Рішення № 100427371, 11.10.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/6729/21

Провадження № 2/428/1429/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Шубочкіної Т.В.,

при секретарі Волковій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні без виклику сторін позовну заяву ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвуєродонецького району Луганської області, Комунального підприємства «Житлосервіс «Світанок» про визнання незаконним та скасування розпоряджень керівника Сєвєродонецької міської ВЦА Сєвєродонецького району Луганської області, визнання незаконним та скасування наказів директора КП «Житлосервіс «Світанок», поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, -

ВСТАНОВИВ:

До Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в огрунтування якої він зазначив, що розпорядженням Сєвєродонецького міського голови від 29.01.2019 року № 59 «Про призначення на посаду генерального директора комунального підприємства «Житлосервіс «Світанок» ОСОБА_1 » позивача призначено на посаду генерального директора комунального підприємства «Житлосервіс «Світанок». Того ж дня між виконуючим обов`язки міського голови, секретарем Сєвєродонецької міської ради Луганської області - Ткачуком Вячеславом Петровичем , який діяв від імені Сєвєродонецької міської ради на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», що іменується надалі «Власник», та громадянином ОСОБА_1 , що іменується надалі «Керівник», було укладено Контракт про призначення останнього генеральним директором КП «Житлосервіс «Світанок» на термін з 29 січня 2019 року по 29 січня 2029 року.

Розпорядженням керівника ВЦА №149 від 31.08.2020 «Про затвердження Статуту комунального підприємства «Житлосервіс «Світанок» в новій редакції», була затверджена нова редакція Статуту КП «Житлосервіс «Світанок», згідно якої керівною посадою на підприємстві замість посади «генеральний директор» стала посада «директор».

Розпорядженням керівника ВЦА міста Сєвєродонецьк Луганської області № 810 від «Про припинення контракту з генеральним директором КП «Житлосервіс «Світанок» ОСОБА_1», відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України, враховуючи розпорядження керівника ВЦА №149 від 31.08.2020 «Про затвердження Статуту комунального підприємства «Житлосервіс «Світанок» в новій редакції», Повідомлення про запровадження зміни істотних умов праці № 175 від 31.08.2020, у зв`язку з тим, що станом на 02.11.2020 року до військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області не надходила згода ОСОБА_1 на продовження роботи в нових умовах, контракт з останнім припинено та зобов`язано КП «Житлосервіс «Світанок» вжити заходи щодо звільнення ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.

На підставі розпорядження керівника ВЦА №810 від 03.11.2020 року директором КП «Житлосервіс «Світанок» видано наказ №132-к від 03.11.2020 року, яким звільнено позивача з посади генерального директора комунального підприємства «Житлосервіс «Світанок» з 03.11.2020 згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Позивач не погодився зі своїм звільненням та звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15.04.2021 у справі № 428/9732/20 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено: визнано незаконним та скасовано розпорядження керівника ВЦА міста Сєвєродонецьк Луганської області №810 від і наказ директора КП «Житлосервіс «Світанок» №132-к від 03.11.2020, поновлено ОСОБА_1 на посаді генерального директора КП «Житлосервіс «Світанок» з 04.11.2020 року та стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу і судовий збір.

16 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до керівника Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області із заявою, в якій просив:

?негайно поновити його на посаді генерального директора КП «Житлосервіс «Світанок» з 04.11.2020;

?внести зміни до Статуту КП «Житлосервіс «Світанок» стосовно поновлення посади генерального директора;

?здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - КП «Житлосервіс «Світанок», які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, стосовно поновленого на посаді генерального директора КП «Житлосервіс «Світанок» з 04.11.2020 ОСОБА_1 ;

?внести зміни до штатного розкладу комунального підприємства «Житлосервіс «Світанок» в частині поновлення посади генерального директора;

?допусти до фактичного виконання трудових обов`язків на посаді генерального директора КП «Житлосервіс «Світанок»;

?передати по Акту установчі документи, печатки, штампи підприємства.

