
Справа № 340/190/17
Провадження № 1-кп/346/124/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2021 р.м. Коломия
Колегія суддів Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді: П`ятковського В.І.,
суддів: Калинюка О.П., Яремин М.П.
з участю секретаря Матушевської Г.Д.,
прокурора Рижого О.С.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
захисників Бандури В.О., Байдащука Г.В.,
розглянувши у закритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду м. Коломия матеріали кримінального провадження внесені в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за № 12017090000000014 від 17 січня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_1 за ст.ст. 115 ч. 2 п. 10, 152 ч. 4 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
На розгляді Коломийського міськрайонного суду знаходиться дане кримінальне провадження.
Провадження перебуває на стадії дослідження письмових та речових доказів.
В зв"язку із закінченням робочого дня колегія суддів вважає доцільним розгляд справи відкласти.
Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, оскільки такий у нього закінчується, а всі ризики, які враховувалися при обранні вказаного запобіжного заходу передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час не зменшились і запобігти їм, шляхом застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів неможливо через невідповідність характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи обвинуваченого даному запобіжному заходу.
Захисники щодо клопотання прокурора заперечили, вказали, що стороною обвинувачення лише констатовано наявність ризиків, які слугували підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу, які не підтверджені доказами можливості їх настання. Вказав, що обвинувачений тривалий час перебуває під вартою, без доведення існування реальних ризиків та за наявності існуючих сумнівів винуватості. Вважають за можливе застосувати до ОСОБА_2 замість тримання під вартою домашній арешт.
Обвинувачений погодився з думкою захисників.
Заслухавши заявлені клопотання, взявши до уваги думки учасників судового розгляду, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Вимогами статті 331 ч.1 КПК України визначено, що суд зобов`язаний розглянути клопотання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку визначеного законом та ухвалою суду. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій її переслідують.
Згідно правової позиції ЄСПЛ, висловленої судом у п. 79 рішення Суду у справі "Харченко проти України" та у п. 170 рішення Суду у справі "Лабіта проти Італії", таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують право поваги до особистої свободи.
На даний час по вказаному провадженню досліджуються письмові та речові докази.
Оскільки ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які визначено покарання тільки у вигляді позбавлення волі, колегія суддів вважає, що з урахуванням особи обвинуваченого та характеру висунутого обвинувачення, тяжкості покарання, що загрожує йому, реальними залишаються ризики можливого ухилення його від кримінальної відповідальності, вчинення нових злочинів та здійснення тиску на свідків і потерпілих при звільненні з-під варти.
Таким чином, колегія суддів виходячи з тих обставин, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства приходить до висновку про обгрунтованість клопотання прокурора щодо тримання обвинуваченого під вартою.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 27, 139-143, 327, 331, 336, 372 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів до 17 грудня 2021 року.
Судове засідання по кримінальному провадженню № 12017090000000014 від 17 січня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_1 за ст.ст. 115 ч. 2 п. 10, 152 ч. 4 КК України відкласти на 14 год.30 хв. 30 листопада 2021 року.
Копію даної ухвали направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань № 12.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня оголошення.
Судді: П`ятковський В. І. Калинюк О.П. Яремин М.П.
Судове рішення № 100427013, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області було прийнято 19.10.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 340/190/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: