Ухвала суду № 100423088, 19.10.2021, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/706/21

УХВАЛА

19.10.2021 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Стефанів Т. В.

секретар судового засідання Максимів Н. Б.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Виконувача обов`язків керівника Калуської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, в особі Державного підприємства "Болехівське лісове господарство"

до відповідача Фізичної особи-підприємця Лицур Мар`яни Степанівни

про зобов`язання звільнити нерухоме майно та передати його за актом прийому-передачі,

за участю:

представника прокуратури Попової О. В.,

представника позивача Державного підприємства "Болехівське лісове господарство" Соловій Х. Д.,

представника відповідача Мельника Р. Я.,

у с т а н о в и в :

У провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа за позовом Виконувача обов`язків керівника Калуської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, в особі ДП "Болехівське лісове господарство" до ФОП Лицур М. С. про зобов`язання звільнити нерухоме майно та передати його за актом прийому-передачі.

Згідно з протокольною ухвалою від 23.09.2021 суд продовжив підготовче провадження строком на 30 днів, підготовче засідання відклав на 19.10.2021.

20.08.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 13067/21), в якому останній просив залишити без розгляду позовну заяву Виконувача обов`язків керівника Калуської окружної прокуратури, яку подано в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, в особі ДП "Болехівське лісове господарство" до ФОП Лицур М. С. про зобов`язання звільнити нерухоме майно та передати його за актом прийому-передачі.

Мотивуючи таке клопотання відповідач вказує на те, що:

- прокурор у позовній заяві не обґрунтував підстав для представництва Державного агентства лісових ресурсів України та ДП "Болехівське лісове господарство" та не довів бездіяльності компетентного органу щодо вжиття заходів для усунення порушень інтересів держави;

- прокурор має право звертатися до суду виключно в інтересах особи, що являє собою суб`єкт владних повноважень, в даному випадку ДП "Болехівське лісове господарство" такою особою не являється;

- оскільки стороною договору оренди є ДП "Болехівське лісове господарство", інтереси Державного агентства лісових ресурсів України не порушено;

- ДП "Болехівське лісове господарство" може самостійно реалізувати своє право на захист, у разі його порушення.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав клопотання про залишення позову без розгляду.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти доводів відповідача та вказав на те, що:

- даний позов заявлено в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України та ДП "Болехівське лісове господарство";

- ДП "Болехівське лісове господарство" відноситься до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України;

- право власності на майно, що є предметом договору оренди зареєстровано за державою в особі Державного агентства лісових ресурсів України. ДП "Болехівське лісове господарство" є балансоутримувачем орендованого майна та користується ним лише на праві господарського відання;

- має місце факт бездіяльності Державного агентства лісових ресурсів України та ДП "Болехівське лісове господарство" та неналежного вжиття ними заходів, спрямованих на поновлення порушених прав та інтересів держави шляхом повернення державного майна. Наведене підтверджено доказами, долученими до позовної заяви.

Письмово позиція прокуратури викладена у відповіді на відзив № 09.52-67-2341ВИХ-21 від 27.08.2021 (вх. № 13367/21 від 30.08.2021) та у запереченні на клопотання про залишення позову без розгляду № 09.52-67-2901ВИХ-21 від 05.10.2021 (вх. № 16219/21 від 15.10.2021).

Розглянувши клопотання ФОП Лицур М. С. про залишення позовної заяви без розгляду (вказане у відзиві на позовну заяву вх. № 13067/21 від 20.08.2021), суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено обов`язок представляти інтереси держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 4 ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Верховний Суду у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 07.12.2018 (справа № 924/1256/17) зазначив, що за змістом ч. 3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається, а здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Так, ні Державним агентством лісових ресурсів України, ні ДП "Болехівське лісове господарство" не вживалося заходів спрямованих на поновлення порушених прав та інтересів держави шляхом повернення державного майна. Неповернення відповідачем орендованого майна, як зазначає прокурор, обмежує право орендодавця щодо вільного його використання після припинення договору оренди.

Калуською окружною прокуратурою 29.04.2021 скеровано до ДП "Болехівське лісове господарство" лист № 09.52-67-55ВИХ-21 щодо вжиття заходів про зобов`язання ФОП Лицур М.С. повернути державне майно.

