Рішення № 100423349, 18.10.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.10.2021Справа № 910/8110/21За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ", Донецька область, Мар`їнський район, с. Вовчанка

до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ

про стягнення 138 977,60 грн, -

суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.05.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ" (позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (відповідач) суми вартості недостачі вантажу в розмірі 138 977,60 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

11.06.2021 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, а також клопотання про витребування доказів, а саме:

- оригіналів зі всіма додатками договору від 27.01.2016 №1-1-2016/006, що підтверджує вартість відправленого вантажу за залізничними накладними №№ 52843166, 52849130, 52840022, 52851482, 52846334, 52835667, 52804671, 52983848, 53208856, 52965324, 52975216, 53085445;

- платіжних доручень (або інших фінансових документів), що підтверджують оплату АТ ДТЕК "Західенерго" вартості поставленого вугілля згідно із зазначеними залізничними накладними.

У відзиві відповідачем зазначено, що оскільки в технічному відношенні вагони справні, позивачем не доведено причинного зв`язку між діями перевізника і втратою або ушкодженням вантажу, а отже, і відповідно наявність вини відповідача. На думку відповідача суть спірних правовідносин в цій справі, виходячи із позовної заяви, полягає у вирішенні питання щодо стягнення боргу за поставку товару, а не спір, що виник із договору перевезення вантажу. Також відповідачем наголошено на тому, що позивачем не надано суду доказів оплати спірного вантажу за ціною відправника і не доведено наявність у нього шкоди.

Ухвалою від 16.06.2021 року розгляд справи №910/8110/21 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 03.08.2021 року та витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ" оригінали договору від 27.01.2016 №1-1-2016/006 (зі всіма додатками) та платіжних доручень (або інших фінансових документів), що підтверджують оплату АТ ДТЕК "Західенерго" вартості поставленого вугілля згідно із залізничними накладними №№ 52843166, 52849130, 52840022, 52851482, 52846334, 52835667, 52804671, 52983848, 53208856, 52965324, 52975216, 53085445.

25.06.2021 року позивачем подано до суду пояснення щодо витребуваних судом доказів, в яких зазначено, що позивач не має в наявності документів, оскільки є лише вантажовідправником вантажу, а не стороною договорів. Позивачем також зазначено, що в підтвердження вартості відправленого вантажу у спірних полувагонах, до матеріалів справи надано довідки, в яких зазначена вартість вугілля за 1 тону продукції. Статут залізниць України не передбачає обов`язкового додання до претензії або позову доказів сплати вантажоодержувачем або уповноваженою особою вартості вантажу.

29.06.2021 року до суду від Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до суду надійшло клопотання про розгляд справі №910/8110/21 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів (Easycon, Microsoft Teams, Skype).

Ухвалою від 01.07.2021 в задоволенні клопотання Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про розгляд справи в режимі відеоконференції в справі №910/8110/21 було відмовлено.

В засіданні 03.08.2021 року в справі було оголошено перерву до 12.10.2021 року.

18.08.2021 року до суду від Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до суду надійшло клопотання про розгляд справі №910/8110/21 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів (Easycon, Microsoft Teams, Skype).

Ухвалою від 19.08.2021 в задоволенні клопотання Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про розгляд справи в режимі відеоконференції в справі №910/8110/21 було відмовлено.

В судове засідання 12.10.2021 сторони не з`явились.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання 12.10.2021 року представників учасників справи, розгляд справи було завершено в порядку письмового провадження, а тому, згідно ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення у даній справі є дата складення його повного тексту.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ" здійснено відправку вугілля кам`яного марки г-газовий на адресу ДТЕК Бурштинська ТЕС АТ "ДТЕК Західенерго" залізничним транспортом до станції призначення Бурштин Львівської залізниці, що підтверджується залізничними накладними №52843166, №52857257 (досильна), №52849130, №42246025 (досильна), №52840022, №52857240 (досильна), №52851482, №47532270 (досильна), №52846334, №52835667, №52804671, №52983848, №52903169 (досильна), №53208856, №52965324, №52975216; №53085445, №45038353, №53097317 (досильні).