З метою створення уявної видимості виконання рішення Сєвєродонецького МІСЬКОГО суду Луганської області від 15.04.2021 у справі № 428/9732/20, керівником Сєвєродонецької міської ВЦА Сєвєродонецького району Луганської області видано розпорядження № 469 від «Про поновлення на посаді генерального директора комунального підприємства «Житлосервіс «Світанок» ОСОБА_1 ».

На підставі розпорядження керівника Сєвєродонецької міської ВЦА № 469 від 03.11.2020 року директором КП «Житлосервіс «Світанок» видано наказ № 56-к від 19.04.2021, яким поновлено ОСОБА_1 з 04.11.2020 року на посаді генерального директора КП «Житлосервіс «Світанок». Однак, позивач не був допущений до фактичного виконання трудових обов`язків, йому не передавались установчі документи, печатки, штампи підприємства, тобто не було надано йому реальну можливість виконання обов`язків генерального директора КП «Житлосервіс «Світанок».

З метою недопущення позивача до виконання обов`язків генерального директора КП «Житлосервіс «Світанок», керівник Сєвєродонецької міської ВЦА Сєвєродонецького району Луганської області видав розпорядження № 472 від 16.04.2021, яким вніс зміни до розпорядження міського голови від 29.01.2019 № 59 «Про призначення на посаду генерального директора комунального підприємства «Житлосервіс «Світанок» ОСОБА_1 », а саме: друге та третє речення пункту 1 та пункт 3 розпорядження міського голови від 29.01.2019 № 59 визнав такими, що втратили чинність. Вищевказане розпорядження керівника Сєвєродонецької міської ВЦА Сєвєродонецького району Луганської області № 472 від 16 квітня 2021 року «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 29 січня 2019 року № 59» суперечить умовам Контракту від 29 січня 2019 року та позбавляє позивача права підпису, права без довіреності представляти інтереси підприємства, укладати угоди, відкривати рахунки в банках, вчиняти реєстраційні дії тощо, тобто фактично усуває позивача від виконання обов`язків генерального директора.

Після поновлення позивача судом на попередній роботі, відповідачами не вносились зміни до Статуту та до штатного розпису КП «Житлосервіс «Світанок» стосовно поновлення посади «генеральний директор», не здійснювалась державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, стосовно поновленого судом з 04.11.2020 на посаді генерального директора КП «Житлосервіс «Світанок» - ОСОБА_1 . Тобто, процедура поновлення ОСОБА_1 на роботі не була дотримана відповідачами, оскільки позивачу не було фактично забезпечено доступ до роботи і можливість виконання обов`язків генерального директора КП «Житлосервіс «Світанок».

З метою недопущення позивача до виконання обов`язків генерального директора КП «Житлосервіс «Світанок», керівник Сєвєродонецької міської ВЦА Сєвєродонецького району Луганської області видав розпорядження № 472 від яким вніс зміни до розпорядження міського голови від 20.01.2019 № 59 «Про призначення на посаду генерального директора комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» ОСОБА_1 ». а саме: друге та третє речення пункту 1 та пункт 3 розпорядження міського голови від 29.01.2019 № 59 визнав такими, що втратили чинність.

19 квітня 2021 року керівник Сєвєродонецької міської ВЦА Сєвєродонецького району Луганської області прийняв ще одне розпорядження № 489 «Про переведення в простій», яким зобов`язав перевести в простій генерального директора КП «Житлосервіс «Світанок» ОСОБА_1 з 20 квітня 2021 року.

19 квітня 2021 року розпорядженням керівника Сєвєродонецької міської ВЦА Сєвєродонецького району Луганської області № 488, вирішено скоротити посаду генерального директора КП «Житлосервіс «Світанок» та ініційовано процедуру звільнення позивача згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (скороченням штату).

На підставі розпорядження від 19.04.2021 № 488, директором КП «Житлосервіс «Світанок» ОСОБА_3 видано наказ від 19.04.2021 № 162 «Про звільнення у зв`язку зі скороченням штату», яким наказано скоротити з 20.06,2021 посаду генерального директора КП «Житлосервіс «Світанок» та попередити ОСОБА_1 про звільнення згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України за два місяці до дати вивільнення 20.06.2021.

