Ухвала суду № 100423590, 18.10.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.10.2021 Справа № 450/1723/17

За позовом: Пустомитівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Пустомитівської міської ради, м. Львів

до відповідача-1: Львівської районної державної адміністрації Львівської області, м. Львів

відповідача -2: ОСОБА_1 , м. Пустомити

за участю третьої особи - 1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, с. Жирівка,

за участю третьої особи - 2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, м. Львів

про: розірвання договору, визнання недійсними розпоряджень, визнання незаконною та скасування додаткової угоди

Суддя Синчук М.М.

За участю секретаря судового засідання

Махник О.В.

Представники учасників справи:

Прокурор: Нестерук С.С.;

Позивача: не з`явився;

Відповідача -1: не з`явився;

Відповідача -2: Гвоздюк Р.М. - представник;

Третьої особи - 1: не з`явився;

Третьої особи -2 : не з`явився.

Пустомитівська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації звернулася до Пустомитівського районного суду Львівської області з позовними вимогами: розірвати договір оренди водного об`єкта від 21 червня 2011 року, а саме: водного дзеркала ставу площею 4,8958 га на території Пустомитівської міської ради за межами населеного пункту, укладений між Пустомитівською районною державною адміністрацією Львівської області та ОСОБА_1 ; визнати недійсним розпорядження голови Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області № 1190 від 28 грудня 2012 року «Про поновлення договору оренди землі укладеного між Пустомитівською районною державною адміністрацією Львівської області та ОСОБА_1 на території Пустомитівської міської ради за межами населеного пункту»; визнати недійсним розпорядження голови Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області № 586 від 9 листопада 2015 року «Про поновлення договору оренди землі укладеного між Пустомитівською районною державною адміністрацією Львівської області та ОСОБА_1 на території Пустомитівської міської ради за межами населеного пункту»; визнати незаконною та скасувати додаткову угоду від 20 листопада 2015 року до договору оренди землі, укладеного між Пустомитівською районною державною адміністрацією Львівської області та ОСОБА_1 , зареєстровану в реєстрі речових прав на нерухоме майно за №30135343 від 21 червня 2016 року; зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку кадастровий № 4623610100:14:000:0001 в розпорядження Львівської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ: 00022562) згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки, в стані не гіршому порівняно з тим, у якому ОСОБА_1 одержав цю ділянки в оренду; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис під № 15056452 від 18 червня 2016 року про проведену державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, як речового права, який внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 30135343 від 21 червня 2016 року; зобов`язати ОСОБА_1 повернути водне дзеркало ставу площею 4,8958 га на території Пустомитівської міської ради за межами населеного пункту згідно з актом приймання-передачі водного об`єкта загальнодержавного значення, у належному стані, не гіршому ніж на момент отримання його в оренду; стягнути з Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області та ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір, сплачений за подання до Пустомитівського районного суду Львівської області позовної заяви немайнового характеру.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 3 березня 2020 року закрито провадження у справі з огляду на те, що спір між сторонами належить до юрисдикції господарського суду.

Постановою Львівського апеляційного суду від 28 січня 2021 року апеляційну скаргу Львівської місцевої прокуратури №3 залишено без задоволення, ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 3 березня 2020 року залишено без змін.

01.04.2021 р. матеріали справи №450/1723/17 надійшли на адресу Господарського суду Львівської області.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу передано для розгляду судді Синчуку М.М.

Ухвалою суду від 05.04.2021 справу прийнято до розгляду; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 26.04.2021; зобов`язано сторін надати суду усі наявні докази на підтвердження заявлених вимог та заперечень; зобов`язано прокуратуру обґрунтувати наявність підстав для представництва в суді законних інтересів держави в особі Львівської обласної адміністрації з урахуванням наведених в ухвалі положень законодавства України; явку представників учасників справи в підготовче засідання визнано обов`язковою.

Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Львівської обласної державної адміністрації, шляхом подання позову про скасування розпорядження Пустомитівської РДА та скасування додаткової угоди від 20.11.2015 р. до договору оренди землі, є неналежне здійснення своїх повноважень позивачем та перевищення повноважень Пустомитівською РДА, що привело до порушення інтересів держави. На момент пред`явлення позову до суду органом державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, визначено Львівську обласну державну адміністрацію.

Канцелярією Господарського суду Львівської області 27.09.2021 зареєстровано клопотання прокурора про заміну учасника справи - позивача Львівську обласну державну адміністрацію його правонаступником у даних правовідносинах - Пустомитівською міською радою. В клопотанні, прокурора зазначено, що 16.09.2021 року, тобто після заявлення прокурором даного позову, державний реєстратор зареєстрував право комунальної власності на земельну ділянку площею 4,8958 га, кадастровий номер 4623610100:14:000:0001 за Пустомитівською міською радою Львівського району Львівської області.

Канцелярією Господарського суду Львівської області 13.10.2021 зареєстровано пояснення прокурора про заміну учасника справи - позивача Львівську обласну державну адміністрацію його правонаступником у даних правовідносинах - Пустомитівською міською радою.

Ухвалою суду від 18.10.2021 р. клопотання прокурора про заміну учасника справи - позивача його правонаступником задоволено, замінено позивача Львівську обласну державну адміністрацію його правонаступником - Пустомитівською міською радою Львівського району Львівської області.

Щодо підстав звернення до суду прокурора в інтересах держави в особі Пустомитівської міської ради, суд зазначив наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача; оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах; якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність компетентного органу, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Участь прокурора в судовому процесі можлива, крім іншого, за умови обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме: має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах компетентним органом або підтверджено його відсутність (частини третя, четверта статті 53 ГПК України, частина третя статті 23 Закону України «Про прокуратуру»); щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні компетентний орган, який відсутній або всупереч вимогам закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду; підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема (але не виключно): повідомленням прокурора на адресу відповідного компетентного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від такого органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. (Постанова колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17).

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Для підтвердження підстав для представництва інтересів позивача, прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом.

З огляду на наведене в сукупності, суд дійшов висновку, що прокурором жодним чином не доведено нездійснення чи неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах позивачем - Пустомитівською міською радою (органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах).

Жодних доказів попередніх звернень як з боку Пустомитівської міської ради до прокуратури, так і з боку прокуратури до Пустомитівської міської ради про необхідність подання позову до матеріалів справи ні прокурором, ні Пустомитівською міською радою не долучено.

У Постанові від 26.05.2020 (справа № 912/2385/18), з метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень ГПК України у справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що прокурором належним чином не обґрунтовано, що: - цей випадок є виключним для представництва прокуратурою інтересів держави в суді; - орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежно (оскільки сам лише факт відсутності звернення суб`єкта владних повноважень із позовом до суду, не може свідчити про свідоме зволікання уповноваженого органу щодо захисту прав та інтересів); - наявні причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, суд дійшов висновку що у даному конкретному випадку відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді, в особі позивача - Пустомитівської міської ради, а відтак, залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 222, 226, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Пустомитівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Пустомитівської міської ради до Львівської районної державної адміністрації Львівської області, ОСОБА_1 , за участю третьої особи - 1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, за участю третьої особи - 2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про розірвання договору, визнання недійсними розпоряджень, визнання незаконною та скасування додаткової угоди - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-259 ГПК України.

Повний текс ухвали виготовлено та підписано 20.10.2021 р.

Суддя М.М. Синчук