Після прибуття вагонів на станцію Бурштин Львівської залізниці працівниками залізниці було проведено перевірку стану вантажу та виявлено нестачу кам`яного вугілля, про що було складено комерційні акти: №482004/64/172, 482004/65/173, 482004/61/16, 482004/63/171, 388103/164, 482004/62/170, 410006/188, 388103/166, 482004/66/174, 450003/34/182, 388103/165, 388103/163, 388103/161, 388103/160, 388103/159, 482004/102, 482004/82/203, 388103/241, 388103/240, 388103/190, 388103/198, 388103/214, 482004/87/229, 482004/88/219.

Спір у справі виник у зв`язку з наявністю, на думку позивача, вини відповідача у частковій втраті вантажу під час його перевезення, внаслідок чого позивачу заподіяно збитки на загальну суму 138 977,60 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

За змістом ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 909 Цивільного кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Відповідно до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).

Статтею 6 Статуту визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено також ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.

Частиною 2 ст. 24 Статуту залізниць України передбачено право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених вантажовідправником у накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

За приписами ст. 37 Статуту під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Маса вантажів визначається відправником.

Матеріалами справи, а саме, залізничними накладними №52843166, №52857257 (досильна), №52849130, №42246025 (досильна), №52840022, №52857240 (досильна), №52851482, №47532270 (досильна), №52846334, №52835667, №52804671, №52983848, №52903169 (досильна), №53208856, №52965324, №52975216; №53085445, №45038353, №53097317 (досильні) підтверджується прийняття вантажу до перевезення Акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник) від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ" (вантажовідправник) та здійснення його перевезення зі станції відправлення Курахівка Донецької залізниці до станції призначення - Бурштин Львівської залізниці.

Згідно із ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 105 Статуту визначено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Статтею 52 Статуту встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.

Статтею 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Як встановлено судом, залізницею були складені комерційні акти №482004/64/172, 482004/65/173, 482004/61/16, 482004/63/171, 388103/164, 482004/62/170, 410006/188, 388103/166, 482004/66/174, 450003/34/182, 388103/165, 388103/163, 388103/161, 388103/160, 388103/159, 482004/102, 482004/82/203, 388103/241, 388103/240, 388103/190, 388103/198, 388103/214, 482004/87/229, 482004/88/219.

Згідно з комерційним актом №482004/64/172 при контрольному переважуванні вагону №63870059 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 91050 кг, тара - 23000 кг, нетто - 68 050 кг, що менше вантажного документу на 1350 кг. Над 3-7 люками зліва виїмка приблизно 1100x50-120x30-60 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №482004/65/173 при контрольному переважуванні вагону №50065390 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 85700 кг, тара - 22300 кг, нетто - 63400 кг, що менше вантажного документу на 5900 кг. Над 1-7 люками зліва виїмка приблизно 1150x120x70 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №482004/61/169 при контрольному переважуванні вагону №56174634 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 87850 кг, тара - 20800 кг, нетто 67050 кг, що менше вантажного документу на 1550 кг. Над 4-7 люками зправа виїмка приблизно 550x100x20-30 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №482004/63/171 при контрольному переважуванні вагону №52538733 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 87400 кг, тара - 23400 кг. нетто - 64000 кг, що менше вантажного документу на 5400 кг. Над 1-7 люками зліва виїмка 1100х120х70 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №388103/164 при контрольному переважуванні вагону №56960875 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 88900 кг, тара - 23000 кг, нетто - 65900 кг, що менше вантажного документу на 2700 кг. Над 1-7 люками зліва виїмка 1100x100x40-50 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №482004/62/170 при контрольному переважуванні вагону №53545935 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 83150 кг тара - 21800 кг, нетто - 61350 кг, що менше вантажного документу на 7650 кг. Над 1-7 люками зліва виїмка 1150x130-160x30-70 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №410006/188 при контрольному переважуванні вагону №56409857 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 88900 кг, тара - 23000 кг, нетто - 65900 кг, що менше вантажного документу на 3100 кг. Над 1-7 люками виявлені виїмки 300-4500х300-1000х300-400 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №388103/166 при контрольному переважуванні вагону №63129233 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 89300 кг, тара - 22000 кг, нетто - 67300 кг, що менше вантажного документу на 2100 кг. Над 1, 2, 5-6 люками виявлені поглиблення 250-400x120-140x40 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №482004/6 при контрольному переважуванні вагону №56614902 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто- 87100 кг, тара - 22900 кг, нетто - 64200 кг, що менше вантажного документу на 4400 кг. Над 2-7 люками виявлене поглиблення 1000x120x60 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №450003/34/182 при контрольному переважуванні вагону №53052866 та №60972882 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 89000 та 85950 кг відповідно, тара - 23400 та 21300 кг відповідно, нетто - 65600 та 64650 кг відповідно, що менше вантажного документу на 4400 та 4350 кг відповідно. Над 1-7 люками виявлені поглиблення 105x80x130 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №388103/165 при контрольному переважуванні вагону №55616866 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 90400 кг. тара - 23500 кг, нетто - 66900 кг, що менше вантажного документу на 2500 кг. Над 1-2, 7 люками виявлене поглиблення 120-150х120-130x30-40 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №388103/163 при контрольному переважуванні вагону №56113061 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 86450 кг, тара - 21400 кг, нетто - 65050 кг, що менше вантажного документу на 2950 кг. Над 1-7 люками виявлене поглиблення 1050x100-260x30-40 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №388103/161 при контрольному переважуванні вагону №52238300 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 88500 кг, тара - 23000 кг, нетто - 65500 кг, що менше вантажного документу на 2700 кг. Над 1-7 люками виявлене поглиблення 1500х60-140х50-60 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №388103/160 при контрольному переважуванні вагону №60725124 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 89100 кг, тара - 23400 кг, нетто - 65700 кг, що менше вантажного документу на 4300 кг. Над 1-7 люками виявлені поглиблення 1050x140-150x50-70 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №388103/159 при контрольному переважуванні вагону №60724416 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 86400 кг, тара - 21800 кг, нетто - 64600 кг, що менше вантажного документу на 4600 кг. Над 1-7 люками виявлене поглиблення 160-900х80-2800х40-60 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №482004/81/202 при контрольному переважуванні вагону №54752761 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 89200 кг, тара - 23500 кг, нетто - 65700 кг, що менше вантажного документу на 4300 кг. Над 4-7 люками виявлені поглиблення 600х80-100х40-50 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №482004/82/203 при контрольному переважуванні вагону №62965157 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 91050 кг, тара - 23400 кг, нетто - 67650 кг, що менше вантажного документу на 2150 кг. Над 1-7 люками виявлене поглиблення 1050x80-100x40-50 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №388103/241 при контрольному переважуванні вагону №60727567 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 88300 кг, тара - 21700 кг, нетто - 66600 кг, що менше вантажного документу на 2800 кг. Над 1-7 люками виявлене поглиблення 160-900x80-280x30-100 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №388103/240 при контрольному переважуванні вагону №60035136 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 88650 кг, тара -22900 кг, нетто - 67750 кг, що менше вантажного документу на 3250 кг. Над 5-6 люками виявлені поглиблення 160-300x100-280x30-60 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №388103/190 при контрольному переважуванні вагону №56614183 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 90050 кг, тара - 22900 кг, нетто - 67150 кг, що менше вантажного документу на 1050 кг. Фактично навантаження вище бортів 20 см, поверхня вантажу засніжена, маркування ледь проглядаються.

Згідно з комерційним актом №388103/198 при контрольному переважуванні вагону №536030098 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 91000 кг, тара -23800 кг, нетто - 67200 кг, що менше вантажного документу на 2800 кг. Фактично навантаження вище бортів 20 см, поверхня вантажу засніжена, маркування ледь проглядаються.

Згідно з комерційним актом №388103/214 при контрольному переважуванні вагону №62255864 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 89100 кг, тара - 22800 кг, нетто - 66300 кг, що менше вантажного документу на 3700 кг. Над 1-7 люками виявлені поглиблення 1050x100x20 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №482004/229 при контрольному переважуванні вагону №53508313 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 82300 кг, тара -21800 кг, нетто - 60500 кг, що менше вантажного документу на 7500 кг. Над 1-7 люками виявлені поглиблення 1050x80x30 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Згідно з комерційним актом №482004/88/219 при контрольному переважуванні вагону №55020671 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 89150 кг, тара -2300 кг, нетто - 66150 кг, що менше вантажного документу на 3050 кг. Над 1-7 люками виявлені поглиблення 1050x100x30 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Вказані комерційні акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855, а тому визнаються судом належними та допустимими доказами на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладних, фактичній масі вантажу, та недостачі вантажу, який перевозився у вагонах №63870059, №50065390, №56174634, №52538733, №56960875, №53545935, №56409857, №63129233, №56614902, №53052866, №60972882, №55616866, №56113061, №52238300, №60725124, №60724416, №54752761, №629651547, №60727567, №60035136, №56614183, №53603098, №62255864, №53508313, №55020671.

При цьому будь-які зауваження щодо форми, порядку складання, змісту вказаних комерційних актів та посадових осіб, які їх підписали, а також факти їх опротестування з боку сторін в матеріалах справи відсутні.

Підпунктом 8 п. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 224 Господарського кодексу України зобов`язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов`язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

Вимогами ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Статтею 225 Господарського кодексу України визначено вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Для застосування таких правових наслідків порушення зобов`язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вище перелічених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Стаття 623 Цивільного кодексу України зобов`язує сторону, яка порушила зобов`язання відшкодувати завдані у результаті цього збитки.

Факт нестачі за спірними перевезеннями підтверджений комерційними актами, які є належними і допустимими доказами у відповідності до вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.

В той час як Акціонерне товариство "Українська залізниця", всупереч викладеним вище нормам процесуального законодавства, враховуючи обставини, які встановлені самим відповідачем у комерційних актах, не спростувала подані позивачем докази на підтвердження завдання збитків у зв`язку з частковою втратою вантажу, що сталася з вини перевізника. Як і не надала жодних доказів на підтвердження того, що недостача прийнятого залізницею без зауважень до перевезення вантажу виникла з незалежних від неї причин.

Отже, за висновками суду, Акціонерне товариство "Українська залізниця" повинно відшкодувати позивачу збитки, завдані незбереженням вантажу під час його перевезення.

Статтями 130, 133 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач вантажу має право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу за умови пред`явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Передача іншим організаціям або громадянам права на пред`явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред`явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

Так п. 2 Правил заявлення та розгляду претензій (статті 130 - 137 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 встановлено, що згідно з статтею 133 Статуту передача права на пред`явлення претензій та позовів відправником одержувачу або одержувачем відправнику, а також відправником або одержувачем вищій організації засвідчується переуступним написом на відповідному документі (накладній, квитанції про приймання вантажу до перевезення, багажній квитанції) такого змісту: "Право на пред`явлення претензії та позову передано (найменування організації)". Переуступний напис засвідчується підписами керівника і головного (старшого) бухгалтера та печаткою підприємства.

Згідно положень ст. 133 Статуту залізниць України ДТЕК "Бурштинська ТЕС" (в особі директора та головного бухгалтера) передало право пред`явлення позову щодо недостачі вантажу, відправленого за залізничними накладними №52843166, №52857257 (досильна), №52849130, №42246025 (досильна), №52840022, №52857240 (досильна), №52851482, №47532270 (досильна), №52846334, №52835667, №52804671, №52983848, №52903169 (досильна), №53208856, №52965324, №52975216; №53085445, №45038353, №53097317 (досильні), вантажовідправнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ".

Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Згідно зі ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ст. 114 Статуту).

Згідно зі ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

На підтвердження вартості втраченого вантажу за спірними залізничними накладними позивачем надано довідки вантажовідправника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ" щодо ціни 1 тони вугільної продукції, відправленого за вказаними накладними, скріплені печаткою підприємства - позивача, що узгоджується зі ст.115 Статуту, та довідки Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" щодо вартості 1 тони вугілля.

Згідно ст. 924 Цивільного кодексу України, ст. 314 Господарського кодексу України та статей 114, 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної. Статут не передбачає обов`язкового додання до претензії або позову доказів сплати вантажоодержувачем або уповноваженою особою вартості вантажу.

З урахуванням викладеного, з огляду на те, що положення ст. 115 Статуту не визначають вичерпного переліку документів, які можуть підтверджувати вартість вантажу, суд визнає надані позивачем довідки про вартість вугільної продукції належними та допустимими доказами на підтвердження вартості відправленого за спірними залізничними накладними.