22 червня 2021 року розпорядженням керівника Сєвєродонецької міської ВЦА . Сєвєродонецького району Луганської області № 1001 «Про припинення контракту з генеральним директором КП «Житлосервіс «Світанок» ОСОБА_1 » припинено Контракт про призначення генерального директора комунального підприємства «Житлосервіс «Світанок», що укладений 29 січня 2019 року, та звільнено ОСОБА_1 з посади генерального директора комунального підприємства «Житлосервіс «Світанок» 22 червня 2021 року.

На підставі розпорядження від 22.06.2021 № 1001, директором КП «Житлосервіс «Світанок» ОСОБА_3 видано наказ від 22.06.2021 № 90-к «Про скорочення штату», яким звільнено ОСОБА_1 , генерального директора, 22 червня 2021 року у зв`язку зі скороченням штату, згідно ш 1 ст. 40 КЗпП України, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати. Але, в період з 16.06.2021 по 23.06.2021 позивач перебував на лікарняному і був звільнений від роботи, що підтверджується листком непрацездатності Серія АДР № 090530.

Просить визнати незаконним та скасувати:

- розпорядження керівника Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області №472 від 16.04.2021 року «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 29.01.2019 року №59», №489 від 19.04.2021 року «Про переведення у простій», №1001 від 22.06.2021 року «про припинення контракту з генеральним директором комунального підприємства «Житлосервіс «Світанок» ОСОБА_1 »,

- наказ директора КП «Житлосервіс «Світанок» від 19.04.2021 року №163 «Про переведення генерального директора КП «Житлосервіс «Світанок» у простій», від 22.06.2021 року № 90-к «Про скорочення штату».

- поновити його на посаді генерального директора КП «Житлосервіс «Світанок» з 23.06.2021 року та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Від КП «Житлосервіс «Світанок» та Сєвєродонецької міської ВЦА Сєвєродонецького району Луганської області надійшли відзиви на позовну заяву, в яких зазначено, що процедура поновлення на посаді генерального директора КП «Житлосервіс «Світанок» ОСОБА_1 було дотримано всіх вимог законодавства, посада внесена в штатний розпис підприємства та призначений оклад. Із розпорядженнями ВЦА та наказом підприємства про поновлення на посаді ОСОБА_1 був ознайомлений належним чином, про розпорядження ВЦА та наказ підприємства про переведення його у простій та скороченням посади генерального директора також був ознайомлений належним чином. При звільненні ОСОБА_1 з посади генерального директора КП «Житлосервіс «Світанок» була дотримано процедуру звільнення. Позовні вимоги вважають необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи та докази, якими сторони обґрунтували вимоги та заперечення, суд прийшов до наступного.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд в межах заявлених позовних вимог (стаття 13 ЦПК України) та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.

Розпорядженням в.о. міського голови Сєвєродонецької міської Ради Луганської області №59 від 29.01.2019 року ОСОБА_1 призначено на посаду генерального директора КП «Житлосервіс «Світанок» та визначеного його уповноваженою особою, яка може вчиняти дії щодо внесення змін до реєстраційних документів та відомостей підприємства, а також особою, що без довіреності представляє інтереси підприємства та має право підпису, укладає угоди, відкриває рахунки в банках, надає документи для державної реєстрації тощо. На підставі зазначеного розпорядження 29.01.2019 року було укладено контракт на термін з 29.01.2019 року по 29.01.2029 року.

Розпорядженням керівника ВЦА м.Сєвєродонецька Луганської області №810 від 03.11.2020 року припинено контракт, укладений із ОСОБА_1 , та звільнено його з посади генерального директора КП «Житлосервіс «Світанок».

15 квітня 2021 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області по справі №428/9732/20 за позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області, Комунального підприємства «Житлосервіс «Світанок» про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені і його поновлено на посаді генерального директора КП «Житлосервіс «Світанок».

На виконання рішення суду було видано розпорядження керівника Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації від 16 квітня 2021 року № 469 «Про поновлення на посаді генерального директора Комунального підприємства «Житлосервіс «Світанок» ОСОБА_1 ». КП «Житлосервіс «Світанок» було виданий наказ № 56-к від 19.04.2021 року про поновлення ОСОБА_1 з 04.11.2020 року на посаді генерального директора.

Розпорядженням керівника Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 16.04.2021 року №472 були внесені зміни до розпорядження міського голови від 29.01.2019 року №59 в частині втрати чинності 2 та 3 речення п.1 та п.3 розпорядження, а саме в частині його повноважень та передачі йому, як генеральному директору, установчих документів, печатей та штампів.

Розпорядженням керівника Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 19.04.2021 року № 489 генерального директора КП «Житлосервіс «Світанок» ОСОБА_1 переведено в простій з 20.04.2021 року. На виконання даного розпорядження КП «Житлосервіс «Світанок» прийнятий наказ №163 від 19.04.2021 року про переведення ОСОБА_1 в простій з визначенням робочого місця та часу роботи. Даний наказ скасований та підприємством виданий наказ №165 від 20.04.2021 року про переведення ОСОБА_1 в простій.

Розпорядженням керівника Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 19.04.2021 року № 488 посада генерального директора Комунального підприємства «Житлосервіс «Світанок» скорочена з 20.06.2021 року. Наказом КП «Житлосервіс «Світанок» № 162 від 19.04.2021 року посада генерального директора підприємства скорочена і встановлена дата вивільнення 20.06.2021 року.

Розпорядженням керівника Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 22.06.2021 року № 1001 «Про припинення контракту з генеральним директором КП «Житлосервіс «Світанок» контракт, укладений із 22.06.2021 року із ОСОБА_1 припинений з 22.06.2021 року. Наказом КП «Житлосервіс «Світанок» № 90-к від 22.06.2021 року звільнено генерального директора ОСОБА_1 з 22.006.2021 року за ч.1 ст.40 КЗпП України.

Процедура поновлення на роботі.

Згідно контракту про призначення генерального директора комунального підприємства «Житлосервіс «Світанок», укладений між в.о. міського голови, секретарем міської Ради Ткачуком В.П. та ОСОБА_1 , від 29.01.2019 року останній призначений на посаду генерального директора підприємства строком на 10 років. В контракті визначені відповідні права та обов`язки генерального директора. Пунктом 5.1 данного контракту передбачено, що контракт припиняється у порядку, визначеному чинним законодавством та рішеннями Сєвєродонецької міської Ради. Наступний пункт контракту передбачає звільнення з посади керівника підприємства на підставі рішення Наглядової Ради.

Частина перша статті 235 КЗпП України передбачає, що в разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядав трудовий спір, підлягає негайному виконанню (частина сьома статті 235 КЗпП України).

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його оголошення в судовому засіданні.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Виконання рішення вважається закінченим із моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника.

Тобто, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.

КЗпП України не містить визначення поняття "поновлення на роботі", як і не встановлює порядку виконання відповідного рішення. Частково умови, за яких рішення суду про поновлення на роботі вважається примусово виконаним, закріплені у статті 65 Закону України "Про виконавче провадження".

За змістом статті 65 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент поновлення позивача на роботі за рішенням суду) рішення вважається виконаним боржником із дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

При розумінні роботи як регулярно виконуваної працівником діяльності, обумовленої трудовим договором, поновлення на роботі також включає допущення працівника до фактичного виконання трудових обов`язків, тобто створення умов, за яких він може їх здійснювати у порядку, що мав місце до незаконного звільнення.

Отже, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків. Відповідне положення міститься у постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 521/1892/18, від 06 грудня 2018 року у справі N465/4679/16 (провадження N61-29024св18), від 26 лютого 2020 року у справі N702/725/17 (провадження N 61- 12857св18).

На виконання рішення Сєвєродонецького міського суду від 15.04.2021 року було видано розпорядження керівника Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації від 16 квітня 2021 року № 469 «Про поновлення на посаді генерального директора Комунального підприємства «Житлосервіс «Світанок» ОСОБА_1 ». КП «Житлосервіс «Світанок» було виданий наказ № 56-к від 19.04.2021 року про поновлення ОСОБА_1 з 04.11.2020 року на посаді генерального директора. Із зазначеними документами позивач ознайомлений 19.04.2021 року в приміщенні КП «Житлосервіс «Світанок», що підтверджується актом, складеним та підписаним 8 особами 19.04.2021 року та відеофайлами на дисках МАР633ХJ23:64678 та MAP633ХJ23164680.

