Ухвала суду № 100426603, 20.10.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/7207/21

№ 2/183/3726/21

У Х В А Л А

20 жовтня 2021 року суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сорока О.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Кредитної спілки «Лозівський взаємний кредит» до ОСОБА_1 про накладення стягнення на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

18 жовтня 2020 року канцелярією Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області зареєстровано позов Кредитної спілки «Лозівський взаємний кредит» до ОСОБА_1 , у якому позивач просить звернути стягнення на майно ОСОБА_1 – спадкоємця ОСОБА_2 , який в свою чергу був солідарним боржником за кредитним договором 3 ПД №144 від 28 березня 2016 року.

У позові позивач посилається на вимоги ч.1 ст. 109 та ч.3 ст. 114 ЦПК України, помиляючись щодо нумерації норм ЦПК України, якими врегульовано підсудність справ, та пред`являє позов до спадкоємця за місцем відкриття спадщини, однак фактично позов пред`явлено до відповідача, місце реєстрації якого знаходиться під юрисдикцією Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Між тим, вважаю за необхідне передати справу на розгляд до суду за виключною підсудністю, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 30 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Спір у цій справі виник у зв`язку з невиконанням зобов`язань, які виникли з договорів позики, укладених між позивачем та спадкодавцем, спадкоємцем якого є відповідач у справі.

Відповідно до абзацу 4 пункту 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Виходячи з змісту позовних вимог, позивач просить звернути стягнення на майно ОСОБА_1 , який успадкував земельну ділянку боржника ОСОБА_3 у зобов`язанні, що розташована на території Зачепилівського району Харківської області.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про передачу цивільної справи за підсудністю до Зачепилівського районного суду Харківської області.

На підставі викладеного, керуючись 28, 31 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Лозівський взаємний кредит» до ОСОБА_1 про накладення стягнення на спадкове майно, - направити за підсудністю до Зачепилівського районного суду Харківської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з моменту її проголошення.

Суддя О.В. Сорока