У відповідь на зазначений лист ДП "Болехівське лісове господарство" направило копії документів для пред`явлення позову та повідомило, що звертались до прокуратури щодо представництва інтересів лісгоспу в суді шляхом направлення позову про повернення майнового комплексу лісгоспу (супровідний лист № 192/03 від 14.05.2021).

Калуською окружною прокуратурою 15.06.2021 скеровано до Державного агентства лісових ресурсів України лист № 09.52-67-1221ВИХ-21 щодо вжиття заходів про зобов`язання ФОП Лицур М. С. повернути державне майно.

У відповідь на зазначений лист Державне агентство лісових ресурсів України повідомило, що про ситуацію, яка виникла після закінчення терміну дії договору їх не інформувало ДП "Болехівське лісове господарство" і для врегулювання не зверталось (лист № 05-33/4942-21 від 29.06.2021).

Отже, прокуратурою було встановлено, що після закінчення дії договору оренди державного майна, відповідач не повернув орендоване майно, чим порушив інтереси держави ускладнивши подальше користування ним.

Суд зауважує, що питання щодо припинення дії договору оренди, інші питання, що стосуються суті спору досліджуватимуться судом при розгляді справи по суті.

У даному випадку користування та неповернення державного майна, після закінчення договору оренди, порушує інтереси держави як безпосередньо - шляхом позбавлення держави права на належну їй власність, так і утрудненням чи унеможливленням виконання державою обов`язків, покладених на нього цивільним законодавством України.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 354/608/15-ц, невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Враховуючи викладене, підставою для подачі даного позову та представництва інтересів Державного агентства лісових ресурсів України, ДП "Болехівське лісове господарство" є тривале невжиття заходів спрямованих на повернення державного майна відповідачем та є виключним випадком, що встановлено вимогами ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", на усунення виявлених порушень та захисту інтересів держави.

З наведених вище положень процесуального законодавства вбачається, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Відповідна правова позиція викладена в пункті 5.6 постанови Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

В контексті наведеного суд дійшов висновку, що прокуратурою доведено той факт, що захист інтересів держави не здійснював ні суб`єкт владних повноважень - Державне агентство лісових ресурсів України, ні ДП "Болехівське лісове господарство".

В спростування доводів відповідача про обов`язок ДП "Болехівське лісове господарство" самостійно здійснювати захист порушених прав, суд зазначає таке.

Згідно зі статутом ДП "Болехівське лісове господарство" підприємство створене з метою ведення лісового господарства; охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів; охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування підприємству.

До основних функцій вказаного підприємства віднесено поліпшення стану і підвищення продуктивності лісів; збереження та посилення захисних властивостей лісів, лісонасаджень, які виконують захисні, водоохоронні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі та рекреаційні функції; охорона лісів і захисних лісонасаджень від пожеж, хвороб та шкідників; здійснення біотехнічних заходів, що спрямовані на підвищення продуктивності і поліпшення якості мисливських угідь та зростання чисельності тварин.

Виконання зазначених функцій лісогосподарським підприємством спрямоване на реалізацію повноважень центрального органу виконавчої влади - Державного агентства лісових ресурсів України - у сфері діяльності якого перебуває ДП "Болехівське лісове господарство": як тих, що визначені Положенням про агентство лісових ресурсів, відповідно до якого зазначена установа здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через утворені у встановленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п. 30 ст. 4 Положення про агентство лісових ресурсів Державне агентство лісових ресурсів України здійснює управління об`єктами державної власності, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України. У свою чергу до таких об`єктів належать і спірне приміщення, яке відноситься до державної форми власності та перебуває у постійному користуванні ДП "Болехівське лісове господарство".

Враховуючи наведене суд вважає, що прокурор правомірно звернувся до суду з даним позовом в особі Державного агентства лісових ресурсів України, в особі ДП "Болехівське лісове господарство".

Отже, в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду слід відмовити.

Керуючись ст. 53, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

В задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Лицур Мар`яни Степанівни про залишення позовної заяви без розгляду (вказаному у відзиві на позовну заяву вх. № 13067/21 від 20.08.2021) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складний 20.10.2021.

Суддя Т. В. Стефанів