Наказом КП «Житлосервіс «Світанок» №160 від 16.04.2021 року введено до штатного розкладу підприємства посаду генерального директора з 15.04.2021 року.

Розпорядженням керівника Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 16.04.2021 року №472 були внесені зміни до розпорядження міського голови від 29.01.2019 року №59 в частині втрати чинності 2 та 3 речення п.1 та п.3 розпорядження, а саме в частині його повноважень та передачі йому, як генеральному директору, установчих документів, печатей та штампів.

Згідно Указу Президента України від 28 липня 2020 року № 297/2020 було створено військово-цивільну адміністрацію м.Сєвєродонецьк Луганської області. Згідно ст.3 ЗУ «Про військово-цивільні адміністрації» у день набрання чинності актом Президента України про утворення військово-цивільної адміністрації припиняються згідно із цим Законом повноваження:

обласної ради, її виконавчого апарату, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах, - у разі утворення військово-цивільної адміністрації області;

районної ради, її виконавчого апарату, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах, - у разі утворення військово-цивільної адміністрації району.

У разі утворення військово-цивільної адміністрації населених пунктів повноваження відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, сільських, селищних, міських голів припиняються з дня призначення керівника такої військово-цивільної адміністрації. Повноваження виконавчих органів зазначених рад, апаратів цих рад та їх виконавчих комітетів, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у таких органах та апаратах, припиняються з дня, наступного за днем прийняття рішення зазначеним керівником військово-цивільної адміністрації населених пунктів про можливість цієї військово-цивільної адміністрації здійснювати повноваження, віднесені законом до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Статтею 4 зазначено Закону визначені повноваження військово-цивільної адміністрації, зокрема:

-управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню;

-встановлення для підприємств, установ та організацій, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;

-здійснення управління майном, яке перебуває у комунальній власності відповідної територіальної громади (крім вирішення питань відчуження, у тому числі шляхом приватизації комунального майна та надання комунального майна в оренду на строк понад п`ять років). Обмеження щодо відчуження комунального майна, встановлені цим пунктом, не поширюються на випадки розподілу такого майна між територіальними громадами, території яких затверджені Кабінетом Міністрів України (далі - сформовані територіальні громади), передачі майна з комунальної до державної власності та списання комунального майна.

Тобто, управління комунальними підприємствами, в тому числі і надання або припинення повноважень, прав та обов`язків керівників цих підприємств відноситься виключно до владних функцій військово-цивільної адміністрації.

Крім того, згідно висновку Верховного суду по справі № 755/3495/16-ц рішення про визначення структури підприємства, про зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників є виключною компетенцію власника підприємства або уповноваженого ним органу та складовою права на управління діяльністю підприємством та установою. При цьому, правом працівникам залишається оспорювати власне саме правомірність його звільнення.

Суд вважає, що процедура поновлення позивача на роботі на посаді генерального директора була максимально виконана відповідачами.

Переведення у простій.

Згідно ст.34 КЗпП України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Простій за своїм кількісним показником може розповсюджуватися на одного або кількох працівників, на структурний підрозділ підприємства, а також на підприємство в цілому. Простій може бути з вини працівника або не з вини працівника.

Розпорядженням керівника Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 19.04.2021 року № 489 генерального директора КП «Житлосервіс «Світанок» ОСОБА_1 переведено в простій з 20.04.2021 року. На виконання даного розпорядження КП «Житлосервіс «Світанок» прийнятий наказ №165 від 20.04.2021 року про переведення ОСОБА_1 в простій з визначенням робочого місця та часу роботи, з виконанням обов`язків з прийому громадян.

В своєму позові позивач посилається на наказ №163 від 19.04.2021року як на підставу для задоволення позову. Але, наказом КП «Житлосервіс «Світанок» №165 від 20.04.2021 року «Про переведення генерального директора в простій» наказ № 163 від 19.04.2021 року, з яким був ознайомлений позивач, було скасовано, ОСОБА_1 переведено в простій з 20.04.2021 року, встановлено робоче місце, визначений робочий час та покладені обов`язки з прийому громадян. З наказом № 165 позивач не був ознайомлений, що є порушенням трудового законодавства.

