Рішення № 100423587, 19.10.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2021 справа № 914/2065/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Побігайленко Ю-Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Приватного акціонерного товариства “Укренергомонтаж”, м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Коменергобуд”, м.Львів

про стягнення безпідставно отриманих коштів.

Ціна позову – 163554,95грн.

За участю представників:

від позивача: Бородкін Дмитро Іванович – адвокат;

від відповідача: не з`явився.

Заяв про відвід не поступало.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Приватного акціонерного товариства “Укренергомонтаж” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Коменергобуд” про стягнення безпідставно отриманих коштів в розмірі 150000,00грн., 3% річних в розмірі 2907,77грн., інфляційних втрат в розмірі 10647,18грн.

Ухвалою суду від 13.07.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 07.09.2021р. Ухвалою суду від 07.09.2021р. продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено розгляд справи на 21.09.2021р.

20.09.2021р. від позивача подано заяву за вх.№3760/21 від 20.09.2021р. про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 150000,00грн. безпідставно отриманих коштів, 3% річних в розмірі 2907,77грн., інфляційних втрат в розмірі 10647,18грн. Розрахунки вказаних сум наведено у поданій заяві за вх.№3760/21 від 20.09.2021р. На підтвердження надіслання заяви про зменшення позовних вимог з додатками відповідачу долучено фіскальний чек від 06.09.2021р. та опис вкладення у цінний лист. Дана заява прийнята судом та розгляд справи проводиться з врахуванням заяви за вх.№3760/21 від 20.09.2021р.

Ухвалою суду від 21.09.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 19.10.2021р.

Ухвалою суду від 30.09.2021р. клопотання Приватного акціонерного товариства “Укренергомонтаж” за вх.№22543/21 від 27.09.2021р. про участь в судовому засіданні у справі № 914/1965/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено, та постановлено проводити судове засідання 19.10.2021р. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

На електронну адресу суду позивачем за вх.№24159/21 від 19.10.2021р. подано копії довіреності від 21.09.2020р. та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

В судове засідання 19.10.2021р. позивач явку повноважного представника в режимі відеоконференції забезпечив, який позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просить позов задоволити.

В судове засідання 19.10.2021р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, письмового відзиву не подано, правової позиції по суті спору суду не надано. Причини неявки, не подання відзиву чи доказів не повідомлено, хоча судом належно виконано обов`язок щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача, за адресою зазначеною у ЄДР ЮО, ФОП та ГФ та у позовній заяві, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції, внесенням до Єдиного державного реєстру судових рішень ухвал суду, поштовою рекомендованою кореспонденцією №7901414165942, яка отримана адресатом.

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов`язку суду щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, визнання явки повноважного представника відповідача не обов`язковою, та те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, а також враховуючи вимоги ст. 202 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Позивач зазначає, що 06 листопада 2020 року приватним акціонерним товариством «Укренергомонтаж» було помилково перераховано на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Коменергобуд» грошові кошти у розмірі 150000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №539 від 06.11.2020. В платіжному дорученні вказано призначення платежу «Виконання робіт на об`єкті «Нове будівництво огорожі аеродрому Староконстянтинів» згідно договору №06-11- П від 06.11.2020р., в т.ч. ПДВ - 20% 25 000,00 грн». Однак, як зазначає позивач, договір №06-11-П від 06.11.2020 між сторонами не укладався і роботи за цим договором не виконувались. Як на момент здійснення перерахування вказаної грошової суми, так і по сьогоднішній день між позивачем та відповідачем відсутні будь-які договірні відносини, які б обумовлювали здійснення сплати вказаних грошових коштів позивачем на користь відповідача, а тому на думку позивача, відповідач володіє такими грошовими коштами без належної правової підстави. Позивач зазначає, що 26 травня 2021 року направив відповідачу лист з претензією про повернення помилково перерахованих грошових коштів у розмірі 150000,00грн. та вимогою перерахувати вказані кошти в строк до 7 (семи) робочих днів на рахунок позивача, що зазначений у претензії. Однак, як зазначає позивач, станом на дату підписання позовної заяви від відповідача відповіді на претензію позивача не надійшло, кошти в розмірі 150000,00грн. не повернуто. З огляду на вищевказане, позивач просить стягнути безпідставно набуті кошти в сумі 150000,00грн., а також 3% річних в розмірі 2907,77грн. та інфляційні втрати в розмірі 10647,18грн.

Письмового відзиву чи заперечень від відповідача не подано.

Обставини встановлені судом.

06 листопада 2020 року Приватним акціонерним товариством “Укренергомонтаж” здійснено оплату Товариству з обмеженою відповідальністю “Коменергобуд” в сумі 150000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №539 від 06.11.2020р. В графі «призначення платежу» у платіжному доручені №539 від 06.11.2020р. платником вказано «Виконання робіт на об`єкті «Нове будівництво огорожі аеродрому Старокостянтинівка» згідно договору №06-11-П від 06.11.2020р., в т.ч. ПДВ 20% 25000,00грн».

