувач коштів: ГУК Харків обл/м.Харків/Московський, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача: UA568999980313171206000020657, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: «судовий збір за подання позовної заяви до Московського районного суду м. Харкова».

В пункті 2прохальної частини позову позивач просить суд витребувати докази.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане у строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановлено строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України, у клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Позивачем та її представником, всупереч ч.ч. 1,2 ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України, не подано клопотання про витребування доказів окремо від позовної заяви (тексту позову), із зазначенням переліку, передбаченого ч. 2 ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України.

Щодо підсудності даної справи суд зазначає таке.

За загальним правилом, визначеним ч. 1,2 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше передбачено законом; позови до юридичної особи пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина 1 статті 30 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

При ознайомленні судом з текстом позовної заяви, можна дійти висновку про те, що позивач вирішила скористатися своїм правом на альтернативну (виключну) підсудність даної справи, звернувшись до суду з позовом за місцезнаходженням майна ( АДРЕСА_1 ), що територіально відноситься до Московського району м. Харкова.

Однак, при зверненні до суду з даним позовом, позивачем та її представником не зазначено склад спадщини (перелік спадкового майна), не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження місцезнаходження майна на території Московського району м. Харкова, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказані вище обставини є перешкодою для визначення підсудності та здійснення подальших процесуальних дій.

Відтак, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання позивачу часу, необхідного для усунення зазначених недоліків.

Згідно до ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст.ст. 27, 28, 30, 83, 175, 177, 185, 187, 260, 353-354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Гаврилової Світлани Анатоліївни про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позову впродовж десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви, відповідно до ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Сугачова