В той же час, суд звертає увагу на те, що наказ № 163 від 19.04.2021 року та наказ № 165 від 20.05.2021 року були прийняті на підприємстві внаслідок розпорядження керівника Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 19.04.2021 року № 489 про переведення в простій генерального директора КП «Житлосервіс «Світанок» ОСОБА_1 з 20.04.2021 року, з яким позивач був ознайомлений, тобто був обізнаний про переведення його в простій.

Суд вважає, що встановлене порушення трудового законодавства жодним чином не впливає на його подальше звільнення за скороченням штату, а свідчить лише про порушення його прав.

Щодо процедури звільнення.

Розпорядженням керівника військово-цивільної адміністрації м.Сєвєродонецька Луганської області № 46 від 21.09.2020 року «Про припинення повноважень Наглядової ради комунальних підприємств, які засновані на комунальній власності територіальної громади м.Сєвєродонецьк Луганської області» повноваження наглядової Ради комунальних підприємств, які засновані на комунальній власності територіальної громади м.Северодонецьк Луганської області та зобов`язано комунальні підприємства, на яких припинено повноваження Наглядових рад, привести документи підприємства у відповідність до цього рішення.

Розпорядженням керівника військово-цивільної адміністрації м.Сєвєродонецьк Луганської області №149 від 31.08.2020 року затверджений Статут комунального підприємства «Житлосервіс «Світанок» в новій редакції. Згідно розділу 3 Статуту КП «Житлосервіс «Світанок» в новій редакції оперативне управління підприємством здійснює його керівник в особі директора, який призначається на посаду керівником ВЦА. В Статуте передбачені права та обов`язки директора.

Розпорядження керівника військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області №46 від 21.08.2020 року «Про припинення повноважень Наглядової ради комунальних підприємств, та розпорядження керівника ВЦА № 149 від 31.08.2020 року «Про затвердження Статуту комунального підприємства КП «Житлосервіс «Світанок» в новій редакції станом на сьогоднішній день є чинними, не є скасованими або такими що втратили чинність.

Згідно з п.1 ч.1 ст.40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Частиною другою статті 40 цього Кодексу встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до абз.1 п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992р., розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до ч.1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною 4 цієї ж норми встановлено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (частина друга статті 40 КЗпП України).

Згідно з ч.ч.1 та 3 ст.49-2 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

В постанові від 18.10.2017 року по справі №6-1723цс17 Верховний Суд України вказав, що оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Розпорядженням керівника Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 19.04.2021 року № 488 посада генерального директора Комунального підприємства «Житлосервіс «Світанок» скорочена з 20.06.2021 року. Наказом КП «Житлосервіс «Світанок» № 162 від 19.04.2021 року посада генерального директора підприємства скорочена і встановлена дата вивільнення 20.06.2021 року.

Згідно акту про ознайомлення генерального директора КП «Житлосервіс «Світанок» ОСОБА_1 , останній був ознайомлений із змістом розпорядження керівника Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації від 16 квітня 2021 року № 469 «Про поновлення на посаді генерального директора Комунального підприємства «Житлосервіс «Світанок» ОСОБА_1 », від 16.04.2021 року №472 «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 29.01.2019 року №59», від 19.04.2021 року № 489 «Про переведення в простій» та №488 «Про скорочення посади генерального директора КП «Житлосервіс «Світанок», листом від 19.04.2021 року №792 про попередженням про наступне вивільнення, але відмовився від підпису про ознайомлення. Даний акт складений та підписаний 8 особами 19.04.2021 року. Факт ознайомлення підтверджений відеофіксуванням. Крім того, зазначені документи були направлені на поштову адресу ОСОБА_1 того ж дня.

Листами Сєвєродонецької міської ВЦА Сєвєродонецького району Луганської області від 07.05.2021, 14.05.2021, 25.05.2021, 01.06.2021, 04.06.2021, 17.06.2021 ОСОБА_1 додатково попереджено про звільнення, що підтверджується поштовими повідомленнями. Те, що позивач не отримував зазначені листи не є причиною вважати його не повідомленим.

Суд вважає, що відповідачами були здійснені всі заходи для своєчасного повідомлення позивача про наступне звільнення.

Розпорядженням керівника Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 22.06.2021 року № 1001 «Про припинення контракту з генеральним директором КП «Житлосервіс «Світанок» контракт, укладений із 22.06.2021 року із ОСОБА_1 припинений з 22.06.2021 року. Наказом КП «Житлосервіс «Світанок» № 90-к від 22.06.2021 року звільнено генерального директора ОСОБА_1 з 22.06.2021 року за ч.1 ст.40 КЗпП України.

Частинами 2,5 статті 43 КЗпП України передбачено, що у випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

Згідно повідомлення №4 Первинної профспілкової організації КП «Житлосервіс «Світанок» від 31.05.2021 року, профспілковий комітет підприємства розглянуло питання звільнення генерального директора КП «Житлосервіс «Світанок» ОСОБА_1 з 20.06.2021 року за п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату та надано згоду на його звільнення.

Згідно з ч.2 ст.40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у п.1,2 та 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2021 року позивач був ознайомлений з переліком вакантних посад КП «Житлосервіс «Світанок», про що свідчить його підпис.

Протягом двох місяців позивачу надавалися пропозиції щодо вакантних посад на підприємстві в листах від 14.05.2021 № 1235, від 26.05.2021, № 1398, від 01.06.2021 № 1575, від 04.06.2021 № 1664, від 07.05.2021 № 1158, від 17.06.2021 № 1910.

17.06.2021 року Фонд комунального майна військово-цивільної адміністрації, звернувся зі службовою запискою до начальника Загального відділу військово-цивільної адміністрації з проханням надати інформацію щодо надходження до Військово-цивільної адміністрації від генерального директора комунального підприємства «Житлосервіс «Світанок» заяви щодо згоди чи незгоди продовжувати роботу на вільних посадах станом на 17 год. 00 хв. 18.06.2021. на що начальником Загального відділу військово-цивільної адміністрації було надано відповідь що таких заяв від ОСОБА_1 не надходило.

За період роботи ОСОБА_1 на посаді генерального директора КП «Житлосервіс «Світанок» після поновлення його на роботі були складені чисельні акти про його відсутність на робочому місці датовані: 16.04.2021, 19.04.2021, 21.04.2021, 22.04.2021, 23.04.2021, 26.04.2021, 27.04.2021, 05.05.2021, 06.05.2021, 07.05.2021, 11.05.2021, 12.05.2021, 13.05.2021, 14.05.2021, 17.05.2021, 18.05.2021, 19.05.2021, 20.05.2021, 24.05.2021, 25.05.2021, 26.05.2021, 27.05.2021, 28.05.2021, 21.05.2021, 01.06.2021, 02.06.2021, 03.06.2021, 04.06.2021, 07.06.2021, 08.06.2021, 09.06.2021, 10.06.2021, 11.06.2021, 14.06.2021, 15.06.2021, 16.06.2021, 17.06.2021, 18.06.2021, 22.06.2021 року. Суд звертає увагу на те, що дані акти не є підставою для звільнення ОСОБА_1 , а є лише підтвердженням того, що в деякі дні, не перебуваючи на лікарняних, він не з`являвся на роботу. Але в той же час, судом встановлено порушення в частині ознайомлення позивача із наказом № 165 від 20.04.2021 року про переведення ОСОБА_1 в простій та визначення йому робочого місця та часу роботи.

Суд вважає, що Сєвєродонецька міська ВЦА Свєродонецького району Луганськоїх області вправі самостійно визначати організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і штатний розпис КП «Житлосервіс «Світанок», і на підприємстві дійсно відбулося скорочення чисельності працівників, що стало підставою для звільнення ОСОБА_1 .

Відповідно до частини третьої статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Вже після звільнення, а саме 02.07.2021 року, ОСОБА_1 надав на підприємство листи непрацездатності, згідно яких він знаходився на лікарняних з 20.04.2021 по 30.04.2021, 05.05.2021 по 19.05.2021, 20.05.2021 по 26.05.2021, з 27.05.2021 по 15.06.2021, з 16.06.2021 року по 22.06.2021 року.

Тобто, ОСОБА_1 було звільнено в останній день перебування його на лікарняному, що свідчить про порушення відповідачами вимог ч.3 ст.40 КЗпП України.

Рішенням Конституційного Суду України від 04 вересня 2019 року № 6-р(ІІ)2019 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 40 КЗпП України визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), положення частини третьої статті 40 КЗпП України. Конституційний Суд України зазначив, що положеннями частини третьої статті 40 Кодексу закріплені гарантії захисту працівника від незаконного звільнення, що є спеціальними вимогами законодавства, які мають бути реалізовані роботодавцем для дотримання трудового законодавства. Однією з таких гарантій є, зокрема, сформульована у законодавстві заборона роботодавцю звільняти працівника, який працює за трудовим договором і на момент звільнення є тимчасового непрацездатним або перебуває у відпустці. Отже, нерозповсюдження такої вимоги на трудові правовідносини за контрактом є порушенням гарантій захисту працівників від незаконного звільнення та ставить їх у нерівні умови порівняно з працівниками інших категорій.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини третьої статті 40 КЗпП України є такими, що поширюються на усі трудові правовідносини.

Порушення прав позивача, а саме звільнення його в день перебування на лікарняному може бути усунено судом шляхом зміни дати звільнення, тобто визначення дати припинення трудових відносин у перший день після закінчення періоду непрацездатності за наявності підстав для звільнення. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові № 205/4196/18 (провадження № 14-670 цс 19) від 15 вересня 2020 року.

В листку непрацездатності Серія АДР № 090530, який видано ОСОБА_1 , вказано стати до роботи 23.06.2021 року.

Суд вважає, що в даному випадку були порушені права ОСОБА_1 в частині звільнення під час знаходження його на лікарняному. Однак, враховуючи судову практику, суд вважає, що порушення прав позивача може бути усунено шляхом зміни дати звільнення.

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Виходячи зі змісту частини першої статті 235 КЗпП України, оплата вимушеного прогулу має місце у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою.

Системний аналіз та тлумачення положень статті 235 КЗпП України дає підстави для висновку про те, що вимушений прогул - це час, упродовж якого працівник з вини роботодавця не мав змоги виконувати трудові функції. При цьому причиною виникнення вимушеного прогулу може стати звільнення без законної підстави, що перешкоджає виконанню працівником трудової функції, обумовленої трудовим договором, неправильне формулювання причини звільнення у трудовій книжці чи затримка видачі з вини роботодавця трудової книжки, що перешкоджає працівникові реалізувати своє право на працю в іншого роботодавця.

У випадках зміни дати звільнення відсутній склад трудового майнового правопорушення, тобто підстава і умови матеріальної відповідальності роботодавця. Причина того, що працівник не виконував свої трудові обов`язки і не отримував заробітну плату, є тимчасова непрацездатність, а не винні дії (бездіяльність) роботодавця.

Зміна дати звільнення не є вимушеним прогулом, за який працівникові виплачується середній заробіток, розмір якого обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

У випадку зміни дати звільнення середній заробіток за весь час вимушеного прогулу не виплачується, а працівникові за його заявою чи за позовом до суду за період тимчасової непрацездатності виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до положень Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Такий висновок щодо застосування норм права, викладений у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 461/7292/17, від 22 грудня 2020 року у справі № 501/330/18-ц.

На підставі викладеного суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідачів середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 23 червня 2021 року до дня поновлення на роботі не підлягає задоволенню.

З огляду на вищезазначене суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265,268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Комунального підприємства «Житлосервіс «Світанок» про визнання незаконним та скасування розпоряджень керівника Сєвєродонецької міської ВЦА Сєвєродонецького району Луганської області, визнання незаконним та скасування наказів директора КП «Житлосервіс «Світанок», поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку задовольнити частково.

Змінити дату звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора Комунального підприємства «Житлосервіс «Світанок» відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України з 22 червня 2021 року на 23 червня 2021 року.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т. В. Шубочкіна