У письмових поясненнях, наданих суду на виконання вимог ухвали від 16.06.2021, позивач зазначив, що він не має в наявності документів за договором від 27.01.2016 №1-1-2016/006, оскільки не є його стороною, а являється вантажовідправником, тому надані вантажовідправником довідки є належними та допустимими доказами на підтвердження вартості втраченого вантажу.

Суд зазначає про безпідставність доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, стосовно того, що позивачем не надано доказів оплати спірного вантажу, оскільки в даному випадку в матеріалах справи наявні довідки вантажовідправника - ТОВ "ЦЗФ "Курахівська" щодо ціни 1 тони вугілля.

Суд визнає помилковими доводи відповідача про необхідність доведення позивачем обставин оплати ним вартості відправленого вантажу за залізничними накладними, оскільки позивач у цій справі не був власником майна, а виступав вантажовідправником; право на подання позову було передане йому отримувачем вугілля (згідно з переуступними написами на залізничних накладних), що не суперечить положенням статті 133 Статуту залізниць України.

Отже, доводи відповідача, викладені останнім у відзиві на позовну заяву, стосовно того, що позивачем не надано доказів оплати вантажу та, як наслідок, не доведено наявність шкоди, є безпідставними.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно з п. "г" ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли недостача вантажу не перевищує норм природної втрати і граничного розходження визначення маси.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 визначено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах для вантажу, зданого до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; 1% маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема, для мінерального палива.

Судом встановлено, що вантажовідправник передав відповідачу для перевезення вугілля кам`яне, яке відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), Митного тарифу України, встановленого Законом України № 584-VII від 19.09.2013 (Група 27 Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні) та розділу 1 ДСТУ 4082-2002 "Паливо тверде. Ситовий метод визначання гранулометричного складу", затвердженого наказом Держстандарту України № 163 від 19.03.2002 є мінеральним паливом.

Згідно з ДСТУ 4083:2012 "Вугілля кам`яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях" для вугілля першої та другої категорії марок ДГ, Г Західного Донбасу, як виняток, загальна волога на робочий стан палива W, має бути не більше 16,0%, а як вбачається з представлених до матеріалів справи залізничних накладних, кам`яне вугілля перевозилось у твердому стані, з вологістю на більше 0%, тобто з характеристиками в межах встановлених норм.

Отже з урахуванням п. 27 Правил видачі вантажів, враховуючи те, що втраченим вантажем за залізничними накладними №52843166, №52857257 (досильна), №52849130, №42246025 (досильна), №52840022, №52857240 (досильна), №52851482, №47532270 (досильна), №52846334, №52835667, №52804671, №52983848, №52903169 (досильна), №53208856, №52965324, №52975216; №53085445, №45038353, №53097317 (досильні) було вугілля кам`яне, а за даними, які зазначені в графі 20 цих накладних, у вугіллі кам`яному показник вологи не перевищує гранично допустиму норму, позивачем обґрунтовано застосовано норму природних втрат у розмірі 1% від маси вантажу при розрахунку збитків.

Таким чином, сума збитків, заподіяних позивачу внаслідок втрати частини вантажу з вини перевізника, з урахуванням норми природних втрат становить, за розрахунком позивача, який перевірено судом, 138 977,60 грн.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, приймаючи до уваги встановлений судом факт втрати частини вантажу та належного підтвердження розміру збитків за залізничними накладними №52843166, №52857257 (досильна), №52849130, №42246025 (досильна), №52840022, №52857240 (досильна), №52851482, №47532270 (досильна), №52846334, №52835667, №52804671, №52983848, №52903169 (досильна), №53208856, №52965324, №52975216; №53085445, №45038353, №53097317 (досильні), та враховуючи, що відповідачем не спростовано факту наявності в діях перевізника вини за незбереження прийнятого до перевезення вантажу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення суми збитків, які виникли у зв`язку з незбереженням вантажу при перевезенні є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270,00 грн, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815, адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ" (код ЄДРПОУ 33959754, адреса: 85621, Донецька область, Мар`їнський район, с. Вовчанка, вул. Нагорна, буд. 1-а) суму коштів в розмірі 138 977,60 грн (сто тридцять вісім тисяч дев`ятсот сімдесят сім гривень 60 копійок) та суму витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов