Рішення № 100423610, 05.10.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 року Справа № 915/261/21

м. Миколаїв

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю “Алнатан”,

(54007, м. Миколаїв, вул. Троїцька, буд. 43);

Відповідач: Комунальне підприємство Миколаївської міської ради

“Миколаївелектротранс”,

(54020, м. Миколаїв, вул. Андрієва - Палагнюка, 17);

Про: визнання договору оренди майна продовженим,-

Суддя С.М.Коваль

за участі секретаря судового засідання Сьянової О.С.,

Представники:

Від позивача: не присутній.

Від відповідача: не присутній.

СУТЬ СПОРУ :

Позов поданий про визнання укладеним договору оренди від 15.12.2004 № 63 на тих самих умовах, на яких був укладений між товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Алнатан” та комунальним підприємством Миколаївської міської ради (КПММР) “Миколаївелектротранс”.

Позовні вимоги обґрунтовуються відмовою комунального підприємства Миколаївської міської ради “Миколаївелектротранс” в укладенні (продовженні) договору оренди.

Відповідач у наданому відзиві проти позову заперечує.

Від сторін надійшли 05.10.2021 року окремі заяви про розгляд справи за відсутності представників сторін за наявними матеріалами.

Обставини справи.

Пунктом 5 розпорядження Фонду комунальної власності Миколаївської міської ради №403-р від 15.12.2004 року “Про використання нежитлових приміщень міської комунальної власності” КПММР “Миколаївелектротранс” надано дозвіл на передачу в оренду ТОВ “Алнатан” приміщення тролейбусного депо по вул. Будівельників, 1, площею 108, 2 кв.м. для використання під магазин, бар, автомийку.

На підставі даного розпорядження, 15.12.2004 між сторонами укладений спірний договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності № 63 (далі – договір), за умовами якого відповідач зобов`язався надати, а позивач прийняти в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: будівля прохідної Депо № 3, нежитлове приміщення площею 108,2 кв. м., розміщене за адресою: вул. Будівельників, 1, м. Миколаїв. Майно передається в оренду з метою використання під магазин (п. 1.1 договору з урахуванням додаткової угоди №1 від 03.12.2015).

Відповідно до п. 2.1. договору позивач вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання передачі майна.

15.12.2004 року нерухоме майно передано в орендне користування, що підтверджується актом приймання-передавання нежитлового приміщення по договору оренди від 15.12.2004 року.

За твердженнями позивача, сторонами додатковими угодами №1 від 03.12.2015 року, №2 від 03 січня 2018 року та №3 від 01.02.2018 року продовжено строк дії договору по 31.01.2021 року.

Таким чином, протягом цього періоду ТОВ «Алнатан» було належним користувачем нежитлового приміщення по вул. Будівельників, 1, та протягом всього строку користування даним приміщенням позивач належним чином виконував всі умови договору: вчасно та в повному обсязі сплачував орендну плату; погоджував з відповідачем усі дії щодо покращення приміщення тощо.

05.10.2020 ТОВ “Алнатан” направив на адресу КПММР “Миколаївелектротранс” лист-повідомлення №5/10, в якому просив продовжити строк дії договору оренди.

Відповідач вищевказані листи залишив без відповіді та задоволення.

01.02.2021 КПММР “Миколаївелектротранс” направив ТОВ “Алнатан” заяву про припинення дії договору у зв`язку із неналежним виконанням умов договору.

Позивач просить визнати укладеним договір оренди від 15.12.2004 № 63 на тих самих умовах, на яких був укладений між товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Алнатан” та комунальним підприємством Миколаївської міської ради “Миколаївелектротранс” (зі змінами внесеними додатковими угодами №1 від 03.12.2015 року, №2 від 03 січня 2018 року та №3 від 01.02.2018 року).

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на ст.ст. 161-164 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України, ст. 285 Господарського кодексу України, та зазначає, що він має переважне право на поновлення договору оренди нерухомого майна.

Відповідач, як вже вище вказано, письмовий відзив надав, проти позову заперечує, зокрема, з наступного.

- орендарем фактично використовується більша площа, ніж було обумовлено договором оренди, в приміщенні кафе (бару) здійснювався продаж підакцизних товарів, без внесення змін до договору оренди щодо збільшення займаної площі та зміну призначення приміщення не проводилась;

- позивач, станом на дату закінчення строку дії договору №63 був обізнаний про існування заперечень Відповідача щодо продовження строку дії договору на новий строк, а, отже, строк дії договору №63. закінчився 01.02.2021;

- не порушено переважного права позивача на укладення договору оренди;

- позивач вже подавав позов між тими ж сторонами та з тих самих підстав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та відповідача, господарський суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У мотивувальній частині рішення Господарського суду Миколаївської області по справі № 915/163/15 від 08.06.2015 року,яке набрало законної сили та сторонами не оскаржувалось, зазначено, що спірний договір від 15.12.2004 №63 є нікчемним, отже таким, що не може бути визнаний судом продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Таким чином, рішенням суду встановлено, що спірний договір від 15.12.2004 №63, який є предметом розгляду у даній справі, не може бути визнаний судом продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, оскільки є нікчемним.

Правові наслідки (права та обов`язки) для сторін породжує тільки укладений правочин.

Отже, в задоволені позову слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір в розмірі 2270 грн. покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238 ГПК України, господарський суд, –

ВИРІШИВ:

В позові відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оформлене відповідно до статті 238 цього Кодексу, рішення підписано 18.10.2021 року.

Суддя С.М.Коваль.