Однак, як зазначає позивач, договір №06-11-П від 06.11.2020р. між ПрАТ “Укренергомонтаж” та ТОВ “Коменергобуд” не укладався та роботи за даним договором не виконувались, що свідчить про відсутність договірних правовідносин між сторонами. Доказів в підтвердження укладення договору №06-11-П від 06.11.2020р. не подано, як і не представлено доказів виконання робіт за вказаним договором.

Позивач надсилав відповідачу претензію №341/21 від 20.05.2021р., в якій покликаючись на ст.1212 ЦК України просив повернути безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 150000,00грн. та перерахувати вказані кошти у строк до 7 робочих днів на рахунок ПрАТ “Укренергомонтаж” визначений у даній претензії. Дана претензія вручена ТОВ “Коменергобуд” 03.06.2021р., що підтверджується рекомендованим повідомленням №7901706982844 про вручення поштового відправлення адресату.

Позивач у позові зазначає, що між ПрАТ “Укренергомонтаж” та ТОВ “Коменергобуд” не укладався договір №06-11-П від 06.11.2020р. та грошові кошти в сумі 150000,00грн. є такими, що набуті ТОВ “Коменергобуд” без достатніх правових підстав та в силу ст.1212 ЦК України повинні бути повернуті позивачу.

Спір виник внаслідок того, що відповідач не повернув позивачу безпідставно перераховані кошти у зв`язку із чим позивач звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою про стягнення з відповідача 150000,00грн. безпідставно набутих грошових коштів.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Згідно із ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей). Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах: від 10 вересня 2018 року у справі № 638/11807/15-ц (касаційне провадження № 61-1215св17), від 12 вересня 2018 року у справі № 154/948/16 (касаційне провадження № 61-4497ск18), від 12 грудня 2018 року у справі № 205/3330/14-ц (касаційне провадження).

Як вбачається з матеріалів справи, договір №06-11-П від 06.11.2020р. сторонами не укладено, доказів протилежного не надано, відтак грошові кошти в сумі 150000,00грн. перераховані ПрАТ “Укренергомонтаж” та отримані ТОВ “Коменергобуд” безпідставно. Обставини справи свідчать, що між ПрАТ “Укренергомонтаж” та ТОВ “Коменергобуд” відсутні договірні відносини щодо виконання робіт на об`єкті «Нове будівництво огорожі аеродрому Старокостянтинівка». Таким чином, враховуючи відсутність у відповідача підстав для набуття даних грошових коштів, такі в силу ст.1212 ЦК України підлягають поверненню ПрАТ “Укренергомонтаж”. Відтак, обґрунтованими є позовні вимоги щодо повернення коштів в розмірі 150000,00грн.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів повернення коштів в сумі 150000,00грн. відповідачем не представлено, відтак позовні вимоги щодо повернення коштів в розмірі 150000,00грн. є підставними.

Також, позивач з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить суд стягнути з відповідача за час користування безпідставно набутими коштами позивача 1269,86 грн. 3% річних та 149,40грн. інфляційних втрат.

Згідно з частиною другою статті 1214 ЦК у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до статті 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У постанові від 10.04.2018 р. у справі № 910/10156/17 Великої Палати Верховного Суду зокрема зазначено, що у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, який в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України, є обов`язковим до застосування.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач, на підставі ст.625 ЦК України за час безпідставного користування грошовими коштами позивача нарахував відповідачу 3% річних за період з 11.06.2021р. по 21.09.2021р. в розмірі 1269,86грн. та інфляційні втрати за період з червня 2021р. по серпень 2021р. в розмірі 149,40грн. Розрахунки позивачем долучено до матеріалів справи.

Перевіривши проведені та представлені позивачем розрахунки, встановлено, що позивач припустився помилки в нарахуванні 3% річних не врахувавши строку семи робочих днів визначених претензією для повернення коштів. Відтак, в перерахунку, із врахуванням вказаних обставин, в межах визначеного позивачем періоду загальний розмір 3% річних становить 1220,55грн. Врешті позовних вимог щодо стягнення 3% річних належить відмовити у зв`язку із безпідставністю заявлення.

Станом на день прийняття рішення, доказів оплати проведених позивачем нарахувань 3% річних та інфляційних втрат суду не надано та доказів в спростування наведених обставин суду не подано.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог щодо стягнення коштів в розмірі 150000,00грн., 3% річних у розмірі 1220,55грн., інфляційних втрат у розмірі 149,40грн. є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. Врешті позовних вимог щодо стягнення 3% річних належить відмовити.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Коменергобуд” (79017, м.Львів, вул.Тарнавського, буд.11, кв.1, ідентифікаційний код 43685701) на користь Приватного акціонерного товариства “Укренергомонтаж” (02166, м.Київ, пр.Лісовий, буд.39, ідентифікаційний код 16403289) 150000,00грн. – коштів, 149,40грн. інфляційних втрат, 1220,55грн. 3% річних та 2270,54грн. – судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку і строки передбачені ст.ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в порядку визначеному розділом IV ГПК України.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення складено 20.10.2021р.

Суддя С.В. Іванчук