Рішення № 100422980, 16.09.2021, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

"16" вересня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/478/21

За позовом Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз”, м. Ужгород Закарпатської області

до відповідача Комунального некомерційного підприємства “Тересвянська лікарня” Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, смт. Тересва Тячівського району Закарпатської області

про стягнення 39 070 грн. 37 коп. вартості обсягів природного газу, віднесених на небаланс позивача,

Суддя господарського суду – Пригара Л.І.

Секретар судового засідання – Тягнибок К.О.

представники:

Позивача –

Відповідача – не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Акціонерним товариством “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз”, м. Ужгород Закарпатської області заявлено позов до відповідача Комунального некомерційного підприємства “Тересвянська лікарня” Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, смт. Тересва Тячівського району Закарпатської області про стягнення 39 070 грн. 37 коп. вартості обсягів природного газу, віднесених на небаланс позивача.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 39 070 грн. 37 коп. вартості обсягів природного газу, віднесених на небаланс позивача, у зв`язку з виявленням несанкціонованого відбору природного газу протягом березня 2021 року у кількості 2700,98 куб.м. газу. Зазначає, що з підстав, передбачених підпунктом 2 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ, АТ “Закарпатгаз” на адресу КНП “Тересвянська лікарня” Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області було надіслано повідомлення № 3К00008021 від 27.01.2021 року про припинення (обмеження) газопостачання, та запропоновано у термін до 01.02.2021 року підготувати до опломбування газоспоживне обладнання. В порушення підпункту 2 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ, споживач не допустив уповноважених представників товариства до об`єкта (об`єктів) споживача з метою припинення газопостачання 01.02.2021 року, про що складено відповідний акт про недопуск до припинення/обмеження газопостачання № 1 від 01.02.2021 року.

За твердженням позивача, у зв`язку з несанкціонованим відбором, весь природний газ, спожитий відповідачем протягом березня 2021 року, віднесено як негативний небаланс АТ “Закарпатгаз” як оператора газорозподільної системи, що підтверджується актами врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць – березень 2021 року.

Відповідач явку уповноваженого представника у підготовче засідання не забезпечив, натомість, на електронну адресу суду надіслав заяву № 58 від 13.09.2021 року (вх. № 02.3.1-02/6476/21 від 13.09.2021 року), оригінал якої надійшов до суду 16.09.2021 року, якою заявлені позовні вимоги у розмірі 39 070 грн. 37 коп. вартості обсягів природного газу, віднесених на небаланс позивача, визнав у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення. Разом з тим, просить розглянути справу без його участі.

На підставі ч. 3 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Розглянувши заяву відповідача про визнання позову, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно з ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач – визнати позов на будь – якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що заява відповідача про визнання позову підписана уповноваженою особою, визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, суд прийняв визнання позову відповідача.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Згідно приписів ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь – якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

суд Встановив:

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) від 30.09.2015 року № 2494, відповідно до Закону України “Про ринок природного газу” затверджено Кодекс газорозподільних систем (надалі - Кодекс ГРМ), який визначає взаємовідносини Оператора газорозподільних систем (далі - Оператор ГРМ), яким є АТ “Закарпатгаз”, із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

АТ “Закарпатгаз” є Оператором газорозподільних мереж (далі - Оператор ГРМ), який здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 201 від 16.02.2017 року.

Пункт 1 глави 1 Розділу VI Кодексу ГРМ визначає, що суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог Кодексу ГРМ та укладення договору розподілу природного газу.

Відповідно до приписів статті 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно – правовими актами.

На підставі пункту 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ, доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року № 2498 (далі - Типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

На виконання вимог статей 12 та 40 Закону України "Про ринок природного газу", Постанови НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494 затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі – Договір).

03.02.2020 року між АТ “Закарпатгаз” (оператором ГРМ, позивачем у справі) та Комунальним некомерційним підприємством “Тересвянська лікарня” Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області (споживачем, відповідачем у справі) укладено Типовий договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) № 42ЕВ880-429-20, шляхом підписання споживачем заяви – приєднання № 42ЕВ880-429-20 до умов Договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (далі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору, цей Типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що його умови однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону і Кодексу ГРМ.

У відповідності до п. 1.3. Договору, даний Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь – яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви – приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовим) до цього Договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплати рахунка оператора ГРМ, та/бо документально підтверджене споживання природного газу.

За умовами п. 2.1. Договору, позивач взяв на себе обов`язок надати відповідачу послуги із розподілу природного газу, а відповідач зобов`язався прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені Договором.

Відповідно до абзацу першого пункту 3.1. розділу IIІ Договору, пункту 1 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ, споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи за умови включення його до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у періоді фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується оператором газотранспортної системи до початку такого періоду.

Згідно з пунктом 3 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ за відсутності у споживача діючого постачальника (якщо споживач не включений до Реєстру споживачів будь-якого постачальника) у відповідному розрахунковому періоді споживач не має права здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи, несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу за відсутності споживача в Реєстрі споживачів постачальника будь-якого постачальника протягом розрахункового періоду; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під`єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу.

Як вбачається із матеріалів справи, незважаючи на те, що КНП “Тересвянська лікарня” Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області не було включено до Реєстру споживачів будь – якого постачальника протягом березня 2021 року, відповідач продовжував здійснювати несанкціонований відбір природного газу, відібравши протягом березня 2021 року 2700,98 куб.м. газу.

За твердженням позивача, про цю обставину АТ “Закарпатгаз” дізналось з єдиної інформаційної системи, у якій здійснюється обмін даними між суб`єктами ринку природного газу, а саме, з щоденного повідомлення споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ, які не включені до реєстру споживачів жодного постачальника/постачальник яких не подав номінацію на точку входу до ГРМ або така номінація була відхилена оператором ГТС/постачальник яких ініціював припинення їм газопостачання.

Абзацом першим пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, зокрема, у випадку відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника у відповідному розрахунковому періоді.

3 підстав, передбачених підпунктом 2 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ, АТ “Закарпатгаз” на адресу КНП “Тересвянська лікарня” Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області надіслало повідомлення № 3К00008021 від 27.01.2021 року про припинення (обмеження) газопостачання, запропонувавши у термін до 01.02.2021 року підготувати до опломбування газоспоживне обладнання.

В порушення підпункту 2 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ, споживач не допустив уповноважених представників товариства до об`єкта (об`єктів) споживача з метою припинення газопостачання 01.02.2021 року, про що складено відповідний акт про недопуск до припинення/обмеження газопостачання № 1 від 01.02.2021 року.

Відтак, у зв`язку з несанкціонованим відбором, весь природний газ, спожитий відповідачем у березні 2021 року віднесено як негативний небаланс АТ “Закарпатгаз” як оператора газорозподільної системи, що підтверджується актами врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць – березень 2021 року.

Згідно з пунктом 4 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ. якщо за результатами споживання природного газу у період відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь – якого постачальника (несанкціонований відбір природного газу) Оператор ГТС при забезпеченні заходів балансування за підсумками газового місяця за процедурою, визначеною Кодексом ГТС, віднесе такі обсяги (неврегульований небаланс) на Оператора ГРМ, тоді споживач має компенсувати Оператору ГРМ вартість таких обсягів, що розраховується за формулою:

В = Vф х Ц х К,

де В - вартість природного газу, яка компенсується Оператору ГРМ;

Vф - об`єм (обсяг) природного газу, фактично спожитий споживачем за період відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь – якого постачальника;

Ц - ціна закупівлі природного газу Оператором ГРМ для покриття втрат і виробничо – технологічних витрат природного газу в ГРМ у відповідний період. Оператор ГРМ щомісячно публікує на своєму веб – сайті інформацію про таку ціну та період її дії;

К - коефіцієнт компенсації, який визначається на рівні 1,5.

При цьому, якщо неврегульований небаланс станеться внаслідок відмови в доступі до об`єкта споживача для здійснення Оператором ГРМ припинення розподілу природного газу або внаслідок невиконання споживачем письмової вимоги Оператора ГРМ самостійно припинити (обмежити) споживання природного газу, коефіцієнт компенсації має становити 2.

Зважаючи на те, що за результатами споживання природного газу у період відсутності КНП “Тересвянська лікарня” Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області в Реєстрі споживачів будь – якого постачальника (несанкціонований відбір природного газу), Оператор ГТС, відніс такі обсяги (неврегульований небаланс) на АТ “Закарпатгаз”, як Оператора ГРМ, та обрахував вартість таких обсягів, що мають бути компенсовані КНП “Тересвянська лікарня”, на загальну суму 39 070 грн. 37 коп. (об`єм газу 2700,98 м3 х ціну закупівлі газу 6,02719 грн. х коефіцієнт 2 + 20% ПДВ).

За таких обставин, АТ “Закарпатгаз” звернулося до відповідача – КНП “Тересвянська лікарня” Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області з листом від 16.04.2021 року про компенсацію вартості неврегульованого балансу, до якого долучив акт наданих послуг № 81021637 від 31.03.2021 року та рахунок № 61019018 від 15.04.2021 року на оплату суми 39 070 грн. 37 коп. з ПДВ вартості обсягів газу, віднесених на небаланс позивача.

Проте, на день звернення до суду з даною позовною заявою, компенсація вартості обсягів природного газу, віднесених на небаланс АТ “Закарпатгаз” в розмірі 39 070 грн. 37 коп. відповідачем не здійснена, що і стало підставою звернення позивача до суду із позовними вимогами про стягнення суми 39 070 грн. 37 коп. з відповідача в примусовому порядку.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Нормою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду справи в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Приписами ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, у відповідача був відсутній підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період, він самостійно не припинив власне газоспоживання, чим порушив пункт 17 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015 року, відмовивши в доступі оператору ГРМ для здійснення припинення розподілу, відповідач зобов`язаний компенсувати вартість обсягів природного газу, віднесених на небаланс АТ “Закарпатгаз” на суму 39 070 грн. 37 коп.

Встановлені судом та підтверджені матеріалами справи обставини невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань та Правил постачання природного газу, є самостійною і достатньою підставою для задоволення заявлених позовних вимог у даній справі.

Разом з тим, в ході проведення підготовчого провадження у даній справі відповідач визнав заявлені у справі позовні вимоги, про що подав суду відповідну заяву № 58 від 13.09.2021 року.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач, у порядку, визначеному ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, заявлені позовні вимоги визнав.

З врахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

За положеннями ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. ст. 129, 130 Господарського процесуального кодексу України, беручи до уваги визнання відповідачем позовної вимоги майнового характеру до початку розгляду справи по суті, позивачу із державного бюджету підлягає поверненню сума 1 135 грн. (50% від суми 2 270 грн. судового збору), а решта суми судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви у даній справі, підлягає віднесенню на відповідача у розмірі 1 135 грн.

Разом з тим, у відповідності до ст. 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, в разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті у розмірі 50 відсотків від судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, позивачу із державного бюджету належить повернути судовий збір у загальному розмірі 1 135 грн., але після подання ним відповідного клопотання на повернення судового збору у порядку ст. 7 Закону України “Про судовий збір”.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 – 79, 86, 129, 130, 191, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства “Тересвянська лікарня” Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, вул. Борканюка, будинок, 5, смт. Тересва, Тячівський район, Закарпатська область, 90564 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 25438476) на користь Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз”, вул. Погорєлова, будинок, 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88015 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 05448610) компенсацію вартості обсягів природного газу, віднесених на небаланс АТ “Закарпатгаз”, в розмірі 39 070 (Тридцять дев`ять тисяч сімдесят гривень) грн. 37 коп., а також суму 1 135 (Одна тисяча сто тридцять п`ять гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі – http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 20.10.2021 року.

Суддя Пригара Л.І.